ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Ворон А.А., Солопенко В.А.] 2017
11.12.2018,
9 Клас / Українська мова,
5 177,
0
Вправа 304.
1. Життя наше - це подорож, а дружня бесіда - це візок що полегшує мандрівникові дорогу (Г, Сковорода).
2. Добре міркувати про чесноти - ще не означає бути доброчесним (К. Ушинський).
3. Слова - полова але огонь в одежі слова - безсмертна чудотворна Фея, правдива іскра Прометея (І. Франко).
4. Всі дороги в світі - це лише орбіти: якою б не ішов - все одно повернешся туди, звідки вийшов (М. Куліш).
5. Є сотня мов, а правда лиш одна (М. Рильський).
6. Щастя - це трикутник а в ньому три боки: віра надія любов (Б. Антонин).
7. Найогидніші очі - порожні, найгрізніше мовчить гроза, найнікчемніші дурні - вельможі, найпідліша - брехлива сльоза (Б. Симоненко).
Вправа 305.
1 Не визнаєм сліпої долі, самі будуємо життя (означено-особове)
2. Треба бути щедрим і вимогливим до себе (безособове)
3. І сонце, й день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить (називне).
4. Прислухаєшся до невгамовного співу жайворонка і відчуваєш гомін степу, його нескінченну пісню (означено-особове).
5. Вчителя й дерево пізнають з плодів (неозначено-особове).
6 Гарно як у полі! )безособове) Так би йти завжди! (безособове) Вітер і тополі, сонце і сади (називне).
Вправа 306
1. Не вчи орла літати, а солов’я - співати.
2. Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду.
3. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
4. Вовка ноги годують, а мисливця рятують.
5. Стріла ранить тіло, а слово - душу.
6. Не давай цапові стерегти капусту, а лисиці - стерегти курей.
7. Повний колос до землі гнеться, а порожній догори пнеться.
8. Повна бочка мовчить, а порожня гучить (Нар. творчість).
Вправа 307.
1. Нива то стрепене дужими м'якими крилами і до самого обрію летить, то враз відкинеться назад, стихне, як пісня (М Стельмах).
2. Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар).
3. Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту (М. Рильський).
4. Батьківщина! Це слово охоплювало все: посріблену сивиною батькову голову, усмішку матері, неозорість рідних ланів, радість світанків над рідною землею і чарівність її вечорів (М. Стельмах).
5. І проліски, й травка, й зелена муравка, і кульбаба рясна, і Фіалка ясна - всі квіти весняні, веселі, кохані, з-під листя виходять, голівки підводять од сну зимового до сонця ясного (Олена Пчілка).
6. Все це: воду, очерет, жарке блакитне небо, й розпечене сонце над ним, ніби вперше побачив Михайлик (І. Сенченко)
Вправа 308.
I.
1. О мій врожаю, світла моя доле, Люблю твій шум і шепіт серед поля! (А. Малишко).
2. Світи нам, день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля (В. Сосюра).
3. Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках (І. Нехода).
4. Тихе блідо-блакитне море, здається, спить (М. Коцюбинський).
5. Можливо, вдома дощик не вщухає, можливо, й там вирує водограй (Д. Луценко)
6. Чужа душа -то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко)
7. Здається, цілий світ тобою марить, країно сонячна моя (В. Раєвський).
II. Петре Миколайовичу, Антоніно Максимівно, лейтенанте Іваненко, добродію Степане, друже Миколо, пане прокурор, колеже Пшенична Петре Михайловичу, я принесла вам місячний звіт з відділу фінансів. Лейтенанте Іваненко, розкажіть нам про свій найгероїчніший вчинок. Пане прокурор, дайте відповідь на кілька питань!
Вправа 310.
1. Обов'язково треба, крімспеціальної науки, винести зі школи чесні погляди на свій народ (Іван Карпенко-Карий).
2. Погожий вітер іще не погасив самородків золота, розкиданих над обрієм, а вже небо розливалось (М. Стельмах).
3. Деякі присіли на буреломі, деякі слухали стоячи (О. Гончар).
4. Важко кидати землю, не залишивши на ній доброго сліду (7. Цюпа).
5. Дерева хитались, і від страху наїжачивши голі віти, ніби силкувалися втекти (В. Винниченко)
6. Є на білім світі Голосів - таємничий острів доброти (прикладка).
7. Дошкульно й шпарко тіло пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д. Луценко)
Вправа 312.
Славними є італійські пісні, але й український спів - перлина в спільному пісенному багатстві людства. Він породжений красою України, і тому такий прекрасний. Він народжений її широкими степами, і тому такий розлогий. Він народився у битвах, і тому такий вільний. Він постав із сльози самотньої дівчини, і тому так бере за серце. Він випливає із кобзарської зажурливості, і тому гармонія його сповнена думки. Ось такою є українська пісня.
Вправа 314.
1. Тут, де кожен камінь кров'ю полили в бою брати, із пошаною й любов’ю зупинися, друже ти. [, де (), ].
2. Той. хто занепав духом, уже не страждає. [ .(хто ), ].
3. Йшли недовго, не блукали, бо дороги не шукали. [ ], [ ], бо ( ).
4. А на тому боці, ген-ген вздовж берега, майоріли, біліли села, немов там посідали гуртами чайки.
5. В тім слові - гордість матері за сина, що неподільно поєднати вмів із словом «мати» слово «батьківщина», цю найсвятішу з людських матерів.
6. Дбати про мову - це справа совісті сучасної людини, якщо вона громадянин і патріот.
Вправа 316.
1. Якщо стоїш високо - не будь гордим, якщо стоїш низько - не гнися.
2. Хліб — найбільше багатство: без нього і золото втрачає свою ціну.
3. Коли прийде літо все розмаїто, коли прийде зима - нічого нема.
4. Рад би не плакати: сльози самі ллються.
5. Ранок — панок: як уранці не зробиш - увечері не здоженеш.
6. Подивиться холодною водою зіллє.
7. Хвалилася коза: в неї хвіст довгий. 8. Не хочу заходити у ворота: розбирайте тин.
Вправа 318.
1. Звичай — це не відокремлене явище в житті народу, боони втілені в рухи і дію світовідчуття, а ці взаємини безпосередньо впливають на духовну культуру народу.
2. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного життя, вони — неписані закони, тому що ними керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах.
3. Усна народна творчість може служити прикладом єдності між усіма українськими землями, бо ця спільність мови та звичаїв завжди була вузлами, вони зв'язували наш народ, незважаючи на те, що наш народ був штучно поділений державними кордонами.
ГДЗ Підручник Українська мова 2017 Світоч Ворон Солопенко
1. Життя наше - це подорож, а дружня бесіда - це візок що полегшує мандрівникові дорогу (Г, Сковорода).
2. Добре міркувати про чесноти - ще не означає бути доброчесним (К. Ушинський).
3. Слова - полова але огонь в одежі слова - безсмертна чудотворна Фея, правдива іскра Прометея (І. Франко).
4. Всі дороги в світі - це лише орбіти: якою б не ішов - все одно повернешся туди, звідки вийшов (М. Куліш).
5. Є сотня мов, а правда лиш одна (М. Рильський).
6. Щастя - це трикутник а в ньому три боки: віра надія любов (Б. Антонин).
7. Найогидніші очі - порожні, найгрізніше мовчить гроза, найнікчемніші дурні - вельможі, найпідліша - брехлива сльоза (Б. Симоненко).
Вправа 305.
1 Не визнаєм сліпої долі, самі будуємо життя (означено-особове)
2. Треба бути щедрим і вимогливим до себе (безособове)
3. І сонце, й день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить (називне).
4. Прислухаєшся до невгамовного співу жайворонка і відчуваєш гомін степу, його нескінченну пісню (означено-особове).
5. Вчителя й дерево пізнають з плодів (неозначено-особове).
6 Гарно як у полі! )безособове) Так би йти завжди! (безособове) Вітер і тополі, сонце і сади (називне).
Вправа 306
1. Не вчи орла літати, а солов’я - співати.
2. Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду.
3. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
4. Вовка ноги годують, а мисливця рятують.
5. Стріла ранить тіло, а слово - душу.
6. Не давай цапові стерегти капусту, а лисиці - стерегти курей.
7. Повний колос до землі гнеться, а порожній догори пнеться.
8. Повна бочка мовчить, а порожня гучить (Нар. творчість).
Вправа 307.
1. Нива то стрепене дужими м'якими крилами і до самого обрію летить, то враз відкинеться назад, стихне, як пісня (М Стельмах).
2. Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар).
3. Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту (М. Рильський).
4. Батьківщина! Це слово охоплювало все: посріблену сивиною батькову голову, усмішку матері, неозорість рідних ланів, радість світанків над рідною землею і чарівність її вечорів (М. Стельмах).
5. І проліски, й травка, й зелена муравка, і кульбаба рясна, і Фіалка ясна - всі квіти весняні, веселі, кохані, з-під листя виходять, голівки підводять од сну зимового до сонця ясного (Олена Пчілка).
6. Все це: воду, очерет, жарке блакитне небо, й розпечене сонце над ним, ніби вперше побачив Михайлик (І. Сенченко)
Вправа 308.
I.
1. О мій врожаю, світла моя доле, Люблю твій шум і шепіт серед поля! (А. Малишко).
2. Світи нам, день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля (В. Сосюра).
3. Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках (І. Нехода).
4. Тихе блідо-блакитне море, здається, спить (М. Коцюбинський).
5. Можливо, вдома дощик не вщухає, можливо, й там вирує водограй (Д. Луценко)
6. Чужа душа -то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко)
7. Здається, цілий світ тобою марить, країно сонячна моя (В. Раєвський).
II. Петре Миколайовичу, Антоніно Максимівно, лейтенанте Іваненко, добродію Степане, друже Миколо, пане прокурор, колеже Пшенична Петре Михайловичу, я принесла вам місячний звіт з відділу фінансів. Лейтенанте Іваненко, розкажіть нам про свій найгероїчніший вчинок. Пане прокурор, дайте відповідь на кілька питань!
Вправа 310.
1. Обов'язково треба, крімспеціальної науки, винести зі школи чесні погляди на свій народ (Іван Карпенко-Карий).
2. Погожий вітер іще не погасив самородків золота, розкиданих над обрієм, а вже небо розливалось (М. Стельмах).
3. Деякі присіли на буреломі, деякі слухали стоячи (О. Гончар).
4. Важко кидати землю, не залишивши на ній доброго сліду (7. Цюпа).
5. Дерева хитались, і від страху наїжачивши голі віти, ніби силкувалися втекти (В. Винниченко)
6. Є на білім світі Голосів - таємничий острів доброти (прикладка).
7. Дошкульно й шпарко тіло пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д. Луценко)
Вправа 312.
Славними є італійські пісні, але й український спів - перлина в спільному пісенному багатстві людства. Він породжений красою України, і тому такий прекрасний. Він народжений її широкими степами, і тому такий розлогий. Він народився у битвах, і тому такий вільний. Він постав із сльози самотньої дівчини, і тому так бере за серце. Він випливає із кобзарської зажурливості, і тому гармонія його сповнена думки. Ось такою є українська пісня.
Вправа 314.
1. Тут, де кожен камінь кров'ю полили в бою брати, із пошаною й любов’ю зупинися, друже ти. [, де (), ].
2. Той. хто занепав духом, уже не страждає. [ .(хто ), ].
3. Йшли недовго, не блукали, бо дороги не шукали. [ ], [ ], бо ( ).
4. А на тому боці, ген-ген вздовж берега, майоріли, біліли села, немов там посідали гуртами чайки.
5. В тім слові - гордість матері за сина, що неподільно поєднати вмів із словом «мати» слово «батьківщина», цю найсвятішу з людських матерів.
6. Дбати про мову - це справа совісті сучасної людини, якщо вона громадянин і патріот.
Вправа 316.
1. Якщо стоїш високо - не будь гордим, якщо стоїш низько - не гнися.
2. Хліб — найбільше багатство: без нього і золото втрачає свою ціну.
3. Коли прийде літо все розмаїто, коли прийде зима - нічого нема.
4. Рад би не плакати: сльози самі ллються.
5. Ранок — панок: як уранці не зробиш - увечері не здоженеш.
6. Подивиться холодною водою зіллє.
7. Хвалилася коза: в неї хвіст довгий. 8. Не хочу заходити у ворота: розбирайте тин.
Вправа 318.
1. Звичай — це не відокремлене явище в житті народу, боони втілені в рухи і дію світовідчуття, а ці взаємини безпосередньо впливають на духовну культуру народу.
2. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного життя, вони — неписані закони, тому що ними керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах.
3. Усна народна творчість може служити прикладом єдності між усіма українськими землями, бо ця спільність мови та звичаїв завжди була вузлами, вони зв'язували наш народ, незважаючи на те, що наш народ був штучно поділений державними кордонами.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter