ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Ворон А.А., Солопенко В.А.] 2017

Вправа 278.
а) зі вставленою буквою -н: буденні турботи, багатоденні очікування, безперестанні чвари, незліченні народи, страшенна гроза, камінний пам’ятник, здоровенна яхта, священникова паства, священна згода, глибинні думки, ранні яблука, незбагненні витівки, огненні хмари, благословенна мова.
б) без вставленої букви -н: шаленої вдачі, зацікавлений роботою, невикористана спроба, буквені орфограми, непідрахована частина, нерозгадані сцени, кам'яні підвалини, почищений одяг, удаваний хворий, вогняні знаки, качине пір'я, притишене ойкання.
Вправа 279.
1. А там, де піт росив священний народу-велетня чоло, де мислі пагілля зелене вітрам наперекір цвіло, — там зводився язик вогненний, там пісні полум'я цвіло (М. Рильський).
2. Пісенний скарб нашого народу майже незліченний: повністю його важко зібрати навіть у найбільшому і найповнішому виданні (Т. Масенко).
3. Мокрий асфальт тьмяно виблискує крізь туманний
степ (О. Гончар).
4. Огні незліченні, мов стрічки огненні, до моря спускаються з міста.
5. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі незліченні світла сіяли (3 те. Лесі Українки).
6. Біля лісу, на горі, дрімав із зачиненими віконницями дерев'яний будинок (П Куліш).
7. Студений вітер б’є в холодні вікна, і олов'яний важко дише став (М. Рильський).
Вправа 280.
1. Зведись, чоловіче, під небо світання, на повний свій зріст, на велике зростайся (М. Бажан).
2 Спросоння птах крилами затріпоче, про щось у сні зашепчеться трава (Б, Сосюра).
3. Весіль і побратайсь посол єдиний, із давнини він зветься «хліб і сіль» (Т. Коломієць).
4. Тече ріка поміж камінням, Россю прозивають (П. Куліш).
5. Як хлюпочуть неспокійні ріки, голубою повінню налиті (Д. Луценко).
Вправа 281.
Зелені стебла жита тягнуться так, наче прагнуть напитися не тільки сонячного проміння, а й закропитися живлющими пташиними піснями. Влітку жито виросте, доспіє, наллється колосом, і в тугому зерні житиме пам'ять про весну, а в ясному повітрі бринітимуть разки намиста, порозвішувані непримітними пташками. І тоді, коли їстиму житній хліб, чи згадаю я це пісенне диво?
Зелене безгоміння в полі, на обрії завмерла в чеканні не хмара, а кінь із вершниками, що тримає перед собою голубого списа.
Пам'ять наша — бездонний чарівний колодязь, у якому затонуло синє небо. У часи осіннього смутку в моєму серці житиме спогад про весняну велич природи.
Вправа 285.
1. Батько рідко співав, говорив, небагато спочивав од роботи, хіба що на свято (Д. Луценко).
2. Так неждано затужилось мені небом, застогнало висотою над крилом (Б. Олійник).
3. Не срібло, не золото тут я збираю, а щирі, сердечні слова (М. Тарнавський).
4. Я не схожий на суху пустелю, але ти із квіткою рідня (А. Малишко).
5. Вуж не отруйний, не страшний, корисний навіть (М. Рильський).
6. У дружній сім’ї непорозуміння тривають недовго (О. Копиленко).
7. Рушієм і мірою життя є добро, а не зло дружба, а не зненависть.
Вправа 287.
а) ті. що пишуться з -не окремо: Не досягнувши, не рушити, не удосконалити, не глянув, не ображають, не минувши, не інформуєш, не вгавати, не остерігаючись, не рубати, не організували, не гукаючи, не обговорять, не містить.
б) ті що пишуться з -не разом: Ненавидить, нехтують, нервувати, незчувшись, Недооцінювати.
Вправа 288.
1. Птахи сильніше непокоїлися, тривожно перегукувалися й знімалися на крила (М. Коцюбинський).
2. Весна прийшла несподівано. Незчулися, як промайнув і березень (Яків Баш).
3. Коли ти маєш вчинити щось погане, сім раз подумай і не вчини, а добро роби не думаючи (М. Рильський).
4. Купець той багато неправди робив: мірявши — не домірював, важивши — не доважував, дурив людей (Г. Гончаренко).
5. От вона поневіряється зі своїм старим в убогій хатині, не доїдає і не досипає (І. Нечуй-Левицький).
6. Я не люблю, коли кричать, ненавиджу, коли лякають, соромлюся, коли звикають, принижень несучи печать (В. Коротич).
Вправа 289.
1. Що літає: крил не має, але крила підіймає.
2. У нього ніг немає, але воно сідає і встає.
3. Є крила — не літаю, ніг не маю, а гуляю, по землі не ходжу, на небо не дивлюся, зірок не лічу, весь час мовчу.
4. Сама розуму не має, а всіх розуму навчає.
Вправа 291.
1. В моєму серці стільки ще пісень, ще стільки слів не сказаних у серці (В. Сосюра).
2. Ми ніколи не скаржилися, доля наша завжди була нелегка, але наша, ні в кого не позичена, не дарована ніким, ми її ні в кого не просили, самі виривали власними руками і не хочемо іншої, не зміняємо на іншу (П. Загребельний).
3. Обабіч пропливали невиразні сіро-жовті поля, ззаду невибіленим полотном розгорталася дорога (В. Кава).
4. І не всі теореми доведені, не дочитані всі казки (Б. Олійник).
5. Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій (В Симоненко).
6. Як я малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними ярами.
Вправа 292.
а) з-не. що пишеться окремо: Не зрозумівши думки; докази не знайдені; не здужав підняти; не доброзичливий, а в’їдливий сміх; не дочитана мною книга; таємниця не відгадана; не стривожена шумом ящірка; не друг, а ворог.
б) з-не, що пишеться разом: незрозумілі знаки; третій день нездужає; невтамована спрага; непокоїтись про друзів; недалека подорож; неправда спопеляє; непролазні хащі; невпевнено ідеш; недопитий холодний чай.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

ГДЗ Підручник Українська мова 2017 Світоч Ворон Солопенко