ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Глазова О.П.] 2017

Вправа 360
360. (Запорожжя) споконвіку ((було серцем)) українським, (воля) на Запорожжі ніколи ((не вмирала)), (звичаї) давні ніколи ((не забувалися)), козацькі предковічні (пісні) ((не замовкали)) (безсполучниковий сурядний зв'язок чотирьох частин). ((Не оралось)) наше (поле) ясними плугами, а ((оралось)) наше (поле) гострими шаблями (сполучниковий сурядний зв'язок двох частин). Та нащо нам той бунтівливий (стяг), коли не стяг це нашої Вітчизни! (сполучниковий підрядний зв'язок двох частин) (Кожен) з нас ((розуміє)), що тільки тоді (Україна) ((стане господинею)) на власній землі, коли всі її (сини й дочки) ((будуть)) щоденно працювати для досягнення цієї святої мети (сполучниковий підрядний зв'язок трьох частин).
Вправа 361
361. Для всього є свій час, і година своя кожній справі під небом (між сурядними частинами, поєднаними сполучником і, кома ставиться за відсутності спільного для обох частин слова чи речення). Ненависть пробуджує сварки, а любов покриває всі провини (сурядний зв'язок, кома перед протиставним сполучником а). Рука трудящих пануватиме, а лінива рука платитиме дань (сурядний зв'язок, кома перед протиставним сполучником а). Залізо гострить залізо, і чоловік обточується в розмові з іншим (сурядний зв'язок, сполучник і за відсутності спільного для обох частин слова чи речення). Зі свого серця добра людина роздає всім добро, а лиха людина виносить зі свого серця для всіх лихо (сурядний зв'язок, кома перед протиставним сполучником а). Ніколи не чини зла і тебе не зачепить зло (сурядний зв'язок, наявність спільного для обох частин слова «ніколи» — підстава відсутності коми перед і). Завжди сторонися неправди і вона не торкнеться тебе (сурядний зв'язок, наявність спільного для обох частин слова «завжди» — підстава від сутності коми перед і).
Вправа 362
Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте й підкресліть у кожному реченні граматичні основи, з’ясуйте вид зв’язку між його частинами.
Давно (Шевченко) ((серцем пломенів)), але ще й досі (кожен) ((припадає)) до джерела його вогненних слів (сурядний, сполучниковий). Росу вечірню (трави) ((п’ють)), і в ароматі медуниці (хрущі) шевченківські ((гудуть)) (сурядний, сполучниковий). А (місяць) усе біліше й більше ((заворожує)) ліси, і (вони), як скам’яніле море, ((стоять)) під тихим світлом, ждучи весни (сурядний, сполучниковий). А уночі вже (сад) ((шумів)) і крізь гілля ((сміялись)) (зорі) (сурядний, сполучниковий). За тополями (сонце) ((встає)) і (зозуля) ((кує)) правічна (сурядний, сполучниковий).
Накресліть схеми першого й останнього речень.
[...], але [...].
[За тополями ...] і [...].
Вправа 363.
Талант — це крила. Якщо вони е, ти злітаєш (СПР умови). Якщо немає, то лиш марно махаєш руками (СПР умови). Кажуть, талант — це 99 % праці. Але без крил, хоч скільки б ти махав руками. обливався потом, не злетиш. (СПР допусту). Талант — це також невичерпна активність, енергія, розрахована па півтори сотні років, і саме вона надихає на любов до світу та людей, породжує бажання все опоетизувати (ССР). Талант — це любов! А де панує зневіра, занепад, безвір‘я й ненависть — там немає таланту. (СПР місця). Проте талант — хитка, ефемерна річ, і його треба берегти. (ССР). Талант вимагає постійної праці, ненастанного вдосконалення, бережливого ставлення, і тільки невтомні трудівники, справжні подвиги зберігають цей Богом даний скарб па все життя. (ССР).
Примітка. Курсивом виділено речення, ускладнені однорідними членами.
Вправа 364
Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вид кожного складнопідрядного речення.
1. Молода і бентежна Україно моя, якщо ти — незалежна, незалежний і я!
2. Українці, захистім себе, щоб світ вважав нас українцями.
3. Для українця найголовніший меридіан — той, що проходить через Україну. Коли для України треба, ти шапку здійми, якщо є потреба, дукатом дзенькни, як їй потрібно, то й на шаблю гостру зоприся.
4. У кого рід свій є, і пісня є, для того в цьому світі щастя досить. Той прироста до рідної землі, як житній кущ — корінням до землі.
5. Коли йдеться про Батьківщину, слід слово «заслуга» замінити «обов’язком».
Вправа 365
Прочитайте прислів’я. Накресліть схему кожного речення.
1) [...], a [...].
2) [..., (що ...) ...].
3) (Як ...), [так ...].
4) [...], бо (...), (що ...).
5) [..., (коли ...), ... ], (чого ...).
Вправа 366
1. Кожен народ (який?)[, що] дбає про сьогоднішнє й майбутнє, знає (що?)[, до] чого веде руйнування чи зрікання рідної мови.
Схема. [..., (що...)], (до ...). СПР із послідовною підрядністю.
2. Доволі малої іскринки бува (для чого?)[, щоб] просвітліла людська голова (для чого?)[, щоб] нас охопила турбота не тільки про хліб і роботу.
Схема. [...], (щоб...), (щоб ...).
СПР із однорідною підрядністю.
3. [Де] степ широкий, наче море[, де] дише пахощами гай[, де] небо зоряне й просторе. (де саме?) там мій святий чудовий край.
Схема. (Де...), (де ...), (де...), там [...].
СПР із однорідною підрядністю.
4. [Якби] зібрати всі гарні слова (які?)[, які] мовилися про любов до України, можна було б із них цілий палац звести, [хоч] зі слів палац не збудуєш.
Схема. [..., (які...)], (хоч ...). СПР із неоднорідною підрядністю.
Вправа 367
Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розділові знаки. Обґрунтуйте їх уживання.
1. Настала весна, віє теплом зі стріх, вода капле, сонечко світить, тане сніг, задзюрчали по вулицях струмочки, садки зазеленіли.
2. Прийшла весна весела, верба зазеленіла, соловейко затьохкав, вишні цвітом укрилися.
3. Красно гріє весняне сонце на чистому небі, весело стрибає його довге проміння в прозорому повітрі, теплий з полудня вітер віє понад землею і допомагає сонцю в його роботі.
4. Оксамитна святкова тиша сповивала весняну землю, в цій тиші синіло глибоке, бездонне небо, по ньому до самого надзем’я гнувся Чумацький Шлях.
Висловлення «Моє місто Харків навесні»
Цього року весна прийшла до міста рано. Парки імені Т. Шевченка, імені М. Горького, Перемоги, бульвари академіка Юр’єва, Нетечеиський та Профспілковий, проспекти Тракторобудівників, Ювілейний нашого славетного міста раділи теплим, сонячним дням. Спекотні, майже літні промені активно працювали. над «причепуренням» міста: починали квітувати ранні нарциси; розкішні тюльпани, задоволені собою, відкривали назустріч сонцю свої лагідні личка; ніжні пелюстки черемхи та абрикосів соромливо притрушували жовтавим пилком зазеленілу травичку.
І раптом знову повернулася зла, жорстока і холодна зима - парки, алеї, вулиці — все навкруги вкрилося кіркою важкого, холодного снігу; життя завмерло на декілька днів. Завалило снігами вулицю Шевченка, у квітневих снігових заметах на проспекті Тракторобудівників буксували нерозважливі водії; подвір’я та провулки були вкриті поваленими та поламаними деревами. Сумно було спостерігати за пониклими квітами; серце розривалося від болю за знищений цвіт дерев і засніжені клумби. Природа втрачала свої ніжні квітки, безладно метушилися сповнені розпачу харків’яни.
Але за кілька днів зим відступила, заливши вулиці та проспекти тонами свіжої талої води, вивівши на вулиці зраділих дітей та заклопотаних дорослих. Харків, умитий несподіваною негодою, заяскравів сотнями тисяч нових квітів та свіжо засіяних клумб. Яке це щастя — жити у рідному місті, працювати над його розбудовою і пишатися ним!
Вправа 368
1. ((Доскіпуюся)), ((допитую)): (хто) ((я))? (Безсполучниковий зв’язок).
2. (Я) ((чую)): ((пульсують)) соки у тіло моє з землі (Безсполучниковий зв’язок).
3. ((Будьте уважні)) до своїх думок: (вони) — ((початок учнів)) (Лао-Цзи). (Безсполучниковий зв'язок).
4. (Мудрий) ((бореться)) з долею — (нерозумний) ((опускає)) (Безсполучниковий зв’язок).
5. Так ((хотілося)) ((б вірити)): у світі ((живеш)) не дарма (Безсполучниковий зв'язок).
6. Вас ((зрадив)) (друг) — і ((потемніло)) (небо), і (сонне) ((заховалося)) за ґрати (Сполучниковий, зв’язок). Вас ((зрадив)) (друг) — і ((опустились)) (крила), здається, вже ніколи ((не літати)) (Безсполучниковий та сполучи, зв’язок).
7. Себе я безнадійно вчу: дай більше сміху, ніж плачу, не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свічу! (Безсполучниковий зв’язок).
Примітка. Курсивом виділені речення, ускладнені однорідними членами.
Вправа 369
369. Зараз ви стоїте на порозі життя, добре тому, хто відразу піде по вірній стежці і не ходитиме манівцями. [...], [...], (хто...). Роздивися тверезо по світу: нас нова обнімає доба. [...] :
Тихо-тихо ступай, пам’ятаючи: рік — ніби крок. [...] : [...]. Не повернуть минулого ніколи: воно пройшло і вже здається миттю. [...] : [...]. Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього: ви в ньому живете! [...] : [...]!
Вправа 370
370. Знаєте, сонце вміє жити: ранком воно веселе, вдень — працьовите, увечері — задумливе: коли за обрій відходить, а біля нього купчаться хмари, обгортають сонце, воно задумливе, як мудрець. Сідало сонечко в сизо-червоні хмари; мов шматки розірваної ганчірки, висіли вони над горою, а зверху їх гоготіло червоне зарево, а коли воно блідніло-зменшувалося, хмари, мов живі страховища, роздималися, піднімалися і щось страшне бубоніли, блимаючи огненними очима.
Вправа 371
Слухаючи телепередачі, читаючи статті в Інтернаті, ти часто натрапляєш на слова «людський фактор», «відповідальність», «самостійність», [і] хоч стосуються вони і політики, і економіки, і управлінської діяльності[, але] найбільше ці слова стосуються... тебе самого! (СР із сурядним сполучи, та безсполучн., зв’язком ).Ти ходиш до школи, читаєш, відповідаєш на запитання, пишеш твори, виконуєш домашні завдання, спілкуєшся і з дорослими, і з однолітками, чимось пишаєшся, чогось соромишся, трапляється, в чомусь розчаровуєшся[, проте] частіше все ж чимось захоплюєшся[, хоч] чогось і уникаєш. (СР із сурядним сполучи, та підряди, сполучи, зв’язком). І що цікаво[:] зовні ти мало чим відрізняєшся від інших школярів, [які] живуть подібним життям! (СР із безсполучн., та підрядним сполучи, та зв’язком ). Але те[, як] ти все це робиш, показує, рухаєшся ти шляхом самовдосконалення чи ліниво пливеш за течією, міркуючи[:] «Як буде, так і буде». (СР із підрядним сполучи, та безсполучн., зв’язком). (За 10. Орловим)
Вправа 372
372. (Щастя) твоє ((в тобі самому)): пізнавши себе, ((пізнаєш)) усе, а ((не пізнаєш)) себе — ((ходитимеш)) у темряві й ((боятимешся)) там, де страху й ((не було)). ((Пізнаваймо)) самих себе: хай при цьому ((не збагнемо)) (ми) істини, проте (впорядкуємо)) власне життя, а (це) для людини — ((головне)). (Самопізнання) —це ((відкриття)) себе, ((виявлення)) передусім своїх позитивних якостей і можливостей, тож ((пізнавай)) же свої нахили, які потім ((зможеш перетворити)) на здібності, талант — на стійку рису характеру.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

ГДЗ 9 клас Українська мова Підручник Глазова Ранок 2017