Історія України. Довідник

Важливе місце у джерельній базі історії посідають речові дже­рела, тобто ті, що зберігають історичну інформацію про ми­нуле у предметній формі і відображають передусім виробни­чу і творчу діяльність людей. До речових історичних джерел належать знаряддя праці, побутові речі, споруди, предмети озброєння, одягу, медичні та музичні інструменти тощо. Існу­ють так звані зображувальні речові джерела: гравюри з літо­писів, ікони, настінний розпис, мозаїка, малюнки на бересті, зображення різних видів гербів, географічні карти та плани, фото- та кінознімки.

Речові історичні джерела вивчає наука археологія. Вчених, які розшукують, розкопують і вивчають давні речі та спору­ди, називають археологами. Вони зберігають знайдені джере­ла в музеях.

Термін музей у перекладі з грецької мови означає місце, при­свячене музам — дочкам богині пам’яті Мнемозіти. Вважа­ючи їх покровительками науки і мистецтва, греки будували на їхню честь храми, які називали музейонами. Саме звідси й походить термін «музей». Сучасні музеї — це культурно- освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань націо­нальної і світової історико-культурної спадщини. Музеї бува­ють історичні, краєзнавчі, художні, літературні тощо. Інколи музей присвячують одній особі чи родині, наприклад: музей М. Грушевського у Києві та Львові, музей родини Симиренків у селі Мліїв на Черкащині.

Досліджуючи минулі часи, історики часто натрапляють на всілякі назви. Одні з них стосуються міст і містечок, сіл, рі­чок, озер, урочищ тощо, тобто є географічними назвами, або, як кажуть учені, топонімами. Інші назви — це назви наро­дів, або етноніми. Походження назв досліджують такі науки, як топоніміка та етноніміка. Назви народів тісно пов’язані з географічними назвами: назву території можуть переносити на народ, що мешкає на ній, або ж навпаки — назва народу згодом стає назвою земель, які він заселяє. Отож, досліджую­чи назви, історики довідуються про території давніх народів, з’ясовують обставини подій, дізнаються про природні умови певних країн тощо.

Завдання № 1

1. Порахуйте, скільки років тому виникло місто Харків, якщо датою його заснування вважають 1654 рік?

Відповідь: Від 2013 відняти 1654 — 359 років.

2. Порахуйте, скільки століть минуло між першими олімпій­ськими іграми у Стародавній Греції (776 рік до нашої ери) та олімпійськими іграми у Лондоні (2012 рік).

Відповідь: Для цього на «лінії часу» позначмо нульовий рік початку нашої ери, від нього вперед 2012 років, назад — 776. У сумі вийшло 2788 років.

3. У якому столітті відбулася подія, якщо вона була 3178 ро­ків тому?

Відповідь: Від 3178 відняти 2013 — виходить 1165. Значить, це 12 століття до нашої ери.

4. На яких матеріалах, на вашу думку, могли писати старо­давні люди до того, коли винайшли папір? Чим?

Відповідь: На камені — фарбами або' гострими предметами; на шкірі тварин (пергаменті) та тканинах — фарбами, на корі дерев (бересті) та глиняних табличках — гострою паличкою. Завдання № 2.

Намалюйте родинне дерево.

Для цього потрібно:

1. Попрацювати з сімейними фотоальбомами, розпитати бать­ків та інших родичів та зібрати інформацію про членів вашої родини.

2. Взяти аркуш А4 та розділити його на частини за покоління­ми: ваше покоління — батьки — бабуся-дідусь — прабабуся-прадідусь тощо (залежить від зібраної інформації).

3. Внизу у прямокутниках напиши найстаріших членів роди­ни, потім — наступне покоління і так до кінця.

4. Біля кожного імені напиши дати народження (а якщо вже людини нема, то й смерті), а можливо, й додаткову інформа­цію (наприклад, професію та ступінь спорідненості).

5. З’єднайте лініями прямих нащадків до батьків — так окрес­ляться гілки. Найстарше покоління буде коренями дерева, на­ступне — стовбуром.

6. Також можна намалювати бокові гілки — нащадків братів та сестер ваших бабусь та дідусів, батьків.

Завдання № 3. Які назви в рідному місті (селі) нагадують про минуле?

Для виконання цього завдання звернемось до назв вулиць та площ, станцій метро на прикладі міста Харкова. На мапі міста є такі назви, як вулиця Коцарська, Бурсацький узвіз, площа Конституції, Кінний ринок, вулиця 23 Серпня, станція метро імені Маршала Жукова тощо. Кожна з цих назв історична. Коцарями називали ремісників, які ще у XVII-XVIII століттях виготовляли вовняні килими — коци, а бурсою називався на­вчальний заклад у XVIII столітті, де вчилися діти священиків. Площа Конституції названа на честь прийняття Конституції України у 1996 році. 23 серпня 1943 року місто Харків визволили від німецько-фашистських загарбників, а велику у цьому відіграв полководець Георгій Жуков, на честь якого і названа станція метро. Багато ще історичних назв. Спробуй інші знайти самостійно і розібратися, про що вони говорять.