ГДЗ Українська література 6 клас. Підручник [Коваленко Л.Т., Бернадська Н.] 2022
27.11.2023,
6 Клас / Українська література,
1 460,
0
РОЗДІЛ 2. Тамара Шевченко - М. Вороний. Євшан-зілля
Сторінка 331. Як треба читати поезію: швидко чи повільно, весело чи сумно, бадьоро, жваво, енергійно чи розмірено й спокійно? Назви слова, які допомогли тобі правильно визначити інтонацію твору.
Дана поезія має веселу, жваву та бадьору атмосферу, яку можна підкреслити певними елементами. Деякі слова, які можуть допомогти визначити настрій твору та інтонацію: “гарна молодиця”, “розгулялась, веселиться”, “щедра господиня”.
2. Який настрій ліричного героя/ліричної героїні? Який настрій створила в тебе поезія Тамари Шевченко? Свою відповідь обґрунтуй.
Відчувається позитивний настрій ліричної героїні. Вона описує осінь як “гарну молодицю”, яка розгулялась і веселиться. Ліричний герой/героїня сприймає осінь як щедру господиню, яка прикрашає світ яскравими барвами та збирає багато плодів із городу. Крім того, використання таких слів, як “розгулялась”, “веселиться”, “щедра господиня”, підсилює враження радості і життєрадісності.
3. У робочому зошиті намалюй “хмарку слів”, якими авторка створює “осінній настрій” у творі.
Гарна молодиця, розгулялась, веселиться, прикрасила, барвисто, одягла, намисто, щедра, витончена, гарбузи, картопля, дині, плоди зібрала, яблука рум'яні, груші соковиті, жовте листя, містичний, загадковий, осінь, чарівна.
4. У робочий зошит випиши художні засоби і поясни їх роль у поезії.
Метафора: “гарна молодиця”, “шипшинове намисто”. Порівняння: “як троянда в осінній зорі”. Епітети: “щедра господиня”, “рум'яні яблука”, “соковиті груші”. Повтор: “гарна молодиця”. Ці художні засоби допомагають авторці передати осінній настрій, створити образи живої, красивої осені та передати враження розмаїття і енергії цього сезону.
5. Якою ти уявляєш осінь — ліричну героїню вірша? Чи збігаються твої уявлення про неї зі сприйняттям поетеси Т. Шевченко та художниці Н. Старовойтової? Поясни свою думку, спираючись на твори.
В поезії Т. Шевченко “Осінь, гарна молодиця” осінь зображується як щедра, весела і жвава господиня, яка прикрашає світ яскравими кольорами і збирає багато плодів з городу. Вона має силу і загадковість, які породжують захоплення. У картині Н.
Старовойтової осінь зображується в помаранчевих та насичених тонах. Картина показує яскраві кольори осінньої природи, дерев, дівчини в народному одязі.
6. З якою метою на початку й наприкінці вірша авторка повторює рядок “Осінь, гарна молодиця”?
На початку вірша повторення цього рядка слугує для вступу і визначення теми, установки на позитивний настрій та привернення уваги до головного героя - осені. Наприкінці вірша повторення рядка з метою закріплення образу осені як гарної молодиці, підкреслюючи її головну ідею.
7. Прочитай пояснення про мотив у ліричному творі. Визнач мотив вірша Т. Шевченко “Осінь, гарна молодиця...”.
Осінь зображується як живий суб'єкт, щедра господиня, що прикрашає світ яскравими кольорами, збирає врожай і дарує радість своїм багатством. Цей мотив визначає головну ідею вірша - красу та силу осені, її енергію та витонченість. Цей мотив спонукає читача роздивлятися красу осені, відчувати її емоційне забарвлення та відчувати глибинний зв'язок з природою.
8. Опиши репродукцію картини Н. Старовойтової або намалюй ілюстрацію до вірша Т. Шевченко.
У картині Н. Старовойтової осінь зображується в поморанчевих та насичених тонах. Картина показує яскраві кольори осінньої природи, дерев, дівчини в народному одязі, яка танцює та висиліться.
Сторінка 35
1. Прочитай виразно вірш “ДРІМАЮТЬ СЕЛА...” Іван Франко. Як треба читати поезію: швидко чи повільно, весело чи сумно, бадьоро, жваво, енергійно чи розмірено й спокійно? Назви слова, які допомогли тобі правильно визначити інтонацію твору.
Для цього вірша можна обрати спокійну, трохи сумну інтонацію, яка передає осінню атмосферу, “холодом осіннім”, “темно-зеленії садки дрімають”, “тихо гріються хатки”. Ці слова допомагають передати особливості осіннього пейзажу і настрою, що домінує в поезії.
2. Який настрій створила в тебе поезія І. Франка? Свою відповідь обґрунтуй.
Поезія Івана Франка створює трохи сумний та задумливий настрій. Я відчуваю певну сумнівність і ностальгію, що посилюється за допомогою образів осіннього пейзажу.
Починаючи зі слів про осіннє сонце, ми сприймаємо його як яскравий елемент, що все ще сяє, але тема осінньої прохолоди, холодного повітря, безплідних садів і хаток, що гріються тихо, створює відчуття спокою і заміської тиші.
3. Яку пору року відтворено у вірші? Свою думку обґрунтуй, спираючись на його текст.
У вірші відтворено пору осені. Поява “холоду осіннього”, який вже потягає в повітрі. Опис безплідних, “темно-зеленіїх садків”, “хаток”, які тихо гріються. Це характерне для осіннього періоду.
4. У робочому зошиті намалюй “хмарку слів”, якими автор створює “осінній настрій” у творі.
холодом осіннім, потягає, темно-зеленії садки, дрімають без плоду, гріються хатки, верби гнуться.
5. У робочий зошит випиши художні засоби і поясни їх роль у поезії.
Метафора: “холодом осіннім”, “темно-зеленії садки дрімають”. Порівняння: “як треба читати поезію”. Епітети: “темно-зеленії садки”, “важким осіннім, довгим стоном”.
Ці художні засоби допомагають створити барвисті образи, передати настрій і емоції, зробити поезію більш живою і ефектною для читача.
6. Визнач мотив вірша.
Один з основних мотивів вірша - осінь. Вірш пронизаний образами та атмосферою осіннього сезону. Автор передає почуття осінньої прохолоди, безплідності садків, тиші та спокою хаток, змінюючогося лісу та летючих ластівок. Цей мотив домінує в поезії і створює основу для передачі осіннього настрою та емоцій.
7. Порівняй вірші Тамари Шевченко “Осінь, гарна молодиця...” таІ. Франка “Дрімають села”. Що в них спільне, а чим вони відрізняються?
Обидва вірші, “Осінь, гарна молодиця...” Тамари Шевченко та “Дрімають села” Івана Франка, мають спільну тему - осінь і осінній настрій. Вони обидва передають атмосферу і почуття, пов'язані з цим сезоном.
Однак, вони відрізняються стилем та поетичною манерою: “Осінь, гарна молодиця...” відзначається ліричністю та романтизмом. Вірш передає відчуття природи через красиві порівняння і образи. “Дрімають села” відзначається більш сумним і задумливим настроєм. Він передає осінню атмосферу через спокійні описи і образи природи.
Сторінка 36
1. Як треба читати поезію Ліни Костенко “Сю ніч зорі чомусь колючі...”: швидко чи повільно, весело чи сумно, бадьоро, жваво, енергійно чи розмірено й спокійно? Назви слова, які допомогли тобі правильно визначити інтонацію твору.
У цій поезії можна поєднувати швидке та повільне читання, веселі та сумні інтонації, залежно від емоції та атмосфери кожного рядка. Колючі, налякані, кричала, апчхи, восени.
2. Який настрій створила в тебе поезія Л. Костенко? Свою відповідь обґрунтуй.
Поезія Ліни Костенко створює певний настрій сумніву, нестабільності та змін. У вірші відображено різні зміни в природі, які здатні викликати зміну настрою та враження. Початок вірша з описом колючих зір та наляканих їжачків передає відчуття дискомфорту та неспокою. Також сойка, що кричить, та ворона, яка чхає, створюють образи несподіваності і незвичайності.
3. Яку пору року зображено у вірші? Свою думку обґрунтуй, спираючись на текст поезії.
У вірші Ліни Костенко “Сю ніч зорі чомусь колючі...” зображено перехід з літа до осені. Це вказується в останньому рядку вірша, де зазначено: “Тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени!”.
4. У робочому зошиті намалюй “хмарку слів”, якими авторка створює “осінній настрій” у творі.
Колючі, налякані, влітку, восени.
5. Як ти розумієш вислів “Сю ніч зорі чомусь колючі”? Які асоціації викликає в тебе образ колючої ночі?
Для ліричного героя зорі змінилися, вони стали колючи. Це показує, що змінилися зорі, змінилася пора року, зорі стали не такими привітними, бо вже стало прохолодно. Зазвичай в холодну погоду, небо в ночі більше ясне, та зорі виглядають більше чіткими. Тому, коли зорі схожі на колючи сніжинки, то це показує що приходить осінь та зима.
6. Які образи відтворюють тривогу від зміни пір року? Як саме?
“Колючі зорі”, “Налякані їжачки”, “Сойка кричала з кручі, ворон сказав: “Апчхи!”“, “Тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени!” ці образи передають тривогу від зміни пір року, створюючи атмосферу невпевненості, незрозуміння і незручності.
7. У робочий зошит випиши художні засоби і поясни їх роль у поезії.
Метафора: “зорі чомусь колючі”. Експресія: “налякані їжачки”. Епітет: “налякані”. Ці художні засоби допомагають підсилити емоційний вплив вірша, передати тривогу, зміну і нестабільність.
8. Визнач мотив вірша.
Мотивом вірша “Сю ніч” Лесі Костенко можна вважати мотив зміни пір року. Цей мотив проявляється в описі ночі, коли змінюються зорі, звуки тварин, а також в нагадуванні про зміну пори року, зокрема, перехід від літа до осені. Мотив зміни пір року відображається в протиставленні минулого (“тільки вчора було ще влітку”) та сьогодення (“а сьогодні вже восени”) і викликає відчуття невпевненості, тривоги та мінливості часу.
9. Порівняй вірші Тамари Шевченко “Осінь, гарна молодиця...”, І. Франка “Дрімають села” та Л. Костенко “Сю ніч зорі чомусь колючі...”. Що в них спільне, а чим вони відрізняються?
Спільне: тематика осені; використання образності та поетичних засобів.
Відмінності: Настрій: “Осінь, гарна молодиця...” - романтичний, “Дрімають села” - сумний, “Сю ніч зорі чомусь колючі...” - тривожний.
Підхід до поетичного вираження: Тамара Шевченко - лірична розповідь, Іван Франко - філософське роздумування, Ліна Костенко - жива образність і драматичний настрій.
Відмінні поетичні засоби: Тамара Шевченко - повтори, протиставлення, Іван Франко - метафори, ритм, Ліна Костенко - алітерація, експресія.
Сторінка 37
Накресли в робочому зошиті таблицю ЗХД. Заповни її першу колонку — напиши, що тобі відомо про Україну часів Київської Русі та її боротьбу проти нападників. У другій колонці зазнач, що нового ти хочеш дізнатися про цей період та про письменника М. Вороного і його твір “Євшан-зілля”. Коли опануєш новий матеріал, заповни третю. Проаналізуй записи другої та третьої колонок.
Знаю | Хочу дізнатися | Дізнався |
Київська Русь була середньовічною державою, заснованою у IX столітті. Українські землі Київської Русі були піддані нападам різних народів, зокрема половців та монголо-татарських завойовників. | Подробиці про політичну організацію та соціальне життя Київської Русі. Більше про способи боротьби українських князів та військ проти нападників. Інформацію про письменника М. Вороного і його твір “Євшан-зілля”. | про військові походи, героїв та їхні вчинки; культурні досягнення, розвиток торгівлі та науки в Україні часів Київської Русі; |
1. Поясни, за яких обставин син половецького хана опинився в князівських палатах. Виразно прочитай уривок, який підтверджує твою думку.
Син половецького хана був захоплений в полон під час походу князя Мономаха і після цього залишився жити в князівських палатах. “Мономах, князь Володимир, Взяв його під час походу З ясирем в полон і потім При собі лишив за вроду.”
2. Чому половецького сина не вразили пісні гудця? Відповідаючи, цитуй уривки з твору.
Половецький син вже усе забув: батьківщину, своїх родичей, степ. “Та слова його хлопчину Не вражають, бо забув вже Він і батька, і родину.”
3. Що уособлює євшан-зілля у творі? Зроби припущення, які асоціації викликало в героя євшан-зілля. Поясни, чому запах цієї трави пробудив спогади про рідний край.
Запах євшан-зілля нагадал йому рідні степи. “Рідний степ — широкий, вільний, Пишнобарвний і квітчастий — Раптом став перед очима, 3 ним і батенько нещасний!.” Євшан-зілля уособлює любов до Батьківщини, рідного краю, рідних.
4. Виразно прочитай слова половецького юнака, які виражають його патріотизм. Прокоментуй, як ти їх розумієш.
“Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій. В славі й шані пробувати!”. Він готовий загинути у себе на батьківщині, ніж жити в славі й достатку в чужому краю, в цьому і є патріотизм.
5. Які частини твору є своєрідним обрамленням літописної легенди Виразно прочитай і прокоментуй їх.
Експозиція: критика тих, хто край свій рідний “...зацурали, занедбали...”
В давніх літописах наших
Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування ...
І воно живить надію, Певну віру в ідеали Тим, котрі вже край свій рідний Зацурали, занедбали...
Розв'язка: - роздуми автора над складною долею українського народу.
Україно! Мамо люба!
Чи не те ж з тобою сталось?
Чи синів твоїх багато
На степах твоїх зосталось? ...
Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, — Шлях у край свій повороту?!
6. Виразно прочитай вступну частину поеми. У ній сказано, що “Між рядками слів таїться в нім якесь пророкування”. Як ти думаєш, на яке пророкування натякає автор?
Суть пророкування буде розкриватися утворі. Воно полягає в критиці тих, хто край свій рідний “...зацурали, занедбали...”
7. Кого чи що засуджує у вступі автор? Прочитай виразно рядки, які виражають головну думку цієї частини.
Він засуджує людей, які втратили своє національне коріння.
8. Виразно прочитай перший стовпчик заключної частини поеми. Яку художню паралель проведено в цих рядках?
В заключної частини автор звертається до українців та поетично відображає пробудження самосвідомості людей, які втратили своє національне коріння.
9. Поясни значення епіграфа до твору.
Те що щастя можна знайти тільки на рідній землі.
10. Які важливі питання життя українців порушено в поемі?
В поемі “Євшан-зілля” проблема, яку піднімає автор, є актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних куточках земної кулі. Але хочеться, щоб кожен завжди пам'ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до скривджених.
11. Чи бачить ліричний герой шлях, який виведе українців із глухого кута національної байдужості? Який саме?
Ліричний герой запитує що робити, він питає “Деж того євшану взяти”? Відповіді у поеми для українців, ми не бачимо.
12. В основу легенди з Галицько-Волинського літопису та поеми “Євшан-зілля” М. Вороного покладено ту саму подію. Поясни, чи однакова мета була в обох авторів. Свою відповідь обґрунтуй.
У авторів була різна мета. У легенді автор описує давню легенду яка сталася с половецьким сином, а у поемі “Євшан-зілля”, автор не просто переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю.
13. Чому автор так назвав твір? Що він такою назвою хотів сказати?
Тому що євшан-зілля символізує любов до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу. Тільки це зілля допомогло сину половецького хана згадати Батьківщину. Тільки на це зілля (образно) автор покладає надію для українців, які занедбав свою країну і відцурався від неї.
14. Поміркуй, які почуття і думки володіли автором, коли він писав свій твір. А які почуття цей твір викликав у тебе?
Старовинна легенда надихнула Вороного на поетичне відображення пробудження самосвідомості українців, які втратили своє національне коріння. Він писав поему натхненний патріотизмом, любов'ю до України, він хотів пробудити такі ж почуття і у інших хто забув про свою Батьківщину. Твір "Євшан- зілля" підкреслює на необхідності пам'ятати свої коріння, зв'язок зі своїм народом і культурою. Через проникливу поезію автора, я відчуваю біль і тугу за втраченим. Твір нагадує про важливість збереження і примноження національної спадщини, а також про значення привернення уваги до власного коріння і історії для збереження ідентичності та духовності.
16. Доведи, що твір М. Вороного “Євшан-зілля” за жанром — поема.
Об'єм твору: "Євшан-зілля" є великим за обсягом. У поемі порушуються важливі суспільні, історичні та загальнолюдські проблеми. Автор звертається до теми втрати ідентичності, поневолення і забуття рідних коренів, а ці проблеми мають загальний характер, не обмежуються конкретним часом чи місцем. У "Євшан-зіллі" можна спостерігати поєднання епічних елементів (розповідь про події, діалоги) та ліричних елементів (вираження почуттів і переживань). Автор використовує розповідний стиль, щоб розповісти історію, а також відображає свої особисті почуття і роздуми через ліричного героя. У поемі "Євшан-зілля" є виражений сюжет. У творі "Євшан-зілля" автор використовує ліричного героя, який відображає його власні почуття, переживання та думки. Це проявляється у
Домашнє завдання
З'ясуй за тлумачним словником лексичне значення слів патріот, патріотизм, ностальгія. Склади і запиши з ними речення.
Патріот: Особа, що проявляє сильну любов і відданість своїй батьківщині. У військовому музеї багато експонатів, які свідчать про відвагу та самовідданість патріотів минулих поколінь.
Патріотизм: Любов і відданість своїй батьківщині. Виховання патріотизму в молоді є важливим завданням суспільства.
Ностальгія: Сильне сумування за минулим часом, за втраченим або далеким місцем. Вона постійно згадувала свою дитинство в селі і відчувала ностальгію за тими щасливими днями.
2. Прочитай виразно твір, постав до нього шість — вісім запитань різних видів, дай на них відповіді (усно).
1. Який жанр твору "Євшан-зілля”? Відповідь: Жанр твору "Євшан- зілля" - поема.
2. Хто є автором твору "Євшан-зілля"? Відповідь: Автором твору "Євшан-зілля" є Микола Вороний.
3. Які проблеми порушуються в поемі "Євшан-зілля"? Відповідь: У поемі "Євшан-зілля" порушуються проблеми соціальної нерівності, моральних дилем, пошуку сенсу життя та гуманістичних цінностей.
4. Які елементи поєднані в поемі "Євшан-зілля"? Відповідь: У поемі "Євшан-зілля" поєднані епічні елементи (розповідь про події) та ліричні елементи (почуття, переживання).
5. Хто є ліричним героєм у творі "Євшан-зілля”? Відповідь: Ліричним героєм утворі "Євшан-зілля" є сам автор, Микола Вороний.
6. Які переживання висловлює автор у поемі "Євшан-зілля"? Відповідь: У поемі "Євшан-зілля" автор висловлює переживання щодо соціальних негараздів, пошуку справедливості та значущості життя, а також народних страждань та прагнення до кращого майбутнього.
3. Розглянь ілюстрації Георгія Акулова до поеми “Євшан-зілля”. Познач послідовність подій відповідно до сюжету.
3) Ханський син в неволі; 1) Спів гудця для сина хана; 2) Втеча ханського сина.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter