ГДЗ Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти 6 клас. Підручник [Кафтан М.В., Костюк І.А., Новікова К.О.] 2023



§ 24. Вплив міст і міського способу життя на розвиток суспільства
Як змінювалися міста та міське життя?
Міста та міське життя зазнали змін на протязі історії. Вони стали більшими, складнішими та більш розвиненими. У містах з’явилися широкі вулиці, великі будинки, крамниці, музеї, транспорт, освітлення, каналізація та водопостачання. Роль міст у суспільстві стала значно важливішою, і вони залучають більшу кількість населення. У сучасних містах створені спеціальні служби, які забезпечують роботу інфраструктури та різні послуги для мешканців. Великі міста стикаються з проблемами, такими як перевантаженість, забруднення та інші виклики, але вони залишаються центрами культури, економіки та інновацій.
1. Пригадай з вивченого у 5 класі, чим міста відрізняються від інших поселень. Якими були головні заняття містян у минулому?
Міста відрізняються від інших поселень такими особливостями:
Більша кількість населення: міста зазвичай мають значно більше жителів, ніж села або інші поселення.
Більша щільність населення: міста мають вищу концентрацію людей на площі, що призводить до більшої забудованості та інтенсивності використання землі.
Більша різноманітність: міста зазвичай мають більше різноманіття у сфері економіки, культури, освіти, розваг і т.д.
Розвинута інфраструктура: міста мають більше розвинуту мережу доріг, транспорту, комунікацій, освітлення, водопостачання, каналізації тощо.
Більші можливості: міста надають більше можливостей для зайнятості, освіти, культурного розвитку, доступу до послуг, інновацій тощо.
У минулому головними заняттями містян були:
Ремесла: багато містян займалися різними ремеслами, такими як ковальство, кравецтво, кераміка, ковбасництво, гончарство та інші.
Торгівля: міста часто були центрами торгівлі, де містяни займалися купівлею, продажем і обміном різних товарів.
Службова діяльність: у містах були розташовані центри управління, адміністрації та юстиції, де працювали службовці, секретарі, судді та інші посадові особи.
Релігійні обряди: міста мали свої храми і святині, де проводилися релігійні обряди та церемонії.
2. Завдяки чому виникають та розвиваються міста?
Міста виникають та розвиваються завдяки кільком факторам:
Економічні можливості: Міста зазвичай приваблюють підприємців та робочу силу, оскільки надають більше можливостей для зайнятості і розвитку бізнесу. Вони створюють робочі місця, забезпечують доступ до ринків, фінансових установ, технологічних інновацій та інфраструктури.
Соціокультурні фактори: Міста залучають людей своєю різноманітністю, можливостями для освіти, культурного розвитку та розваг. Вони пропонують доступ до музеїв, театрів, кінотеатрів, спортивних заходів, ресторанів та інших форм розваг.
Інфраструктура та послуги: Міста мають розвинуту інфраструктуру, таку як дороги, транспортна мережа, електропостачання, водопостачання, каналізація та інтернет-покриття. Вони також надають послуги, такі як охорона здоров’я, освіта, торгівля, фінанси, культура та інші.
Зручність та доступність: Міста надають зручний доступ до послуг, товарів та розваг. Вони зазвичай мають розгалужену мережу громадського транспорту, магазинів, ресторанів, парків, спортивних об’єктів та інших закладів.
Інновації та розвиток: Міста є центрами інновацій та розвитку. Вони залучають креативних та талановитих людей, сприяють обміну ідеями та знаннями, сприяють розробці нових технологій та покращенню якості життя.
3. Що потрібно городянам, аби жити у місті було зручно?
Щоб жити у місті було зручно, городянам потрібно:
Зручний громадський транспорт: Міста повинні мати розвинуту мережу громадського транспорту, яка забезпечує швидкий і зручний спосіб пересування по місту.
Якісна інфраструктура: Міста повинні мати добре побудовані дороги, мости, тротуари, велосипедні доріжки та інші інфраструктурні об’єкти, які забезпечують безпечний та комфортний рух по місту.
Зелені зони та парки: Наявність зелених зон, парків і скверів дозволяє городянам насолоджуватися природою, проводити активний відпочинок та займатися спортом.
Послуги та розваги: Міста повинні мати різноманітні культурні, розважальні та спортивні заклади, які задовольняють потреби городян у розвагах та дозвіллі.
Безпека: Міста повинні мати ефективну систему правопорядку та безпеки, щоб городяни почували себе захищеними і безпечними.
Розвинута освіта та охорона здоров’я: Наявність якісних шкіл, університетів, медичних закладів та інших освітніх та медичних послуг робить життя у місті більш комфортним та забезпечує доступ до якісної освіти та охорони здоров’я.
Екологічна свідомість: Міста повинні працювати над зменшенням впливу на навколишнє середовище, пропагувати використання екологічних технологій та зелених рішень.
Ці фактори сприятимуть зручному та комфортному життю городян у місті.
4. Які проблеми виникають у великих містах? Яку роль відіграють працівники міських служб у житті городян?
У великих містах виникають різні проблеми, зокрема:
Транспортні проблеми: Затори на дорогах, перевантаженість громадського транспорту та складнощі з паркуванням.
Екологічні проблеми: Забруднення повітря, шум та інші негативні впливи на довкілля.
Житлові проблеми: Дефіцит житла, високі ціни на нерухомість та проблеми з комунальними послугами.
Соціальні проблеми: Зростання кримінальності, бездомність, нерівність та інші соціальні виклики.
У житті городян працівники міських служб відіграють важливу роль. Вони забезпечують різноманітні послуги, які роблять місто функціональним та комфортним для проживання. Це можуть бути служби з енергопостачання, водопостачання, вивезення сміття, утримання доріг та парків, організація громадського транспорту та багато інших. Працівники міських служб забезпечують безперебійну роботу інфраструктури міста та забезпечують комфорт та безпеку для городян.
5. Спираючись на дані карти 18, склади розповідь про те, які частини світу є найменш урбанізованими (такими, де найменша частка людей живе в містах). Як ти вважаєш, чому саме ці території?
За даними карти 18, найменш урбанізованими частинами світу є центральна Африка, південна Азія.
Існує кілька факторів, які можуть пояснити, чому саме ці території є менш урбанізованими. По-перше, ці регіони можуть мати менш розвинену інфраструктуру, таку як дороги, електропостачання та водопостачання, що робить міське життя менш привабливим. По-друге, культурні та соціальні фактори можуть впливати на вибір людей жити у сільській місцевості, наприклад, зв’язок з природою або важливість сільського господарства в цих регіонах. По-третє, економічні фактори, такі як недостатня кількість робочих місць або низькі доходи, можуть також впливати на рівень урбанізації у цих територіях.
Враховуючи ці фактори, північна Африка, південна Азія та деякі райони Південної Америки можуть залишатися менш урбанізованими порівняно з іншими частинами світу.
6. Що таке публічний (громадський) простір? Чому в місті він представлений у багатьох формах?
Публічний (громадський) простір – це область, доступна для використання всім громадянам, де вони можуть зустрічатися, спілкуватися, відпочивати та займатися різними діяльностями. В місті публічний простір може мати різні форми, такі як парки, сквери, площі, набережні, вулиці з пішохідною зоною та інші.
Публічний простір важливий для створення сприятливого середовища для городян. Він сприяє соціальним взаємодіям, зміцненню спільнот, розвитку культурного життя та підтримці фізичного та психологічного здоров’я громадян. Багатоформатність публічного простору в місті дозволяє задовольнити різноманітні потреби городян, надаючи можливості для відпочинку, розваг, спорту, культурних заходів та інших активностей.
7. Що ти можеш пригадати з курсу 5 класу про найдавніше досі заселене місто — Єрихон?
Єрихон – це одне з найдавніших досі заселених міст в світі. Місто розташоване на території нинішньої Палестини і Ізраїлю. Згідно з археологічними дослідженнями, поселення в Єрихоні існувало ще близько 9000 років тому. Місто мало стратегічне положення, розташовуючись біля важливих торгових шляхів, що сприяло його розвитку як центру торгівлі та культури.
8. Які ознаки міста ти бачиш на реконструкції Урука (джерело 1)? До якого періоду давньої історії належить його заснування і розквіт?
На реконструкції Урука (джерело 1) можна побачити наступні ознаки міста:
Височіючий ступінчастий храм – зикурат, що є характерною архітектурною спорудою для міст давнини.
Кілька будівель і структур, що свідчать про наявність розгалуженої забудови та інфраструктури.
Присутність адміністрації та владних структур, що свідчить про організовану систему управління.
Місто Урук було засноване і розквітло впродовж давньоісторичного періоду, близько 4500 року до нашої ери.
9. Які знання повинні були мати давні архітектори та будівельники, щоб збудувати подібне місто? Які матеріали були їм потрібні?
Давні архітектори та будівельники Урука повинні були мати значні знання з архітектури, інженерії та будівництва. Вони повинні були розуміти принципи конструкції, міцності та стійкості будівель, а також мати навички у плануванні та організації будівельних робіт.
Щоб збудувати подібне місто, будівельникам були потрібні різні матеріали. Одним з основних матеріалів був камінь, який використовувався для будівництва стін, споруд та храмів. Для побудови зикурату, характерної споруди Урука, використовувалися кам’яні блоки, які складалися з каменю або глини. Крім каменю, можливо використовувалися й інші матеріали, наприклад дерево, для будівництва різних споруд та будівель.
10. Розглянь приклади цехових ремісничих гербів (джерело 2). Які професії на них представлені? Чому ремісникам було важливо мати свій герб?
Ремісникам було важливо мати свій герб з двох причин. По-перше, герб слугував як візитна картка цеху або ремісничої гілки, показуючи їхню професійну приналежність та мистецтво. Він відрізняв один цех від іншого та створював ідентифікацію серед ремісників. По-друге, герб також вказував на якість та статус майстра. Володінням гербом свідчилося, що ремісник володіє певним рівнем вмінь та знань у своїй професії, а також дотримується встановлених цехових норм та стандартів.
11. На які століття припадає надання міського самоврядування вказаним на лінії часу українським містам (схема 3)? Як впровадження магдебурзького права вплинуло на життя мешканців цих міст?
Надання міського самоврядування українським містам припало на XIV-XV століття, згідно з вказаними на лінії часу у схемі 3.
Впровадження магдебурзького права суттєво вплинуло на життя мешканців цих міст. Вони отримали більшу незалежність, мали можливість вільно користуватися загальноміськими будівлями, а також право на приватну власність земельних ділянок у місті. За це міста сплачували податки та виконували інші повинності перед магістратом. Ремісники та купці, які ставали повноправними міщанами, мали можливість обирати магістрат та впливати на правила ремесла та торгівлі. Впровадження магдебурзького права сприяло розвитку містської самоврядування, створенню правових норм та стандартів, а також зміцненню економічної та соціальної позиції міст.
12. Про що свідчить наявність у містах цих будівель (джерело 3)? Чому ратуші будували у центрі міста? Чому частиною ратуші була годинникова вежа? Про які зміни у міському житті це свідчить?
Наявність цих будівель у містах свідчить про самоврядування та міську адміністрацію. Ратуші будувалися у центрі міста, оскільки це було зручне місце зручний доступ для мешканців та символ міської влади. Годинникова вежа була частиною ратуші, оскільки вона показувала час для мешканців та символізувала контроль і організованість міського життя. Присутність ратуш та годинникових веж у містах свідчить про розвиток самоврядування, зміцнення міської влади та утвердження міського життя.
Підсумкові запитання і завдання
1. Поясни поняття “урбанізація”, “магдебурзьке право”, “магістрат”. Від яких слів вони походять?
Урбанізація – це процес зростання і розвитку міського населення та інфраструктури, коли все більше людей переходять з сільських районів до міст. Походить від латинського слова “urbs”, що означає “місто”.
Магдебурзьке право – це система міського права, яка виникла в середньовічній Європі і названа на честь міста Маґдебурга, де вперше було використано ці закони. Магдебурзьке право надавало міщанам певні привілеї та незалежність від сеньйорів, регулювало правила самоврядування та торгівлі.
Магістрат – це орган самоврядування у містах, що складається з обраних представників міщан. Магістрат визначав правила ремесла та торгівлі, здійснював судову владу та вирішував питання міського управління. Походить від латинського слова “magister”, що означає “майстер” або “начальник”.
2. Якими є ознаки міста та міського життя? Чим міста минулого відрізняються від теперішніх? Що нового з’явилося у сучасних містах?
Ознаки міста та міського життя:
Населення: Міста мають значно вищу концентрацію населення порівняно з сільськими районами.
Інфраструктура: Міста характеризуються розвиненою інфраструктурою, такою як дороги, мережі водопостачання, каналізація, електрифікація та інші комунальні послуги.
Різноманітність: Міста надають широкий спектр продуктів, послуг, розваг і культурних можливостей у порівнянні з сільськими районами.
Економічний розвиток: Міста є центрами економічної діяльності, де розташовані підприємства, офіси, магазини та інші установи.
Відмінності міст минулого та теперішніх міст:
Розмір: Багато міст минулого були набагато меншими за розміром порівняно зі сучасними мегаполісами.
Соціальна структура: В минулому міста частіше були організовані за професійними групами, такими як ремісничі цехи, а сучасні міста мають більш різноманітну соціальну структуру.
Інфраструктура: Сучасні міста мають більш розвинену та сучасну інфраструктуру, таку як швидкісний інтернет, мережі громадського транспорту та інші технологічні досягнення.
Природа: Багато старовинних міст були збудовані в природних умовах, поблизу річок чи на пагорбах, тоді як сучасні міста можуть бути розташовані в різних ландшафтах.
Що нового з’явилося у сучасних містах:
Технології: Сучасні міста використовують розумні технології для керування розумними будинками, системами безпеки, енергоефективністю та іншими аспектами міського життя.
Розвиток: Сучасні міста активно впроваджують ініціативи, такі як використання відновлюваних джерел енергії, екологічний дизайн будівель та зелені зони.
Мобільність: З появою нових транспортних технологій, таких як електромобілі, розумні громадські транспортні мережі та велосипедні інфраструктури, міста стають більш доступними та ефективними для мешканців.
3. Що об’єднувало городян у минулому? Що спільного та відмінного було у заняттях міщан?
Об’єднувало городян у минулому кілька речей:
Спільне місце проживання та роботи – місто. Городяни жили та працювали разом в межах міських стін, що створювало почуття спільноти.
Самоврядування та привілеї. Міщани мали певну автономію та права, надані місту магдебурзьким правом. Це теж об’єднувало їх.
Цехи та гільдії. Ремісники однієї професії об’єднувалися у цехи та гільдії для захисту своїх інтересів.
Спільного у заняттях міщан було те, що вони займалися ремеслом, торгівлею, мали власні майстерні та крамниці.
Відмінного було в конкретних спеціалізаціях – одні були ковалями, інші шевцями, треті купцями і т.д. Також деякі мали сільськогосподарські угіддя за містом. Але в цілому їх об’єднувало міське, не сільське життя та заняття.
4. Як запровадження ремісничих цехів і маґдебурзького права вплинуло на мешканців міст?
Запровадження ремісничих цехів та маґдебурзького права суттєво вплинуло на мешканців міст. Ремісничі цехи забезпечували організацію та регулювання ремесел, що сприяло зростанню якості продукції та розвитку ремісничого мистецтва. Містяни, які входили до ремісничих цехів, отримували монополію на виробництво та продаж своїх товарів у місті, що забезпечувало їм вигоди та економічний розвиток.
Маґдебурзьке право надавало міщанам певні привілеї та незалежність від сеньйорів. Вони мали право на власність та наслідування майна, свободу вибору ремесла та торгівлі, а також право на самоврядування. Запровадження маґдебурзького права посилило соціальну та економічну позицію містян, сприяло розвитку міської самоврядування та зміцненню міської влади.
Домашнє завдання
Прочитай текст. Про які нові явища у житті міста свідчить ця історія?
Ця історія свідчить про нове явище у житті міста – соціальне поселення для неплатоспроможних мешканців. Фуґґерай є прикладом громадського поселення, де жителі мають можливість проживати у будинках за низьку орендну плату. Це показує, що міста дбають про соціальну справедливість та надають можливість участі в житті міста навіть тим, хто не має достатніх фінансових ресурсів.

iconГДЗ 6 клас Підручник Історія України Всесвітня історія 2023 Світич Кафтан Костюк Новікова Україна і світ Вступ до історії та громадянської освіти Інтегрований курс
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Схожі публікації
У даній публікації ще немає коментарів. Хочете почати обговорення?

Реклама
Предмет, до якого ви найчастіше використовуєте ГДЗ?
Ми в соціальних мережах
Хмаринка тегів