ГДЗ Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти 6 клас. Підручник [Кафтан М.В., Костюк І.А., Новікова К.О.] 2023

Які писемні джерела давнього періоду історії України відомі історикам?
1. Пригадай, хто такі трипільці та коли вони жили у межиріччі Дніпра та Дністра
Трипільці – це носії трипільської археологічної культури, яка існувала у 4-3 тисячоліттях до н.е. на території сучасної України та Молдови. Вони займалися землеробством, скотарством, ремеслами, мали розвинене гончарство. Жили у великих поселеннях-протомістах.
2. Коли виникла сучасна писемність?
Сучасна писемність починає формуватися із винаходом фінікійського алфавіту близько X ст. до н.е. Потім з’являються грецький (VIII ст. до н.е.), латинський (VII ст. до н.е.), кириличний (IХ ст. н.е.) та інші алфавіти. Вони стали основою для більшості сучасних систем письма.
Отже, поява сучасної писемності пов’язана зі створенням перших алфавітів у Стародавньому світі. Це дало поштовх для розвитку літератури, науки, культури.
3. Який вид писемності представлений у джерелах 1, 2? На якому матеріалі зроблені ці писемні пам’ятки? До якого виду писемних джерел належать наведені записи? Чому історики цікавляться такими написами?
Джерело 1 представляє берестяну грамоту, що є рукописним документом, написаним старослов’янською мовою. Вона зроблена на бересті – корі берези, що в давнину часто використовувалася в якості письмового матеріалу, зокрема на території Київської Русі.
Джерело 2 є графіті, вирізьбленим на стінах Софійського собору у Києві. Такі написи робили на камені чи цеглі, і вони мають велику історичну цінність, оскільки передають безпосередні відгуки та молитви людей того часу.
Обидва види записів належать до категорії первинних писемних джерел, оскільки вони були створені в той час, до якого відносяться, і містять інформацію, яку можна використовувати для безпосереднього вивчення минулого.
Історики цікавляться такими написами, тому що вони містять унікальні дані про соціально-економічні відносини, культуру, релігійні практики та повсякденне життя людей періоду Київської Русі. Ці документи дозволяють вченим отримати безпосередній доступ до голосів минулого, подібно до того, як археологічні знахідки дають можливість “бачити” матеріальну культуру.
Як вивчати писемні джерела
Для того, щоб аналізувати писемні джерела, треба дотримуватися певних правил. Послідовно відповідаючи на запропоновані запитання, історики вивчають писемні документи, міркуючи над їх достовірністю, здобуваючи інформацію про той чи інший час, країну, подію чи явище.
Пам’ятка для аналізу писемного джерела:
Що це за документ?
Якою мовою написаний документ? Що потрібно, аби його прочитати?
Про що чи про кого розповідає писемне джерело?
Чи можна визначити час написання тексту?
Чи є у тексту автор? Якщо немає, чи можна його визначити?
Яким джерелом є текст — первинним чи вторинним? Як це можна визначити?
Якої інформації не вистачає, аби зрозуміти текст?
Що нового пропонує дане письмове джерело до існуючих знань?
Як визначити правдивість свідчення письмового тексту?
4. За запропонованими у пам’ятці запитаннями проаналізуй подані далі джерела 4-8. Постав їх у хронологічну послідовність. Наскільки хронологічна послідовність писемних джерел збігається з послідовністю подій чи явищ, які там описані? Про що це свідчить?
Для аналізу писемних джерел і встановлення їх хронологічної послідовності, розглянемо кожне з них згідно з вищенаведеною пам’яткою.
Джерело 4: “Сага про Егмунда” (XIII століття) Це уривок з давньої скандинавської хроніки, написаний давньоісландською мовою. Він описує умови наймання варягів князем Ярославом Мудрим. Цей документ є первинним джерелом, оскільки відображає безпосередній запис подій того часу.
Джерело 5: “Ізборнік Святослава” (1073 рік) Це давньоруська пам’ятка письменства, що містить різноманітні статті. Вона є вторинним джерелом, адже збирає різні тексти, що могли бути написані раніше.
Джерело 6: Радзивіллівський літопис (“Повість минулих літ”, XV століття) Це фрагмент із пізнішої копії “Повісті минулих літ”, яка є первинним джерелом з огляду на її первісне написання в XII столітті, але конкретний фрагмент є вторинним, оскільки він є переписом оригіналу.
Джерело 7: Друкована “Сага про Егмунда” Це, імовірно, є вторинним джерелом, оскільки ймовірно є друкованою версією оригінальної саги, яка може містити зміни та редакції відносно первісного тексту.
Джерело 8: “Повість минулих літ” (1113 рік) Це первинне джерело, оскільки вважається найбільш раннім збереженим описом історії Київської Русі, написаним давньослов’янською мовою.
Хронологічна послідовність джерел:
Джерело 5 (1073 рік)
Джерело 8 (1113 рік)
Джерело 4 (XIII століття)
Джерело 6 (XV століття)
Джерело 7 (невідома дата друку, але після винаходу друкарства в XV столітті)
Хронологічна послідовність джерел не завжди збігається з послідовністю описаних у них подій. Наприклад, “Сага про Егмунда” була написана в XIII столітті, але описує події, які відбувались приблизно у XI столітті, у часи Ярослава Мудрого. Це свідчить про те, що історичні події можуть бути записані значно пізніше їх фактичного відбуття і тому потребують критичного аналізу щодо точності та достовірності інформації.
5. Що об’єднує усі ці джерела, а чим вони відрізняються?
Об’єднує ці джерела тематична спрямованість: всі вони пов’язані з історією Київської Русі та її зв’язками зі скандинавським світом. Крім того, всі джерела відносяться до Середньовіччя і є свідченнями культурного та політичного життя того періоду.
Відрізняються джерела між собою мовою написання (давньоісландська та давньослов’янська), типами (уривки з хронік, літописи, пам’ятки письменства), а також часом створення і ступенем первинності (первинні та вторинні джерела). Також вони мають різні цілі та контексти: від угод про наймання військ до описів воєнних походів.
6. Обери два-три джерела та уклади на їх основі невелику оповідь. Дай їй назву
Коли Київська Русь була сильною, князь Ярослав Мудрий наймав варягів-воїнів, обіцяючи їм плату сріблом, про що пише “Сага про Егмунда”. Ті воїни стали частиною історії, записаної в “Повісті минулих літ”. У 1043 році Ярослав послав сина Володимира з військом на Візантію, щоб показати їх силу. Попри важкий шторм, який розбив їх кораблі, військо показало мужність і в кінці перемогло, а потім повернулося додому з перемогою.
Ці оповідання зі старих текстів показують, як Київська Русь зміцнювала свою владу, взаємодіяла з іншими культурами й будувала союзи. Ярослав Мудрий як хороший правитель та стратег використовував ці зв’язки для зміцнення своєї держави.
Підсумкові запитання і завдання
1. Що таке хроніка і літопис?
Хроніка і літопис – це історичні твори, що послідовно викладають події минулого.
Хроніка охоплює тривалий період часу, може бути універсальною (про різні країни) або локальною (про певну країну чи місто).
Літопис концентрується на історії окремої держави чи народу, фіксує події.
2. Чим відрізняються графіті, берестяні грамоти і рукописні книги періоду Київської держави?
Графіті – короткі написи чи малюнки, видряпані на стінах споруд.
Берестяні грамоти – письмові пам’ятки на бересті, здебільшого ділового змісту.
Рукописні книги – книги, переписані від руки на пергаменті або папері.
3. Закінчи речення:
Ми можемо дізнатися з писемних джерел Х—ХІІІ століття про політичні події того часу, соціально-економічне життя, міжнародні зв’язки, культуру та побут наших предків.
4. Що потрібно дослідникам для того, щоб читати історичні писемні джерела?
Щоб читати історичні писемні джерела, дослідникам потрібно:
Знання мови, якою написано джерело (давньоруської, старослов’янської, латини тощо)
Вміння розбирати старовинні шрифти та почерки
Знання історичного контексту епохи, коли було створено джерело
Навички текстологічного аналізу та інтерпретації змісту
Вміння зіставляти дані з іншими джерелами
5. Чому порівняльне мовознавство є важливою історичною дисципліною?
Порівняльне мовознавство важливе в історичних дослідженнях, оскільки:
Допомагає визначити час створення писемного джерела за його мовними ознаками
Встановлює зв’язки між мовами, що вказує на контакти між народами в минулому
Пояснює походження слів, що є “ключами” для розуміння понять минулого
Реконструює незасвідчені в писемних джерелах мови давніх народів
6. Учені стверджують, що “Повість минулих літ” написана церковнослов’янською мовою, тодішньою літературною. Але у тексті наведена величезна кількість слів розмовної мови тисячолітньої України-Русі: “хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, печерка, пороги (Дніпровські), сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря…”. Про що свідчить наявність цих слів у писемному джерелі початку XII ст.?
Наявність слів розмовної мови у “Повісті минулих літ” свідчить, що:
Автор використовував живу народну мову свого часу, а не лише церковнослов’янську
У творі відображено побут та реалії Київської Русі
Збережено давні українські слова, що існують до сьогодні
Показано зв’язок сучасної української мови з мовою Київської держави
Тому цей твір – цінна пам’ятка, яка свідчить про тяглість (тривалість, протяжність у часі) української мови з часів Київської держави.
7. Національний банк України у 2013 році випустив срібну пам’ятну монету “900 років Повісті минулих літ” (номіналом 10 гривень). Як ти думаєш, чому сучасна держава Україна відзначила таку давню подію?
Україна відзначила 900 років “Повісті минулих літ”, бо це:
Найдавніше зведення історії східних слов’ян
Перша згадка про Київ як центр держави
Джерело, що підкреслює тисячолітній зв’язок українців зі своїми землями
Символ національної пам’яті та державотворчих традицій України
Отже, “Повість” – визначна пам’ятка, яка обґрунтовує історичну спадкоємність української державності.
Домашнє завдання
Уяви себе дослідником/дослідницею. Твоє завдання — укласти історію свого міста/селища/села. Які писемні джерела тобі потрібно використати для такого дослідження?
Щоб укласти історію свого населеного пункту, я використав би такі писемні джерела:
Архівні документи місцевих органів влади – рішення, розпорядження, листування. Вони містять інформацію про розвиток поселення.
Краєзнавчі праці дослідників минулого, які вивчали історію цієї місцевості.
Записи в старовинних літописах та хроніках про заснування і події у поселенні.
Старі мапи та плани населеного пункту різних періодів.
Метричні книги, ревізькі казки – документи про мешканців.
Фотографії, листівки з зображеннями місцевості у минулому.
Збірки переказів та спогадів старожилів.
Ці та інші доступні джерела допоможуть дослідити історію рідного поселення.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 25 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 52

ГДЗ 6 клас Підручник Історія України Всесвітня історія 2023 Світич Кафтан Костюк Новікова Україна і світ Вступ до історії та громадянської освіти Інтегрований курс