ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Пометун О.І., Дудар О.В., Гупан Н.М.] 2024

1. Що змінилося в сільському господарстві та становищі селянства
ПОМІРКУЙТЕ
Які нові явища спостерігаються в сільському господарстві? Чому нововведення в землеробстві насамперед поширювалися у Східній Галичині, Поділлі, Волині, центральних районах Київщини?
У сільському господарстві ХІV-ХV ст. з’явилися такі нові явища:
Поширення трипільної системи землеробства поряд із перелогом і двопіллям.
Використання колісного плуга і сохи з лемешем та сошником, що дозволяло ефективніше розорювати нові землі й підвищувало врожайність.
Поява коси для скошування трав’янистих рослин у XIV ст.
Застосування ціпів для обмолоту зерна.
Виникнення фільварків, де вирощували пшеницю переважно на продаж із застосуванням трипілля, плугової оранки та добрив.
Значного поширення набували городництво й садівництво
Нововведення в землеробстві насамперед поширювалися у Східній Галичині, Поділлі, Волині та центральних районах Київщини тому, що в цих регіонах активно розвивались фільварки, які вирощували пшеницю на продаж, що стимулювало використання прогресивних методів обробітку землі.
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту визначте, у чому полягали особливості розвитку сільського господарства в ХІV–ХV ст. Яку додаткову інформацію містять наведені джерела?
У цей період сільське господарство залишалося основним видом господарювання, переважно натуральним. З’явилися нові технічні засоби, такі як колісний плуг і соха з лемешем та сошником, що підвищило ефективність обробки землі. Поширювалася трипільна система землеробства. Розвивалося тваринництво, особливо розведення великої рогатої худоби й свиней, а також конярство у степових районах. Важливими залишалися городництво й садівництво, а також промисли з виготовлення сукна, полотна та інших товарів
З праці Ореста Субтельного відомо, що заможні селяни обробляли великі наділи землі (8–12 га) і мали значну кількість худоби. Праця Ярослава Ісаєвича описує щоденний розпорядок селян: робочий день починався рано вранці й тривав до пізнього вечора. Чоловіки займалися польовими роботами та доглядом за худобою, тоді як жінки виконували різноманітні домашні обов’язки, включаючи обробку льону та конопель, приготування їжі та догляд за дітьми.
2. Як розвивалися ремесла й торгівля
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте найважливіші риси розвитку ремесла й торгівлі в XIV–XV ст.
Найважливіші риси розвитку ремесла в XIV–XV ст.:
Зростання міст як ремісничих центрів: Міста стали осередками ремесла, де концентрувалися різноманітні ремісничі спеціальності, такі як ковалі, гончарі та інші.
Розвиток цехової системи: Ремісники об’єднувалися в цехи, які регулювали виробництво, захищали інтереси своїх членів і контролювали якість продукції.
Спеціалізація ремесел: Існувало близько 70 ремісничих спеціальностей, що розвивалися в українських землях, зокрема ткачі, кушніри, золотарі.
Найважливіші риси розвитку торгівлі в XIV–XV ст.:
Головними формами міської торгівлі були ярмарки (1-3 рази на рік у великих містах), торги та щоденна крамнична торгівля.
Розвивалися внутрішні торгові зв’язки між регіонами України, найбільшими центрами були Київ, Львів, Володимир, Луцьк, Кременець, Кам’янець.
Багато українських міст підтримували торгівельні відносини з європейськими країнами, а також країнами Півдня і Сходу.
Об’єднання купців у гільдії: Купці об’єднувалися для захисту своїх інтересів і контролю за торговими шляхами.
ДОСЛІДІТЬ
Які ремісничі професії називає дослідник? Чому, на вашу думку, більшість ремісничих спеціальностей зосереджувалась у містах?
Дослідник називає такі ремісничі професії:
Коваль
Гончар
Бондар
Склодув
Чинбар
Кушнір
Лимар
Ткач
Тесля
Стельмах
Золотар
Конвісар (майстер олов’яного литва)
Маляр
Більшість ремісничих спеціальностей зосереджувалась у містах з таких причин:
Міста були центрами торгівлі та споживання, де був більший попит на різноманітні ремісничі вироби.
Міста мали кращу інфраструктуру для виробництва та доступ до сировини.
Ремісники об’єднувалися в цехи для захисту своїх інтересів і контролю якості продукції, що було легше організувати в містах.
У містах ремісники мали більше можливостей для економічного зростання та розвитку своїх майстерень.
ДОСЛІДІТЬ
1. Про що йдеться в документі? Про що, на вашу думку, свідчить наведений перелік цехів? Чи сприяло виникнення цехів розвитку ремісництва? Поясніть свою думку.
Документ описує перший реєстр львівських цехів у 1425 році, в якому перераховані різні ремісничі професії, такі як крамарі, різники, пекарі, ковалі, шевці, кравці, сідляри, римарі, броварники, чинбарі та кушніри. Він також розповідає про структуру цехів, їхню роль у захисті інтересів ремісників і контролі якості продукції.
Перелік цехів свідчить про різноманітність ремісничих професій у Львові того часу і про організованість ремісничого виробництва. Це також вказує на важливість цехової системи для економічної діяльності міста.
Так, виникнення цехів сприяло розвитку ремісництва. Цехи захищали інтереси майстрів, забезпечували контроль якості продукції та регулювали конкуренцію. Вони також сприяли професійному навчанню та підвищенню кваліфікації через систему учнівства і підмайстрів. Однак цехи могли обмежувати інновації та конкуренцію позацехових майстрів (партачів), що могло стримувати розвиток нових технологій і методів виробництва.
ДОСЛІДІТЬ
Як ви вважаєте, навіщо цехи створювали власні знаки? Яка ідея середньовічної карикатури? Кого майстри благають підвестися? Чому?
Цехи створювали власні знаки для ідентифікації своєї продукції, підвищення престижу та захисту від підробок. Знаки також служили символом якості та гарантії для покупців.
На карикатурі зображено групу ремісників, які стоять навколо лежачої фігури – кредиту (боргу). Це сатиричне зображення показує складну економічну ситуацію ремісників того часу, які часто потрапляли в боргову залежність. Карикатура висміює фінансові труднощі, з якими стикалися члени цехів, та їхню залежність від кредиторів. Ремісники благають “кредит підвестися”, що символічно відображає їхнє бажання позбутися боргового тягаря та покращити своє фінансове становище.
3. Як в українських землях розвивалася внутрішня та зовнішня торгівля
ПОМІРКУЙТЕ
Які зміни відбувалися в торгівлі в українських землях? Що засвідчує розвиток товарного господарства?
Які зміни відбувалися в торгівлі в українських землях?
Розвиток міської торгівлі: Виникали ярмарки, торги та щоденна крамнична торгівля. У великих містах існували спеціальні торгівельні ряди.
Зміцнення внутрішніх зв’язків: Розвивалися торгівельні зв’язки між різними регіонами України, зокрема між Києвом, Львовом, Володимиром, Луцьком, Кременецьким і Кам’янцем.
Міжнародна торгівля: Українські міста підтримували активні торгівельні відносини з європейськими країнами, а також з країнами Півдня і Сходу.
Зміни в торгівельних шляхах: Після захоплення Константинополя турками відбулася переорієнтація торгівельних шляхів через українські землі.
Об’єднання купців: Купці об’єднувалися в гільдії для захисту своїх інтересів і організації безпечного пересування товарів.
Що засвідчує розвиток товарного господарства?
Зростання ярмарків: Часті проведення ярмарків у великих містах свідчить про активний товарообіг і попит на різноманітні товари.
Спеціалізація регіонів: Розвиток різних промислів і спеціалізація регіонів на певних товарах (наприклад, солеваріння в Прикарпатті).
Експорт товарів: Значна частина продукції (зерно, худоба) йшла на експорт, що свідчить про інтеграцію в міжнародну економіку.
Використання волів як грошей: Воли почали виконувати функцію грошей на ярмарках, що говорить про розвиток товарно-грошових відносин.
ДОСЛІДІТЬ
1. Що можна розповісти про торгівлю в XIV–XV ст. на основі наведених зображень?
Торгівля тканинами: Сучасний малюнок ілюструє активну торгівлю тканинами, що була важливою частиною економіки. Це свідчить про розвиток ремесел і попит на текстильні вироби.
Купці-сурожани: Середньовічна мініатюра зображує купців, які торгували з різними регіонами. Це підкреслює важливість міжнародних торгівельних зв’язків.
Ярмарок: Живопис С. Батовського-Качора показує ярмаркову торгівлю, яка була ключовою формою економічної діяльності в містах, сприяючи обміну товарів і культур.
2. З якими країнами торгували? Якими товарами? Чому купці об’єднувалися в каравани? Як торгівля впливала на розвиток Києва?
Українські землі мали торгівельні відносини з країнами Європи, Азії, Персії, Індії, Аравії та Сирії. Торгували дорогими каменями, шовком, ладаном, пахощами, шафраном, перцем та іншими прянощами.
Купці об’єднувалися в каравани для захисту від розбійників і забезпечення безпеки під час подорожей. Це дозволяло ефективніше організувати перевезення товарів на великі відстані.
Торгівля сприяла економічному зростанню Києва, роблячи його важливим торгівельним центром. Місто отримувало прибутки від мит і зборів, а також розвивало інфраструктуру для обслуговування купців і караванів.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Які нові явища в розвитку сільського господарства мали місце в ХІV — першій половині ХVІ ст.?
У цей період у сільському господарстві українських земель відбулися технічні зміни: поширилося трипілля, з’явилися колісний плуг і соха з лемешем та сошником, що підвищило врожайність. Зросло значення тваринництва, особливо розведення великої рогатої худоби та свиней. У гірських районах розвивалося вівчарство, а в степових — конярство. Поширилися городництво й садівництво, а також виникли фільварки, де пшеницю вирощували переважно на продаж.
2. Якими промислами займалися українські селяни й міщани?
Українські селяни й міщани займалися виготовленням сукна й полотна, гончарного посуду, металевих і дерев’яних предметів для побутового вжитку. Розвивалися промисли з переробки сільськогосподарських продуктів: млиновий, винокурний, корчмарський. Поширювалася переробка деревини (виробництво дьогтю, смоли, поташу). Важливими промислами були солеваріння та видобування руди. Бортництво замінилося присадибним бджільництвом, а рибальство залишалося важливим заняттям.
3. Якою була мета створення цехів?
Цехи були створені для об’єднання ремісників однієї професії з метою усунення конкуренції та захисту професійних інтересів. Вони регулювали внутрішні стосунки між членами, забезпечували захист привілеїв своїх учасників і контролювали якість продукції. Членство в цехах було обмежене, і лише майстри могли бути повноправними членами, що давало їм право на професійну діяльність. Цехи також прагнули заборонити позацехове виробництво, називаючи таких майстрів “партачами”.
4. Які торговельні шляхи проходили українськими землями?
Через українські землі проходила “татарська дорога”, яка з’єднувала Німеччину з Ордою через Краків, Львів, Кам’янець і Київ. Інший важливий шлях міжнародної торгівлі проходив від Кафи через Київ до Московії. Ці шляхи поєднували Європу зі Сходом і сприяли розвитку торгівлі з країнами Півдня і Сходу.
5. Які наслідки спричинила поява фільварків?
Поява фільварків призвела до значних змін у сільському господарстві. Вони стали основними центрами товарного виробництва, орієнтованого на ринок, що сприяло зростанню економічної активності та підвищенню врожайності завдяки використанню трипільної системи, плугової оранки та добрив. Фільварки також вплинули на соціальну структуру, оскільки вимагали більше робочої сили, що призводило до збільшення залежності селян від феодалів.
6. Визнач сильні і слабкі сторони цехової організації виробництва.
Сильні сторони:
Захист інтересів: Цехи захищали інтереси ремісників, усуваючи конкуренцію та забезпечуючи стабільність доходів.
Контроль якості: Вони контролювали якість продукції, що підвищувало довіру до товарів.
Соціальні функції: Цехи виконували релігійні та соціальні функції, підтримуючи спільноту ремісників.
Слабкі сторони:
Обмеження доступу: Членство в цехах було обмежене, що ускладнювало доступ новим майстрам.
Консерватизм: Цехи могли перешкоджати впровадженню нових технологій через консервативність і бажання зберегти традиційні методи.
Дискримінація: Православних українців часто позбавляли права на членство в цехах, що обмежувало їхні можливості.
7. Що нового з’явилося в розвитку торгівлі в українських землях у ХІV–ХV ст.? Із чим це було пов’язано?
У ХІV–ХV ст. в українських землях зросла роль міст як торговельно-ремісничих центрів. Розвивалися ярмарки та щоденна торгівля, виникали спеціальні торговельні ряди у великих містах. Важливими стали міжнародні торговельні шляхи, такі як “татарська дорога”, що поєднувала Європу зі Сходом. Зростання попиту на зерно після захоплення турками Константинополя призвело до переорієнтації торгівлі, що сприяло зростанню експорту худоби та зерна до Західної Європи. Зростання торгівлі худобою, особливо волами, через підвищення цін у Західній Європі.
А ще ти можеш
Об’єднайся в пари чи трійки з однокласниками / однокласницями та підготуйте повідомлення про повсякденне життя селян, ремісників або купців у зазначений період. Оформте результати своєї роботи в невелику презентацію на 4–5 слайдів та представте її в класі.
Ось приклад структури презентації на 4–5 слайдів про повсякденне життя селян, ремісників або купців у другій половині XIV — початку XVI століття:
Слайд 1: Загальний огляд
Тема: Повсякденне життя селян, ремісників і купців у XIV–XVI ст.
Період: Друга половина XIV — початок XVI століття
Основні аспекти: Сільське господарство, ремесла, торгівля
Слайд 2: Життя селян
Сільське господарство:
Основні культури: ячмінь, жито, пшениця
Технічні культури: льон, коноплі, хміль
Впровадження трипільної системи та плуга з лемешем
Домашнє господарство:
Вирощування худоби (великої рогатої худоби, свиней)
Городництво та садівництво
Слайд 3: Ремесла і промисли
Ремісничі професії:
Ковалі, гончарі, бондарі
Спеціалізовані ремесла в містах
Цехи:
Організація ремісників за професіями
Захист інтересів і контроль якості продукції
Слайд 4: Торгівля
Внутрішня торгівля:
Ярмарки та торговельні ряди в містах
Торговельні зв’язки між регіонами
Зовнішня торгівля:
Торговельні шляхи через українські землі (“татарська дорога”)
Основні товари: зерно, худоба, східні товари (шовк, прянощі)
Слайд 5: Висновки
Вплив на економіку:
Зростання товарного виробництва
Підвищення ролі міст як торгових центрів
Соціальні зміни:
Закріпачення селян через розвиток фільварків
Обмеження для православних українців у цехах
Ця структура допоможе вам підготувати коротку та інформативну презентацію про повсякденне життя в зазначений період.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник НУШ Освіта 2024 Пометун Дудар Гупан