ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.] 2021
13.01.2022,
8 Клас / Українська література,
25 807,
0
Маруся Богуславка
Сторінка 35
1. Слова «Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка...» єВ ретардацією.
Ретардація — композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи.
2. У думі «Маруся Богуславка» згадано свято
Б Великдень
3. Прокльони «Та бодай ти... щастя й долі собі не мала» належать
Г козакам-невільникам
4. Який період історії України зображено в думі «Маруся Богуславка»? Що ви про нього знаєте?
Із думи та народних переказів про Марусю Богуславку можна зрозуміти, що події, про які розповідаються у них, відбуваються у XVI столітті в Османській імперії, правителем якої був султан Сулейман I, відомий у світі як Величний або Пишний (1520 — 1566 р.). На турецькій мові його прізвисько звучить як Кануні — справедливий.
В Україні султан особливо відомий завдяки його дружині Роксолані.
З історії також відомо, що в цей період відбувалися збройні конфлікти між українськими козаками та збройними силами Речі Посполитої на територіях сучасної України. Найбільші з них — це повстання Косинського (1591—1593 р.) та повстання Северина Наливайка (1594—1596 р.), які стали передумовою Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького (1648 — 1654 р.).
5. Чому Марусю Богуславку називають легендарною героїнею?
У в цій думі розповідається про полон, неволю, гірке життя вічної бранки, що мусить скорятися «панові турецькому». Героїня твору — це взірець мужньої жінки-патріотки, що виконує свій моральний і людський обов’язок перед земляками-невільниками (вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33) років.
6. Доведіть на конкретних прикладах із тексту, що твір «Маруся Богуславка» за жанром — дума.
Належить до ліро-епосу (сюжет розкривається віршованою мовою).
Герої та образи: Маруся Богуславка ― символ полонянок, які змушені були покинути Батьківщину, але все ще мали незбориме почуття любові до рідної землі; 700 козаків-невільників, що перебували в полоні 30 років.
Будова твору «Маруся Богуславка» має усталену композицію: зачин («заплачка»): «Що на Чорному морі,… Бідних невольників»; основна частина: «То вони тридцять літ у неволі пробувають,…Для лакомства нещасного»; кінцівка або славослів’я: «Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невільників, З тяжкої неволі…».
Нерівноскладовість рядка — переважно від 4 («Походжає») до 20 («Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають»).
Складна синтаксична будова, замість коротких речень великі періоди, які містять закінчений образ або завершену думку (тиради).
Художні засоби:
навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам (прийом ретардації): «дівка-бранка, // Маруся, попівна Богуславка», «святий празник, роковий день Великдень», «(Ой) козаки, // Ви, біднії невольники!», «Що в нашій землі християнській за день тепера»;
риторичні запитання: «Почім ми можем знати, // Що в нашій землі християнській за день тепера?»;
звертання: «Гей, козаки, // Ви, біднії невольники!», «Гей, дівко-бранко, // Марусю, попівно Богуславко!»;
дієслівна рима (характерно для думи): пробувають ― не видають, приходжає ― промовляє, зачували ― познавали ― промовляли; дбайте ― утікайте ― не минайте ― давайте;
сталі епітети: «На камені біленькому», «бідних невольників», «роковий день Великдень», «Для розкоші турецької, // Для лакомства нещасного!».
7. Які епізоди зображено на ілюстраціях Г. Якутовича до думи «Маруся Богуславка » (с. 31, 32, 34)?
Сторінка 31. «Маруся, попівна Богуславка,…До козаків словами промовляє: Що сьогодні у нашій землі християнській Великодняя субота, / А завтра святий празник, роковий день Великдень».
Сторінка 32 «Там стояла темниця кам’яная. / Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, / Бідних невільників. / То вони тридцять літ у неволі пробувають, / Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.».
Сторінка 34 На ясні зорі, / На тихі води, / У край веселий…
8. Прочитайте й прокоментуйте останні слова Марусі Богуславки про «розкіш турецьку» і «лакомства нещасні». У чому виявляється душевна роздвоєність героїні?
На мою думку, здобувши багатство та владу, Маруся не зачерствіла душею, не забула рідну землю й християнську віру. Вона щиро співчуває бідним невільникам-землякам, пам’ятає й потай шанує наші свята, сумує за Україною й батьками. Тому просить бранців передати рідним вісточку, аби знали, що вона жива, і не так журилися.
Усе переплелося в її вчинкові: туга за батьківщиною, співчуття до бранців, відчай від жорстокої долі, що змусила її «потурчитись, побусурменитись». Отже, дорогу до рідного краю їй заказано назавжди.
На мою думку, оця роздвоєність почуттів — це тяжка трагедія для душі Марусі Богуславки.
9. Кого символізує образ Марусі Богуславки?
Маруся Богуславка — це жінка, яка символізує тих українок, котрі з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, які потрапили в полон.
Маруся — один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття.
10. Яке враження справила на вас дума «Маруся Богуславка»?
У думі «Маруся Богуславка» мене найбільше вразив образ головної героїні. Вона, мабуть, ще юною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького султана. Маруся сумує за рідною, українську землею і називає її «наша». Та й козаків-невільників звільнює саме на Великдень (найбільше християнське свято). Прощаючись із бранцями, просить передати про себе вісточку батькам у Богуславі.
Звичайно, Маруся могла би втекти з козаками, але не може повернутись у «рідну сторононьку», бо вже «потурчилась, побусурманилась».
Я думаю, що ці її тяжкі переживання, як пекуча рана, що не загоюється з роками. Маруся добре розуміє, чим для неї може обернутися цей відважний вчинок, але все-таки зважується на нього.
11. Перекажіть зміст думи «Маруся Богуславка».
На Чорному морі стояла кам’яна темниця, у якій уже 30 років у неволі було сімсот козаків, бідних невільників. Одного разу до них прийшла дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка і нагадала козакам, що сьогодні на землі християнській Великодня субота, а завтра велике свято — Великдень. Розгнівані бранці почали проклинати її, щоб «…Щастя й долі собі не мала», за те, що нагадала про це світле свято на рідній землі.
У відповідь на прокльони Маруся сказала, що, коли турецький пан буде їхати до мечеті, залишить їй ключі від темниць. Тоді вона і випустить їх на волю.
Наступного дня, на Великдень, так і сталося: турецький пан поїхав до мечеті, а Марусі віддавав усі ключі. Тоді вона прийшла, відімкнула темницю і випустила невільників.
На прощання Маруся просила козаків не оминати міста Богуслава і передали батьку й матері, що вона жива-здорова і щоб батько не збирав скарбів для викупу, бо вона вже «потурчилась, побусурменилась» для турецької розкоші.
Закінчується дума зверненням до Бога, щоб звільнив усіх бідних невільників і повернув їх «На ясні зорі, / На тихі води, / У край веселий».
12. Поділіть текст на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть їх у зошит.
1 Тридцятилітня козацька неволя.
2 Розмова Богуславки з бранцями у темниці.
3 Маруся виконує обіцянку і звільнює козаків-невільників.
4 Прохання дівки-бранки відвідати батьків у Богуславі.
5 Молитва до Бога за долю всіх невільників.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter