ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.] 2021
13.01.2022,
8 Клас / Українська література,
26 386,
0
Пісні Марусі Чурай
Сторінка 26-27
1. Прочитайте рядки. В уривку наявний художній засібГ епітет.
2. Установіть відповідність.
1 «Ой не ходи, Грицю» — Б «У неділю рано зілля копала, А у понеділок переполоскала...»
2 «Віють вітри, віють буйні» — А «Єсть же люди, що і моїй Завидують долі...»
3 «Засвіт встали козаченьки» — Г «Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину».
3. Установіть відповідність.
1 «Ой не ходи, Грицю» — Б помста через зраду.
2 «Віють вітри, віють буйні» — Г туга за коханим.
3 «Засвіт встали козаченьки» — В захист рідної землі.
4. З яких джерел ми знаємо про пісні Марусі Чурай?
На сьогодні відомо 20 пісень, авторкою яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх набагато більше. Народна пам'ять приписує Марусі Чурай авторство пісень, популярних упродовж тривалого часу: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой не ходи, Грицю», «Чого ж вода каламутна», «Котилися вози з гори», «Летить галка через балку» та інші.
5. Розкажіть про життя Марусі Чурай.
Життєпис Марусі Чурай складено за її творами та на основі переказів, легенд, усних спогадів її сучасників, записи яких не збереглися.
Ще в 1877 році український письменник і журналіст Олександр Шкляревський, який усе життя збирав відомості про Марусю Чурай, видав про неї біографічний нарис. Там були, зокрема, такі рядки: «По Україні, переважно у Полтавській губернії, а також частково в Київській і Чернігівській, ходить переказ, що автором відомих і найпоширеніших у слов’янському світі малоросійських пісень була дуже молода дівчина, козачка, яку звали Маруся Гордіївна Чурай».
Дослідники, які вірять в існування Марусі Чурай, наводять доволі детальну біографію легендарної піснярки. На їхню думку, вона народилася 1625 р. в Полтаві в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая, патріота, який хоробро воював проти польської шляхти. Разом із українським гетьманом Павлюком був ув’язнений польським гетьманом Потоцьким і страчений у Варшаві.
Вражена загибеллю батька, Маруся починає писати пісні. Їх співає вся Україна.
Але в наукових колах скептично ставляться до існування Марусі Чурай. Ще Микола Костомаров у XIX ст. першим дослідив, що пісня про Г. Чурая насправді — літературного походження і є підробкою під народну.
6. Згадайте, що таке сюжет художнього твору. Скажіть, що допомагає в пісні «Ой не ходи, Грицю» рухати сюжет.
Сюжет — система подій художнього твору, яка розкриває характери героїв і сприяє найбільш повного вираженню ідейного змісту. Рушійною силою сюжету є конфлікт.
У пісні «Ой не ходи, Грицю» поєднано ліричний сюжет із виявом ліричних почуттів. Слухача тримає в напрузі розповідь, викладена день за днем з неділі по п’ятницю. Діалог матері з дочкою розкриває трагедію кохання зрадженої дівчини.
7. Коротко перекажіть зміст пісні «Засвіт встали козаченьки», використавши різні інтонації для відтворення реплік у діалозі.
На світанку козаченьки вирушають у похід, разом із ними від’їжджає і козак, якого проводжають закохана дівчина і мати. Козак просить Марусю молитися, щоб він щасливо повернувся з походу, а матір — прихистити любу дівчину, «як рідну дитину», якщо не повернеться з бою. У відповідь мати говорить, що ніхто не може замінити втрати рідної кровинки. Тож не дивно, чому дівочі ясні очі такі заплакані.
Як не дивно, але ця лірична родинно-побутова пісня у народі звучить як козацький марш. Особливо приємно слухати її у виконанні Івана Козловського (відео можна знайти в Інтернеті).
8. Чому, на вашу думку, у пісні «Засвіт встали козаченьки» так багатоіз зменшено-пестливими суфіксами?
Я думаю, що пісні Марусі Чурай припали до серця кожному, хто їх чув, бо в них немає нічого штучного, надуманого. Це живі людські почуття, живий сум і жаль, адже авторка виспівувала своє життя серцем, це плакала і страждала її душа.
Розмова перед розлукою створює живу картину проводжання. І Маруся, і козак, і його матір говорять одне одному слова, які кожна людина хоч раз говорить у своєму житті. Слова із зменшено-пестливими суфіксами, а саме: козаченьки, Марусенька, доріженьку, синочку, неділеньки, матусенько, вороненький, дитиночка — надають їй ніжного, глибоко зворушливого звучання. Вони допомагають передати усю глибину дівочої і материнської любові до коханого і сина.
9. Хто є оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні»? Поміркуйте, чому в ній для передавання почуттів використано саме монолог.
Оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні» є самотня дівчина, яка страждає в розлуці з «милим, чорнобривим», який поїхав далеко від дому й невідомо, чи колись повернеться. Для дівчини розлука — це «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на сонці. Без коханого «… долі нема, Стане світ тюрмою, Без милого щастя нема, Нема і спокою».
Я думаю, що кохання — надзвичайно інтимне почуття, це іскра, що спалахує при зустрічі двох споріднених душ. Про нього не кричать на вулиці, не розповідають у веселих компаніях, його бережуть глибоко в душі. Розлука приносить закоханій дівчині страждання, про яке не розказують першому зустрічному, адже люди можуть ще й насміятися з нього. Саме тому у пісні для передавання почуттів використано монолог.
10. Назва художнього твору зазвичай передає його тему й головну думку. Чи відбувається це з назвою пісні «Віють вітри, віють буйні»?
Легко поміти, що у народних піснях перший рядок — це назва твору: «Цвіте терен», «Ти ж мене підманула», «Ой у вишневому садку», «Віють вітри, віють буйні». Але чи передає назва народної пісні тему та головну думку твору?
Я думаю, що передає. Тема пісні: відтворення важкого почуття туги за коханим, який поїхав далеко від дому й невідомо, чи колись повернеться. А образ-символ вітру (буйних вітрів) у народній творчості асоціюється із неспокоєм, важливими змінами у житті.
У словнику української мови в 11 томах знаходимо тлумачення слова буйний — який виявляється з великою силою; сильний, навальний; у переносному значенні — невгамовний, нестримний, неспокійний.
Почуття болю та туги за коханим, що переповнили душу дівчини, як буйний вітер, не дають спокою її серцю.
11. Намалюйте словесний портрет Марусі Чурай, використавши репродукцію картини І. Рєпіна «Українка біля тину» (с. 23).
Маруся — гарна дівчина, справжня полтавчанка. Русяве шовковисте волосся пов’язане різнобарвною яскравою стрічкою, шию і груди прикрашає намисто. Чорні брови, темно-карі очі, акуратним ніс, витончене підборіддя. На миловидному обличчі спокій і задума. Одягнута у вишиту чудовими узороми білу сорочку, а поверх яскраво-червоної плахти спускається червоний пояс.
12. Пригадайте, що таке балада як літературний жанр. Проведіть невелике дослідження пісні «Ой не ходи, Грицю», щоб виявити в ній ознаки балади.
Балада — це ліро-епічний сюжетний пісенний твір, за основу якого взято подію легендарно-історичного, родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей, вчинків.
Ознаки балади в пісні «Ой не ходи, Грицю»:
— гострий, драматично напружений сюжет; трагічний конфлікт (зраджена дівчина вдається до вбивства коханого);
— надзвичайні події (помста за зраду);
— нетривалий час дії (тиждень від неділі до суботи);
— мала кількість дійових персонажів (дівчина, мати);
— ліричність (віршована форма, художні засоби, висока емоційність);
— елементи фантастики (на вечорницях дівки-чарівниці); метаморфози — перетворення людини на рослину, птаха; трагічний фінал; моралізаторство.
— образи-символи («сира земля», «дубовая хата»).
Спільний мотив із народною баладою — зневажені почуття довірливої дівчини.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter