ГДЗ Українська мова 8 клас. Підручник [Глазова О.П.] 2021
08.10.2021,
8 Клас / Українська мова,
518 315,
4
§ 33. Вставні слова, словосполучення і речення
380.За свідченням музикознавців — джерело повідомлення, отже — оформлення думки, мабуть — ступінь достовірності повідомлюваного.
381.
Ступінь достовірності повідомлюваного: вочевидь, без сумніву, може, здається.
Оформлення думки: отже.
Джерело повідомлення: на думку Івана Огієнка, ви знаєте, відомо всім.
382.
Я не гірший за інших, на щастя, і за інших не кращий, на жаль. Мабуть, більшість із нас думає, що його вдача, либонь, найкраща. Твоя душа, я добре знаю, чутлива, тріпотлива, як свіча Я, звісно, мрійник був. Він, прямо скажем, трудний хлопець. Це все знайоме вам, можливо. На світі безліч таких, як я, але я, їй-Богу, один.
Різноманітні почуття: на щастя, на жаль.
Ступінь достовірності повідомлюваного: мабуть, либонь, звісно, можливо, їй-Богу.
Джерело повідомлення: я добре знаю, прямо скажем.
Ускладнене вставним реченням третє речення.
383.
На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти. Не вигасла, бува, та іскра у душі? Без сумніву, біль душі — найстрашніший біль (тире між підметом і присудком). Щастя, кажуть люди, перелітна птаха. Спасіння — у добрі (тире за умови емоційного наголошення), спасіння — у любові. І це стосується, напевно, нас усіх. Кажуть, болі минають із часом. Перемелеться, пройде все. Боже, як прекрасно в світі жить!
Заронити іскру — викликати, збудити щось у душі.
384.
Виділені слова є вставними у 1, 4 реченнях. Виділені слова є членами речення у 2, 3 (присудки), 5 (додаток) реченнях.
Правда кривду переможе. Правда, я завтра прийду. На радість, на щастя, на світлу долю... Оленка, на радість, справилася з дорученням.
385.
Украли в мене скриню, на щастя, ключ зостався. На щастя не покладайся, а в нещасті у відчай не вдавайся. Стара істина нова, коли сказана до речі. До речі, знання не обтяжують плечі. На жаль бідняка багатій не вважає. На жаль, беззубому дав Бог мигдаль.
Вставні слова у 1,4, 6.
386.
Явір тополі про щось шепотів, перебратись до неї, мабуть, хотів. Та, напевно, стоїть ще і світить у тихій імлі біля рідного ганку червона калина. Спиніться, будь ласка. Спиніться! Навколо, будь ласка, скоріш подивіться. Я всім їм, без сумніву, вірю: очерету, метелику, ластівці. Ну, зимо, ти й захолодила! То, може, знати честь пора! Супроти часу ти безсила й не молода вже, а стара.
Весно, де ти? Я, здається, скучаю
І тобі, без сумніву, заварю чаю
У чашечці в горошечки,
Лиш прийди на трошечки
І лугам, безумовно, стокротиків,
І на верби, певна річ, котиків
Принеси пухнастих...
Ото буде щастя!
387.
По-перше, по-друге, на його погляд, отже.
Науковий.
388.
Техніка — це і є моє життя
Між іншим, цілком справедливі слова. Захотів я якось тортика. На жаль, мама була зайнята. Ясна річ, я не впав духом: нагуглив рецепт в Інтернеті і спік. Виклав фото в інстаграм, і мамі він, очевидно, сподобався, бо вона його лайкнула. Кожен, я певен, може спробувати так зробити. А тепер скажіть: хіба не правда, що техніка і є моє життя?
389.
Ти повинен, отже, можеш. Отож баритися не треба, хлопці. А втім, яка мені уже різниця? Я сумніваюсь, отже, мислю. Навіть пиріжка не ковтнеш не прожувавши. Дивні вісті вітрець, мабуть, приніс. А втім, хто його знає, ніхто не віда, як хто обіда.
Отож завтра приходимо на 19. 00. Отже, завтра приходимо на 19.00.
390.
На думку Григорія Сковороди, духовне відродження людей автоматично призведе до злагоди в суспільстві. Майбутнє, зрештою, залежатиме від рівня духовності людини, від рівня її моральності. Життя, відомо, наймудріший вчитель. Я для тебе горів, український народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів. На жаль, не все збувається, але я не тужу. Отож нема потреби про те казати знов.
394.
Щастя, здавалось, злетіло та землю. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним реченням здавалось, що називає ступінь достовірності повідомлення). Видно, вірять люди в чудеса. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним реченням видно, що називає ступінь достовірності повідомлення).
Виявляється, ще можу я радіть! (Речення розповідне, окличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним реченням виявляється, що називає ступінь достовірності повідомлення).
Мелодія дзвону, безсумнівно, заспокоює, навіює спогади. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним реченням безсумнівно, що називає ступінь достовірності повідомлення).
Звісна річ, усім тяжка розлука. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним реченням звісна річ, що називає ступінь достовірності повідомлення).
На жаль, не можна з Нілу пірамід перенести й закласти у музеї. (Речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, безособове, поширене, повне, ускладнене вставною конструкцією на жаль, що називає почуття).
395.
За однією з легенд, назва міста Бердичів походить від назви племені берендичів. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставною конструкцією за однією з легенд, що називає джерело повідомлення).
Немало я пройшов доріг, не раз, бувало, помилявся. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним реченням бувало, що називає ступінь достовірності повідомлення).
Чужа душа, давно казали, повита тьмою для усіх. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним реченням видно, що називає джерело повідомлення).
Та й пам’ять наша глибшає, нівроку. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом нівроку, що називає почуття).
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter