Вперед
ГДЗ Українська мова 8 клас. Підручник [Глазова О.П.] 2021
08.10.2021,
8 Клас / Українська мова,
518 296,
4
Повторення в кінці року
459.Шкільне подвір’я: перші літні дні: здивуватися побаченому; тепле сонячне проміння: наближення літа; завершення навчального року; вчилися наполегливо; гарні оцінки: довгождані канікули: скористатися базою даних; літній відпочинок: хлопець атлетичної статури; читання рекомендованих книжок.
Складні: Перші літні дні, тепле сонячне проміння, завершення навчального року, скористатися базою даних, читання рекомендованих книжок.
460.
Прості: Дякувати друзям; завчасна допомога; морально підтримали; тактовне втручання; бути думками із сім’єю; відгукнулися негайно; лист від матері; радісне повідомлення; поділити радість із друзями; зустрічати на вокзалі.
Складні: підтримали словом і ділом; допомагати надолужити прогаяне; стали однокласниками, друзями.
Друзі відгукнулися негайно на мою пропозицію. Лист від матері мене втішив. Зрозуміла, що повинна поділити радість з друзями.
Дякувати друзям — просте, слова пов’язані за змістом і за допомогою закінчення залежного слова, дієслівне.
461.
Навчати рідної мови; зрадити своє слово; надуживання іншомовними словами; старший за (від) мене; хворіти на грип; залежно від обставин.
Надуживання іншомовними словами шкідливе для рідної мови. Брат був старший за мене і досвідченіший.
462.
Весною все оживає, танцює, співає (розповідне, неокличне, коми при однорідних присудках). І так бузково пахне в кімнаті (розповідне, окличне)! Перші проліски — сонця проблиски (розповідне, неокличне, тире між підметом і присудком, вираженими іменниками в Н. в.). Що це, яблунько, з тобою (питальне, неокличне, коми при звертанні)? Чом ти хилишся з журбою (питальне, неокличне)? Чом в весняні теплі дні сохнеш, наче восени (питальне, неокличне, кома при порівнянні)? Сади цвітуть, не боячись погроз (розповідне, неокличне, кома при дієприслівниковому звороті). їх ніжний цвіт сильніший бур і гроз (розповідне, неокличне).
Весною все оживає, танцює, співає (Народна творчість).
Речення розповідне, неокличне, граматична основа — все оживає, танцює, співає; підмет простий, присудок простий дієслівний; двоскладне, поширене, обставина: весною, ускладнене однорідними присудками: оживає, танцює, співає.
463.
Ти (простий, виражений особовим займенником) працюй, не вдивляючись вперед і не оглядаючись назад! Праця (простий, виражений іменником) має відповідати (складений дієслівний) здібностям, нахилам і силі людини. Бджола з мухою (складений, виражений іменником у Н. в. та іменником в Ор. в. з прийменником) не домовляться і в одному вулику не зустрінуться. Ледар (простий, виражений іменником) завжди й вічно заміряється щось робити (складений дієслівний). «Пісня і праця» (складений, виражений іменниками в Н. в., поєднаних сурядним сполучником) — поетичний заповіт Івана Франка. Праця (простий, виражений іменником) дає змогу подолати будь-які перешкоди. Зараз ви (простий, виражений особовим займенником) стоїте на порозі життя. Завтра ж підете своєю стежкою, не звертаючи на манівці.
464.
Радість од краси світу — ось найвища мудрість життя (Тире між підметом і присудком, коли обидва виражені іменниками у Н. в.). Найбільше щастя — бути добрим (Розділовий знак залежить від інтонації). Бути щасливим — це знайти самого себе (Тире між підметом і присудком, коли обидва виражені інфінітивами). Уміння навчатися самостійно — найважливіша навичка XXI століття (Тире між підметом і присудком, коли обидва виражені іменниками у Н. в.). Найголовніше — навчитися мислити (Розділовий знак залежить від інтонації). Кращий спосіб пояснити — це самому зробити (Тире між підметом і присудком, коли обидва виражені інфінітивами). Найкращий спосіб позбутися проблеми — вирішити її (Тире між підметом і присудком, коли обидва виражені інфінітивами). Опущена голова — запрошення сісти тобі на шию (Тире між підметом і присудком, коли обидва виражені іменниками у Н. в.). Майбутнє України — найкраща освіта, висока наука, технології завтрашнього дня (Тире між підметом і присудком, коли обидва виражені іменниками у Н. в.).
Жирним шрифтом позначені орфограми.
465.
Тарас Шевченко — наш перший Президент, наш перший Парламент і наш Уряд. По суті, Шевченко — наша Держава більш як сто років. Шевченко — той смолоскип, який горить і не дає погаснути душі народу України. Саме він — духовна сила, яка втримує народ, не дозволяючи розпорошити його по світах.
466.
Неповні речення: У всіх народів світу — свої національні святині. У кожного з них — особливі, єдині й неповторні. Пам’ятки історії та культури — творчість наших прабатьків і праматерів. Пам’ятки — це не лише подих романтики минулих віків, естетична насолода і пізнання.
467.
В своїй хаті своя правда і сила, і воля.
1. Присудок. 2. Присудок. 3. Присудок. 4. Присудок. 5. Присудок. 6. Присудок.
Складні речення: 2, 5, 6.
468.
Що ми знаємо про символіку квітів і трав? Передовсім нам відомі рослини- обереги (прикладка). Полин і петрушка оберігають від русалок. М’ята, любисток, (коми при однорідних членах) татарське зілля — (тире в неповному реченні) (що роблять?) від усяких злих сил. Подарований букетик волошок говорить про ніжність, квітучий барвінок — (що робить?) про кохання, листок папороті — (що робить?) про довір’я (коми на межі безсполучникових речень, тире у неповних реченнях). Лілові фіалки засвідчують невтішне (пишемо разом, бо означення) горе за померлим, фіалки ж інших кольорів — (що роблять?) радість і веселощі (коми на межі безсполучникових речень, тире у неповних реченнях). Отже (вставне слово), даруючи квіти (дієприслівниковий зворот), треба знати які й як дібрати до певної нагоди.
Жирним шрифтом позначені неповні речення.
469.
Учора вже минуло. Завтра ще не настало. Є лише сьогодні. Розпочинаймо! Навчіться поважати, шанувати й любити людську особистість. Хочу і маю відвагу бути самим собою. Народ. Батьківщина. Духовність. Даруйте, ви є? Під небом високим хоч слово прокажені? У порожньому житті немає втіхи. Не можна принижувати людину, не принижуючи разом із нею себе.
470.
Використано означено-особові речення.
1. Про дотримання авторських прав
Не копіюйте чужі тексти й не розміщуйте їх, не додаючи посилань на першоджерела. Власними словами формулюйте висновки й підсумки наданої інформації.
2. Про використання авторитетних джерел
Тексти статей базуйте на авторитетних джерелах: академічних словниках, наукових виданнях, підручниках, національних друкованих журналах і газетах. Висвітлені у статті факти глибоко досліджуйте і ретельно пояснюйте.
3. Про енциклопедичний виклад інформації
В основу статей кладіть не оцінки, а факти. Викладайте інформацію літературною мовою.
471.
Доля — не випадковість, а результат твого вибору. Щасливе майбутнє не очікують, а завойовують. Нехай кожне ваше слово буде спокійним, привітним, прихильним! Нехай кожна ваша дія слугує виправленню ваших і чужих помилок, розвитку добра. Є щось більше за нас, за наші жалі, за наші болі. Це своя земля. Віри, любові і надії вистачить на все життя мені. Щастя — це трикутник, а в нім три боки: віра, надія. любов. Є шість частин ключа до успіху: щирість, цілісність особистості, скромність. ввічливість, мудрість, милосердя.
472.
Ім’я людини — це юридично зафіксоване слово для вирізнення особи. В іменах відображені духовна культура, характер і світогляд народу. Прадавні українці мали імена промовисті й милозвучні — Добриня, Дана, Любим. Спільними для слов’янського світу були такі імена: Богумил, Миролюба, Полян. Творилад, Братислав. Із прийняттям християнства почали впроваджувати грецькі, римські, єврейські імена. Часом їх важко було вимовити й запам’ятати, тому народні імена вживалися поряд із християнськими. Майже кожен українець мав два імені — традиційне й церковне. Згодом християнське ім’я стало головним. Чимало народних імен збереглося у вигляді прізвищ Тригуб, Хмара, Богород.
Жирним шрифтом позначені орфограми.
473.
Прилітайте, ластів’ята, до моєї хати! Співай же, пташечко, пісні, лікуй душевні рани! Хоч лусни, синице, не злетиш журавлем.
Прощай, білокрила журавко! Пісні лебедині, ви жити повинні. Скільки, сіра качко, не мудруй, а білим лебедем не будеш. Птице незнана, чому раптово затріпотіли крила у тебе?
Соловей хвалився, який в нього гарний голос. Іволга сказала, що в неї голос кращий, ще й оперення жовте, ясне. Це почула ворона, яка, за їх мірками, була і без- глоса, і негарна. Вона сказала: «Мої любі пташки, оперення у вас зручне для маскування гнізда». «Так, вороно, в кожного своє» — змушені були згодитися соловей та іволга. Та й справді, голос кожної пташки милий її родичам.
474.
Наприклад, журавлів, зустрічаючи з вирію, називають веселиками. Скажімо, вони попереджали її про негоду. Зрозуміло, у багатьох оселях їх вважали мало не за членів сім’ї. Справді, лелеки — птахи вірні й добрі. На добро й турботу вони, звичайно, відповідають відданістю.
Речення, ускладнені однорідними членами: Із птахами в Україні пов’язано багато звичаї, забав, прикмет (коми при безсполучниковому зв’язку). Напередодні дощу ластівки низько шугали над землею та ловили (перед першим та (і, й) кома не ставиться) комашок. Справді, лелеки — птахи вірні й добрі (перед першим та (і, й) кома не ставиться). На добро й турботу(перед першим та (і, й) кома не ставиться) вони звичайно відповідають відданістю. Згідно з легендою, ясно-червоний колір дзьоба та чорні плями на крилах птах отримав (перед першим та (і, й) кома не ставиться), рятуючи з охопленої вогнем хати людських дітей.
Журавлі, утомлені довгим перельотом, повернулися додому. Щасливо клекочучи, журавлі нарешті вгледіли рідні пейзажі.
475.
Можливо, в цьому світі ти всього лише людина. Але для когось ти весь світ. Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Свої почуття передати, мабуть, не під силу мені. Певно, найбільше людина потребує розуміння. Мудрість, отже, сильніша у світі над силу. Ми пильніше придивились і, виходить, помилились.
476.
Я дивлюся на хмари, ті діти землі й сонця. Здіймаючись високо, все вище й вище, вони мандрують блакитним шляхом. І мені здається, що бачу я душу поета. Я впізнаю її. Ось вона пливе, чиста й біла, спрагла правди, прозора й легка, і тремтить бажанням пісні. Велика й важка, повна туги й невиплаканих сліз, поетова душа важко дихає переповненими грудьми. Вона гірко плаче, гукаючи так, щоб усі почули, щоб ніхто не спав, щоб усі прокинулись.
477.
Розвидняється. Світять каштани — непогасні холодні свічки. І знову явори тихенько шелестять, росою першою повиті. Дрімають стоячи тополі. Сплітаючись гіллям, стоять дуби. Розвивається долі, в яру, черемшина. Я не знаю нічого ніжного, окрім берези.
Жирним шрифтом позначено орфограми.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter