ГДЗ Зарубіжна література 8 клас. Підручник [Міляновська Н.Р., Міляновський Е.С., Сич Л.М.] 2025

ЗАПИТАННЯ і ЗАВДАННЯ
Працюємо над змістом твору
1. До якого соціального прошарку належить родина Журденів? Яким є, на вашу думку, їхнє фінансове становище?
Родина Журденів належить до буржуазії, тобто міщанського прошарку. Їхнє фінансове становище можна охарактеризувати як доволі забезпечене, але не надзвичайно багате — вони мають кошти для життя й прагнуть підняти свій соціальний статус, наслідуючи аристократів.
2. Що стало найбільшою мрією пана Журдена?
Найбільшою мрією пана Журдена є стати шляхтичем або вивчитися на аристократичний манір, тобто підняти свій соціальний статус і наслідувати вищі класи.
3. Що у дії II яві 2 свідчить про бажання пана Журдена наслідувати стиль життя аристократів?
Його бажання наслідувати аристократів проявляється через прикраси, новий одяг, манери, вихованість у побуті, а також через прагнення навчитися «високих наук» і поводитися відповідно до вищого стану.
4. Згадайте, що таке портрет у літературознавстві. З якою метою автор змальовує портрет Журдена?
Портрет у літературі — це опис зовнішності, характеру та рис особистості героя. Автор змальовує портрет Журдена, щоб показати його комічні риси, марнославство та наївність, а також підкреслити контраст між прагненням до шляхетності і реальним становищем героя.
5. Журден каже: «Я ж страх як хочу зробитися вченим! Така лють мене бере, тільки-но згадаю, що батько з матір’ю не вчили мене різних наук у дитинстві». Як ви вважаєте, а чи розуміє Журден, у чому полягає сенс навчання? Які науки, на вашу думку, найбільше йому згодилися б?
Журден не до кінця розуміє сенс навчання, він сприймає науки як засіб для підвищення власного статусу, а не для розвитку інтелекту. Найбільше йому згодилися б практичні знання, які допомагають у побуті та спілкуванні, а також основи освіти, що підкреслюють його «підготовку» до аристократичного життя.
6. Хто користується довірливістю простака-Журдена? З якою метою усі йому лестять? Як контрастує поведінка домочадців та тих, хто приходить до Журдена?
Довірливістю Журдена користуються кравець, вчителі та різні аферисти, які прагнуть отримати гроші, вигоду або задовольнити свої інтереси. Домочадці (дружина, слуги) ставляться до нього більш реалістично і скептично, тоді як чужі лестять йому для користі, що створює комічний контраст.
7. Як у дії II яві 9 виявляється його марнославство? Як ви гадаєте, що думали про Журдена в ту мить учні кравця?
Марнославство Журдена проявляється у захопленні своєю «освіченістю», гордині та прагненні справити враження на оточення. Учні кравця, ймовірно, сміялися з нього або вважали наївним простаком, бо добре розуміли, що Журден переоцінює власну важливість.
8. Доведіть, що кравець — нахабний шахрай.
Кравець — нахабний шахрай, бо під виглядом навчання та виготовлення дорогого одягу обманює Журдена, користується його наївністю і марнославством, отримує гроші, не надаючи реальної користі. Його поведінка демонструє цілеспрямовану експлуатацію простака.
9. Дружина Журдена каже: «Мені просто сором дивитися на все, що ти виробляєш». Доведіть, що пані Журден більш розважлива, ніж її чоловік.
Пані Журден більш розважлива, бо вона усвідомлює абсурдність поведінки чоловіка, його марнославство і обман з боку кравця, не піддається ілюзіям і намагається зберегти здоровий глузд у родині. Її критичне мислення і практичний підхід контрастують із наївністю та легковажністю пана Журдена.
10. Спробуйте уявити, яким було життя родини до того, як батько захопився дивною ідеєю. Чи існує реальна загроза благополуччю сім’ї? Відповідь обґрунтуйте.
До захоплення дивною ідеєю життя родини Журденів було спокійним, впорядкованим і забезпеченим, вони мали достаток для повсякденних потреб. Після того, як пан Журден марить шляхетністю, існує загроза фінансовому благополуччю сім’ї, бо він витрачає гроші на марнославні проекти, дорогий одяг і непотрібні витрати, а також стає легковірним, що загрожує економічній стабільності.
11. Чому пан Журден відмовляється віддати за Клеонта свою дочку? Чи справді він думає про щастя Люсіль, коли каже: «Добра для дочки маю чимало, тільки почестей мені бракує, тож і хочу зробити з неї маркізу»?
Пан Журден відмовляється віддати дочку за Клеонта через прагнення підняти соціальний статус родини. Він не думає справді про щастя Люсіль, його головна мета — отримати почесті та визнання, використовуючи дочку як засіб для досягнення марнославної мети.
12. А як пані Журден ставиться до Клеонта? Прочитайте, які аргументи вона наводить на користь зятя нешляхетного походження (дія III ява 12)? Поясніть, чому для пані Журден титул не має значення? Чи погоджуєтеся ви з її поглядами? Чому?
Пані Журден ставиться до Клеонта з повагою та симпатією, вона цінує його чесність, розум, гідність і любов до Люсіль. Титул для неї не має значення, бо справжнє «шляхетство» визначається моральними якостями, а не походженням чи соціальним статусом. Я погоджуюся з її поглядами, бо особисті чесноти та взаємна повага важливіші за формальні титули та марнославство.
13. Прочитайте відповідь Клеонта на запитання пана Журдена, чи шляхетного він роду. Чому проблема походження має для юнака принципове значення?
Проблема походження має принципове значення для Клеонта, бо він цінує власну гідність і прагне бути чесним у всіх соціальних відносинах, а не обманювати оточення. Його шляхетність проявляється не у дворянському титулі, а у моральних якостях і поведінці.
14. Поміркуйте, який зміст вкладає Журден в поняття «шляхетство».
Журден вкладає в поняття «шляхетство» соціальний статус, титули, почесті і приналежність до аристократії, тобто він розуміє шляхетство як зовнішній прояв — положення в суспільстві, а не як моральну якість чи чесність.
ЗАПИТАННЯ і ЗАВДАННЯ
Працюємо над змістом твору
1. Доведіть, що граф Дорант обманює Журдена і діє з холодним розрахунком. Як ви гадаєте, чи мають для Журдена значення моральні якості його «шляхетного друга»? Чому?
Граф Дорант обманює Журдена, бо лише симулює дружбу та захоплення, використовуючи його наївність для власної вигоди — він прагне вигоди, грошей або статусу, а не справжніх стосунків. Для Журдена моральні якості «шляхетного друга» практично не мають значення, бо він оцінює людей через призму їхньої здатності підкреслити його власну важливість та суспільний статус, а не за чесністю чи порядністю.
2. Поміркуйте, де проходить межа між поведінкою дивака і деспота. У чому, на вашу думку, полягає обов’язок Журдена як глави родини?
Межа між диваком і деспотом проходить там, де особисті примхи починають шкодити близьким і підпорядковують їхню волю власному марнославству. Журден стає деспотом, коли намагається керувати сім’єю через свої ілюзії про шляхетство і вимагає від усіх підкорення. Його обов’язок як глави родини полягає у забезпеченні добробуту, безпеки та морального виховання близьких, а не в реалізації власних марнославних фантазій.
3. Як домочадці намагаються протистояти безглуздим вимогам глави родини? Як манія Журдена змушує близьких пристосовуватися?
Домочадці протистоять його вимогам обережними зауваженнями, іронією та хитрощами, намагаючись не спровокувати конфлікт. Манія Журдена змушує їх пристосовуватися, підлаштовуватися під його примхи і вдавати підтримку його марнославству, щоб зберегти мир у родині та уникнути фінансових чи соціальних проблем.
Узагальнюємо та підсумовуємо
6. Поміркуйте, які позитивні риси притаманні характеру Журдена. Доведіть, що характер Журдена зіпсується зовсім, якщо він не відмовиться від «кумедних химер».
Позитивні риси Журдена: працьовитість, доброта, щирість, прагнення до самовдосконалення. Якщо він не відмовиться від «кумедних химер» — марнославних фантазій про шляхетність — ці риси будуть перетворюватися на глуздовий егоїзм, наївність і легковірність, що може повністю спотворити його характер і зруйнувати сімейне благополуччя.
7. Поясніть сутність протиставлення образів Журдена — Доранта; Журдена — Клеонта.
Журден — Дорант: контрастує наївний, марнославний простак із хитрим, холодним і корисливим аристократом; показує небезпеку довірливості та марнославства.
Журден — Клеонт: контрастує простак, який цінує титули, з юнаком, що має справжнє моральне шляхетство; показує, що істинне благородство визначається чеснотами, а не соціальним статусом.
8. Прокоментуйте назву комедії Мольєра.
Назва «Міщанин-шляхтич» відображає основний конфлікт твору — прагнення міщанина Журдена піднятися до шляхетства і його намагання наслідувати аристократів. Вона підкреслює комічну суперечність між соціальним статусом і моральними якостями героя.
9. Згадайте особливості сатири як виду комічного. У змалюванні яких образів Мольєр удався до сатири? Які риси людської вдачі засуджуються у творі?
Сатира — це глузування над людськими вадами з метою виховання. Мольєр використав сатиру для змалювання Журдена, кравця, графа Доранта та інших аферистів, засуджуючи такі риси, як марнославство, пихатість, легковірність, прагнення до штучного підвищення статусу.
10. На прикладі комедії «Міщанин-шляхтич» поясніть особливості мольєрівського принципу «розважаючи повчати».
Мольєр поєднує гумор і комічні ситуації з виховним змістом: смішні сцени з Журденом і шахраями розважають глядача, а одночасно показують небезпечність марнославства, наївності та соціальної пихи, виховуючи моральний розсуд.
11. Поміркуйте, чи змінюється впродовж твору характер хоч одного персонажа. А хто, на думку автора, повинен був змінитися під впливом його комедії?
Характер Журдена частково змінюється: він усвідомлює абсурдність своїх химер і починає цінувати чесноти і щирість. На думку автора, під впливом комедії повинні змінитися ті, хто схильний до марнославства, пихи та поверхневих оцінок соціального статусу, тобто глядачі та подібні до Журдена люди.
12. Сформулюйте головну повчальну думку цієї комедії.
Головна повчальна думка: істинне шляхетство визначається чеснотою, моральними якостями і розумом, а не титулами, почестями чи багатством; марнославство і наївність ведуть до комічних і трагічних наслідків.
13. Які мольєрівські нововведення є в комедії «Міщанин-шляхтич»?
Поєднання соціальної сатири та комічних ситуацій.
Введення психологічного портрета героя, що робить комедію більш глибокою.
Принцип «розважаючи повчати», коли комічні сцени несуть виховний зміст.
Демонстрація конфлікту соціальних прошарків через комічні образи.
14. Які образи твору символізують протистояння двох соціальних прошарків: аристократів і буржуа?
Журден символізує буржуазію, яка прагне піднятися до аристократії.
Дорант уособлює аристократів, хитрих і холоднокровних, які використовують своє становище.
Клеонт і Люсіль показують, що справжнє моральне шляхетство не залежить від соціального стану, а від внутрішніх якостей.
Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше
18. Чому про пана Журдена говорять, що він з’їхав із глузду?
Про Журдена говорять, що він з’їхав із глузду, тому що він піддався марнославним ілюзіям про шляхетство, намагався наслідувати аристократів, витрачав гроші на безглузді проекти і легко піддавався лестощам шахраїв, втративши здатність реально оцінювати себе та оточення.
19. А через що втратив розум Дон Кіхот?
Дон Кіхот втратив розум через надмірне захоплення рицарськими романами, ілюзіями про подвиги і лицарські чесноти. Він замінив реальний світ на світ вигаданих ідеалів, прагнучи жити за законами рицарства, що не існували у його дійсності.
20. Порівняйте божевілля Журдена і Дон Кіхота.
Божевілля Журдена: прагнення підняти соціальний статус, наслідування аристократів, марнославство; воно прагматичне і зовнішнє, пов’язане з соціальним престижем.
Божевілля Дон Кіхота: захоплення ідеалами лицарства, відрив від реальності; воно ідеалістичне та моральне, пов’язане з духовними ідеями.
Спільне: обидва персонажі втратили реальне відчуття світу, але мотиви і напрям їхньої наївності різні.
21. Чому Дон Кіхота називають мудрим безумцем, а Журдена — телепнем?
Дон Кіхот — «мудрий безумець», бо його ілюзії пов’язані з високими моральними ідеалами, честю та прагненням творити добро, незважаючи на ризики.
Журден — «телепень», бо його безумство корисливе, дріб’язкове, поверхневе, спрямоване на марнославство і власну вигоду, без будь-яких моральних чи духовних прагнень.
Застосовуємо теоретичні поняття
22. Які особливості властиві комедії як драматичному жанру?
Комедія як драматичний жанр характеризується:
гумором та сатирою, що висміюють людські вади;
комічними ситуаціями і персонажами, які провокують сміх;
виховним або повчальним змістом, що допомагає глядачам усвідомити моральні уроки;
позитивним фіналом, де переважає щастя або справедливість;
частим використанням побутових сюжетів та соціальних конфліктів.
23. Доведіть, що твір Мольєра «Міщанин-шляхтич» належить до жанру комедії.
«Міщанин-шляхтич» належить до комедії, бо:
в ньому присутні смішні ситуації та персонажі, наприклад Журден, шахраї і аферисти;
використовується сатиричне зображення людських вад (марнославство, пихатість);
твір має повчальний зміст і щасливий кінець, де герої отримують моральні уроки;
сюжет побудований на побутових конфліктах і соціальному протиставленні.
24. Чому твір Мольєра «Міщанин-шляхтич» має назву комедія-балет?
Назва «комедія-балет» пояснюється тим, що твір поєднує драматичні діалоги з музичними та танцювальними вставками, створюючи святковий, розважальний ефект. Така форма була популярною при дворі Людовіка XIV і підкреслювала поєднання гумору, мистецтва та видовищності.
25. Згадайте особливості класицистичного мистецтва. Доведіть, що комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» належить до класицистичного напряму.
Особливості класицистичного мистецтва: гармонія, ясність, логічність композиції, моральне виховання, стриманість у емоціях, дотримання правил трьох єдностей.
Комедія «Міщанин-шляхтич»:
дотримується трьох єдностей (часу, місця, дії);
має ясний і логічний сюжет;
висміює людські пороки і виховує моральні цінності;
персонажі показані типово і стримано, без надмірної емоційності.
26. Поміркуйте, якими правилами класицизму керувався у своєму творі автор?
Мольєр керувався такими правилами класицизму:
єдність часу, місця і дії;
строгість композиції та логічність сюжету;
поділ жанрів на високі та низькі (тут — комедія з повчальною метою);
моральне виховання глядача через гумор і сатиру;
стриманість у зображенні емоцій — сміх і комічні ситуації без грубої вульгарності.
27. На прикладах вивчених вами драматичних творів поясніть відмінність між комедією і трагедією.
Комедія (наприклад, «Міщанин-шляхтич») — має гумор, сатиру, комічні ситуації, повчальний зміст і щасливий фінал; персонажі часто типові або перебільшені, конфлікти вирішуються мирно.
Трагедія (наприклад, «Фауст» або трагедії Рацине) — показує серйозні конфлікти, моральні або життєві дилеми, страждання героїв і сумний фінал; акцент на драматичних емоціях та моральних уроках через страждання.
Виконуємо творчі завдання
28. Згідно з принципами класицизму людина у своїх вчинках повинна керуватися обов’язком, а не бажаннями. Придумайте приклад класицистичного конфлікту між бажанням і обов’язком.
Приклад: молода жінка з аристократичної родини закохалася в бідного художника, але її родина вимагає, щоб вона вийшла заміж за багатого дворянина, щоб зберегти статус і честь родини. Її бажання — бути з коханим, обов’язок — підкоритися родинним очікуванням і соціальним правилам.
29. На користь чого ви розв’яжете придуманий вами конфлікт?
У класицистичній традиції конфлікт вирішується на користь обов’язку, бо суспільний порядок, моральні норми та виконання обов’язку мають перевагу над особистими бажаннями. Жінка виходить заміж за запропонованого нареченого, але водночас зберігає гідність і моральну чистоту, а її особисте щастя може бути відкладене на майбутнє, підкреслюючи цінність морального обов’язку.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45

ГДЗ Підручник 8 клас Зарубіжна література Світова література 2025 Астон Міляновська Міляновський Сич