ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2018

Які відчуття викликають у вас фотодокументи часів війни? Як ви думаєте, що відчували люди, зображені на знімках або які були очевидцями тих подій?

Викликає страх, розпач, жах, сум. Відчували страх, сум, розпач, біль.

Скориставшись ілюстраціями і текстом підручника, опишіть стисло пам’ятники, які вшановують жертв Бабиного Яру. Яке символічне значення втілює кожен з них?

Меморіал складається з кількох пам’ятників. Один з них, на початку власне Яру та неподалік Сирецького концтабору, вшановує всіх, кого вбито тут під час окупації. Його споруджено 1976 р. (скульптор Михайло Лисенко та ін.). Інший, теж біля місця масових розстрілів, установлено 1991 р. (архітектор Юрій Паскевич, художник Кім Левич та ін.). Він має вигляд єврейського символу «менори» й присвячений загиблим євреям. У 2001 р. у парку біля станції метро «Дорогожичі» встановлено бронзовий пам’ятник дітям, які загинули у Яру (скульптор Валерій Медведев).

• Чи важливо берегти пам'ять про події Другої світової війни? Чому?

Так, важливо, щоб це не повторилось.

• Як досягти того, щоб пам'ять про події Другої світової війни примирювала, а не розсварювала?

Треба розуміти, що тільки мир дасть нам можливість не повторити це.

• Як у вашій школі відзначають День пам'яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні?

Проводять лінійку.

• Чому живе традиція покладати квіти до пам'ятників воїнів-переможців?

Вшанування пам’яті, возвеличення.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Складіть стислу розповідь про Україну в Другій світовій війні за планом:

1) Приєднання Західної України до СРСР.

За згодою західноукраїнські землі, які перебували у складі Польщі, відійшли до Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні, застосовуючи репресії та терор проти місцевого населення.

2) Початок німецько-радянської війни.

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз - так почалася німецько-радянська війна.

3) Нацистська окупація. Звільнення України.

Вигнання з України нацистських окупантів відбувалося в 1943-1944 рр. Наприкінці 1944 р. вся територія України в сучасних кордонах була звільнена від гітлерівських військ.

4) Участь УПА в Другій світовій війні.

Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору. На Волині й Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА), символічним днем заснування якої вважають 14 жовтня 1942 р. Населення вступало до УПА або надавало їй усіляку підтримку. УПА воювала і проти гітлерівських загарбників, і проти Червоної армії, прагнучи створити незалежну Українську державу.

2. Накресліть лінію часу позначте потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Національний музей історії України у Другій світовій війні в Києві відкрито в 1981 р. На який рік після закінчення Другої світової припадає його відкриття? Скільки минуло років від завершення Другої світової війни?

1981 -1945 = 36 (р.)

2019 – 1945 = 74 (р.)

3. Назвіть нові слова, вжиті у тексті параграфа, витлумачте їх.

Червоної армії - так називалися збройні сили СРСР - воювали понад 6 млн українців, з них 3 млн - загинули.

На Волині й Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА), символічним днем заснування якої вважають 14 жовтня 1942 р.

Окупація - тимчасове загарбання однією державою території іншої держави.

Світовою називають війну, у вир якої втягнуто дуже багато країн. Людство пережило дві світові війни, й обидві сталися в 20 ст. Перша світова війна тривала від 1914 по 1918 рр., у ній брали участь 38 країн, унаслідок неї невпізнанно змінилася карта Європи, зокрема після розпаду Австро-Угорської та Російської імперій з’явилися нові країни.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Оберіть одне із джерел та опрацюйте його за поданими запитаннями. 1) Коли відбувалися події, описані в джерелі?

«Оті два роки... У Києві при німцях»

2) Які факти свідчать про ворожість та жорстокість окупаційного режиму?

Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні - все спресувалося у два тижні.

3) Які факти вразили найбільше?

...Головне - хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас.

З книжки Дмитра Малакова «Оті два роки... У Києві при німцях»: «Ворог зайняв Київ лише два тижні тому, а здавалося, ніби промайнуло ціле життя. Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні - все спресувалося у два тижні. У жовтні окупанти примусили полонених розчищати проїжджу частину Хрещатика. Вночі 22 жовтня десь знову щось вибухнуло. На ранок наступного дня на парканах з’явилося оголошення коменданта: “Сьогодні 100 мешканців міста Києва були розстріляні. Це є попередженням. Кожний мешканець Києва є відповідальним за кожний акт саботажу”... Тож як жити, як пережити оте лихо, не зламатися, вистояти, дочекатися кращих часів? ...Головне - хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас. Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах, де тоді ще не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за начебто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, правили зимове пальто, гарний костюм - звичайно, чоловічі». З роману-хроніки «Хрещатий яр» очевидиці київської окупації Докїї Гуменної: «...Народні школи закрито, вчителям і учням треба відбувати трудову повинність. Студентів медінституту скликали на подвір’ї і сказали, що в навчанні робиться перерва, а всі студенти їдуть на роботу до Німеччини. Як хто протягом трьох днів не з’явиться на вокзал із речами, родина такого не одержить хлібних карток, а майно конфіскується. Трамваї ходять тільки в години переїзду робітників німецької промисловості, а мешканці Києва не мають права увійти в трамвай, хіба хто впроситься й заплатить кондукторові десять карбованців. Крамниці, на які ото з надією поглядали кияни, вже відремонтувалися, все в них є і все те - «нур фюр дойче» (тільки для німців). Кооперативи вже закриті, перукарні, фотографії, комісійні крамниці конфісковані. Театри вже четвертий раз розігнані. Кияни, які ще не вивезені на роботу, не вдовольняються шістьма кілограмами просяно-каштанового хліба на місяць, що чесно, акуратно й без черг почали оце недавно видавати хлібні будки. їх навіть не розчулює, не підкуплює красивий золотисто-іскристий від щедро вимішаної просяної луски колір цього хліба, вони кажуть, що хоч який голодний, а вкусити такого хліба не можеш. А ось і чергова постанова - заборона довозу до міста будь-яких продуктів. Всі базари віднині назавжди закриваються. На всіх шляхах, мостах, входах, в’їздах до Києва поставали застави поліцаїв. Ці відбирали все те, що несли київські нуждарі на плечах».

2. Чи споруджено у вашому місті (селі) пам’ятники, що увічнюють події Другої світової війни? Довідайтеся про один з них і підготуйте повідомлення про нього.

Так, у моєму місті є такий пам’ятник.

3. Розпитайте рідних, який слід залишила Друга світова війна в історії вашої родини. Підготуйте розповідь про це.

Індивідуально.