ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2018

Готуючись до уроку, ви мали з’ясувати історію храмів своєї місцевості. Ознайомившись із «Пам’яткою», складіть розповідь про один з них.

Свято-Успенська Почаївська Лавра (Тернопіль)

Свято-Успенська Почаївська лавра – це не просто храм, це найбільша православна святиня Волині і найбільш шанований духовний центр України. Архітектура Почаївської Свято-Успенської лаври не проста, вона складається з 16 церков, резиденції архієпископа і келій. Навколо храму ви побачите неписану красу: скелястий схил гори, тераси та мальовничий ландшафт.

Святині лаври – це мощі преосвященного Йова, живець з цілющою водою, чудотворна ікона Божої Матері і , навіть, відбиток її ступні.

Легенди нам розповідають, що священний храм був заснований на Волині київськими ченцями – Акиндином, Полікарпом, Памвою та священномучеником Лукіяном. З’явилися вони тут приблизно у середині XІІІ століття, коли рятувалися від навали монголо-татарських орд, які на той час захопили Київ. Вважається, що ім’я храму дала назва невеличкої правої притоки Дніпра, що впадала в Славутич в районі київського Подолу.

Інша версія походження назви – видозміна виразу «Поча Діва чудеса творить». За легендою, у той самий історичний період – 1240 року – над храмом ченцям явилася Богоматір, після чого, до речі, і з’явився відбиток її стопи і цілюще джерело.

Історія, у свою чергу, розповідає, що будувати Свято-Успенську Почаївську лавру почали у XVI столітті, а не у XІІІ, як говорять легенди. Кошти на будівництво пожертвувала Анна Гойська, завдяки їй будівництво йшло доволі швидко і невдовзі закінчилось. До речі, саме вона подарувала ту саму ікону Божої матері, про яку вже згадувалося раніше.

Чому з-поміж історичних пам’яток, що збереглися до сьогодні, багато храмів? Чому такі пам’ятки відвідують туристи? У чому, по-вашому, виявляється дбайливе ставлення до пам’яток архітектури?

Не велика кількість збереглись, але ті що збереглись за ними дбають і реставрують.

Відвідують, щоб подивитись старовинний стиль кожної епохи.

Готуючись до уроку, ви мали з’ясувати історію фортець, замків, палаців свого краю. Складіть інформаційну замітку про одну з пам’яток свого краю для альбому «На сторожі пам’яті» за планом:

1. Коли й хто спорудив / створив пам’ятку?

2. Що в ній найбільше вражає?

3. Як складалася доля пам’ятки?

Замок-садиба Попова, Василівка Замок Попова - архітектурна гордість Запорізької області. Він належить до поширеного в 19 столітті типу замків-садиб (або замків-палаців), які тоді масово поширювалися як в Західній Європі, так і в сучасній Україні.

Територія замку - це великий палацово-парковий ансамбль. На державному рівні він визнаний як Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Також іноді можна зустріти назви «Таврійський палац» або «Таврійська садиба». Зараз, до речі, актуальним залишається питання реставрації замку.

Чи в усі часи будівництво оборонних споруд було однаково важливим? Чому? Чому фортеці та палаци є культурним надбанням і потребують захисту? Чому чимало палаців стало музеями?

Бо вони розказують історію того періода. Було однаковим, щоб захистити себе.

Готуючись до уроку, ви мали з’ясувати історію парків, садів, заповідників свого краю. Складіть текст до туристичного журналу із запрошенням відвідати одну з пам’яток.

Італійський парк (Підгірці) — відомий у цілісному вигляді лише на стародавніх гравюрах сад бароко 17 століття біля замку Підгірці.

Історія

Парк італійського типу виник на замову коронного гетьмана Станіслава Конецьпольського (1592 — 1646).

У 1633 р. той придбав старі укріплення в Підгірцях, де започаткував будівництво палацу на фортеці доби Відродження.

Парк розпанував ландшафтний архітектор з Риму, ім'я якого встановити не вдалося.

З багатьох причин замковий парк давно втратив свій первісний вигляд. Руйнації замку та італійського парку почалися ще в XVII столітті. Тільки за період 40 років (1650–1690) парк руйнували тричі — у 1650, 1672 та 1688 роках. Остаточно бароковий парк зник у XX столітті.

Сучасний стан

Часта зміна власників замку, війни і складність догляду за парком бароко призвела до його занепаду. В 20 столітті збереглися тераси, балюстрада і галерея, аркада якої закладена кам'яними брилами з міркувань безпеки. Італійський парк в Підгірцях може бути відновлений за старими планами і гравюрою як визначна пам'ятка садово-паркового мистецтва на теренах України.

Збереглася липа стара, під якою Богдан Хмельницький відпочивав, коли цей замок брав. Обхопити її можуть 5 людей. Шкода, що табличку про те, що вона охороняється державою, вкрали.

Як ви думаєте, чи легко створити парк?

Ні.

Що треба для того, аби у вашому місті (селі) стало більше парків?

Посадити дерево.

Чому посадити дерево, за давньою мудрістю, є доброю справою?

Бо дбаєш про навколишнє середовище.

• Чому, подорожуючи, люди прагнуть передусім відвідати історичні пам'ятки?

Побачти стару архітектуру.

• Як знайомство з ними збагачує наш досвід? Підтвердьте свої міркування прикладами.

Оберіть одну з пам’яток вашого рідного краю. Складіть текст меморіальної дошки, що інформує гостей вашого міста / села про цю пам’ятку.

Замок-садиба Попова, Василівка Замок Попова - архітектурна гордість Запорізької області. Він належить до поширеного в 19 столітті типу замків-садиб (або замків-палаців), які тоді масово поширювалися як в Західній Європі, так і в сучасній Україні.

Територія замку - це великий палацово-парковий ансамбль. На державному рівні він визнаний як Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Також іноді можна зустріти назви «Таврійський палац» або «Таврійська садиба». Зараз, до речі, актуальним залишається питання реставрації замку.