ГДЗ Українська література 5 клас. Підручник [Заболотний В. В., Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В.] 2022

Стор. 96
1. Твір «За сонцем хмаронька пливе...» – це вірш про
Б. природу
2. Порівняння є в рядку
В. А туман, неначе ворог, закриває море...
3. Яку частину доби змальовано у вірші? Із чого це видно?
Вечір «І сонце спатоньки зове»
4. Доведіть, що у вірші йдеться про природу.
У вірши поет розповідає що сонце сідає за небокрай моря, Земля засинає.
5. У першій частині поезії (перших 10 рядків) передано замилування вечірнім пейзажем. А які почуття ліричного героя передано в другій частині твору? Прочитайте вголос ці дві частини, намагаючись інтонацією передати зміну почуттів ліричного героя.
Друга частина ностальгійна, бо в ній туга за рідним краєм, людьми рідними, це й передає зміна настрою у поезії.
6. Які кольори ви бачите (уявляєте), читаючи поезію «За сонцем хмаронька пливе...»? Запишіть назви цих кольорів у дві колонки залежно від почуттів ліричного героя: 1) кольори, які передають спокій, замилування; 2) кольори, які передають хвилювання, тривогу.
Спокій: Червоне, синє, рожеве.
Хвилювання: сивий.
7. Знайдіть у тексті пестливі слова. Визначте їхню роль у вірші.
Хмаронька, спатоньки, годиночку – їхня роль у вираженні замилуванням природою як дитиною.
8. Поясніть, як ви розумієте такий рядок: «Червоні поли розстилає...».
Вечірні кольори червоного сонця на горизонті нагадують автору червони поли, що розстилають десь, на чомусь.
9. Який настрій – веселий чи сумний – викликав у вас вірш? Відповідь поясніть.
Мені здається, що настрій переважно спокійний, сумний. Саме тому автор описує туман, захід сонця - типові спокійні картини природи, що люблять художники.
10. Доведіть, що поезія «За сонцем хмаронька пливе...» є ліричним твором.
Тому що у вірші наявна рима, поетичні образи, ліричний герой і художні засоби поетичного мовлення.
11. Чи приносить, на ваш погляд, задоволення ліричному герою те, що він бачить? Які думки в нього з’являються?
Спочатку йому до вподоби живописна картина природи, але згодом навіює спогади про загублений рідний край, людей, і настрій змінюється.
12. Що могло спонукати Тараса Шевченка написати твір «За сонцем хмаронька пливе...»? Як ви думаєте, автор надає перевагу описові природи чи переживанням ліричного героя? Відповідь поясніть.
Він пише про настрій, переживання. Картини природи наштовхують ліричного героя на ці почуття, переживання.
Стор. 98
1. Випишіть приклади персоніфікації з вірша «За сонцем хмаронька пливе...».
«Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове», «А туман, неначе ворог, Закриває море»
2. Складіть невеликий вірш (4 або 8 рядків) про природу, використавши персоніфікацію. Яким предметам, явищам ви хотіли б у своєму творі надати людських рис?
Сонце у вікно сміється,
Моє серце радо б’ється,
День сьогодні буде вдалим,
Бо радію я чимало!
1. Розташуйте послідовно художні образи поезії Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати...» відповідно до їх згадування у творі.
Хрущі, плугарі, дівчата, матері, зіронька, мати, соловейко, діточки
2. Яку пору року змальовано у вірші? Із чого це видно?
Літню пору, бо плугарі йдуть, хрущі гудуть
3. Визначте художні деталі, які допомагають автору змалювати картину українського вечора.
Гудіння хрущів, вечірні зорі, спів соловейка - типові елементи українського вечора.
1. Розташуйте послідовно художні образи поезії Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати...» відповідно до їх згадування у творі.
Хрущі, плугарі, дівчата, матері, зіронька, мати, соловейко, діточки
2. Яку пору року змальовано у вірші? Із чого це видно?
Літню пору, бо плугарі йдуть, хрущі гудуть
3. Визначте художні деталі, які допомагають автору змалювати картину українського вечора.
Гудіння хрущів, вечірні зорі, спів соловейка - типові елементи українського вечора.
6. Визначте, з якою інтонацією потрібно читати кожну строфу вірша «Садок вишневий коло хати...».
Інтонація зворушена, трохи піднесена
7. Персоніфікацію вжито в рядку
В. За сонцем хмаронька пливе...
8. Знайдіть у вірші «Садок вишневий коло хати...» і зачитайте рядки, які римуються.
«Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть»
9. Поезію «Садок вишневий коло хати...» Тарас Шевченко написав у 1847 р., коли був у неволі, далеко від рідної землі. Як ви вважаєте, який настрій був у поета в момент написання вірша? Про що він мріяв у той час?
Він тужив, сумував за рідним краєм. Саме тому так багато типових українських образів у поезії.
10. Роздивіться картину Тараса Шевченка «Селянська родина». Чим ця картина близька до вірша «Садок вишневий коло хати...», а чим відмінна? Чи однаковий настрій панує в цих двох творах?
Мені здається, що вона дуже схожа за настроєм. Це ідилія, що панує в українській родині біля рідного дому. Відрізняється тим, що немає образів дівчат, але є образ батька і малої дитини.
Стор. 101
1. Пейзаж – це опис
Г. природи
2. Оберіть ілюстрацію, що завершує такі рядки: «Над нивами-приливами, купаючи мене, мов...»
ластівка
3. Які картини природи ви уявляєте, читаючи поезію «Гаї шумлять...»?
Я бачу широкі гаї, лани. Над ними проливають хмари. І зверху, і знизу ця картина нагадує мені хвилі, що потроху вирують, наче в тихому теплому морі.
4. Який настрій панує в душі ліричного героя? Чим він милується? Відповідь поясніть.
Замилування красою природи, власними спогадами, що спливають під час спостереження за «хвилями» гаїв.
5. Знайдіть у вірші приклади метафори, порівняння, персоніфікації. Що передано за їхньою допомогою?
«Гаї шумлять» - персоніфікація,
«душі моїй так весело» - метафора,
«купаючи мене, мов ластівку», - порівняння.
6. Чи доводилося вам на лоні природи відчувати щось подібне до того, що описує Павло Тичина?
Так, тому що краса природи, як правило, зворушує нас і ніби підсилює почуття, додає нових барв у сприйнятті світу, себе.
7. Поезію Павла Тичини називають музикальною. Знайдіть у вірші «Гаї шумлять...» слова й образи, які, на вашу думку, допомагають передати звуки природи.
«шумлять - я слухаю», «Гей, дзвін гуде – Іздалеку», «дзвін ряде», «Над нивами-приливами», «Горить-тремтить ріка».
8. Хтось із вас має знайти у вірші «Гаї шумлять...» слухові образи, а хтось – зорові образи. Обміняйтесь одне з одним інформацією. Який з образів викликає у вас найбільше замилування?
Слухові: Гаї шумлять, дзвін гуде, співаючи, тихий шепіт трав, тремтить ріка.
Зорові: Хмарки біжать, Над нивами, гай – Над річкою, неба край – як золото, Горить ріка.
9. Яке враження справляє на вас поезія «Гаї шумлять...»? Що в ній найбільше сподобалося?
Музика природи, яку чує автор у гаях. На мене це справило неабияке враження, бо не всі чують її природі, не всі звертають увагу на такі речі свою увагу.
10. Зверніть увагу на незвичну побудову вірша «Гаї шумлять...». Чого досягнув автор, поділивши строфи на короткі рядки?
Мені здається, що так він виділяє окремі образи і враження від них, свою реакцію на них, ніби це калейдоскоп настрою.
11. Що, на вашу думку, хотів передати Павло Тичина своїм твором?
Він хотів, щоб людина більше часу, сил, уваги приділяла спостереженню природи, бачила красу її, чула її «музику», бо вона прекрасна.
12. Роздивіться картину Катерини Білокур «Гай» і проаналізуйте, чи перегукуються образи, відтворені у вірші Павла Тичини «Гаї шумлять...», і краєвиди на картині.
Думаю, що вони багато в чому схожі. На обох є картина природи, де дерева під вітряним небом шумлять. На картині вони теж ніби «шумлять», бо хмарки на небах розрізнені, а значить погода вітряна, у дерев багато гілля, листя - тож вони шумлять. Ми відчуваємо, як вражена красою художниця, і саме це враження є і у Тичини.
Стор. 102
1. У рядку «Там степи, там могили, як гори...» використано
Г. порівняння
2. Про що йдеться у творі «Не бував ти у наших краях!»?
Про рідний край, рідну землю, що виховує людину.
3. Які речення в тексті необхідно читати з окличною інтонацією? Що намагається передати автор окличними реченнями?
Стверджувальні речення зі знаком оклику, ті, що він використовує як звернення до «опонента».
4. Який настрій у ліричного героя? Що викликає в нього найбільше захоплення?
Пафос усвідомлення величі і краси рідної землі, гордість за себе і за людей, що походять з неї. Настрій піднесений, майже урочистий.
5. Знайдіть і зачитайте рядки, у яких ідеться про пісню в житті українців. Пригадайте, у якому творі Тараса Шевченка є тематично співзвучні рядки.
«Єсть там люди – й зросли у степах,
Що не люблять, не вміють ридати.
Що не можуть без пісні і нивки зорати!»
У Шевченка в творі «Садок вишневий коло хати»
6. Прочитайте поданий нижче текст. Знайдіть у ньому інформацію, яка суперечить тексту поезії «Не бував ти у наших краях!».
Ліричний герой вірша «Не бував ти у наших краях!» у захопленні від краси природи рідного краю. Він переконаний, що той, хто побуває в його краях, повернеться вже іншою людиною. Адже в цьому краї неймовірні блакитні простори та весняні ночі, а люди й дня не можуть прожити без пісні. І хоч ліричний герой постійно в сльозах, але він – справжній патріот своєї землі.
7. Чому можна стверджувати, що ліричний герой вірша «Не бував ти у наших краях!» є справжнім патріотом?
Тому що він палко доводить, що рідний край - це основа основ кожної людини, це і є патріотизм, на мою думку.
8. Як ви вважаєте, чи впливає природа рідного краю на характер людини? Свою думку аргументуйте.
На мою думку, природа багато в чому формує особистість людини. Якщо ти з дитинства спостерігаєш за нею, розвиваючись, зростаючи, то вона стає частиною твого характеру, твоєї особистості.
Стор. 104
1. Наведіть приклад персоніфікації, використаної у творі Євгена Гуцало «Зірка».
«аж до моря зірка ходить»
2. Який колір переважає в цій поезії? Чому?
Срібний, бо це нагадує срібне сяйво зірок на нічному небі.
3. Яку картину ви уявляєте, коли читаєте поезію «Зірка»? Якби ви були художником, яку ілюстрацію до цього твору намалювали б?
Я бачу широке темно-синє нічне небо, вкрите краплинами зірок, що майорять. Я намалював би їх, ніби садочок маленьких срібних квіточок на темному тлі.
4. Що автор хотів передати кількаразовим повторенням слів срібло, срібний?
Колір, сяйво.
5. Назвіть поетичні зорові образи, за допомогою яких Євген Гуцало змальовує нашу Україну. Якою вона постає у творі?
«на маки й калину, на заквітчану у місяць срібну Україну.»
6. Поясніть, як ви розумієте метафору «срібло з відер ллється». Що за допомогою цієї метафори хотів передати автор?
Мені здається, що так автор порівнює сяйво зірок із чистою водою, що ніби ллється з сузір’я діви або іншого.
7. Яке враження справила на вас поезія «Зірка»? Що в ній найбільше сподобалося?
Найбільше вражає срібна гармонія нічного небі, що ніби жива дівчина іде за водою.
8. Що, на вашу думку, символізує зірка в цьому творі? Оберіть кілька слів з-поміж запропонованих нижче. Поясніть свій вибір.
Зірка, на мою думку, це яскрава недосяжність, що символізує любов, таємничість, можливо дитинство. Ця казковість несе натхнення кожній людині, що бачить нічне небо над українською землею.
9. За мотивами вірша Євгена Гуцала «Зірка» та репродукції картини Олега Шупляка «Сузір’я "Дівчина з відрами”» складіть власну мініказку на 5‒10 речень.
Давно це було. Прокинулася якось маленька Оленка вночі від дивного звуку, ніби від дощу. Що це може бути? - подумала мала. А за вікном сипалися з неба маленькі срібні квіточки. Звідки вони падають? - подумала вона і підійшла до віконця. А за ним на високому нічному небі йшла дивна срібна дівчина високо і далеко прямо небом. Здавалося, що вона сама із зірок, чи то зірки її складають, рухаються. Вона несла відерця, з яких сипалися ті дивні квіточки. Оленка схопила одну, і та перетворилася на срібну краплину. Заспівав півень, почався світанок, і дівчина на небі одразу ж зникла. Лише з краплинки показався маленький паросток дивної квітки. Треба посадити його - подумала Оленка, - що то за квітка виросте, і чи не зникне вона теж?
Стор. 105
1. У вірші Євгена Гуцала «Журавлі високі пролітають...» автор згадує річку
Б. Дніпро
2. Які ознаки має ліричний твір? Доведіть, що твір «Журавлі високі пролітають...» ‒ ліричний.
Римування, поетичні образи, ліричного героя
3. Випишіть епітети. Поясніть їхню роль у вірші.
Дніпром зеленооким, усміхненим Дніпром, перо високе, слово журавлине, святої отчої землі.
Епітети увиразнюють поетичне мовлення.
4. Перечитайте третю строфу вірша. Як ви її розумієте? Навіщо ліричному героєві потрібне журавлине перо?
Це нагадування про їх красу, про спогади, що стають мріями, про плинність життя, це ніби і є словом, що хоче сказати автор журавлиним пером.
5. Який художній засіб використано для створення поетичного образу Дніпра?
Персоніфікація та метафора.
6. Порівняйте образ Дніпра у вірші Євгена Гуцала та на картині Юрія Пацана «Затоки Дніпра». Чи перегукуються ці твори між собою? Поясніть свою думку.
Мені здається, що спільного лише птах у небі і, власне, річка. В іншому вони різні - у Гуцало в основному по птахів, про плинність життя, а в Пацана центральним образом є саме Дніпро.
7. Із якими почуттями ліричний герой ставиться до рідної землі? Із чого це видно?
Він називає її «святою отчею». Це свідчить, що герой шанує пам’ять про пращурів, рідну землю.
8. Прочитайте вірш із різною інтонацією. Після яких слів, на вашу думку, доречно зробити паузи?
Думаю, що після слів «перо», «пером». Це ніби вказує на необхідність подумати, що писати, говорити, думати.
9. Журавлі у весняному небі, які повертаються, є символом радості й натхнення, що дарує рідний край. Чи сповнений надії, на вашу думку, ліричний герой? Про що він мріє?
Він мріє про гарне спокійне життя, де все повертається на свої місця, де прекрасне щороку повторюється, а символом цього е журавля навесні, що ніби на крилах її приносять до нас.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 20

ГДЗ Українська література 5 клас Заболотний Слоньовська Ярмульська 2022