ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О., Сорочинська Н.М.] 2023

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ
1. Чи відомий вам термін «республіка»? Поясніть його
Термін “республіка” відомий мені. Республіка – це форма управління, в якій політична влада належить народу або його представникам, які обираються на основі виборів. У республіці, влада розподіляється між різними органами та посадовими особами, а рішення приймаються на основі спільних консультацій та демократичних процедур.
2. Що означає бути громадянином?
Бути громадянином означає мати права, обов’язки та привілеї, які надаються особі в рамках певної країни або місцевої спільноти. Громадянство зазвичай передбачає належність до певної держави та зобов’язує громадянина дотримуватися законів та виконувати свої громадянські обов’язки, такі як голосування, сплата податків та дотримання правил спільної спільноти.
1. Рим монархічного періоду
У найдавнішій історії Риму монархи, відомі як “рекс”, очолювали місто, військо та були головними суддями та жерцями. Було сім таких правителів, деякі з яких розбудували місто, провели каналізацію та спорудили оборонні стіни. Сенат, складений з представників шляхетних родів, обирав рекса та створював закони, які мали бути схвалені народними зборами на форумі.
Які повноваження мав рекс?
Рекс мав наступні повноваження:
Очолювати військо;
Бути головним суддею та жерцем;
Дослухатися до ради старійшин, яка складалася із представників 300 шляхетних римських родів — сенату;
Створювати закони разом з сенатом;
Ухвалювати закони народними зборами — радою всіх громадян Рима.
2. Римська республіка
У 509 р. до н. е. внаслідок повстання було повалено останнього римського рекса, і Рим перетворився на республіку. Змінилася система управління, влада належала сенату, народним зборам та виборним чиновникам. Релігійні повноваження перейшли до жерця.
Хто здійснював судочинство в Римській республіці?
Судочинство в Римській республіці здійснювали такі посадові особи та органи:
Народні трибуни – мали право заарештовувати та допитувати будь-яку особу на власний розсуд.
Претори – здійснювали процесуальні дії, в деяких випадках виступали в ролі суддів. Також тлумачили закони.
Диктатор – під час встановлення диктатури здійснював всю повноту судової влади, його рішення не підлягали оскарженню.
Сенат – наприкінці 1 століття до н.е., за часів диктатури Сулли, отримав низку повноважень у сфері судочинства.
Суди двох інстанцій розглядали цивільні та кримінальні справи. До складу судів другої інстанції входили колегії центумвірів, децемвірів, рекуператорів, присяжних засідателів, арбітрів.
1) Обчисліть, скільки часу минуло від заснування міста Рим до проголошення Римської республіки
Рим було засновано у 753 році до н.е. Римську республіку було проголошено у 509 році до н.е. Отже, від заснування Риму до проголошення республіки пройшло: 753 – 509 = 244 роки
2) На який термін у Римі обирали магістратів?
Магістратів в Римській республіці обирали терміном на 1 рік. Це було зроблено для того, щоб запобігти зосередженню влади в руках однієї людини або групи людей.
Запитання та завдання
1. Пошукове завдання. За додатковими джерелами дізнайтеся, якими були здобутки Рима в період правління рексів
Основні здобутки Риму в період правління рексів (царів):
Було утворено перші державні структури – сенат та інститут лікторів.
Рим поступово поширював свій вплив, вів тривалі війни з сусідами – сабінянами, латинами, етрусками.
Розвивалися ремесла та торгівля.
Місто активно розбудовувалося, зокрема на Палатинському пагорбі.
Отже, головними здобутками було розширення впливу Риму, розбудова його політичних інституцій, а також соціально-економічний розвиток.
2. Унаслідок яких подій Рим перетворився на республіку? Коли це відбулося?
Рим перетворився на республіку внаслідок повалення влади останнього царя Риму Луція Тарквінія Гордого у 510 році до н.е.
Правління Тарквінія Гордого запам’яталося використанням насилля та залякування для контролю над Римом, а також неповагою до римських звичаїв і сенату.
Після повалення влади Тарквінія Гордого було проголошено республіку та запроваджено нову систему державного управління на чолі з консулами.
Отже, Рим перетворився на республіку внаслідок повстання проти тиранічного правління останнього царя Тарквінія Гордого у 510 році до н.е.
3. Обговоріть у парах. Чим системи управління в Римі монархічного та республіканського періодів відрізнялися між собою?
Ось кілька ключових відмінностей між системами управління в Римі в монархічний та республіканський періоди:
На чолі держави. У монархічний період на чолі держави стояв цар (рекс), який концентрував у своїх руках усю повноту військової, цивільної та релігійної влади. За республіки замість монарха владу здійснювали виборні посадовці – консули, претори, цензори та інші магістрати.
Обмеження влади. За республіки було впроваджено складну систему стримувань і противаг, щоб унеможливити узурпацію влади. Наприклад, консули обиралися на 1 рік і мали право вето один на одного.
Роль сенату та народних зборів. Їх вплив значно зріс за республіки. Сенат почав відігравати провідну роль в управлінні державою.
Судочинство. За монархії судова влада повністю належала царю. За республіки було запроваджено окремі судові посади й процедури.
4. Як перекладається з латинської мови слово «республіка»? Чому, на вашу думку, римляни обрали саме таку назву для устрою своєї держави?
Слово “республіка” перекладається з латинської мови як “спільна справа” або “діло народу”. Римляни обрали саме таку назву для устрою своєї держави, оскільки це відображало принципи, на яких ґрунтувалася їх система управління. У республіці влада належала народу або його представникам, і рішення приймалися на основі консультацій та демократичних процедур. Така назва підкреслювала важливість участі громадян у справах держави та спільному прийнятті рішень.
5. Як називалися органи влади в Римі, що мали такі повноваження:
Ухвалення законів належало до компетенції народних зборів.
Розгляд законів, підтримання зовнішніх зносин та нагляд за діяльністю магістратів належали до повноважень сенату.
Командування військом та набір нових воїнів здійснювали консули.
6. Перелічіть повноваження консулів. За допомогою методу «Фішбоун» поясніть, чому запровадили цю посаду саме з такими повноваженнями й чому консулів було двоє
На основі тексту можна виділити такі основні повноваження консулів:
Командування військом та керування набором нових воїнів
Скликання сенату та головування на його засіданнях
Стеження за виконанням рішень сенату
Право скасування рішень один одного (вето)
Ось спроба пояснити запровадження цієї посади та подвійного консульства за допомогою методу “Фішбоун”:
Голова риби: Консули
Верхня кістка:
Замінили владу царя
Обмеження влади, стримування та противаги
Попередження узурпації влади
Нижня кістка:
Виборність на 1 рік
Подвійність посади
Право вето
Хвіст риби:
Два консули замість одного царя
Взаємний контроль консулів
Унеможливлення зосередження всієї влади в руках однієї людини
Отже, консульство було спрямоване на децентралізацію та обмеження влади, запобігання її зловживанням. Консули обиралися на рік і мали право блокувати рішення один одного.
7. Які обов’язки виконував римський сенат за часів республіки? Хто міг стати сенатором?
Можна виділити такі основні обов’язки та повноваження римського сенату за часів республіки:
Був дорадчим органом при магістратах
З часом перетворився на керівний орган, що визначав політику Риму у багатьох сферах
Давав поради з питань внутрішньої та зовнішньої політики, законодавства, фінансів, релігії
Розподіляв обов’язки між посадовцями
Контролював державні фінанси й скарбницю
Вів перемовини з іноземними державами
Сенатором міг стати колишній магістрат. З 312 р. до н.е. сенаторів обирали цензори з найбільш гідних громадян. Згодом сенаторами автоматично ставали всі колишні квестори.
8. У яких випадках запроваджувалася посада диктатора?
Посада диктатора в Римській республіці запроваджувалася в екстремальних ситуаціях, коли державі загрожувала небезпека або виникала потреба у швидкому вирішенні кризових питань. Зазвичай це стосувалося війни або внутрішніх суперечок. Диктатор мав повну владу і був призначений на обмежений термін, після якого повноваження автоматично закінчувалися, і він повертався до звичайного статусу громадянина.
9. Дискусії. 1) Що було спільного й відмінного між Римом і грецькими полісами? Чи був Рим полісом? 2) Чи була Римська республіка демократичною?
Ось кілька тез для обговорення цих питань:
Спільне між Римом і полісами:
Наявність рабства
Розвинуте громадянське суспільство
Виборність деяких посад
Відмінне:
Масштаби території й кількості населення
Більш розвинена система поділу влади в Римі
Завойовницький характер зовнішньої політики Риму
Рим не можна вважати класичним полісом через його величезні розміри.
Республіка не була повністю демократичною:
обмежене коло громадян з виборчими правами
раби й жінки не мали прав
значні повноваження сенату
сильний вплив аристократії
Але були й демократичні риси – участь громадян у народних зборах, обраність посадовців тощо.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 45 46 47 48 49 50 51 52 53 ... 61

ГДЗ Підручник 2023 6 клас Всесвітня історія Історія України Ранок Гісем Мартинюк Сорочинська Василенко