ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О., Сорочинська Н.М.] 2023
07.04.2024,
Всесвітня історія / Історія України,
2 363,
0
§ 49. Суспільний устрій Риму
Які права мали римські громадяни? Чи вважаєте ви цей перелік достатнім?Римські громадяни мали наступні права:
Право укласти законний шлюб.
Право володіти майном і вести справи під захистом римських законів.
Право бути обраним на державну посаду.
Право голосувати.
Чи вважаю я цей перелік достатнім? Так, ці права надавали римським громадянам значну свободу і вплив у суспільстві того часу.
1. Населення
Суспільний устрій Риму включав громадян та негромадян, зокрема патриціїв і плебеїв, а також рабів, які були залучені до важких робіт після завоювань Римом.
Кого в Римі вважали громадянами?
В Римі громадянами вважали патриціїв та плебеїв.
Кого в Римі називали вільновідпущеними?
В Римі вільновідпущеними називали рабів, які отримали свободу.
2. Патриції та плебеї
У V ст. до н. е. патриції стали римською знаттю, а плебеї були орендарями та торговцями. У 494 р. до н. е. плебеї здобули право обирати своїх представників — народних трибунів, які мали великі повноваження. Пізніше плебеї отримали можливість обіймати посади вищих магістратів.
Як ви зрозуміли слова Агріппи Мененія Ланата?
Агріппа Мененій Ланат порівняв плебеїв з кінцівками й сказав, що без їхньої праці живіт голодуватиме, а тіло не зможе існувати. Це переконало плебеїв і вони згодилися повернутися.
У чому полягала суть відносин між патроном та клієнтом?
Взаємовідносини між патроном і клієнтом в Давньому Римі полягали в тому, що клієнт знаходив собі покровителя (патрона) серед патриціїв. У цих відносинах клієнт мав певні обов’язки перед патроном, включаючи покору та підтримку. Патрон, своєю чергою, забезпечував захист та підтримку клієнта в різних сферах, включаючи політичні та судові справи. Ці відносини вважалися священними й мали важливе значення в римському суспільстві.
Чому Закони XII таблиць були виставлені на загальний огляд?
Закони XII таблиць були виставлені на загальний огляд на форумі, для того, щоб кожен міг їх знати й захистити себе від зловживань. Це був перший писаний законодавчий акт у римському суспільстві, який став основою правової системи. Викарбувані на 12 мідних таблицях, ці закони мали загальнообов’язковий характер і регулювали різні аспекти суспільного життя.
Кого в Римі відносили до нобілів? Чим верства нобілів відрізнялася від верстви патриціїв?
В Римі до верстви нобілів відносились ті римляни, які були обрані на посади вищих магістратів, незалежно від їхнього походження. Верства нобілів відрізнялася від верства патриціїв тим, що для статусу нобіля було необхідно бути обраним на посаду вищого магістрата, незалежно від походження, тоді як патриції належали до стародавнього аристократичного стану, чиє походження мало значення в римському суспільстві.
Запитання та завдання
1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.
Правда. Рабів в Римі іноді відпускали на волю, і вони ставали вільновідпущениками, хоча й мали менше прав, ніж повноправні громадяни.
Правда. Патриції були великими землевласниками в Римі.
Неправда. Лише чоловіки-громадяни мали повноту політичних прав. Жінки не могли бути повноправними громадянками.
Неправда. Далеко не всі вільні чоловіки в Римі вважались громадянами з виборчими правами. Існували різні категорії населення.
Правда. Особа народного трибуна вважалася недоторканною, щоб захистити його від тиску з боку еліт.
2. Як у Давньому Римі утворилася верства патриціїв? Якою була їхня основна відмінність від плебеїв?
Патриції – це аристократія, яка сформувалася з родів перших поселенців Риму. Вони займали привілейоване становище в суспільстві.
Плебеями називали простих вільних членів громади, здебільшого ремісників і землеробів, які прибули в Рим пізніше.
Основна відмінність полягала в тому, що лише патриції вважалися повноправними римськими громадянами. Вони мали політичні права, могли обіймати державні посади.
Протягом всієї історії Римської республіки між патриціями й плебеями тривала боротьба за рівноправність. У результаті цієї боротьби плебеї здобули ряд важливих прав, включаючи право займати державні посади й голосувати в народних зборах. Однак патриції все одно зберігали за собою більшу частину влади й привілеїв.
3. Яким було життя рабів у Давньому Римі?
Згідно з історичними джерелами, життя рабів у Давньому Римі було вкрай важким:
Раби вважалися річчю свого господаря, власністю, а не людьми. Вони повністю залежали від волі господаря.
Рабів використовували як дешеву робочу силу в сільському господарстві, ремеслах, гірництві, побуті. Їх праця була основою економіки.
Умови утримання залежали від господаря – від досить прийнятних до жорстоких та нестерпних. Фізичні покарання за непослух були нормою.
Раби не мали жодних прав, їх часто принижували. Закони їх практично не захищали.
Водночас деякі раби з часом могли здобути довіру господаря і певну самостійність у своїх справах. Невеликий відсоток звільнявся і набував статус вільновідпущеників.
4. Обговоріть у парах. Чому плебеї прагнули мати власних представників у владі?
Ось кілька аргументів на користь того, чому плебеї наполягали на власному представництві у владі:
Для захисту своїх інтересів. Патриції приймали закони й рішення на свою користь, ущемляючи плебеїв. Потрібні були представники від плебсу, щоб протистояти цьому.
Для більш справедливого розподілу землі та ресурсів. Плебеї прагнули забезпечити собі доступ до земельних наділів.
Для рівності політичних прав. Спочатку лише патриції мали право обіймати посади й голосувати. Плебеям довелося боротися за ці права.
Для припинення зловживань з боку посадовців-патриціїв, які часто тиснули на простих людей.
5. Що означало право вето? Висловіть припущення, чому воно було надане народним трибунам
Право вето означало право накласти заборону, скасувати або зупинити будь-яке рішення римських магістратів чи посадових осіб.
Припущення щодо надання права вето народним трибунам:
Для стримування та противаги владі посадовців-патриціїв.
Для захисту інтересів та прав простих плебеїв від можливих зловживань з боку магістратів.
Для запобігання ухваленню несправедливих законів, що ущемляли б інтереси плебсу.
Для забезпечення політичної рівноваги та стабільності в суспільстві шляхом взаємного стримування різних станів та політичних сил.
6. За допомогою методу «Товсті й тонкі запитання» у складі малих груп підготуйте письмово кілька «товстих» і «тонких» запитань за матеріалами § § 48, 49. Обміняйтеся ними між групами та дайте на них відповіді. Потім знову обміняйтеся аркушами із запитаннями й перевірте правильність відповідей.
Ось кілька прикладів “товстих” і “тонких” запитань, які можна підготувати за текстом:
“Товсті” запитання:
Які були основні органи влади в Римській республіці та які функції вони виконували?
У чому полягала боротьба патриціїв і плебеїв та яких результатів вона досягла?
Як змінилася роль сенату в період від ранньої до пізньої Римської республіки?
“Тонкі” запитання:
Чому саме термін “республіка” був обраний для позначення нової форми правління в Римі після повалення царської влади?
Чому саме народним трибунам було надано право вето?
Чи можна стверджувати, що римське суспільство епохи республіки було суспільством рівних можливостей?
Сподіваюся, ці питання допоможуть розпочати дискусію та краще зрозуміти основні аспекти політичного і соціального устрою Римської республіки. Буду радий побачити й інші цікаві запитання від Вашої групи!
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter