ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.М.] 2025

Сторінка 183
Про що ви дізнаєтеся?
• Яким був Київ у другій половині XIX ст.?
Київ у другій половині XIX ст. був великим жвавим містом, де поєднувалися старовинні вулиці, базари, церкви й нові міські квартали. Тут вирувало торгівельне життя, розвивалася культура, працювали театри, ярмарки та ремісничі майстерні. Місто швидко модернізувалося, але водночас зберігало народні традиції та побут.
• Чи можна бути закоханим одночасно у двох дівчат?
Можна відчувати симпатію до двох людей, але справжнє кохання зазвичай спрямоване до когось одного, бо передбачає щирість і відповідальність. Коли подобаються дві дівчини, це більше схоже на нерішучість або легковажність, а не на справжнє почуття.
• Чим закінчиться афера шлюбного шахрая?
Афера шлюбного шахрая зазвичай закінчиться викриттям і покаранням, бо обман рано чи пізно розкривається. Люди, яких він намагався ошукати, зрозуміють правду, і його план зруйнується. Шахрай залишиться ні з чим і втратить довіру всіх навколо.
Сторінка 203
Завдання
1. Комедія «За двома зайцями» є переробленням твору
Г Григорія Квітки-Основ’яненка
2. Проні й Голохвостову за моральними принципами протиставлено
А Прокопа Свиридовича та Євдокію Пилипівну
3. Визначте дійових осіб за репліками.
1 — Д Проня
2 — В Голохвостий
3 — А Прокіп Свиридович
4 — Г Секлета
4. Згадайте, що таке водевіль. Доведіть, що комедія «За двома зайцями» має ознаки водевілю.
Комедія «За двома зайцями» має ознаки водевілю, бо в ній є багато гумору, комічних ситуацій, несподіванок і дотепних діалогів. У творі присутні пісні та музичні вставки, а сюжет побудований на хитрощах Голохвостого, який хоче одружитися одночасно з двома дівчатами. Сюжет динамічний і легкий, що є характерною рисою водевілю.
5. Гра «Так — ні».
У театрах більш популярним є первинний варіант «На Кожум’яках». — НІ.
Насправді популярніший перероблений варіант «За двома зайцями».
Секлета — сестра Прокопа Свиридовича. — ТАК.
Гол охвостий планував одружитися з двома сестрами — Галею і Пронею. — НІ.
Насправді Проня і Галя не сестри.
Суржиком розмовляють Проня та Голохвостий. — ТАК.
Родина Сірків заможніша, ніж родина Секлети Лимарихи. — ТАК.
Степан закоханий у Галю. — ТАК.
Події твору відбуваються в Києві. — ТАК.
Голохвостий успадкував цирульню від свого батька. — НІ.
Він — цирульник, але цирульню не успадковував, а просто там працює.
Сторінка 204
Голохвостий — заможний чоловік, який хоче збільшити свої статки завдякишлюбу з Пронею. — НІ.
Насправді Голохвостий бідний цирульник, і саме тому хоче одружитися з багатою Пронею, щоб розбагатіти.
Секлета — ніжна, спокійна й урівноважена жінка. — НІ.
Насправді Секлета сварлива, різка й конфліктна жінка.
6. Вільний мікрофон. Характеристики персонажів
Проня — пихата, зарозуміла, намагається здаватися «панянкою», манірна й самолюбна; часто удає з себе освічену, але її мовлення суржикове й смішне.
Голохвостий — хитрий, брехливий, корисливий авантюрист; уміє прикидатися чемним і закоханим, коли це вигідно, але насправді думає тільки про гроші; легковажний і нещирий. Галя — тиха, скромна, чиста серцем; щира у своїх почуттях і не прагне показної розкоші; справжня, щедра й чемна дівчина, протилежність Проні.
Степан — чесний, працьовитий і добрий парубок; порядний, сміливий та щиро закоханий у Галю; уособлює справжні людські цінності, а не багатство чи хитрощі.
Секлета — сварлива, різка, груба й конфліктна; постійно втручається в усе навколо й любить командувати; нестримана в емоціях і часто принижує інших.
Батьки Проні (Прокіп Свиридович і Євдокія Пилипівна) — марнославні, наївні та довірливі; хочуть «панства» і прагнуть вигідного шлюбу для доньки; інколи сліпо вірять Голохвостому, не помічаючи його брехні.
7. Увідповідніть сюжетні елементи з прикладами
1 — експозиція —> В розмова Сірків на початку твору
2 — зав’язка —> Г зустріч і знайомство Проні з Голохвостим
З — розвиток дії —> Д освідчення Голохвостого Проні й залицяння до Галі
4 — кульмінація —> А викриття афери Голохвостого
5 — розв’язка —> Б прихід Секлети на весілля
8. Кожну з наведених проблем, порушених у комедії «За двома зайцями», проілюструйте прикладами з твору (усно).
1. Соціальна нерівність
Проня зверхньо говорить про простих людей:
«Друтим, можеть, необразованним што вгодно з губи плюнь, бо понятія нікоторого не імєють...»
Голохвостий зневажає бідних міщан:
«Свинота необразованна!»
2. Батьки і діти
Батьки Сірки ідеалізують Проню й слухають усе, що вона каже:
«Що розумні, так на весь Подол! Так не жалували ж на їх і грошей...»
Секлета ревниво боронить дочку:
«Я за свою дочку тобі очі видеру з лоба!»
3. Кохання і гроші
Голохвостий відкрито думає про Проню як про засіб збагачення:
«От тіпонька Проня... Багата: який дом, сад! А лавка, а дєнєг по скринях!»
А до Галі — зовсім інша «любов»:
«Господи! Це ж та сама красунечка... улюбльон, да так улюбльон...»
4. Злочин і кара
Викриття Голохвостого перед усіма — моральна кара:
«Ой, не душіть!», «Шибка, шибка!» —... «Докажіть, докажіть!»
Фінальна поява жида й квартального:
«Беріть його — он тамечки шарлатан, мошенник!»
5. Освіченість і неосвіченість
Проня удає освіченість, але говорить суржиком:
«Я в пенціонє все науки проізошла»
Голохвостий так само смішно «мудрує»:
«У міня в галавє завсегди такий водеволь... потому я образованний чоловєк!»
6. Моральна деградація особистості
Голохвостий сам зізнається, що жениться заради грошей:
«Мінє ваших дєнєг тольки й нада било!»
Ного знущання над Пронею після викриття:
«Да я... не сватався б на вашій дурній поторочі, поганій Проні!»
9. Інсценізація. Підготуйте в групах інсценізацію уривків із комедії М. Старицького «За двома зайцями».
Ми підготували фрагмент для інсценізації зі сцени, де Секлета застає Голохвостого, який залицяється до Галі, і викриває його брехню.
Персонажі:
Галя, Голохвостий, Секлета.
Місце дії:
Стежка над яром неподалік дому Лимарихи. Темний вечір.
Голохвостий (підходить до Галі, манірно поправляє циліндр):
— Ціп-ціп, куріпочко! Не тремтіть, моя зозулечко... Хіба з’їм?
Галя (лякається, одступає назад):
— Пустіть, бо, їй-богу, буду кричати! Калавур покличу!
Голохвостий (солодким голосом):
— Та годі вам, серденько... Як побачив вас коло Владимира — пропадаю! Ухопили моє серце щипцями...
Галя (суворо):
— Не вигадуйте. Ідіть собі, паничу, шукайте панночок.
Голохвостий (наближається, бере її за руки):
— Да ви ж луччі за всіх панночок! Золота вам дам! Бриллиянтами обсиплю!
Галя (рішуче вириває руки):
— Обсипайте когось іншого! Я — не ваша!
(Раптово чути важкі кроки. На сцену врізається Секлета.)
Секлета (вибухає, хапаючи Голю за плечі):
— А то що? Галько! З паничем у яру? Ой лихо моє! Добігалася, каторжна!
Галя (плаче):
— Мамо, пустіть! Він приставав, я не винна!
Секлета (кричить на Голохвостого, хапаючи його за поли):
— А ти, паничу, куди? Навтікача? Не вийдеш із моїх рук! За мою дочку я тобі очі видеру!
Голохвостий (виправдовується, задкує назад):
— Хіба це ваша дочка? На вас анітрішечки не похожа... У неї голосок — соловейко, а ви як з бочки гуркаєте!
Секлета (розлючено):
— Ах ти, харцизнику! Наробив бешкету й ще зуби скалиш?! Я тобі покажу, кого дурити!
Галя (благає):
— Мамо, не робіть слави... Він справді причепився вперше!
Секлета (тягне дочку):
— Геть додому, нечупаро! Там побалакаємо! І ти, пройдисвіте, не думай, що так зійде!
(До Голохвостого, грізно.)
— Заручишся з моєю Галею — або під три замки підеш!
10. Домашнє завдання.
1. Підготуйте цитатний диктант для впізнавання дійових осіб комедії «За двома зайцями» за їхніми репліками (не менше шести цитат).
Цитатний диктант:
«— Мерсі, мусью! Я нарочито проманіжила».
«— В грудє моєй Визувій так і клекотить! Прошу у вас руку й серце!»
«— Не пущу, не пущу! Думаєш, що багатий, так і безчестити мене можна?!»
«— Я не про теє: мені ті пенціони і не до смаку...»
«— Да я озолочу тебе, брильянтами обсиплю!»
«— Та ще як лусне, так і потекло! Пропало п'ять рублів!»
2. Перегляньте на ютубі кіноверсію (або виставу) «За двома зайцями» й напишіть на неї відгук (7-10 речень).
Фільм «За двома зайцями» справляє дуже приємне враження завдяки дотепному гумору та яскравим персонажам. Сюжет розповідає про цирульника Свирида Голохвастова, який намагається одночасно здобути і багатство, і кохання, але зрештою залишається ні з чим. Комедійні ситуації виникають через його хитрість, самозакоханість і бажання легко збагатитися. Особливо запам’ятовується гра акторів, адже кожен герой має свій характер і манеру поведінки. Мова фільму жива, образна й додає твору особливого колориту. Події розгортаються динамічно, тому дивитися стрічку цікаво від початку до кінця. Через гумор у фільмі порушуються серйозні життєві теми — чесність, кохання та відповідальність за власні вчинки. Цей твір залишає після себе гарний настрій і змушує замислитися над людськими цінностями.
3. Підготуйте мультимедійну презентацію про Київ другої половини XIX ст.: зображення Хрещатика, Андріївської церкви, Подолу, Андріївського узвозу; міського транспорту; громадських закладів — шкіл, перукарень, ресторанів та ін. (за бажанням).
Слайд 1. Заголовок
Київ у другій половині XIX століття
«Презентація присвячена вигляду Києва другої половини XIX ст.: вулицям, архітектурі, транспорту, побуту та культурному життю міста.»
Слайд 2. Київ XIX століття — загальна характеристика
«У другій половині XIX ст. Київ активно розвивався: будували нові квартали, впорядковували вулиці, зростала кількість населення. Місто стало важливим торговим, освітнім та культурним центром. На його вигляд впливали як давні традиції, так і нові європейські тенденції.»
Слайд 3. Хрещатик — головна вулиця міста
«Хрещатик у XIX ст. — широка й жвава вулиця, забудована кам’яними будинками, крамницями, банками, готелями. Це місце прогулянок, зустрічей і торгівлі. Тут зосереджувалося міське життя, проходили святкові гуляння і паради.»
Слайд 4. Андріївська церква
«Андріївська церква — архітектурна перлина бароко, збудована за проектом Бартоломео Растреллі. Вона домінувала над Подолом і була однією з найвідоміших пам’яток Києва. Туристи та місцеві жителі часто піднімалися сюди, щоб побачити панораму міста.»
Слайд 5. Поділ — центр ремесел і торгівлі
«Поділ — один із найстаріших районів Києва. Тут розташовувалися купецькі садиби, ремісничі майстерні, базари, склади, порти, школи і невеликі церкви. Поділ був серцем торгового життя: сюди приїжджали купці, селяни, ремісники.»
Слайд 6. Андріївський узвіз
«Андріївський узвіз з’єднував Верхнє місто з Подолом. Він був важливою торговою вулицею, на якій жили майстри, художники, ремісники. Щодня тут вирувало життя: тягли вози з товарами, стояли лотки, працювали дрібні крамнички.»
Слайд 7. Міський транспорт
«У другій половині XIX ст. у Києві з’являється кінний трамвай — омнібус. Містом їздили візники, екіпажі, фаетони. На вузьких вулицях постійно рухалися вози з товарами. Київ набував вигляду сучасного європейського міста.»
Слайд 8. Міські заклади: школи, театри, перукарні, ресторани
«У Києві працювали гімназії, університет, духовні школи. Театри збирали повні зали глядачів. На Подолі та Хрещатику функціонували цирульні, перукарні, кав’ярні, ресторани. Місто швидко культурно зростало, залучаючи освічених людей.»
Слайд 9. Побут киян
«Життя киян поєднувало міщанські традиції та моду на європейський стиль. У двориках сушили білизну, працювали майстерні, продавали вуличну їжу. На вулицях зустрічали селян, робітників, панянок у модних сукнях та студентів.»
Слайд 10. Київ у культурі
«Саме в Києві відбуваються події комедії М. Старицького “За двома зайцями”. Місто відтворене як живе тло: з ярмарками, майстернями, міщанами, богемою, кручами й базарами. Київ став важливим центром розвитку українського театру.»
Слайд 11. Висновок
«У другій половині XIX ст. Київ був містом контрастів: від пишного Хрещатика до тісних вуличок Подолу. Це час культурного піднесення, театрального руху, розвитку освіти й торгівлі. Місто зберігло свою унікальність, поєднавши старовинність та модерність.»
4. Пригадайте, чим сатира відрізняється від гумору. Знайдіть у творі по два-три приклади гумору й сатири (усно).
Сатира — це гостре висміювання пороків, негативних рис характеру або явищ у суспільстві. У сатирі автор не просто смішить, а викриває зло, показує його абсурдність і шкідливість.
Гумор — це лагідний, добрий сміх. Він не принижує, а створює комічні ситуації, веселить читача.
Приклади гумору в комедії:
Комічні манери Проні, коли вона намагається говорити «по-модньому»: «Бонджур, мусью!»
Пишні й безглузді вихваляння Голохвостого: «Міня вездє принімають как сваво, без хвисона!»
Смішні суперечки хору про те, чий бас кращий.
Приклади сатири:
Засудження марнославства і фальшивої «панськості» Голохвостого, який гидує простими людьми, а сам — шахрай і банкрут.
Викриття жадоби Проні, яка мріє про «першого кавалера», хоча той її використовує заради грошей.
Сатиричне зображення гонитви за модою та чужою культурою: покручена мова, удавана «освіченість», яка виглядає смішною й жалюгідною.
• У чому, на вашу думку, секрет популярності комедії «За двома зайцями»?
Секрет популярності комедії, на мою думку, у тому, що вона дуже смішна, динамічна й показує типових людей, які й сьогодні існують: хвальків, жадібних, пихатих і наївних. У творі багато комічних ситуацій, яскравої мови, пісень і сцен, які легко запам’ятати. Комедія висміює людські вади, але робить це легко та весело, тому її цікаво дивитися й читати різним поколінням.
• Якому персонажеві комедії ви найбільше симпатизуєте? Чому?
Мені найбільше симпатизує Галя, бо вона щира, порядна й не ведеться на красиві слова Голохвостого. Вона не прагне багатства, а хоче справжніх почуттів. Галя смілива, бо відразу відстояла себе, коли Голохвостий до неї приставав, і сказала йому правду в очі. Вона виглядає найбільш щирою серед багатьох смішних і пихатих персонажів.
• Який фрагмент комедії «За двома зайцями» вам видався найсмішнішим?
Найсмішнішим мені видався фрагмент, коли Секлета вривається на весілля Проні й Голохвостого та кричить: «Не благословіть! Одбили жениха в моєї дитини!» Коли навколо всі метушаться, а Голохвостий плутається в брехні й уже не знає, що казати, це виглядає дуже комічно. Також смішний момент, коли Проня непритомніє після викриття, а люди біля вікон лізуть один одному на голови, аж поки шибка тріскає. Це справжня сценічна комедія.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

ГДЗ 8 клас Підручник українська література 2025 Авраменко НУШ Грамота