ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Пометун О.І., Гупан Н.М., Смагін І.І.] 2017

Сторінка 12
1. Що таке модернізація та які сфери вона охоплює?
Модернізація - перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. Раціоналізація суспільства як необхідна умова його розвитку.
2. Що називають національним відродженням?
Національне відродження - соціальний та політичний рух започаткований на території Російської та Австро - Угорської імперій, що виступав за визнання факту існування, національно - культурне відродження й становлення української нації з власною мовою, історією та культурою, один з національних рухів Європи XIX ст.
3. Який був адміністративно - територіальний устрій українських земель у складі Російської й Австрійської імперій?
У складі Російської імперії: було остаточно встановлено загальноімперський адміністративний поділ на губернії та повіти, згідно з яким українські землі у складі Російської імперії поділялись на 9 губерній (Київську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Харківську, Полтавську, Катеринославську, Херсонську, Таврійську). У складі Австрійської імперії: 1786—1849 окремий округу складі Галичини становила Буковина, а 1795—1809 — Холмщина. Територія королівства поділялась на округи і дистрикти, кількість яких змінювалась. Так, до 1782 існувало 6 округів і 59 дистриктів, а 1867 — 17 округів і 176 дистриктів.
4. Що таке "губернія", "генерал - губернаторство", "смуга осілості"? Губернія - вища одиниця адміністративного поділу і місцевого устрою.
Генерал - губернаторство - загальна назва військового звання або чину вищого командного складу збройних сил, а також керівних осіб деяких цивільних відомств.
Смуга осілості - територія компактного проживання євреїв у
Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання їх проникнення у внутрішні губернії, і захисту тамтешніх підприємців від єврейської конкуренції.
5. Обговоріть:
- якою є спадщина раннього модерного часу в української історії? Ранньомодерна доба в Україні позначилася поширенням передових європейських ідей. Наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. були створені навчальні заклади європейського зразка: Острозька академія і Києво - Могилянський колегіум.
На хвилі боротьби за оновлення православної церкви та її збереження постала Українська греко - католицька церква, яка згодом стала духовним лідером у боротьбі за українське національне відродження.
У XVIII ст. з Європи в Україну прийшли ідеї Просвітництва. До сьогодні окрасами українських міст є архітектурні пам'ятки, збудовані в стилі українського бароко.
- У чому її значення для сучасної людини?
Історії Раннього Нового часу мають велике значення для сьогодення, бо саме тоді зароджувалися основи нинішньої системи господарства й сучасної мови, мистецтва й культури, нової європейської науки й ідей гуманізму.
- А для вас особисто?
Ранній модерн особисто для мене дає змогу зануритися у внутрішній світ особистості, пофантазувати, довіритися інтуїції, а не інтелекту.
7. Що спільного й відмінного в соціально - економічному розвитку українських земель у складі Російської й Австрійської імперій?
Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії Закарпаття, Галичина, Буковина - у складі Австрії ( з 1967року - Австро - Угорщини) - 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. - українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було непомітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853 - 1856 рр.), яку Росія програла.
У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Австрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.
8. Які були спільні й відмінні риси українського й загальноєвропейського історичного розвитку протягом XIX ст.?
На початку XIX ст. Переважна більшість населення на українських землях проживала в селах. Але згодом українські міста поступово стають густонаселеними, а їхні мешканці вже не були зайняті в сільському господарстві.
Сторінка 19
1. Складіть хронологічну таблицю основних подій, про які розповідається в параграфі, і коротко схарактеризуйте кожну з них.
1806 - 1812 - х рр. - Російсько - турецька війна.
1812 р. - розпочавши бойові дії проти Росії Наполеон, визначив серед стратегічних операцій наступ на Київ, але його військо пробилося лише на Волинь і на деякі повіти Київщини, Чернігівщини. 1864р. - виданий указ про ліквідацію Азовського козацького війська, після чого офіцери отримали дворянство із земельним наділом, а козакам надали статус державних селян.
2. Які територіальні зміни сталися внаслідок російсько - турецької війни 1806 - 1812 - х рр.?
Кордон між ними перемістився до річки Прут. Валахія і Молдова повертались османам.
3. Якою була участь українців у франко - російській війні 1812 р.?
Українці активно відгукнулися, коли російський уряд почав формувати ополчення для поповнення армії, яке брало значну участь у війні проти Наполеона.
4. Якою була політика царизму щодо України після війни 1812 р.?
У другій половині XIX ст. російський царизм проводив політику національного гноблення українського народу.
1863 рік - міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав Валуєвський циркуляр про заборону друкування українською мовою релігійних і шкільних видань.
1876 рік - імператор Олександр II видав Емський указ про повну заборону української мови, за яким заборонялися публікація й ввезення в Україну будь - яких українських книг, пісень, п’єс, використання української мови в початкових школах, державних установах і судах.
Однак царські заборони не могли зупинити національно - визвольної боротьби.
Національний - визвольний рух на українських землях у другій половині XIX ст.
Російський - ліквідація самодержавства і кріпосного права шляхом державного перевороту ("Ходіння в народ", "Чигиринська змова"). Український - поступовий перехід від культурно - просвітницької діяльності до політичної (Громадський рух, створення організації "Братство тарасівців").
Польський - відновлення державної незалежності Польщі (Польське антиросійське національно - визвольне повстання на Правобережній Україні).
5. Чому і як ліквідовано Задунайську Січ?
18 травня 1828—1829 року 1500 козаків на чолі з кошовим Йосипом Гладким захопивши військову канцелярію та скарбницю, перейшли під Ізмаїлом на бік російської армії. Через зраду Й. Гладкого турецький уряд жорстоко розправився з задунайцями.
6. Поясніть мотиви, що спонукали українців до участі в російсько - турецьких війнах першої половини XIX ст.
Оскільки українські землі були безпосередньо наближені до головного театру воєнних дій у Молдавії, Валахії та Болгарії, то вони сповна відчули тягар цього конфлікту. Участь у війні взяли запорожці. Задунайським запорожцям знову довелося "йти брат на брата". За наказом силістрійського паші Запорізьке задунайське військо було поділене на дві частини: перша мала воювати на суходолі, друга - контролювати узбережжя Чорного моря, охороняючи його від росіян.
7. Чому у війні з Наполеоном більшість українців підтримали Російську імперію?
Переважна частина української знаті поставилася до приходу Наполеона негативно, адже не вірила у визволення від російського царизму. Ба більше, після указу російського імператора Олександра І "Про утворення в Україні, з метою боротьби з наполеонівськими загарбниками, добровільних козацьких полків", чимало українців стали на захист царя. А на початок осені 1812 - го в Україні сформувалося 19 козацьких полків по 1200 чоловік у кожному.
8. Чи могла Україна на початку XIX ст. здійснювати самостійну зовнішню політику? Чому?
Відсутність власної державності спричинила те, що Україна не могла проводити самостійну зовнішню політику і була змушена брати участь у війнах на боці Російської імперії.
9. Як ви думаєте, що таке "українське питання" в міжнародних відносинах? Який вплив воно мало на міжнародні відносини першої половини XIX ст.?
Термін "українське питання" відноситься до проблем, пов'язаних з статусом та правами українського народу, які існували в першій половині XIX століття в контексті міжнародних відносин. Після розпаду Речі Посполитої в кінці XVIII століття Україна опинилася під владою різних імперських сил, таких як Росія, Австрійська імперія та Пруссія. Кожна імперія мала власний підхід до управління та регулювання українського населення. Наприклад, Росія прагнула російської асиміляції, тоді як Австрія сприяла збереженню української культури та автономії.
У загальному рахунку, "українське питання" в першій половині XIX століття відігравало значущу роль в міжнародних відносинах, визначаючи долю та статус українського народу на території різних імперій.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
2. Стисло (1 - 2 реченнями) схарактеризуйте політику російської влади щодо українського козацтва й наведіть аргументи на підтримку вашої позиції.
Спочатку Російська влада використовувала їх як хороших захисників кордону, проте після того, як Мазепа зрадив Російському цареві Петру 1, Росія намагалася винищити козацтво (зруйнування столиці козаків Батурина, знищення Чортомлинської січі, а згодом і інших).
Сторінка 26
1. Які процеси відбувались у розвитку сільського господарства в першій половині XIX ст. ? Покажіть на карті 3 (див. Альбом карт) райони сільськогосподарської спеціалізації Наддніпрянщини.
В першій половині XIX ст. сільське господарство залишалося головною галуззю економіки України. Розвиток сільськогосподарського виробництва відбувався в основному екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення оброблюваних земель, перш за все південних (степових) районів.
2. Коли і як почався промисловий переворот? Покажіть на карті З великі промислові центри.
В другій половині XVIII ст. відбулася подія величезної ваги: були винайдені машини і почалося широке впровадження ЇХ у виробництво. Ця подія ознаменувала промислову революцію ( або промисловий переворот ) - перехід від ручної праці до машинної і від мануфактури до фабрики.
3. Яким був господарський розвиток півдня України протягом першої половини XIX ст. ?
В першій половині XIX ст. сільське господарство
залишалося головною галуззю економіки України. Розвиток сільськогосподарського виробництва відбувався в основному екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення оброблюваних земель, перш за все південних (степових) районів. Проте і у феодальних володіннях, які продовжували існувати за рахунок жорстокої експлуатації селян, відбувалися певні зміни. Поміщики були змушені пристосовуватися до потреб ринку: спеціалізувати власне господарство, удосконалювати технічні засоби виробництва. Поміщицьке господарство все більше набувало товарного характеру.
4. Якими були особливості економічного розвитку Наддніпрянщини в першій половині XIX ст. ? Аргументуйте свою відповідь, спираючись на карту 3.
У Наддніпрянській Україні за кілька років сформувалися цілком нові галузі промисловості. Промисловий розвиток супроводжувався змінами і в інших сферах життя: всі головні міста сполучили між собою новоутворені залізниці, розгорталися процеси урбанізації, складалися нові суспільні верстви підприємців і промислових робітників тощо.
Після завершення будівництва залізниць ними з Наддніпрянщини до центру імперії доправляли продукти й сировину, а звідти надходили готові вироби з російських підприємств. Внаслідок цього Наддніпрянщина втягувалася до загальноросійського ринку, відповідно до тієї ролі, яку їй визначила імперія.
Наприкінці XIX ст. Наддніпрянська Україна давала 26% загальноімперського прибутку, одначе на власні потреби використовувала не більше половини від цієї суми. Решта покривала потреби інших регіонів імперії. Засобом перекачування капіталів з українських губерній до центру стала також політика ціноутворення. Використання економічного потенціалу Наддніпрянщини проявлялося також у тому, що пріоритет надавався тим галузям української економіки, які мали задовольняти імперські потреби (вугледобувна, металургійна, залізорудна), тоді як ті, що могли скласти конкуренцію російським підприємцям (легка промисловість), підтримки не одержували. Внаслідок цього швидкими темпами розвивалися сировинні галузі, а інші помітно відставали.
5. Яким чином існування кріпосницької системи заважало становленню промисловості й зростанню міст?
Існування кріпосницької системи значно уповільнювало промисловий переворот, на українських землях( в Англії він розпочався в довгій половині XVIII ст. ,в XIX ст поширився на інші країни США, Японії, Європи, тоді як в Україні від почав поширюватися в 30 - 40 роки ХІХ ст. на сході).Також кріпосницька система гальмувала технічний розвиток(перше підприємство в Україні по переробці буряка з'явилось тільки у 1824р.(власник Безбородько)) , тоді як в країнах Європи та США активно були поширені різноманітні фабрики та підприємства, тобто на провідне місце в цих країнах вийшов вторинний сектор економіки. В Україні використання машинної праці було поширене лише на півдні, серед деяких поміщиків.
6. Поясніть, чому торгівлю вважали основним джерелом зростання добробуту мешканців півдня.
Торгівлю вважали основним джерелом зростання добробуту мешканців півдня через кілька факторів:
1. Клімат і підстави: Південні регіони часто мали сприятливий клімат і родючі підстави, що сприяли сільському господарству та вирощуванню цінних культур, таких як бавовна, рис, тютюн тощо.
2. Розвинена інфраструктура: завдяки водним шляхам, річковим та морським портам, південні регіони були зручно розташовані для торгівлі з іншими регіонами та іноземними країнами.
3. Розвиток плантаційної системи: Використання робочої праці на плантаціях сприяло масовому виробництву сільськогосподарської продукції на експорт.
4. Зовнішні ринки: Потреба в сільськогосподарських та сировинних товарах на зовнішніх ринках створювала попит і забезпечувала прибуток.
5. Економічна структура: Економіка півдня була спрямована на експорт, що сприяло накопиченню багатства для південних плантаторів і торговців.
7. Сформулюйте основні ознаки нової соціально - економічної моделі, яка склалася на півдні протягом першої половини XIX ст. Розкрийте зміст цих ознак.
Південь став економічним полігоном імперії, де відпрацьовувалася нова економічна модель: поступове витіснення кріпосницьких порядків завдяки економічним перевагам використання вільнонайманої робочої сили.
Південь став центром економічного тяжіння, переорієнтації торговельних зв'язків Правобережної та Лівобережної України. Склалася нова економічна система, пов'язана через чорноморсько - азовські порти зі світовими товаровиробниками.
У середині XIX ст. протиріччя між економічно відсталими регіонами, де переважала примусова праця кріпаків, і свободою на периферії імперії загострилися. Це стало одним із чинників, які спонукали російський уряд піти на скасування кріпосного права в імперії у 1861
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Порівняйте становище українського селянина першої половини XIX ст із часами Гетьманщини.
Селяни у першій половині XIX ст. за соціальним станом поділялися на кріпосних і державних (станом на 1857 р. відповідно 5,3 млн. та 5,2 млн. осіб).
Кріпаки вважалися власністю дворян - поміщиків, які мали щодо них усю повноту адміністративної, поліцейської та судової влади.
Основною формою експлуатації кріпаків була панщина. Офіційно вона становила два - три дні на тиждень.
2. Використовуючи матеріал параграфа й додаткову інформацію, підготуйте розповідь "Одеса — нове місто на нових землях".
1484р. Одесу завоювала Османська імперія, а місцеве населення складали переважно татари. Під час Російсько - Турецької війни. 1787 - 1792р. Одесу було взято. Місце було досить гарне, адже омивалось чорним морем і могло бути портом. Ним ще були зацікавлені древні греки. 27 травня 1754р. імператриця Катерина II підписала рескрипт про "властивание" у Хаджибеї військової гавані та купецької пристані. Призначенням нового порту на Чорному морі було розширенням торгових зв'язків з Європою. Проект по збудові міста було доручено нідерландському військовому інженеру. Будівництво портових споруд та головного собору розпочалося 2 вересня 1784 року. Назва міста Хаджибея - Одеса, вперше з'явилася у документі, датованому 21 січня 1785 р. Уже з перших років заснування місто стало основним портом, через який постачалося зерно з Російської імперії до інших країн Європи та Передньої Азії. Багато у чому сприяв прихід на посаду генерал - губернатора Новоросії та градоначальника Одеси Армана Еммануеля дю Плессі. За час його перебування на цих посадах населення при портового міста виросло у 15 разів. Також під час управління містом герцогом тут з'явився перший комерційний банк, біржа, іноземні консульства. За час управляння Луї де Ланжерон у 1819р. порту було дано режим порт - доренісо, що дозволяло право безмитного ввезення та вивозу товару. Це дозволило розвинути зовнішню торгівлю та покращити економічні умови в місті. Водночас князь М. Воронцов, що у той час обіймав посаду генерал - губернатора Новоросїї Бессарабії зумів привернути до міста увагу багатьох аристократів та багатіїв з цієї імперії завдяки чому місто стало одним з найбільш промислових центрів країни. Також і не відставала Одеса у культурному розвитку. У 1820р. відкрився археологічний музей. Також у ті часи відкрилося багато закладів освіти й бібліотека на той час зібрання налічувало 5 тис. книг. Це була друга в Російській імперії і перша в Україні публічна бібліотека. Одеса за цей час виросла в очах тогочасних людей і стала невід'ємною частиною тогочасної економіки Російської імперії.
Сторінка 33
1. У чому полягав початок українського національного відродження? Традиційно початком українського національного
відродження вважають вихід друком 1798 р. перших трьох частин "Енеїди" Івана Котляревського - поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури, твору, що засвідчив появу сучасної української літературної мови.
2. Які прояви національного відродження були характерні для Слобожанщини в першій половині XIX ст.?
У першій половині XIX століття на Слобожанщині (східна частина України) активно розвивалася національно - просвітницька діяльність. Були створені українські школи, гуртки та товариства, які сприяли підтримці української мови І культури.
На Слобожанщині активно друкувалися періодичні видання українською мовою, зокрема, газети "Слобожанин" та "Харківська зірка", які відображали українські національні інтереси і прагнення. Українські письменники та поети, такі як Григорій Сковорода і Григорій Семенюк, активно сприяли розвитку української літератури та культури на Слобожанщині.
Велика увага приділялася національній самосвідомості та підтримці української ідентичності. Відбувалися національно - культурні заходи, ярмарки та фестивалі, під час яких засвоювалися українські традиції та історична спадщина.
3. Чим характеризувалась діяльність Новгород - Сіверського автономістського гуртка?
Гурток характеризувався своєрідним підходом до національно - політичних питань.
Основними цілями та завданнями гуртка були:
1. Поширення ідеї автономії - визнання права українського народу на самоврядування в межах Російської імперії.
2. Пропаганда національно - політичних поглядів та ідей українського націоналізму.
3. Організація політичних акцій, демонстрацій та зборів з метою висловлення вимог національного самоврядування.
4. Видання літературних та політичних видань для поширення інформації про ідеї автономії.
Діяльність гуртка була спрямована на формування національно - політичної свідомості українського населення, створення умов для розвитку національно - культурного життя та боротьби за політичні права українців.
4. Ким і з якою метою створено Кирило - Мефодіївське братство?
Ініціаторами створення Братства і його замовниками виступили В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш, О. Маркевич. Кирило - Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної конфедерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах усіх слов'янських народів щодо їхньої національної мови, культури та освіти.
5. Чи згодні ви з твердженням про те, що наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Слобожанщина стала колискою загальноукраїнського національно - культурного відродження? Свою думку доведіть.
Так, можна стверджувати, що наприкінці XVII - на початку XIX століття Слобожанщина стала колискою загальноукраїнського національно - культурного відродження. Ось деякі аргументи, що підтверджують це:
1. Географічне розташування: Слобожанщина знаходилася на перехресті торгових шляхів, що сприяло активному обміну ідеями та культурними впливами.
2. Політична ситуація: Слобожанщина була відокремлена від центральної влади та мала певну автономію, що сприяло розвитку української культури та самосвідомості.
3. Література та освіта: У Слобожанщині розквітала літературна та освітня діяльність, з’явилися перші друкарні та школи, що сприяло поширенню української мови та культури.
4. Культурні діячі: В Слобожанщині працювали видатні українські письменники, поети, філософи, які активно пропагували українську мову та культуру.
5. Національно - культурні змагання: У Слобожанщині проводилися різноманітні національно - культурні змагання, які сприяли розквіту української культури та посиленню національної свідомості.
Отже, можна зробити висновок, що Слобожанщина грала важливу роль у загальноукраїнському національно - культурному відродженні, сприяючи розвитку української мови, літератури, освіти та самосвідомості.
6. Який внесок зробив Новгород - Сіверський гурток в український національно - визвольний рух?
У середовищі Новгород - Сіверського гуртка поширювалися ідеї про рівноправність міждержавних союзів з Польщею та Росією, прагнення продемонструвати порушення Москвою козацьких прав і свобод тощо.
7. Яким чином діяльність гуртка в Новгород - Сіверському вписується в контекст національного відродження України?
Сфера діяльності Новгород - Сіверського гуртка здебільшого обмежувалася культурно - просвітницькими, освітніми (проекти заснування гімназії та університету І. Халанського, створення "Академічного зібрання" і книгарні Ф. Туманського у Глухові та ін.) і пропагандистськими акціями (поширення т. зв. промов Івана Мазепи та Павла Полуботка), а також реформістсько - адміністративними ініціативами й намірами (козацький проект В. Капніста 1788 про створення українських карабінерських полків, плани Сави Пальмовського, Варлаама Шишацького про автокефалію Українсько - Білоруської православної церкви у Речі Посполитій та ін.).
8. Якому етапу розвитку національного руху відповідає діяльність Кирило - Мефодіївського братства?
Поява та діяльність Кирило - Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.
9. Як ви вважаєте, чи насправді це товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях?
Кирило - Мифодіївське братство просувало свої ідеї, в які входила і автономія України, і ліквідація кріпацтва. А це однозначно вадило російському правлінню. Та й рос. царі ліквідували К. - м. братство не просто так. Отже, воно становила загрозу для них.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте документ і висловіть свою думку про те, чи не перебільшував Павло Сумароков розбіжності між Росією й Україною. Чи зберігала Україна на початку XIX ст. ознаки державності? Свої відповіді обґрунтуйте.
На мою думку, на початку XIX століття, український народ ще зберігав основні атрибути державності, а саме: 1) власну територію, яка населена представниками одного народу; 2) мову, як ідентифікатор народу; 3) національний одяг, страви, народні пісні, традиції, звичаї. Саме тому, думаю, що Сумароков не перебільшував про розбіжності та відмінності двох народів. В той же час, Україна не мала ознак державності, а саме: міжнародного визнання, суверенітету, свого уряду, законів, прапора, кордонів, бо входила в склад Російської імперії.
2. Коли й за яких обставин написано ці книжки? Яке їхнє значення в історії України?
У 1842 - 1843 рр. вийшла друком п'ятитомна "Історія Малоросії" Миколи Маркевича, де вперше обґрунтовано правомірність державної незалежності України.
Патріотичні погляди членів гуртка знайшли відображення на сторінках трактату "Історія русів", у якому подавалась картина минулого України до 1769 р. Уперше рукопис "Історії русів" знайдено в 1828 р. в маєтку князя Лобанова - Ростовського в селі Гринів Стародубського повіту на Чернігівщині. Місце, дата написання й автор цього твору залишаються не відомими до цього часу. Початок модерного українського національно - культурного руху дослідники пов'язують із публікацією Іваном Котляревським у 1798 р. своєї "Енеїди" — першого твору української літератури, написаного живою народною мовою, де уславлювалося козацтво. Носієм пам'яті про козацькі часи був і простий люд, й українське дворянство — спадкоємці козацької старшини. Ця пам'ять про славне минуле України зберігалася серед населення Лівобережжя та Слобожанщини. Саме козацька еліта цього регіону стала джерелом постачання діячів першої хвилі українського національного відродження. Важливе значення для його розвитку мало поширення нових політичних й інтелектуальних ідей, які потрапляли до України із Заходу.
Сторінка 37
Складіть узагальнювальну таблицю за матеріалами уроку. В останній частині таблиці сформулюйте, у чому ви вбачаєте історичне значення утворення й діяльності Кирило - Мефодіївського братства для тогочасної України, а також нащадків і сучасної України.

Головна мета товариства	Побудова майбутнього суспільства на засадах християнської моралі.
Завдання	Побудова нового суспільства, шляхом здійснення раду реформ.
Члени братства	Г. Андрузький, О. Навроцький, Д.Пильников, І. Посяда, М. Савич, О. Тулуб.
Форми й методи діяльності	Діяльність братчиків зводилася до обговорення суспільно-політичних питань, дискусій т.п. провадили пропагандистську діяльність. Займалися просвітницькою діяльністю. Встановлювали зв'язки з діячами інших опозиційних рухів.
Релігійна спрямованість	Названо на честь відомих слов'янських просвітителів, православних Кирила й Мефодія. У програмових документах домінують соц. ідеї первісного християнства.
Історичне значення утворення й діяльності братства для тогочасної' України, нащадків і сучасної України	1. Діяльність товариства - це початок боротьби проти царизму. 2. Учасники братства зробили значний внесок у розвиток укр. націонал, ідеї. 3. Це була перша політична організація укр. інтелігенції, яка мала свою систему націонал, відродження.

Сторінка 45
1. Схарактеризуйте зміст масонства в Україні.
Масонських рух був ще у 1743 - тому році та дійшов він до сьогоднішнього дня.
їхня ціль була підкорити весь світ та в основному Україна частково була за цю ідею.
Цей рух був активним коли було Кирило Мефодійське братство було засновано. На надднепрянських землях масонство декілька століть назад показували себе у повну катушку. Навіть звичайно камінщики тобто хрестьянини дізналися про таку культуру та заснували собою подобію масонів. І тоді майже половина Європи була захоплена масонами але вони там просто існували. А на сьогоднішній час вони реально дуже добре виникли у політку деяких країн депутатами, міністрами, та іншими людьми.
3. Чому в Україні поширився російський декабристський рух?
Втрата сподівання на лібералізацію царського самодержавства, скасування кріпацтва, посилення реакції після війни 1812 - 1814 рр. сприяли зростанню в Росії, а відповідно, і в Україні опозиційних настроїв. Провідну роль у цьому русі відігравали дворянські революціонери - декабристи. Декабристи створюють таємні політичні гуртки, які ставили за мету насамперед боротьбу за скасування кріпосного права й ліквідацію самодержавства. В Україні першим політичним гуртком було "Малоросійське товариство", засноване 1819 р. повітовим маршалом дворянства В. Лукашевичем. Мета товариства - домогтися від'єднання України від Росії.
4. Яке місце відводили декабристи у своїх програмних документах Україні? Про що це свідчить?
Ядром декабристського руху в Україні стало Правобережжя. Тут була розквартирована друга армія, офіцери якої служили в Західній Європі під час наполеонівських воїн. Здебільшого декабристи відводили програмні документи на територіях Києва, Полтави, Житомира.
5. Як розуміти гасло польських повстанців "За нашу і вашу свободу!"?
25 січня 1831 на патріотичній маніфестації у Варшаві на підтримку повстання декабристів девіз був використаний на прапорі у вигляді "В ім'я Бога за нашу і вашу свободу". Не може бути вільного народу який вбиває інший народ.
6. Визначте, який вплив на Україну мало Польське повстання 1830 - 1831 - х років.
Після повстання суспільна атмосфера не змінилася на краще.
Українське селянство залишалося у цілковитій залежності від польських панів. Незадовільним було становище православного духовенства. Посилився процес русифікації.
7. У чому полягали особливості соціального Протесту у 20 - 30 - х роках XIX ст.?
Головними причинами соціальних протестів українського селянства протягом першої половини XIX ст. були посилення кріпосницького гніту і численні зловживання імперських чиновників.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Доберіть і коротко схарактеризуйте літературні твори, де зображено соціальні рухи першої половини XIX ст.
"Наталка Полтавка" — перший драматичний твір нової української літератури. Вказуючи на органічну близькість "Наталки Полтавки" до думок і почувань народу та на великий емоційний вплив її на глядачів, І. Котляревський зазначив, що "радість, і горе, і сльози Наталки були горем, сльозами і радістю всієї зали".
П. Гулак - Артемівський писав байки, критикував соціальну несправедливість, кріпосництво, тавруючи в них самодурство, аморальність, свавілля та деспотизм панів. Перший його оригінальний твір — "Пан та собака" (авторське визначення — "казка", насправді - "байка") — зажив чималої слави своїм викривальним пафосом, спрямованим проти панів, що поводилися з людьми як із тваринами.
2. Проведіть дослідження та з'ясуйте, чому на сучасних купюрах різних країн натрапляємо на масонські символи. "Всевидяче око" — масонський символ на купюрі номіналом в 1 долар США.
Тому що це найвпливовіша таємна організація світу, в яку входять лідери різних країн.
Сторінка 46
ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ З РОЗДІЛУ І
1. Назвіть дати: входження українських земель до складу імперії, подій першого етапу українського національного відродження.
Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно - визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької Старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика російського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в імперії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з розв'язанням політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод.
2. Поясніть терміни й поняття: "модернізація", "національне відродження", "смуга осілості", "губернія", "генерал - губернаторство", "промисловий переворот".
Модернізація — у суспільстві: широкомасштабний процес, в основі якого лежить запровадження змін і вдосконалено, пов'язаних із необхідністю перетворення всіх сфер життя суспільства відповідно до сучасних вимог.
Національне відродження — процеси, пов'язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів.
"Смуга осілості" — територія компактного проживання євреїв, що існувала в Росії в 1791 — 1917 рр., за межами якої їм було заборонено селитися.
Губернія — основна адміністративно - територіальна одиниця в Російській Імперії із 1708 р.
Генерал - губернаторство — адміністративно - територіальна одиниця в Російській імперії в 1775—1917 рр., до складу якої входила одна або кілька губерній.
Промислова революція (переворот) — процес розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактур, де застосовувалася ручна праця, до фабрик і заводів, які характеризувалися постійним використанням машин і верстатів.
3. Схарактеризуйте: розвиток українських земель наприкінці XVIII - на початку XIX ст.; політичний та соціально - економічний стан українських земель; особливості промислового перевороту;
діяльність Кирило - Мефодіївського братства; етапи українського національного відродження. Визначте:
- особливості розвитку українських земель наприкінці XVIII - на початку XIX ст.;
На початок XIX ст. більшість українських земель входили до складу Російської імперії.
Слобожанщина - XVI ст., наслідок приєднання земель, що були під впливом татар;
Лівобережна Україна, Запоріжжя — середина XVII ст., результат українсько - московських домовленостей;
Південна Україна — друга половина XVIII ст., підсумок російсько - турецьких війн;
Правобережна Україна — кінець XVIII ст., вслід другого і третього поділів Речі Посполитої.
- спільні й відмінні риси українського й загальноєвропейського історичного розвитку;
На початку XIX ст. Переважна більшість населення на українських землях проживала в селах. Але згодом українські міста поступово стають густонаселеними, а їхні мешканці вже не були зайняті в сільському господарстві.
- основні наслідки соціально - економічної політики імперії щодо України;
Основні наслідки соціально - економічної політики імперії щодо України включають:
1. Заборгованість населення та важкі умови життя селян, особливо під час кріпацтва.
2. Втрата природних ресурсів та земель через аграрну реформу і інші політики.
3. Руйнування української культури та мови через політику російської індустріалізації та русифікації.
4. Економічна залежність України від Російської імперії та обмеження самоврядування.
- значення загальноросійських і польських визвольних рухів та їхні наслідки для України.
Українці хотіли зберегти та розширити кордони своєї держави, поляки хотіли привести свою віру та духовенство
Поясніть:
- вплив промислового перевороту на соціально - економічний розвиток України;
Промисловий переворот вплинув на структуру міського населення. У губернських і повітових центрах серед населення зменшилася кількість жителів селянського стану. На зміну їм приходили міщани — інтелігенція, робітники, дрібні торговці, службовці. Утвердження фабрично - заводського виробництва; зростання міст в Україні; розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі; формування нових соціальних верств населення.
- значення діяльності Кирило - Мефодіївського братства для розвитку національного руху;
Кирило - Мефодіївське братство має велике значення для українського національного руху, оскільки своєю діяльністю воно сприяло розвитку освіти, культури і писемності українського народу. У першу чергу, братство зробило великий внесок у розробку індивідуальної крилатої азбуки, яка стала першим кроком на шляху до створення українського стандартного правопису. Також братство здійснило велику роботу з перекладу книг на українську мову, в тому числі і релігійних текстів.
Окрім того, Кирило - Мефодіївське братство займалося видавничою діяльністю, що дозволяло поширювати українську літературу та інформацію серед українського населення.
Воно сприяло збереженню та розвитку української мови, культури та ідентичності нації, та підкріпило ідею національної самостійності серед українського населення.
* ідею шмуцтитула до цього розділу (с. 13).
Боротьба селян проти російської адміністрації і дворянства, за свободу.
4. Висловте судження щодо діяльності М. Гулака, У Кармалюка, М. Костомарова, І. Котляревського, Т Шевченка. Складіть їхні історичні портрети. Жива історія. Проведіть дослідження: яка подія з тих, що вивчали в цьому розділі, вплинула на життя вашої родини?
Устим Кармелюк - людина яка змінила історію бажала кращого життя, ніколи не піднялася Владі можновладців Устим Кармалюк став керівником визвольного руху хоч і був за це дуже жорстоко покараний але ні не хвилинки він не сумнівався за те чи вартувало б йому життя людей у кріпацтві пішов на свідому боротьбу з російським народом і нажаль не повернувся. Костомаров став автором статуту братства, інших документів, а також самої ідеї, яка полягала в боротьбі за вільний розвиток слов'янських народів. Михайло Грушевський відзначав, що весь новий український рух бере свій початок з Кирило - Мефодіївського братства. Дитячі роки т. Шевченко проходять у селі Кирилівка (Керелівка). Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя - маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяева. Навесні 1838 р. Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 року під назвою "Кобзар". У 1789 р. Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтавській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщицьких сім'ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796 - 1808 рр. І. Котляревський перебував на військовій службі, у 1806 - 1812 рр. брав участь у російсько - турецькій війні.
Боротьба українського народу за свою незалежність з Росією була і лишається актуальною проблемою сьогодення, адже ця боротьба торкнулася кожну українську родину.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ГДЗ 9 клас Підручник Історія України 2017 Пометун Гупан Смагін Оріон