ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Пометун О.І., Гупан Н.М., Смагін І.І.] 2017

Сторінка 108
1. Розкрийте місце та роль українського питання в європейській міжнародній політиці другої половини XIX ст.
У другій половині XIX ст. українські землі залишались об'єктом геополітичних інтересів сусідніх держав, які прагнули поширити свій вплив у цьому регіоні. Тож, втручаючись у вирішення "східного питання", європейські та турецькі дипломати надавали українським територіям особливого
2. Якими були причини Східної війни?
Приводом до неї стала суперечка між Росією та Францією. Перша з них прагнула здобути омріяні Протоки, контроль над якими мала Османська імперія. Аби натиснути на султана, Росія влітку 1853 - го відправила до Молдавії та Валахії свої війська.
3. Як відбувалися основні події Кримської війни?
23 вересня 1853 - Османська імперія оголосила Росії війну. Синопський бій в березні 1854 року. 31 березня Англія і Франція оголосили Росії війну.
Інкерманський бій 24 жовтня 1854 року. Облога Севастополя У березні 1856 був підписаний Паризький мирний договір. Коаліція перемогла.
4. Яким був внесок України у війну?
Український народ прийняв на себе усю важкість воєнного часу під час бойових дій на території Криму. Необхідно вказати, що особовий склад Чорноморського флоту Російської імперії був сформований в основному з уродженців України, за винятком вищого командування та переважної більшості офіцерів. Рекрутів набирали в українських селах із кріпаків і відправляли служити здебільшого у найближчі гарнізони. Для України та її народу війна стала важким тягарем, і не лише для селян, яким необхідно було перевозити тисячі солдат, різні, необхідні армії вантажі, а потім ще й тисячі поранених та хворих військових і доглядаючих за ними жителів міст і сіл Півдня України. Третина гармат для російської армії виготовлялася в Україні (Київський завод "Арсенал"). Порох виробляв Шосткинський завод на півночі Чернігівської губернії. Луганський ливарний завод перейшов на цілодобовий режим роботи і забезпечив військам 400 тис. пудів снарядів.
5. Що таке козацький проект Міхала Чайковського? Яким було його значення?
Козацький проект Міхала Чайковського був спробою створення самостійної української держави під егідою Польщі на початку 20 століття. Проект був підготовлений українським емігрантом Міхалом Чайковським та був презентований у 1905 році в Варшаві.
Метою проекту було створення незалежної Української держави, яка б мала на меті зміцнення української нації та її культури.
Чайковський планував створити українську армію, українську церкву та національну економіку.
Хоча проект не здійснився, він мав значення для розвитку української національної ідеї. Він відобразив бажання українських націоналістів бути самостійними та розвивати свою культуру та ідентичність. Крім того, проект Міхала Чайковського став поштовхом для інших українських політичних рухів, що працювали на кінець створення української держави.
6. Як вплинула війна на Україну? Якими були особливості селянського руху, що розгорнувся під впливом Східної війни?
Приводом до цього став царський маніфест від 25 січня 1855 р. про створення рухомого ополчення. Селяни сприйняли зміст маніфесту як звільнення від кріпосної залежності. Вони масово записувались у "козаки", відмовляючись виконувати повинності. У лютому 1855 р. в Київській губернії виступи селян поширились на 9 повітів. Уряд кинув 16 ескадронів кавалерії, дивізіон піхоти, дві роти саперів. Відбулися криваві сутички між повсталими і військами, 39 селян було вбито, 63 - поранено. Цей рух отримав назву "Київська козаччина".
Сторінка 115
1. Чим були викликані реформи 1860 - 1870 - х рр. у Російській імперії?
Кріпосницька система спричинила економічну відсталість Російської імперії, що наочно продемонструвала Кримська війна 1853 - 1856 рр.
Поразка Росії в цій війні стала поштовхом до проведення
цих реформ. Скасування кріпосного права насамперед дало поштовх розвитку капіталістичних відносин.
2. Узагальнюючи матеріал уроку, складіть таблицю "Реформи 1860 - 1870 - х рр. у підросійській Україні" за поданою формою:

Реформа	Зміст
Селянська	Відміна кріпосного права; селяни стають вільними, отримуючи право на землю за викупом; утворення сільських громад.
Земська	Утворення земських установ, які займалися управлінням на місцях; участь населення у виборах до земських установ.
Освітня реформа	Розвиток народної освіти та відкриття народних шкіл; Створення університету в Києві та політехнічної школи у Львові.
Судова реформа	Реформа судової системи, введення нового судового порядку; створення окружних та повітових судів; незалежність судів від місцевих влад.

3. Узагальніть ваші думки щодо селянської реформи. Чи вважаєте ви її "великою реформою", як називали її деякі імперські діячі?
Селянська реформа була однією з цілого комплексу нововведень, запропонованих владою Олександра II. Історики пов'язують розкріпачення селян у другій половині 19 століття з потребою негайно реформувати армію та флот, адже це потребувало неабияких людських ресурсів. Водночас деякі психологи припускають, що наслідки покріпачення селян досі відбиваються на українському та російському суспільствах.
4. У чому полягали особливості проведення селянської реформи в Україні порівняно з Росією?
Характерною особливістю реформ у Російській імперії було виділення двох головних форм землеволодіння: приватної та общинної. На відміну від Росії, де понад 95% селян перебувало в общині, в Україні общинні володіння були рідкістю. Понад 80% селян Правобережжя й близько 70% Лівобережжя вели одноосібне господарство. Внаслідок цього більшість українських селянських сімей отримувала індивідуальне право на землю й несла особисту відповідальність за сплату за неї боргу. Це сприяло зміцненню прив'язаності селянства до приватної власності, що й відрізняло українських селян від російських.
5. Як ви думаєте, чому земська та міська реформи відкривали шлях до участі в суспільному русі національно свідомим українцям?
Земські і міські реформи дали українським національно свідомим громадянам можливість брати більше відповідальності за своє суспільство. Зниження залежності від царської утвореної ради, запровадження суспільних інструментів, які можуть бути використані для досягнення обмеженого автономії, встановлення регуляторної ролі сільських адміністрацій та посилених місцевих самоуправлінні інститутів зробили таке участь можливою. Українські національно свідомі громадяни мали право приймати рішення, вирішувати проблеми самостійно, що дозволило їм зайняти роль активних учасників суспільного русі.
6. Які зміни відбулися в розвитку освіти після проведення освітньої реформи?
Прийняття нового університетського статуту з широкою автономію в питаннях внутрішнього життя. Започаткування вищої освіти для жінок, яку вони могли отримати на приватних вищих жіночих курсах. Надання права представникам усіх станів навчатися в гімназіях. Гімназії поділялися на реальні та класичні, з окремим навчанням юнаків і дівчат. Право засновувати початкові школи надавалося приватним особам, земствам та іншим громадським установам, але з дозволу влади.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Проаналізуйте оцінку реформ О. Бойком. Чи погоджуєтесь ви з нею? Чому?
Сучасний український історик Олександр Бойко про реформи 1860 - 1870 - х рр. XIX ст.
За умовами реформи селяни отримували особисту свободу і право вільно розпоряджатися своїм майном, поміщики зберігали власність на всі землі, які їм належали, але зобов'язані були надати в постійне користування селянам присадибну землю, польовий наділ та ін. угіддя.
Сторінка 122
1. Які зміни відбулися в соціальній та етнічній структурі суспільства?
Скасування кріпацтва й бурхливий розвиток буржуазних відносин відповідним чином позначилися на соціальних і національних процесах української нації. В результаті природного приросту кількість населення України в межах Російської імперії збільшилася з 13,4 у 1863 р. до 23,4 млн осіб у 1897 р. На західноукраїнських землях чисельність населення в другій половині XIX ст. зросла з 3,9 до 5,9 млн осіб.
Народ України другої половини XIX ст. етнічно був досить монолітним. Незважаючи на великодержавну політику царизму й асиміляцію, кількість українців серед усього населення в сучасних межах України перебувала приблизно на одному рівні. У 1858 р. вона становила 79,8 % і в 1897 - 1900 рр. - 79,6 %. Це стало можливим завдяки високому природному приросту, який компенсував відхід українців у інші регіони Російської держави й збільшення чисельності представників національних меншин.
3. Схарактеризуйте особливості соціально - економічних зрушень в українських землях у пореформений період, використовуючи карту 4.
У першій половині XIX ст. майже всі українські землі увійшли до складу Росії. За її межами залишалися тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу Австрійської імперії
Україна в складі Росії офіційно називалася "Малоросія", окремі її частини мали свої назви. Зокрема за Лівобережною Україною утвердилась назва Гетьманщина, а південна (степова) Україна отримала назву "Новороссия".
4. Поясніть на прикладах роль і місце українських земель у господарському житті Російської імперії.
Значний відплив сільського населення до міст був одним з чинників, які обумовили проведення аграрної реформи. Крім того, діяльність монополій супроводжувалася появою медичного, страхового та пенсійного обслуговування, що позитивно впливало на становище частини населення. Зокрема 2 червня 1903 р. було затверджено закон ’’Правила про винагороди потерпілим внаслідок нещасних випадків робітникам і службовцям, а також членам їх родин, на підприємствах фабрично - заводської, гірничої та гірничозаводської промисловості”, з яким його правова дія поширювалася на всі категорії приватних підприємств. Проте позитивні наслідки соціальних зрушень відзначалися лише у великих промислових містах.
Таким чином, реформи другої половини XIX ст. створили умови для розвитку промисловості й формування монополістичних об'єднань, які по суті визначали характер змін у соціально - економічному житті
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Схарактеризуйте економічну політику російського уряду щодо українських земель. Доведіть, що вона мала колоніальний характер. Українські землі у складі Російської імперії використовувалися як придаток із людськими і сировинними ресурсами. Російський уряд розвивав не Російські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Внаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії, або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії. З української сировини готові продукти вироблялись переважно за її межами, в Росії. Такий розподіл праці прив'язував Україну до центру і робив її економіку надзвичайно вразливою. Політикою цін, коли сировина коштувала дешево, а готові товари дорого, капітали викачувались з України. Тобто Російська імперія навмисно використовувала українські землі у власних інтересах, і всіляко заважала розвитку і самостійності економіки України, а це прямі ознаки колоніальної політики.
2. Складіть порівняльну таблицю "Особливості економічного розвитку Наддніпрянщини в XIX ст.".

Галузі економіки	Характерні риси розвитку
	Перша половина XІX ст.	друга, половина ХІХ ст.
Сільське господарство	Близько 75 % усієї оброблюваної землі перебувало у приватній власності поміщиків. Головними виробниками сільськогосподарської продукції були селяни.	Скасування кріпосного права (селянська реформа)
Промисловість	Перша половина XIX ст. стала добою якісних зрушень у розвитку промисловості пов'язаних зі здійсненням промислової революції. Головним змістом промислової революції був перехід від мануфактури до фабрики. Мануфактури були заснованими на примусовій праці кріпаків. Тому перехід до фабрично-заводської промисловості, був одночасно і процесом руйнації феодально- кріпосницьких відносин.	Почалося скорочення виробництва. У роки кризи найбільше постраждали середні та невеликі підприємства. В умовах кризи прискорилися процеси концентрації виробництва й капіталу, створення монополій, злиття банківського і промислового капіталу
Торгівля	Поглиблення спеціалізації сприяло розвиткові внутрішньої торгівлі.Товари, що вироблялися в Україні продавали на ярмарках і в місцях постійної торгівлі - на базарах і в крамницях.

Сторінка 129
1. У чому полягало значення журналу "Основа" для розгортання українського руху?
"Основа", як перший український суспільно - політичний та науково - літературний журнал, мав великий вплив на культурно - літературний процес і сприяв зростанню національної свідомості та національно - визвольного руху в Україні.
2. Хто такі хлопомани і яку роль вони відіграли в становленні українського руху в Наддніпрянській Україні?
Хлопомани - українські селяни, які жили на Правобережній Україні наприкінці 19 - го та на початку 20 - го століть. Вони відіграли важливу роль у формуванні українського національного руху в регіоні. Хлопоманів характеризувала сильна прив'язаність до землі та своїх традицій, а також опір тиску польських поміщиків та російського імперського уряду. Вони брали участь у різних формах опору, таких як повстання та акти саботажу, і відіграли ключову роль у розвитку українського кооперативного руху.
3. Чим була викликана поява Валуєвського циркуляра?
Мотивом до видання циркуляру стали підозри царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв.
4. Які причини викликали піднесення українського руху наприкінці 50 - х — на початку 60 - х років XIX ст. ?
1. Незадоволення народу репресивною політикою російських царів.
2. Недоліки правительства щодо відходу від української культури та історії.
3. Загніт правительства на політичні та громадські організації.
4. Незадоволення народу системою обслуговування та правосуддя.
5. Зростання популярності українських письменників та поетів, які пропагували національну свідомість.
6. Зростання популярності прогресивних ідей з підтримкою національної самостійності.
7. Зростання популярності партій та організацій, які пропагували свободу і демократію.
5. Чому поляки так зневажливо ставилися до хлопоманів?
Хлопоманські настрої певної частини студентства дедалі більше загострювали національне питання. На середину XIX ст. молодь, яка вступала до Київського університету, переважно була вихована польскою культурою. Ця ж культура панувала серед них протягом всього навчання.
Кость Михальчук у своїх спогадах зауважував, що перехід правобережної польсько - культурної молоді "в українство" був надзвичайно драматичним і навіть героїчним кроком.
6. Чому українське населення не підтримало Польського повстання 1863 - 1864 - х рр.?
Українське населення не підтримало польське повстання 1863 - 1864 років з кількох причин:
Націоналізм: Українське населення в той час було зосереджене на розвитку власної національної свідомості та популяризації української культури, мови і традицій.
Страх перед репресіями: Українське населення боялося помсти з боку російського імперського уряду, якщо воно підтримає повстання. Економічні проблеми: Багато українців були бідні і зосереджені на власній економічній боротьбі, наприклад, боротьбі за землю і проти кріпацтва.
Конфлікти з польськими повстанцями: Між українським населенням і польськими повстанцями існувала напруженість і конфлікти, оскільки повстанці іноді застосовували насильство і примус проти українського населення, переслідуючи свої цілі.
7. Які мали бути основні наслідки Валуєвського циркуляра для подальшого розвитку українського руху?
Заборонили друк освітньої та релігійної літератури українською мовою, навіть художніх книжок, "про всяк випадок". Наслідком дії циркуляра стало катастрофічне гальмування розвитку української літератури.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Визначте особливості українського національного руху кінця 50 — початку 60 - х років XIX ст. порівняно з попереднім етапом.
Наприкінці 50 - х рр. відбувається відродження українського національного руху. Поштовхом до цього відродження стала лібералізація суспільно - політичного життя в умовах підготовки скасування кріпацтва. Визвольний рух розв'язував завдання, що стоять перед ним, у трьох головних напрямах: національному, загальнодемократичному та соціальному. У першому напрямі головним є боротьба за національну свободу, у другому - за демократичний устрій суспільства, права й свободи людини, у третьому - за соціальну справедливість.
2. Поясніть, чому цей етап отримав назву культурницького.
На другому етапі - культурницькому (українофільському) - виникають видавничо - культурні, просвітницькі, музейні, археографічні (такі, що публікують документи) та ін. заклади й організації. Йде поширення і вивчення вже зібраної спадщини, а також тієї, що продовжує збиратися, ось тому він і називається культурницьким.
Сторінка 135
1. Коли і як створено "Стару громаду"?
Стара громада — організація української інтелігенції у Києві, займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю, діяла з 1859 до 1876, коли була заборонена Емським указом.
2. Яких наукових успіхів досягли члени "Старої громади"?
Важливим кроком Старої Київської Громади було створення першої наукової установи в Україні. Був створений Південно - Західний Відділ російського географічного товариства. Членами географічного товариства було реалізовано чимало наукових проектів.
3. Коли з'явився і які положення містив Емський указ?
1876, 30 травня - російський імператор Олександр II у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства. Указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863 - го. Він мав на меті витіснення української мови з культурної сфери.
4. На яких питаннях національного руху зосередилася "Стара громада"?
Осередки української інтелігенції, що провадили національно - культурну та громадянсько - політичну працю в другій половині XIX на початку XX в. в межах. Російської імперії стали виникати з кінця 50 - х рр., коли тимчасовий ліберальний курс російського уряду сприяв пожвавленню суспільного життя.
5. Уявіть себе молодим співробітником газети "Київський телеграф" у 1875 - 1876 рр. Складіть розповідь про газету в ці роки.
1874 - 1875 рр. "Київський телеграф" став друкованим органом Київської громади.
На сторінках газети розглядали питання розвитку українського національного руху, економічні, національні та культурні проблеми в Україні, висвітлювали події українського життя та його можливі перспективи в умовах Російської імперії.
6. Як Емський указ 1876 р. вплинув на становище української культури?
Указ був спрямований на витіснення української мови з культурної сфери. Після заборони друкувати українською мовою у Російській імперії багато авторів стали видавати свої твори в Галичині, що перебувала під владою Австро - Угорської імперії. Це підсилило позиції українофільських сил та об'єднало українців, що проживали по різні боки кордону.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Сформулюйте значення громадівського руху.
Наукова діяльність громадівців заклала основи української науки.
• Громадівці справили чималий вплив на розвиток українського руху в Західній Україні.
• Завершили об'єднання двох регіональних течій українського руху в Російській імперії: лівобережного, що починався з відродження на Слобожанщині й продовжував свої традиції в Кирило - Мефодіївському братстві, та правобережного що укоренився в "українській школі" польської літератури і знайшов продовження в діяльності хлопоманів.
• Громадівці своїми плідними дослідженнями з історії, етнографії, статистики і мовознавства довели, що українство має глибоке історичне коріння, чіткі етнічні особливості й окреслені етнічні межі. Цим вони підвели український рух до необхідності сформулювати і розробити політичну програму.
• Забезпечили наступність поколінь в українському русі (кирило - мефодіївці та інші організації, що розпочали активну діяльність у 90 - ті рр. XIX ст.).
2. Один із членів "Староїгромади" Ф. Вовк писав: "Ми одержали те, на що за здоровим глуздом мали право: збиратись і відкрито займатись науковою діяльністю про Україну". Наведіть приклади такої діяльності, зробіть висновки про її значення для українського руху.
На пік діяльності Старої Київської Громади припадає реалізація важливого літературного проекту — празьке видання "Кобзаря". Вшанування пам'яті Т. Шевченка, популяризація його творчості вважалася одним із важливих напрямів роботи Київської Старої Громади.
Сторінка 142
1. Коли і як виникло Братство тарасівців? Покажіть на карті 5 місця, де воно діяло.
Тарасівці, Братство (Братерство) тарасівців — таємна політична організація, створена в Харкові 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Кобзаря, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його безсмертні ідеї.
2. Яким було становище робітників в Україні у другій половині XIX ст.?
У правовому відношенні становище робітників було невизначеним. Фактично не існувало робітничого законодавства, що робило робітників беззахисними перед зловживаннями з боку працедавців. Не було нормальних умов праці та проживання робітників у робітничих поселеннях. Не дотримувалася техніка безпеки на виробництві. Значну частину заробітної плати робітники повертали працедавцю внаслідок системи штрафів та примушування отоварюватись у крамницях працедавця, ціни у яких часто перевищували ринкові. До того ж сама зарплата виплачувалась нерегулярно. Не було оплачуваних відпусток, лікарняних і пенсій. Постійно зростала тривалість робочого дня, яка становила 12 - 14 год., а іноді і 16 год. на добу. Відповідно робітничий клас почав активну боротьбу за свої права, яка з кожним роком зростала і наприкінці XIX ст. перетворилась на помітну силу в суспільно - політичному житті.
3. Спираючись на карту 5, розкажіть про розвиток робітничого та соціал - демократичного рухів в Україні у другій половині XIX ст.
Друга половина XIX ст. стала періодом поширення соціал - демократичного і робітничого рухів. Це пояснюється тим, що промислова революція та індустріалізація сприяли формуванню нового прошарку суспільства - промислових робітників. Не маючи власності, вони могли покладатися лише на свою працю. Таке становище робило працівника, з одного боку, незахищеним перед життєвими негараздами (економічними кризами, хворобами, сваволею власника підприємства тощо), а з іншого - сприйнятливим до всіляких революційних учень, що обіцяли "світле майбутнє".
4. Які прояви національного відродження кримських татар спостерігаються у другій половині XIX ст. ?
Процес становлення кримськотатарського національно - визвольного руху розпочався у 80 - х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов'язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь - якого гноблення.
5. У чому полягали особливості громадівського руху 90 - х років?
1. Активізувалися наукові дослідження.
2. Своїми дослідженнями довели, що українці мають глибоке історичне коріння, свої етнічні особливості, й окреслили етнічні межі українців.
3. Зростала національна самосвідомість.
4. Українська культура завойовувала нові позиції.
5. Активізувався студентський рух.
6. Які етапи ви би виділили у громадівському русі в 60 - 90 - х роках XIX ст. ? Чому саме такі? У чому відмінності кожного із запропонованих етапів?
Основні дати:
1859 р. — створення в Петербурзі першої громади.
1860 р. — заснування Київської громади.
1861—1862 рр. — вихід друком журналу "Основа".
1863 р. — Валуєвський циркуляр.
Кінець 60 - х - початок 70 - х рр. XIX ст. - відновлення діяльності громад.
70 - 90 - ті рр. XIX ст. - діяльність молодих громад.
7. Чим було зумовлено появу масового робітничого та соціал - демократичного рухів?
Умови життя і праці робітників були неймовірно тяжкими. Робітники перебували в повній залежності від сваволі підприємців. Була довга тривалість робочого дня, низька заробітна плата. Будь - яка охорона праці була відсутня. Широко застосовувалась жіноча і дитяча праця. За найменшу провину робітників нещадно штрафували. Робітники прагнули поліпшення умов праці; ця боротьба спричинила виникнення робітничого та соціал - демократичного рухів.
8. Чому основною ідеологією робітничого руху став марксизм?
Марксизм, пропонував ідею рівноправності, справедливості в суспільстві, щасливого майбутнього з побудовою комунізму.
9. У чому полягали особливості національного відродження кримських татар?
Відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за Зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері - визволення селянської праці від будь - якого гноблення.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Складіть таблицю "Етапи громадівського руху".

Етап діяльності	Лідери	Форма діяльності	Зміст діяльності	Результат та наслідки
Кінець 1850-х- 1883 рр.	П. Кулик, І. Котляревськи й, Т. Шевченко.	Лібералізація суспільно- політичного життя	Сприяла проголошенню членам Кирило- Мифодіївськ ого Товариства	П. Кулик спробував започаткувати видання альманаху «Хата».
Кінець 1860-х- 1876 рр.	П. Чубинський, брати Синьо губи.	Початок відродження українського руху	Масові українські маніфестації	Було створено товариство «Українська громада. Пирогов дозволив відкрити першу недільну школу.
1876р- 1890р.	В. Антонович, П. Житецький	Відродження Наддніпрянщини	Серед членівСтарої громади поширилась думка	Були видані альманахи «Лука», «Нива», «Рада», «Степ».

2. Подумайте, чи можна говорити про значне зростання робітничого та соціал - демократичного рухів у другій половині XIX ст. Чому?
Так, бо промислова революція та індустріалізація сприяли формуванню нового прошарку суспільства — промислових робітників. Не маючи власності, вони могли покладатися лише на свою працю. Таке становище робило працівника, з одного боку, незахищеним перед життєвими негараздами (економічними кризами, хворобами, сваволею власника підприємства тощо), а з іншого — сприйнятливим до всіляких революційних учень, що обіцяли "світле майбутнє".
Сторінка 146
ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ З РОЗДІЛУ IV
1. Назвіть дати: Кримської війни, ліквідації кріпацтва, створення Київської громади, Південно - західного відділу Російського географічного товариства, створення Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру й Енського указу.
Кримська війна - 5 жовтня 1853р. - 30 травня 1856р.
3 березня 1861 року скасування кріпацтва.
1860 р. — заснування Київської громади.
Південно - західний відділ Російського географічного товариства — 1873—1876 роках.
Братство тарасівців створено в Харкові 1891 р.
30 травня 1876 емский указ про повну заборону українського письменства.
Валуєвський циркуляр 1863 р.
2. Поясніть терміни й поняття: "інтелігенція", "громадівський рух", "пролетаріат", "Київська козаччина", "урбанізація".
Інтелігенція — суспільний прошарок, соціокультурне співтовариство; у широкому розумінні — люди розумової праці, що в першу чергу зайняті у таких сферах суспільної діяльності, як освіта, наука, мистецтво (згодом до них приєдналися охорона здоров’я та розвиток технологій і виробництва) і мають для цього відповідну освіту. Громадський рух — це добровільне формування людей, що виникає на основі їхнього свідомого волевиявлення відповідно до спільних політичних інтересів, прав і свобод.
Пролетаріат — нижчий, бідніший соціальний клас суспільства, який не має власності на засоби виробництва і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної робочої сили.
Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні.
Урбанізація — зростання значення місту розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні, світі.
3. Схарактеризуйте: особливості соціально - економічних зрушень в українських землях у пореформений період; погляди і діяльність громадівців 1860 - 1890 - х рр.
У першій половині XIX ст. майже всі українські землі увійшли до складу Росії. За її межами залишалися тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу Австрійської імперії
Україна в складі Росії офіційно називалася "Малоросія", окремі її частини мали свої назви. Зокрема за Лівобережною Україною утвердилась назва Гетьманщина, а південна (степова) Україна отримала назву "Новороссия".
4. Визначте: причини й наслідки селянської реформи 1861 р., значення громадівського руху.
Передумовою для селянської реформи у 1861 році історики називають наслідки Кримської війни. Мовляв, після поразки Російська імперія потребувала негайного реформування військових сил. Наслідки реформи: 1. Скасування кріпацтва.
2. Соціальна диференціація селян.
3. Збереження поміщицького землеволодіння.
4. Тимчасово зобов'язаний стан.
5. Викупна операція.
6. Зниження купівельної спроможності селян.
7. Обмеження самоврядування і правового статусу селян.
5. Поясніть: роль і місце українських земель у господарському житті Російської імперії; ідею шмуцтитула до цього розділу (с. 102).
Українські землі перебували у складі двох імперій: Росії та Австро - Угорщини. Україна за своїм економічним потенціалом посідала друге місце в промисловому виробництві Російської імперії. Тут була сконцентрована п'ята частина російських промислових підприємств, які виробляли більш як 20 % промислової продукції. Завдяки розгалуженій залізничній мережі економіка України швидко інтегрувалася в економічну систему Російської імперії.
6. Жива історія. Уявіть, що вас запросили розробити сюжет комп'ютерної гри, присвяченої історії українських земель у другій половині XIX ст. Який період ЦІЄЇ історії ви виберете? Яких історичних персонажів задієте?
Якщо говорити про історичних героїв України 2 - ї половини 19 століття, то, на мою думку, цікавим епізодом для гри може бути повстання під проводом Нестора Махна на початку 20 століття. Хоча це було вже у 20 столітті, але діяльність Махна тісно пов’язана з подіями кінця 19 століття і впливала на подальшу історію України. Історія Махна та його повстання містить у собі елементи боротьби за визволення від колоніального панування, суспільну несправедливість та антикомунизм.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ГДЗ 9 клас Підручник Історія України 2017 Пометун Гупан Смагін Оріон