ГДЗ Правознавство 9 клас. Підручник [Васильків І.Д., Кравчук В.М.] 2026

Повторення — матір навчання! Перевірте себе:
І. Яка правова система вважається колискою сучасного цивільного права? З якого моменту виникає цивільна правоздатність фізичної особи, цивільна правосуб’єктність юридичної особи? Від чого залежить обсяг цивільної дієздатності фізичної особи? Запишіть нові терміни та поняття, про які дізналися на уроці, у так звану «лінію цінностей»: розташуйте її за вертикаллю, щоб угорі опинилися найважливіші поняття теми, а поступово вниз — похідні від них, їхні складники чи додаткові поняття.
1. Яка правова система є колискою сучасного цивільного права?
Римське право вважається основою та історичною колискою сучасного цивільного права. Саме в Давньому Римі були детально розроблені поняття власності, договору, спадкування, зобов’язань, юридичних осіб та інші правові конструкції, які значною мірою вплинули на сучасне цивільне законодавство.
2. Коли виникає цивільна правоздатність?
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає з моменту її народження і припиняється в момент смерті.
Правоздатність — це здатність особи мати цивільні права та обов’язки.
Наприклад, дитина від народження має право на ім’я, особисті немайнові права, а також може бути спадкоємцем.
3. Коли виникає цивільна правосуб’єктність юридичної особи?
Юридична особа набуває цивільної правосуб’єктності з моменту її створення та державної реєстрації у встановленому законом порядку.
Вона може мати цивільні права та обов’язки, укладати договори, володіти майном, бути позивачем або відповідачем у суді.
4. Від чого залежить обсяг цивільної дієздатності фізичної особи?
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи залежить насамперед від віку та психічного стану особи.
Основні рівні:
до 14 років — часткова дієздатність;
14–18 років — неповна дієздатність;
з 18 років — повна цивільна дієздатність.
У передбачених законом випадках повна дієздатність може виникнути до 18 років, наприклад у зв’язку з шлюбом або наданням повної цивільної дієздатності неповнолітній особі.
ІІ. Що таке правосуб’єктність? З яких елементів складається цивільна правосуб’єктність? Поміркуйте, чи відрізняється обсяг правосуб’єктності фізичної та юридичної особи. Що таке цифровий правочин? Які два ключові інструменти роблять можливими цифрові правочини? Що таке електронний підпис і яка його юридична сила в Україні? Чи можливе обмеження права приватної власності в умовах воєнного стану? Чи передбачена компенсація за примусово відчужене майно?
1. Що таке правосуб’єктність?
Правосуб’єктність — це здатність особи бути учасником правовідносин, тобто мати юридичні права й обов’язки та реалізовувати їх.
У цивільному праві вона включає два основні елементи:
цивільну правоздатність — здатність мати цивільні права та обов’язки;
цивільну дієздатність — здатність своїми діями набувати та здійснювати права, створювати для себе обов’язки та виконувати їх.
2. Чи однаковий обсяг правосуб’єктності фізичної та юридичної особи?
Ні, не однаковий.
Фізична особа від народження має цивільну правоздатність, а обсяг її дієздатності залежить, зокрема, від віку та стану здоров’я.
Юридична особа має цивільні права й обов’язки, які відповідають її цілям та характеру діяльності, визначеним законом і установчими документами.
Наприклад, людина може мати право на шлюб або спадкування, тоді як підприємство таких особистих прав мати не може.
3. Що таке цифровий правочин?
Цифровий правочин — це правочин, який укладається та/або оформлюється в електронній формі за допомогою цифрових технологій.
Наприклад, купівля товару через інтернет-магазин, укладення електронного договору або підписання документа онлайн.
4. Які два ключові інструменти роблять можливими цифрові правочини?
Основними інструментами є:
електронний документ — інформація, зафіксована в електронній формі;
електронний підпис — засіб, який дає змогу ідентифікувати підписувача та підтвердити його волевиявлення.
5. Що таке електронний підпис і яка його юридична сила?
Електронний підпис — це електронні дані, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та використовуються підписувачем як підпис.
В Україні існують, зокрема, простий, удосконалений та кваліфікований електронні підписи.
Особливе значення має кваліфікований електронний підпис (КЕП). За загальним правилом електронний документ із КЕП має таку саму юридичну силу, як документ із власноручним підписом, якщо законом не встановлено інше.
6. Чи можна обмежити право приватної власності під час воєнного стану?
Так, але лише у випадках і порядку, встановлених законом.
Під час воєнного стану допускається примусове відчуження приватного майна для потреб держави або територіальної громади.
Наприклад, транспортний засіб може бути примусово відчужений для потреб оборони, якщо це необхідно для забезпечення обороноздатності держави.
Водночас право власності не може обмежуватися довільно. Такі дії повинні мати законні підстави та здійснюватися у встановленому порядку.
7. Чи передбачена компенсація?
Так. За примусово відчужене майно передбачається попереднє або наступне повне відшкодування його вартості залежно від умов, за яких відбувається відчуження.
Тобто держава не просто забирає майно без компенсації: закон передбачає механізм відшкодування його вартості власнику.
Коротка схема
ЦИВІЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ:
- ПРАВОЗДАТНІСТЬ
- ДІЄЗДАТНІСТЬ
ПРАВОЧИНИ -> ЦИФРОВІ ПРАВОЧИНИ
- ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТ
- ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДПИС
КЕП -> ЮРИДИЧНА СИЛА
ІІІ. Проаналізуйте концепцію цивільної дієздатності та випадки її обмеження або визнання особи недієздатною. Які демократичні цінності стоять за цими обмеженнями (наприклад, захист вразливих осіб)? Чи можуть ці обмеження суперечити принципу рівності всіх фізичних осіб у здатності мати цивільні права та обов’язки? Поясніть свою думку. З погляду демократичних цінностей та принципу верховенства права, наскільки виправданим є примусове відчуження майна (реквізиція) або його використання для оборонних потреб? Які механізми захисту прав власників передбачені в умовах воєнного стану і чи є вони, на вашу думку, достатніми?
1. Цивільна дієздатність та її обмеження
Цивільна дієздатність — це здатність людини своїми діями набувати та здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов’язки й виконувати їх.
Обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною застосовується лише у випадках і порядку, передбачених законом, як правило, за рішенням суду.
Мета таких обмежень — не покарати людину, а захистити її саму, її майнові інтереси та права інших осіб. Наприклад, якщо через певний стан людина не здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, закон передбачає спеціальні механізми її захисту.
Які демократичні цінності тут захищаються?
людська гідність;
захист вразливих осіб;
рівність перед законом;
право власності;
справедливість;
судовий захист.
При цьому обмеження не повинні бути довільними. Вони мають бути необхідними, пропорційними та встановленими законом.
Чи суперечить це принципу рівності?
На перший погляд — так: якщо одна людина може самостійно укладати будь-які цивільні правочини, а можливості іншої обмежені, виникає питання про рівність.
Але рівність не означає абсолютно однакове ставлення до всіх у будь-якій ситуації. Якщо існують об'єктивні причини, закон може передбачати спеціальний захист людини.
Головне, щоб обмеження:
не ґрунтувалося на дискримінації → мало законну підставу → було необхідним → було пропорційним → підлягало судовому контролю.
Тому такі обмеження, якщо вони застосовуються законно та в інтересах самої людини, не заперечують рівність, а допомагають забезпечити реальний захист її прав.
2. Примусове відчуження майна під час воєнного стану
Примусове відчуження (реквізиція) може бути виправданим у виняткових умовах, коли майно необхідне для оборони держави, забезпечення безпеки населення або інших суспільно важливих потреб, передбачених законом.
Наприклад, під час війни може виникнути необхідність використати транспортний засіб для евакуації людей або забезпечення оборони.
З демократичного погляду тут виникає конфлікт двох важливих цінностей:
ПРАВА ВЛАСНИКА -> БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ТА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ
У надзвичайній ситуації перевага може бути надана суспільній безпеці, але держава не отримує необмеженого права забирати приватне майно.
Чому реквізиція може бути виправданою?
Тому що:
оборона держави є суспільно необхідною;
під час війни держава повинна мати можливість швидко реагувати на загрози;
захист життя та безпеки великої кількості людей може вимагати тимчасового обмеження окремих майнових прав.
Але таке рішення повинно відповідати принципу пропорційності: держава має використовувати лише ті обмеження, які справді необхідні для досягнення законної мети.
3. Як захищаються права власників?
В умовах воєнного стану важливими гарантіями є:
законна підстава для примусового відчуження;
дотримання встановленої процедури;
оформлення факту відчуження документами;
визначення вартості майна;
право на компенсацію;
можливість оскаржити рішення або дії державних органів у суді;
якщо майно спочатку було лише тимчасово використане, воно за певних умов має бути повернуте власнику після припинення обставин, через які його вилучили.
Чи достатні ці механізми?
На мою думку, законодавчих гарантій загалом достатньо для того, щоб забезпечити баланс між інтересами держави та власника, але на практиці дуже багато залежить від їх реального виконання.
Особливо важливими є:
незалежний суд;
правильна оцінка вартості майна;
своєчасна компенсація;
можливість власника оскаржити незаконні дії;
контроль за тим, щоб майно використовувалося саме для визначеної законом мети.
Коротко про головні зв’язки
Цивільне право → цивільні правовідносини
Цивільне право встановлює правила, за якими виникають і функціонують цивільні правовідносини.
Суб’єкт права → суб’єкт правовідносин
Суб’єкт права потенційно може мати права й обов’язки, а суб’єкт правовідносин вже бере участь у конкретному правовідношенні.
Цивільна правосуб’єктність → правоздатність + дієздатність
Це основні складові здатності особи бути учасником цивільних правовідносин.
Дієздатність → правочин
Для самостійного здійснення багатьох правочинів особа повинна мати відповідний обсяг цивільної дієздатності.
Правочин → договір → зобов’язання
Договір є одним із видів правочинів. Укладення договору часто породжує зобов’язання між його сторонами.
Зобов’язання → кредитор + боржник
Кредитор має право вимагати виконання, а боржник зобов’язаний виконати передбачену дію.
Найкоротша схема для запам’ятовування
ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО -> ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ -> СУБ’ЄКТИ -> ЦИВІЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ
- ПРАВОЗДАТНІСТЬ
- ДІЄЗДАТНІСТЬ:
ДЕЛІКТОЗДАТНІСТЬ -> ПРАВОЧИН -> ДОГОВІР -> ЗОБОВ’ЯЗАННЯ -> КРЕДИТОР -> БОРЖНИК

---

---

Назад

Вперед

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

ГДЗ Підручник 9 клас Правознавство НУШ Астон 2026 Васильків Кравчук