ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Авраменко О.М.] 2017
14.12.2018,
9 Клас / Українська мова,
16 550,
0
Д/з с. 119
А, В
То у чому ж, на думку сучасного підлітка, загадка Джоконди? Можливо, в таємничій м’якості усмішки чи складених одна на одну ніжних дівочих (а можливо, юначих) руках? Чи в доторку до душі кожного, хто її бачить, адже, без сумніву, можна стверджувати, що справжня загадка Джоконди у тому, що жодна людина не залишається байдужою, коли її бачить. А це і є ознакою справжнього мистецького вміння!
2. Хто мав нагоду побувати на вулиці Садовій у селі Хочиному, що на Житомирщині, той обов’язково звернув увагу на квітковий розмай на подвір’ї однієї господині.
Чого тут тільки немає! По весняній порі зацвіли червонощокі тюльпани, за ними — білоголові нарциси, а ген постелився по землі синій в’юнкий барвінок, а попід тином пишно всівся кущ бузку. М’яко запахло м’ятою. Ближче до літа розпустять свої рясні бутони півонії. Стрілами-листками вп’ялися в небо фіолетові півники. Кущі смородини та порічок порозкидали нитки налитих червоних і чорних намистин, ніби вихваляючись перед волохатим аґрусом. Проте найповажніші серед усіх — мальви.
Справжній квітковий карнавал починається восени: чорнобривці, майори, матіоли. І все це — поряд із цілим загоном барвистих жоржин і розвихрених хризантем.
Вправа 3, с. 122
А До батька по розум
Повага до старших, до батьків уважалась у народі рисою, притаманною кожній порядній і вихованій людині. Навчаючи дітей поважати старших, їм розповідали різні повчальні історії, легенди й казки. Наведемо одну з найпоширеніших. Давно-предавно старих людей, які вже нічого робити не могли, спускали спеціальним пристроєм у провалля, щоб дарма хліба не їли. Проте один чоловік дуже любив свого батька й, не виконавши жорстокого закону, заховав його в хліві. Щодня вій потайки від односельчан носив батькові їжу. Минуло кілька років — і в селі стався недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чомусь зажурений, розпитав про все й порадив зняти снопи зі стріхи, ще раз обмолотити їх і засіяти. Син так і зробив, У нього хліб зійшов найкраще, і найбільша пива була засіяна. Усі люди стали допитуватися чоловіка, як він До такого додумався. Той спочатку мовчав, а згодом розповів, що батько так навчив.
З того часу люди вже не спускали старих у провалля, а навпаки, стали шанувати їх до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навчать.
Вправа 4, с. 122
Упритул, нарізно, удвох, пошепки, наздогін, донедавна.
Ключ. Лохина.
Д/з с. 123
А, Б, В
Визнання
У 1904 році Олександр Мурашко повернувся до Петербурга. Він багато працював, прагнучи на практиці закріпити те, чого навчився, і винайти те нове, що допомогло б утвердити власні мистецькі позиції. Такою новою роботою для художника стала картина «Карусель». Картина принесла Олександрові Мурашку європейське визнання: представлена на Десятій мюнхенській міжнародній виставці, вона отримала золоту медаль. І закрутилася карусель запрошень художникові зі столиць і міст Європи — Берліна, Відня, Парижа, Амстердама, Мюнхена.
Ось одне з них: «Вельмишановний пане, ми маємо за честь і задоволення запросити Вас на найближчу виставку, яка працюватиме з 22 серпня по 31 жовтня 1910 року. Ми організуємо для Вас найкращий прийом. Сподіваємося, що Ви приймете наше запрошення. Вас запрошує Венеція, місто мистецтв». Персональну виставку з двадцяти п’яти робіт Олександр Мурашко експонував у Берліні, Дюссельдорфі, Кельні. Згодом художник брав участь у мюнхенських виставках. Твори українського майстра мали неабиякий успіх у європейської публіки. Картину «Карусель» було куплено на виставці для Музею образотворчого мистецтва в Будапешті.
Це визнання не тільки художника — це визнання його батьківщини.
1. Захотілося знову весни, захотілося знову любові (речення просте, неокличне, розповідне, односкладне, безособове, поширене, ускладнене, повне).
2. Учися не до старості, а до смерті (речення просте, неокличне, спонукальні, односкладне, означено-особові, поширене, ускладнене, повне).
3. Червону руту не шукай вечорами (речення просте, неокличне, спонукальні, односкладне, означено-особові, поширене, неускладнене, повне).
4. Відпочиваю від гримучих трас, камінних стін і мурашиння літер (речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, означено-особові, поширене, повне, ускладнене).
5. Зимовий вечір (речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, називне, поширене, повне, неускладнене).
Вправа 2, с. 125-126
1. б,
2. а.
3. в.
4. в.
5. г.
3. Народження пісні
План
1. Автора музики "Реве та стогне..." згадують нечасто.
2. Народження мелодії.
3. Намагання оприлюднити пісню.
4. Спів пісні під час спектаклю Кропивницького.
5. Спектакль перервано, але твір вилетів на волю.
Вправа 4, с. 127
Ілля — Ілліч, Іллівна, Ігор — Ігорович, Ігорівна, Юрій — Юрійович, Юріївна, Григорій — Григорович, Григорівна, Василь — Васильович, Василівна, Андрій — Андрійович, Андріївна, Богдан — Богданович, Богданівна, Лука — Лукич, Луківна.
Вправа 5, с. 127
Дніпро в межах Києва широкий. Він є третьою за площиною басейну річкою Європи.
Небувальщину про горіха мені розповіла мама. Ненька — моя найулюбленіша та найщиріша подруга.
Північний вітер зірвався якось несподівано. Пролетів через поле, кинув уздовж річки пригоршні вологого піску, розхитав кучеряві верби та гострошпилі осокори.
На урок фізкультури я йшов без будь-якого ентузіазму. Напевно, зараз почнемо з розминки.
Не забувайте людям казати добрі слова. Добрі слова — стежина до порозуміння та щирості у взаєминах.
Д/з с.127
Три разки жовтуватих від часу намистин, загорнуті в руду панчоху, перейшли мені в спадок від бабусі. У нас, па півдні Вінниччини, таке намисто називали баламутами — перекручене від «перламутр».
Бабуся в ньому виходила заміж, а до неї — її мама. Бабуся тримала баламути у великій скрині на самому дні, під горою домотканих скатертин, рушників і сорочок. Діставала дуже рідко, але коли це ставалося, завжди пускалася в спомини. Розповідала, що до неї часто приходили дівчата брати баламути на своє весілля. Тоді особливих статків не було, тому такі позички були звичні.
Намисто свідчило про статус його власниці: що більше разків на шиї — то багатшого вона роду. Найдорожчим було червоне із середземноморських натуральних коралів. Одна низка могла коштувати, як добра корова. Найдешевшими були пацьорки — з дрібних скляних або дерев’яних намистин. Баламути йшли десь посередині між коралями та пацьорками.
Бабуся казала, що розділить баламути й дасть по одному разку в сім’ю кожного з трьох синів — дочок у неї не було. А недавно потай віддала все мені. Може, тому, що я найбільше любила слухати про її молодість?
Б (другий абзац)
1. Дієслова та форми дієслів (виходила, мала, тримала, діставала та ін.).
2. Однорідні члени речення (тримала у великій скрині на самому дні, під горою домотканих скатертин, рушників і сорочок).
3. Лексичні повтори (тримала баламути, брати баламути).
1. Відкриття рентгенівських променів.
— 8 листопада 1895 року німецький професор фізики Вільгельм Рентген відкрив промені, котрі назвав «Х-променями».
— Найбільш ранні дослідження променів датуються 1880 роком.
— У 1877 році український фізик Іван Пулюй також виявив аналогічне явище.
— У 1883 році Х-промені виявив і німецький фізик Філіп фон Ленард.
— Вільгельма Рентгена вважають винахідником Х-променів завдяки тому, що він першим став систематично їх вивчати.
— Він був першим, хто зробив фотознімки в Х-променях.
— Досить швидко відкриття почало застосовуватися в медицині.
— За своє відкриття в 1901 році Рентген отримав першу Нобелівську премію з фізики, яку під час Першої світової війни віддав уряду Німеччини.
ГДЗ 9 клас Українська мова Підручник Авраменко Грамота 2017
А, В
То у чому ж, на думку сучасного підлітка, загадка Джоконди? Можливо, в таємничій м’якості усмішки чи складених одна на одну ніжних дівочих (а можливо, юначих) руках? Чи в доторку до душі кожного, хто її бачить, адже, без сумніву, можна стверджувати, що справжня загадка Джоконди у тому, що жодна людина не залишається байдужою, коли її бачить. А це і є ознакою справжнього мистецького вміння!
2. Хто мав нагоду побувати на вулиці Садовій у селі Хочиному, що на Житомирщині, той обов’язково звернув увагу на квітковий розмай на подвір’ї однієї господині.
Чого тут тільки немає! По весняній порі зацвіли червонощокі тюльпани, за ними — білоголові нарциси, а ген постелився по землі синій в’юнкий барвінок, а попід тином пишно всівся кущ бузку. М’яко запахло м’ятою. Ближче до літа розпустять свої рясні бутони півонії. Стрілами-листками вп’ялися в небо фіолетові півники. Кущі смородини та порічок порозкидали нитки налитих червоних і чорних намистин, ніби вихваляючись перед волохатим аґрусом. Проте найповажніші серед усіх — мальви.
Справжній квітковий карнавал починається восени: чорнобривці, майори, матіоли. І все це — поряд із цілим загоном барвистих жоржин і розвихрених хризантем.
Вправа 3, с. 122
А До батька по розум
Повага до старших, до батьків уважалась у народі рисою, притаманною кожній порядній і вихованій людині. Навчаючи дітей поважати старших, їм розповідали різні повчальні історії, легенди й казки. Наведемо одну з найпоширеніших. Давно-предавно старих людей, які вже нічого робити не могли, спускали спеціальним пристроєм у провалля, щоб дарма хліба не їли. Проте один чоловік дуже любив свого батька й, не виконавши жорстокого закону, заховав його в хліві. Щодня вій потайки від односельчан носив батькові їжу. Минуло кілька років — і в селі стався недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чомусь зажурений, розпитав про все й порадив зняти снопи зі стріхи, ще раз обмолотити їх і засіяти. Син так і зробив, У нього хліб зійшов найкраще, і найбільша пива була засіяна. Усі люди стали допитуватися чоловіка, як він До такого додумався. Той спочатку мовчав, а згодом розповів, що батько так навчив.
З того часу люди вже не спускали старих у провалля, а навпаки, стали шанувати їх до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навчать.
Вправа 4, с. 122
Упритул, нарізно, удвох, пошепки, наздогін, донедавна.
Ключ. Лохина.
Д/з с. 123
А, Б, В
Визнання
У 1904 році Олександр Мурашко повернувся до Петербурга. Він багато працював, прагнучи на практиці закріпити те, чого навчився, і винайти те нове, що допомогло б утвердити власні мистецькі позиції. Такою новою роботою для художника стала картина «Карусель». Картина принесла Олександрові Мурашку європейське визнання: представлена на Десятій мюнхенській міжнародній виставці, вона отримала золоту медаль. І закрутилася карусель запрошень художникові зі столиць і міст Європи — Берліна, Відня, Парижа, Амстердама, Мюнхена.
Ось одне з них: «Вельмишановний пане, ми маємо за честь і задоволення запросити Вас на найближчу виставку, яка працюватиме з 22 серпня по 31 жовтня 1910 року. Ми організуємо для Вас найкращий прийом. Сподіваємося, що Ви приймете наше запрошення. Вас запрошує Венеція, місто мистецтв». Персональну виставку з двадцяти п’яти робіт Олександр Мурашко експонував у Берліні, Дюссельдорфі, Кельні. Згодом художник брав участь у мюнхенських виставках. Твори українського майстра мали неабиякий успіх у європейської публіки. Картину «Карусель» було куплено на виставці для Музею образотворчого мистецтва в Будапешті.
Це визнання не тільки художника — це визнання його батьківщини.
1. Захотілося знову весни, захотілося знову любові (речення просте, неокличне, розповідне, односкладне, безособове, поширене, ускладнене, повне).
2. Учися не до старості, а до смерті (речення просте, неокличне, спонукальні, односкладне, означено-особові, поширене, ускладнене, повне).
3. Червону руту не шукай вечорами (речення просте, неокличне, спонукальні, односкладне, означено-особові, поширене, неускладнене, повне).
4. Відпочиваю від гримучих трас, камінних стін і мурашиння літер (речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, означено-особові, поширене, повне, ускладнене).
5. Зимовий вечір (речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, називне, поширене, повне, неускладнене).
Вправа 2, с. 125-126
1. б,
2. а.
3. в.
4. в.
5. г.
3. Народження пісні
План
1. Автора музики "Реве та стогне..." згадують нечасто.
2. Народження мелодії.
3. Намагання оприлюднити пісню.
4. Спів пісні під час спектаклю Кропивницького.
5. Спектакль перервано, але твір вилетів на волю.
Вправа 4, с. 127
Ілля — Ілліч, Іллівна, Ігор — Ігорович, Ігорівна, Юрій — Юрійович, Юріївна, Григорій — Григорович, Григорівна, Василь — Васильович, Василівна, Андрій — Андрійович, Андріївна, Богдан — Богданович, Богданівна, Лука — Лукич, Луківна.
Вправа 5, с. 127
Дніпро в межах Києва широкий. Він є третьою за площиною басейну річкою Європи.
Небувальщину про горіха мені розповіла мама. Ненька — моя найулюбленіша та найщиріша подруга.
Північний вітер зірвався якось несподівано. Пролетів через поле, кинув уздовж річки пригоршні вологого піску, розхитав кучеряві верби та гострошпилі осокори.
На урок фізкультури я йшов без будь-якого ентузіазму. Напевно, зараз почнемо з розминки.
Не забувайте людям казати добрі слова. Добрі слова — стежина до порозуміння та щирості у взаєминах.
Д/з с.127
Три разки жовтуватих від часу намистин, загорнуті в руду панчоху, перейшли мені в спадок від бабусі. У нас, па півдні Вінниччини, таке намисто називали баламутами — перекручене від «перламутр».
Бабуся в ньому виходила заміж, а до неї — її мама. Бабуся тримала баламути у великій скрині на самому дні, під горою домотканих скатертин, рушників і сорочок. Діставала дуже рідко, але коли це ставалося, завжди пускалася в спомини. Розповідала, що до неї часто приходили дівчата брати баламути на своє весілля. Тоді особливих статків не було, тому такі позички були звичні.
Намисто свідчило про статус його власниці: що більше разків на шиї — то багатшого вона роду. Найдорожчим було червоне із середземноморських натуральних коралів. Одна низка могла коштувати, як добра корова. Найдешевшими були пацьорки — з дрібних скляних або дерев’яних намистин. Баламути йшли десь посередині між коралями та пацьорками.
Бабуся казала, що розділить баламути й дасть по одному разку в сім’ю кожного з трьох синів — дочок у неї не було. А недавно потай віддала все мені. Може, тому, що я найбільше любила слухати про її молодість?
Б (другий абзац)
1. Дієслова та форми дієслів (виходила, мала, тримала, діставала та ін.).
2. Однорідні члени речення (тримала у великій скрині на самому дні, під горою домотканих скатертин, рушників і сорочок).
3. Лексичні повтори (тримала баламути, брати баламути).
1. Відкриття рентгенівських променів.
— 8 листопада 1895 року німецький професор фізики Вільгельм Рентген відкрив промені, котрі назвав «Х-променями».
— Найбільш ранні дослідження променів датуються 1880 роком.
— У 1877 році український фізик Іван Пулюй також виявив аналогічне явище.
— У 1883 році Х-промені виявив і німецький фізик Філіп фон Ленард.
— Вільгельма Рентгена вважають винахідником Х-променів завдяки тому, що він першим став систематично їх вивчати.
— Він був першим, хто зробив фотознімки в Х-променях.
— Досить швидко відкриття почало застосовуватися в медицині.
— За своє відкриття в 1901 році Рентген отримав першу Нобелівську премію з фізики, яку під час Першої світової війни віддав уряду Німеччини.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter