ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Авраменко О.М.] 2017
14.12.2018,
9 Клас / Українська мова,
16 550,
0
Вправа 1, с. 16
1. На тротуари листя липо, не тратячи на літ зусиль, і, пролітаючи, машини здіймають жовту заметіль.
2. Ніжно дзвеніла хвоя смерек, змішавшись із шумом ріки.
3. Вишні, зацвівши, в росах заплачуть.
4. Над лісом загорілася, а потім затріщала, ламаючись, блискавку.
5. Ліс на хвилину примовк —, ані шелесне, завмерши.
6. Зігнув прохожих у дугу мороз, насупившись Сердито.
7. Тут, у полонині, де небо накриває бездонні простори, що живуть у самотині тільки для себе, вікує тиша.
8. Над полем, у високості, співали жайворонки.
9. Старі верби стоять похнюпившись.
Вправа 2, с. 16
1. На пухких плавневих ґрунтах, збагачених весняним намулом, - усе йде в ріст, фантастично жене так, паче десь на іншій: планеті, нагрітій іншим живлющим сонцем.
2. Пройшла гроза, прозора і висока. Встає гілля, налите синім соком, і ярина, і яблуневий плід.
3. Заграв, зарум'янився Дніпро, злегка повитий свіжим серпанковим туманцем.
4. На високих місцях поріс, як джунглі, сивий полин і п’янив повітря гіркими пахощами, густими й задушливими.
5. Місячним сяйвом залиті мріють сади.
6. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ!
7. Тьмяно полискували наповнені водою колії.
8. Спіймаєш коника-стрибунця й чуєш, як він, маленький, рветься в тебе крізь пальці своїм пругким тільцем.
9. Спить місто, Оповите серпанками теплої літньої ночі.
Вправа 3, с. 17
1. Весна — дівчисько в ластовинні, ще не ціловане в уста...
2. Старезні пні — кошлаті поторочі — літопис тиші пишуть у траві.
3. Ліси шумлять — моє зелене віче.
4. Ось вони — рідні озера та луки в синім добрі солов’їних ночей.
5. Ліс, або як серби кажуть, шума — це не просто сосни та дуби.
6. Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів — почесна варта весни.
7. Тим часом справжні отари — золоте руно степовиків — блукають по всьому
примор’ю, вигулюються перед зимою.
8. Ще неначебто вчора грали білі завірюхи — оркестри зими.
9. Через вузький пересип були перекопані єрики, цебто канали.
Вправа 4, с. 17
1. Більше жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду.
2. Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези.
3. Ні птиць, ані людей, опліч ясної зірки в високості.
4. На відміну від зими, осінь не краде барви в дерев, а одягає їх у золоте , червоне і гаряче.
5. Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині.
6. 1а, 2г, 3б, 4д.
Вправа 7, с. 18
1. Серпневе сонце, загрузну виш у сизій хмарі, поволі ховалося за небокрай.
2. Тіні, березі моря, ставали довшими.
3. Корабель ніби застиг у морі, але насправді він стрімко наближався до порту, долаючи високі буруни хвиль.
4. Тут, поміж спітнілих і знервованих тіл, із букетами квітів і посиленим серцебиттям очікували своїх рідних і дорослі, і малеча.
5. Ще мить — і сонце сховається, а море втратить ніжно-рожеву барву, розбризкану по вершечках хвилі.
Д/з с. 18
I.
1. Іде гроза, садам замлілі руки цілувать.
2. І полився снів наївний, наче гірський струмок.
3. Під його поглядом помолодшала зелень лісу, а вода, заспокоюючись, раптом потекла врівноваженим блакитним диханням.
4. З лісів потяг легенький вітерець, свіжіший і мокріший.
5. Твої пісні, пройняті сонцем, у ясну далеч полетять.
6. Туман, тікає за хату.
7. Бувало, лелека, сторожуючій, засинав на одній нозі й, надаючи,котився по стрісі.
8. Старі верби стоять похнюпившись.
9. Міст просто поєднав два протилежні береги, творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.
10. Ці звуки можуть линути довго, витворюючи скупу й одноманітну мелодію.
II. Моя фіранка (штацельний лубок) хитає лоджій обриси суворі.
12. Крім куренів, була в коші паланка (житло кошового й старшини).
Вправа 1, с. 19
А стиль: науковий, підстиль: науково-навчальний.
Б тип мовлення: опис.
В
1. Нейтральна лексика: пума, лев, живе, хутро.
2. Терміни: ссавець, сімейство котячих, копитні тварини.
3. Використання цифр, фактів: 180 см, маса понад 100 кг.
4. Логічність (1. Пума як ссавець. 2. Ареал проживання. 3. Опис тварини).
Вправа 2, с. 20
А стиль: науковий, підстиль: науково-публіцистичний .
Б тин мовлення: розповідь.
В План розповіді за текстом,
1. Сучасні досягнення науки.
2. Способи визначеная кількості тварин дослідниками,
3. Дослідження білих ведмедів в Арктиці (супутниковий зв’язок, аерофотозйомка).
4. Науковець Фретвелл та робота з дослідження китів.
5. Види тварин, життя яких е предметом наукових досліджень.
Д/з с. 20
Твір — роздум на тему: "Чому людина повинна дбати про тварин, особливо про тих, що вимирають?"
Людина споконвіку вважає себе царем природи. Це помилкове твердження у сучасному житті виявляється у надзвичайно складній екологічній обстановці у багатьох частинах планети. То людина повинна дбати про своїх менших братів? Американський дослідник Джералд Дарелл наголошує, що у тварин немає депутатів, їм нікому скаржитись, крім нас, людей, які разом із ними заселяють цю планету.
Карстові провалля, знищення екваторіальних лісів, вимирання окремих видів тварин і рослин є наслідком ірраціональної поведінки людини. Про що можна говорити, якщо упродовж останніх 20 років чисельність тварин, занесених до Червоної книги Харківщини, збільшилась у 20 разів?! Поступово зникає ховрах плямистий, майже не залишилось савок, рідко можна зустріти жука-оленя... То чого ж ми чекаємо, люди? Давайте разом зберігати природні ресурси для майбутніх поколінь. І кожен повинен почати негайно!
1.
1. «Це я, ваш Пірат, упізнаєте?» (П) — гавкав він крізь сльози (А).
2. Далі я подумав, дивлячись на ластівок (А): «От коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же нагодував би ЇХ мухами й хлібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Ісусу Христу» (П).
3. «Що ж його зробить? (П) — думав я, залишивши ластівок (А). — Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всяких гріхів на тім світі» (П).
4. Пірат прокинувся й гавкнув спросоння (А): «А хто там мені бігає по двору?» (П)
5. «Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потім —письменником можна бути. Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації, (П) — думаю собі (А), — у мене особливої немає, бухгалтерії не знаю, що я (П), — думаю собі (П), — робитиму (П)?»
6. А я ото лежу, було, під ліжком, тремтю, носом сьорбаю й думаю печально (А): «Господи! Чого тільки не доводиться переживати через ту літературу?!» (П)
7. А мати, було, лається (А): «Яка ото лиха година картоплю підриває?» (П).
ГДЗ 9 клас Українська мова Підручник Авраменко Грамота 2017
1. На тротуари листя липо, не тратячи на літ зусиль, і, пролітаючи, машини здіймають жовту заметіль.
2. Ніжно дзвеніла хвоя смерек, змішавшись із шумом ріки.
3. Вишні, зацвівши, в росах заплачуть.
4. Над лісом загорілася, а потім затріщала, ламаючись, блискавку.
5. Ліс на хвилину примовк —, ані шелесне, завмерши.
6. Зігнув прохожих у дугу мороз, насупившись Сердито.
7. Тут, у полонині, де небо накриває бездонні простори, що живуть у самотині тільки для себе, вікує тиша.
8. Над полем, у високості, співали жайворонки.
9. Старі верби стоять похнюпившись.
Вправа 2, с. 16
1. На пухких плавневих ґрунтах, збагачених весняним намулом, - усе йде в ріст, фантастично жене так, паче десь на іншій: планеті, нагрітій іншим живлющим сонцем.
2. Пройшла гроза, прозора і висока. Встає гілля, налите синім соком, і ярина, і яблуневий плід.
3. Заграв, зарум'янився Дніпро, злегка повитий свіжим серпанковим туманцем.
4. На високих місцях поріс, як джунглі, сивий полин і п’янив повітря гіркими пахощами, густими й задушливими.
5. Місячним сяйвом залиті мріють сади.
6. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ!
7. Тьмяно полискували наповнені водою колії.
8. Спіймаєш коника-стрибунця й чуєш, як він, маленький, рветься в тебе крізь пальці своїм пругким тільцем.
9. Спить місто, Оповите серпанками теплої літньої ночі.
Вправа 3, с. 17
1. Весна — дівчисько в ластовинні, ще не ціловане в уста...
2. Старезні пні — кошлаті поторочі — літопис тиші пишуть у траві.
3. Ліси шумлять — моє зелене віче.
4. Ось вони — рідні озера та луки в синім добрі солов’їних ночей.
5. Ліс, або як серби кажуть, шума — це не просто сосни та дуби.
6. Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів — почесна варта весни.
7. Тим часом справжні отари — золоте руно степовиків — блукають по всьому
примор’ю, вигулюються перед зимою.
8. Ще неначебто вчора грали білі завірюхи — оркестри зими.
9. Через вузький пересип були перекопані єрики, цебто канали.
Вправа 4, с. 17
1. Більше жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду.
2. Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези.
3. Ні птиць, ані людей, опліч ясної зірки в високості.
4. На відміну від зими, осінь не краде барви в дерев, а одягає їх у золоте , червоне і гаряче.
5. Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині.
6. 1а, 2г, 3б, 4д.
Вправа 7, с. 18
1. Серпневе сонце, загрузну виш у сизій хмарі, поволі ховалося за небокрай.
2. Тіні, березі моря, ставали довшими.
3. Корабель ніби застиг у морі, але насправді він стрімко наближався до порту, долаючи високі буруни хвиль.
4. Тут, поміж спітнілих і знервованих тіл, із букетами квітів і посиленим серцебиттям очікували своїх рідних і дорослі, і малеча.
5. Ще мить — і сонце сховається, а море втратить ніжно-рожеву барву, розбризкану по вершечках хвилі.
Д/з с. 18
I.
1. Іде гроза, садам замлілі руки цілувать.
2. І полився снів наївний, наче гірський струмок.
3. Під його поглядом помолодшала зелень лісу, а вода, заспокоюючись, раптом потекла врівноваженим блакитним диханням.
4. З лісів потяг легенький вітерець, свіжіший і мокріший.
5. Твої пісні, пройняті сонцем, у ясну далеч полетять.
6. Туман, тікає за хату.
7. Бувало, лелека, сторожуючій, засинав на одній нозі й, надаючи,котився по стрісі.
8. Старі верби стоять похнюпившись.
9. Міст просто поєднав два протилежні береги, творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.
10. Ці звуки можуть линути довго, витворюючи скупу й одноманітну мелодію.
II. Моя фіранка (штацельний лубок) хитає лоджій обриси суворі.
12. Крім куренів, була в коші паланка (житло кошового й старшини).
Вправа 1, с. 19
А стиль: науковий, підстиль: науково-навчальний.
Б тип мовлення: опис.
В
1. Нейтральна лексика: пума, лев, живе, хутро.
2. Терміни: ссавець, сімейство котячих, копитні тварини.
3. Використання цифр, фактів: 180 см, маса понад 100 кг.
4. Логічність (1. Пума як ссавець. 2. Ареал проживання. 3. Опис тварини).
Вправа 2, с. 20
А стиль: науковий, підстиль: науково-публіцистичний .
Б тин мовлення: розповідь.
В План розповіді за текстом,
1. Сучасні досягнення науки.
2. Способи визначеная кількості тварин дослідниками,
3. Дослідження білих ведмедів в Арктиці (супутниковий зв’язок, аерофотозйомка).
4. Науковець Фретвелл та робота з дослідження китів.
5. Види тварин, життя яких е предметом наукових досліджень.
Д/з с. 20
Твір — роздум на тему: "Чому людина повинна дбати про тварин, особливо про тих, що вимирають?"
Людина споконвіку вважає себе царем природи. Це помилкове твердження у сучасному житті виявляється у надзвичайно складній екологічній обстановці у багатьох частинах планети. То людина повинна дбати про своїх менших братів? Американський дослідник Джералд Дарелл наголошує, що у тварин немає депутатів, їм нікому скаржитись, крім нас, людей, які разом із ними заселяють цю планету.
Карстові провалля, знищення екваторіальних лісів, вимирання окремих видів тварин і рослин є наслідком ірраціональної поведінки людини. Про що можна говорити, якщо упродовж останніх 20 років чисельність тварин, занесених до Червоної книги Харківщини, збільшилась у 20 разів?! Поступово зникає ховрах плямистий, майже не залишилось савок, рідко можна зустріти жука-оленя... То чого ж ми чекаємо, люди? Давайте разом зберігати природні ресурси для майбутніх поколінь. І кожен повинен почати негайно!
1.
1. «Це я, ваш Пірат, упізнаєте?» (П) — гавкав він крізь сльози (А).
2. Далі я подумав, дивлячись на ластівок (А): «От коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же нагодував би ЇХ мухами й хлібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Ісусу Христу» (П).
3. «Що ж його зробить? (П) — думав я, залишивши ластівок (А). — Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всяких гріхів на тім світі» (П).
4. Пірат прокинувся й гавкнув спросоння (А): «А хто там мені бігає по двору?» (П)
5. «Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потім —письменником можна бути. Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації, (П) — думаю собі (А), — у мене особливої немає, бухгалтерії не знаю, що я (П), — думаю собі (П), — робитиму (П)?»
6. А я ото лежу, було, під ліжком, тремтю, носом сьорбаю й думаю печально (А): «Господи! Чого тільки не доводиться переживати через ту літературу?!» (П)
7. А мати, було, лається (А): «Яка ото лиха година картоплю підриває?» (П).
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter