ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2018

Роздивіться фотографії. Про що свідчить той факт, що пам’ятник князю Володимиру збудували 1853 року - через 865 років після події, якій він присвячений? Чому цей пам’ятник майже без змін збережений до сьогодні?

Бо добре дбають за його станом.

Що вказує на те, що Володимир хрестив Русь?

Бо він тримає хрест.

Які деталі на першій світлині дають підстави для висновку, що її зроблено понад 150 років тому?

Старі будівлі та повністю змінена алея.

Прочитайте розповідь літопису про хрещення киян. Які слова в літописному переказі вказують на рішучість намірів Володимира впровадити християнство як державну релігію?

“Якщо не з’явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде”

1. Знайдіть 7-10 відмінностей між сучасним виглядом собору та його реконструкцією. Чи істотно він змінився за свою майже тисячолітню історію ззовні? Чому, на вашу думку, зміни все-таки відбулися?

Змінився, щоб укріпити та зміцнити будівлю.

2. Якими словами-прикметниками можете схарактеризувати зображену споруду? Як ви думаєте, яке враження справляв собор на наших предків? Поміркуйте про те, що повинні були знати й уміти давні будівничі, щоб спорудити Софію Київську.

Де вони могли здобути цей досвід? Це споруда просто неймовірна і треба мати великий досвід, щоб збудувати її.

• Що найбільше вразило з розповідей про перших князів?

Розповідь про князя Данила.

• Про кого хотіли б дізнатися більше?

Хотілось би більш детально вивчити біографію князя Данила.

• Чи є у вашому рідному місті, селі пам'ятні місця чи споруди, пов'язані з іменами давніх володарів Русі?

Так, є. Пам’ятник Д. Галицькому.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Про які події за доби Київської Русі та Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) дізналися? Стисло розкажіть про одну з них. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

Роком 1199-м розпочинають історію Галицько-Волинської держави, коли волинський князь Роман Мстиславович об’єднав Галицьке й Волинське князівства. Добу найвищого піднесення Галицько-Волинської держави історики пов’язують з ім’ям Романового сина - князя Данила (1201— 1264 рр.). Данило заклав низку нових міст, у тому числі Львів, розбудував нову столицю - Холм.

2. У яких реченнях ідеться про Володимира Великого, а в яких - про Данила Романовича. Скориставшись поданими реченнями, складіть розповідь про кожного з князів. 1) Був сином князя Святослава і онуком княгині Ольги. 2) Заснував міста Холм та Львів. 3) Був сином Романа Мстиславовича. 4) Запровадив християнство як державну релігію Київської Русі. 5) Великий князь київський, який правив наприкінці 10 - на початку 11 ст. 6) Коронувався як король Русі. 7) Воював з монголами.

В. Великий – 1,4,5.

Д. Галицький – 2,3,6,7.

3. Про які пам’ятки княжих часів довідалися з тексту параграфа? Схарактеризуйте одну з них за планом: 1) Що це за пам’ятка?

Софійський собор

2) Коли була створена?

1037 р.

3) Чому є цінним джерелом для істориків?

Софійський собор був найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого. Собор був осередком літописання, тут створено першу бібліотеку.

4. За текстом підручника та коментарями до ілюстрацій укладіть таблицю (можете доповнити таблицю пам’ятниками на честь історичних діячів чи подій княжих часів, спорудженими у вашому рідному місті чи селі).

Кому пам’ятник – Д. Галицькому;

Хто автор – Скульптори В. Ярич і Р. Романович, архітектор Я. Чурило;

Де розташований – у м. Львові;

Коли встановлений – в 2001 р.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Чи є у вашому рідному місті (селі) архітектурні споруди княжих часів? Якщо є, то підготуйте розповідь про одну з них на тему «На сторожі пам’яті» за планом:

Храм Івана Хрестителя

1) Коли й за чийого князювання було споруджено пам’ятку?

Храм святого Івана Хрестителя, який розташовується в північно-східній частині площі Старий Ринок, є одним з найдавніших храмів Львова. Точна дата побудови святині невідома і досі є дискусійною серед дослідників історії давнього Львова. Серед можливих дат побудови фігурують такі роки - 1201, 1234, 1250, 1260, 1270 і 1370.

2) Які елементи в будівлі найбільше вражають?

За однією з версій храм було зведено у 1201 році на честь народження Данила Галицького, а у 1230-их роках тут зупинялись монахи домініканського ордену.

Інша версія говорить, що храм було зведено для Констанції, дружини Лева Даниловича, яка була ревною католичкою і домоглась побудови католицької святині в місті. Після її смерті храм було передано вірменам-уніатам.

Третя версія заснування святині говорить, що вірмени збудували храм у 1370 році, який наприкінці ХІV століття перейшов до рук католиків. Якби там не було, але залишається фактом те, що дана святиня є однією з найдавніших споруд Львова.

3) Як складалася доля споруди?

У 1415 році костел було включено до парафії новоствореної латинської катедри. Проте з часом храм почав занепадати, адже практично залишився без прихожан, бо навіть нечисленні католики, що мешкали поруч, надавали перевагу костелу Марії Сніжної. В результаті наприкінці ХVІІІ століття костел практично перебував в стані забуття.

Фатальною для храму могла стати пожежа, яка у 1800 році суттєво понищила вже закритий на той момент костел. Храм доволі довго стояв в понищеному стані, аж поки у 1836 році не знайшлись кошти на його відновлення. Проте роботи було виконано вкрай непрофесійно, бо вже у 1855-1860 роках довелось проводити нові роботи щодо порятунку святині.

Чергову перебудову, яка по суті змінила обличчя храму, було проведено протягом 1886-1888 років за проектом Юліана Захаревича. В той час костел практично втратив будь-які давні риси, адже перебудову було виконано в псевдороманському стилі.

У 1986–1992 роках було проведено нові реставраційні роботи, які було здійснено за проектом інституту «Укрзахідпроектреставрація». Основною метою даної реставрації було надання споруді первісного вигляду, після чого про перебудову Захаревича тепер нагадує лише фасад.

З 1993 року в костелі розмістився музей пам'яток стародавнього Львова, який є одним з відділів Львівської картинної галереї. У 2009 році храм було освячено під титулом святого Івана Хрестителя. З того часу споруду ділять між собою церква і музей.

Одразу ж за костелом стоїть висока будівля колишнього монастиря служниць Христового Серця. Дану споруду було зведено у 1911 році за проектом Едмунда Жиховича. Після Другої світової війни обитель було закрито, а на початку 1950-их років в будівлі розмістилась лікарня Першого медичного об'єднання, тепер це Перша клінічна лікарня.

Поруч з храмом розташовується мурована під три дзвони дзвіниця. У 1939 році дзвони зникли, проте залишилось невідомо чи це німці постарались, чи вже радянська влада. Після чого понад 70 років дзвіниця стояла без основних своїх атрибутів, аж поки у 2010 році не було встановлено нові дзвони, які спеціально для храму Івана Хрестителя було виготовлено у Польщі на ливарні Кавінських.

2. У тексті підручника йшлося про пам’ятку церковного будівництва - Софійський собор. Спробуйте уявити, які житла собі будували мешканці тогочасних міст та сіл. Поясніть, чому ви так думаєте.

3. Прочитайте текст. Роздивіться макет «міста Володимира». Знайдіть на ньому споруди, про які йшлося.

Яким був Київ за Володимира Великого?

За часів князя Володимира навколо центра Києва було споруджено міцні укріплення. Зводився й новий дитинець - «місто Володимира» з трьома в’їзними брамами, до яких прилягали високі оборонні вали. Найвизначнішою спорудою Києва 10 ст. стала церква Богородиці - Десятинна. Поряд із церквою розташовувалися розкішні князівські палаци - саме тут Володимир справляв гучні бенкети, пам’ять про які й досі живе в билинах. На дитинці мешкали й найвпливовіші київські можновладці. «Місто Володимира» мало кілька вулиць, які пролягали від воріт до центральної площі - Бабиного торжка. Та хоч як зріс дитинець за часів Володимира, він усе ж таки був лише частиною Києва - нехай і центральною, проте аж ніяк не найзаселенішою. По-справжньому вирувало життя на київському Подолі. Велику частину Подолу займало київське торговище, де сходилися гості, тобто купці з різних куточків світу. Саме на Подолі швартувалися їхні кораблі, бо тут розташовувалася київська гавань.