ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2018

Роздивіться зображення-реконструкції давнього міста та села. Які особливості забудови привертають увагу?

Житла наші предки заглиблювали в землю на 30-80 см, іноді й більше, тому їх називають напівземлянками.

Що відрізняє село від міста? Як ці відмінності відбито в значенні слів? Який будівельний матеріал використовували за часів Київської Русі в будівництві?

У давньому селі було півтора-два десятки жител, споруджених з дерева. Житла наші предки заглиблювали в землю на 30-80 см, іноді й більше, тому їх називають напівземлянками.

Усі продукти праці за тих часів виробляли задля задоволення потреб самих виробників у харчах, одязі, знаряддях праці, предметах побуту, а не для продажу. Таке господарство називають натуральним. Поступово натуральне господарство витіснило ринкове, тобто господарство, що виробляє продукцію на продаж.

Що довідалися про життя селян за часів Київської Русі? Які відомості виявилися для вас зовсім новими? Про що доводилося читати раніше? Поясніть на прикладі життя селян за тієї епохи, у чому виявлявся натуральний характер їхнього господарства? Як ви думаєте, коли на зміну натуральному господарству прийшло ринкове?

Через неврожаї, що спричиняло високу смертність населення. У першій половині 19 ст. селяни були позбавлені фахової медичної допомоги, тож у селах часто спалахували епідемії. – н.

Як і за часів Київської Русі, селяни засівали поля вручну, а збирали врожай за допомогою серпів і кіс. Молотили так само по-прапрадідівському - ціпом. Ґрунт обробляли двоколісним плугом, у який упрягали волів. Технічне оснащення сільського господарства не здатне було забезпечити високі врожаї. Дошкульних ударів селянським господарствам завдавали шкідники та стихійні лиха - посухи, зливи з градом, приморозки тощо. – в.

Прийшло ринкову, через не змогу селян зробити достатньо врожаю, щоб мати як вижити.

• Що, по-вашому, здатне повернути людей до сіл? Розкажіть про своє перебування в українському селі. • Що вразило найбільше? • Чому городяни дедалі частіше прагнуть придбати садибу в селі?

Новітні технології допоможуть покращити виконання певних планів на селі та полегшать роботу. Тоді люди захочуть туди вернутися, хоча навіть зараз безліч людей, котрі мешкають в місті, але мріють про життя в селі, треба лише заохотити їх до цього.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ 1-2. Розкажіть про життя в селі за планом: 1) Як і коли виникали села? Що характерне для їхньої забудови? 2) Хто проживав у селах? Якими були заняття їхніх мешканців? 3) Що визначало життя українських селян наприкінці 1 8 - у 19 ст. ? 4) Що характерне для розвитку сіл сьогодні?

3. Складіть словничок із 5-6 нових слів, що стосуються буденного життя в українському селі, усно витлумачте їх.

Епідемія, напівземельних, ринкова і натуральна економіка.

4. Складіть план розповіді про помешкання, їжу селян (на вибір).

Багато людей справедливо вважають, що життя в місті сильно відрізняється від життя в селі, і вони абсолютно праві, тому що так воно і є. Міський житель проживаючи в багатоквартирному будинку, щодня вирушаючи на роботу і за покупками навіть уявити собі не може, наскільки він не знайомий з навколишнім світом, який виходить за рамки його квартири.

Задача такої людини полягає в тому, щоб виповнювати свою роль робітника, сім’янина, перехожого, який з подивом спостерігає за змінами, що відбуваються щорічно в природі. у нього найімовірніше є машина, і тому, такій людині зовсім не обов’язково ходити пішки, він не може відчути всю принадність прогулянок в лісі, ранкових купань на березі річки, втечі від пустотливих гусей по мокрій і холодної росі, його життя проходить в кам’яних джунглях міста, біля комп’ютера і телевізора, і лише зрідка скрашується поїздками на природу, або на море.

Вони позбавлені всього того, чим володіють сільські жителі, які можуть насолодитися природою і чистим повітрям повною мірою, крім того, жителі села ведуть образ життя зовсім відмінний від міського, оскільки городянину зовсім необов’язково після робочого дня йти на поле, чи город, він може присвятити вільний час відпочинку, тоді як сільський мешканець, щоб прогодувати себе і свою сім’ю і сьогодні змушений працювати цілий день.

Село по колишньому традиційно, тут не визнають віянь моди і стилю, рідко дивляться популярні передачі та програми, оскільки своїх турбот вистачає. Приїжджий буде приємно здивований тим, як тихо і мирно живуть люди в селі, свари сусідів, які так часті в міських будинках, тут велика рідкість. Але слід сказати, що життя на селі, як і життя в місті має свої плюси і мінуси, тому людині найкраще жити там, де йому спокійно і комфортно, а не прагнути слідувати загальному думку, що зробить життя і в місті і на селі дуже приємною.

Село чи місто не має значення, коли людині подобатися місце де він живе, де жили його рідні, чисте повітря села потрібно заробити наполегливою працею на грядках, а новинки техніки і модний одяг заробляются важкою працею в задушливому офісі і постійної штовханині, тому кожна людина сама визначає свою долю.

На основі текстів та ілюстрацій складіть перелік речей, що належали до традиційного українського жіночого та чоловічого костюмів.

«Жінки й дівчата звичайно носять довгі свитки. Спідниці та фартухи шиють з барвистого, у великі квіти полотна або з блакитної чи червоної матерії, яку селяни виготовляють і фарбують самі. На околицях Києва жінки та дівчата носять сорочки з тонкого полотна з довгими й широкими рукавами, прикрашені майстерно вишитими червоними узорами. Чоботи жінки і дівчата носять майже завжди, особливо у святкові дні. Головний убір жінок дуже різний. Дівчата, як і жінки, носять на шиї багато разків намиста, найбагатші мають червоне коралове намисто.»

«Чоловіки одягають свитки, вони пошиті із грубого сукна, виготовленого ними самими з вовни власних овець. Свитки досить добре захищають від дощу, вони широкі, звичайно довгі. Узимку вони одягають під цю свиту кожух з овчини, необхідний у цьому кліматі; у ньому можна переходити люті холоди. Оскільки кожухи й свитки не мають ґудзиків, то їх стягують поясом. Селяни майже всі носять чоботи, рідко і лише в період польових робіт вони взувають сандалі, які називаються личаками або постолами»

Порівняйте опис дівочого вбрання в повісті Г. Квітки-Основ’яненка з описом де ля Фліза. Який текст багатший на деталі? Як це можна пояснити?

Найбільш детальніший опис де ля Фліза.

Чому обидва тексти є історичними джерелами?

Бо розповідають певні історичні факти.