ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2018

На лінії часу позначте роки створення Київської братської та Лаврської шкіл та рік, коли ці навчальні заклади об’єдналися в Київську колегію, незабаром названу Києво-Могилянською академією. Цікава доля цього навчального закладу, адже року 1992-го (після 175-літньої перерви) діяльність Києво-Могилянської академії було відновлено. Скільки років сьогодні славетній академії?

Школа Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р.

Року 1632-го почала діяти Київська колегія.

1817 – 1632 = 185(р.) – діяла до закриття.

2019 – 1992 = 27 (р.) – після відновлення.

185 + 27 = 212 (р.) – діяла стільки за весь час.

1. Що ви довідалися про розвиток освіти? Розкажіть про братські школи. Про які права та обов’язки тогочасних учителів та учнів дізналися з джерела? 2. Складіть план розповіді про Києво-Могилянську академію. 3. Чим уславився Петро Могила?

Року 1632-го почала діяти Київська колегія, яка протягом тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом не лише в Україні, а й у всій православній Європі. Життя їй дали дві київські школи - ш кола Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р. тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою. Власне, Петрові Могилі належала ініціатива злиття двох ш кіл в одну та створення на цьому підмурку школи вищого типу. Невдовзі Київську колегію стали називати академією, бо вона надавала вищу освіту та була подібною до європейських університетів. А ще до її назви долучилося прізвище Петра Могили - адже йому вона завдячувала своїм життям.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Про які події освітнього життя дізналися? Стисло розкажіть про одну з них.

Року 1632-го почала діяти Київська колегія, яка протягом тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом не лише в Україні, а й у всій православній Європі. Життя їй дали дві київські школи - ш кола Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р. тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою. Власне, Петрові Могилі належала ініціатива злиття двох ш кіл в одну та створення на цьому підмурку школи вищого типу. Невдовзі Київську колегію стали називати академією, бо вона надавала вищу освіту та була подібною до європейських університетів. А ще до її назви долучилося прізвище Петра Могили - адже йому вона завдячувала своїм життям.

2. Уявіть, що вам трапилися пошкоджені давні рукописи, де вціліли тільки окремі слова. Висловте припущення, про що йшлося в тексті. 1) Володимир Великий, Київ, школи для дітей знатних людей;

Освітня політика київського князя Володимира

Київський період (X–XIII ст.) зайняв особливе місце в історії східних слов'ян. У зазначену епоху становлення давньоруської народності та державності відбулися суттєві зміни у вихованні й навчанні дітей і молоді. У 988 р. київський князь Володимир (979-1015, син Святослава, внук Ігоря та Ольги), якого прозвали Великим, вирішив охрестити український народ і через хрещення підняти авторитет свого роду та Київської Русі у світі. Прийняття християнства сприяло зміцненню Давньоруської держави, розширенню економічних і культурних зв'язків, подальшому розвитку науки та освіти. Мовою богослужіння, літератури й навчання була слов'янська зі слов'янським алфавітом (кирилиця).

З прийняттям християнства в Київській Русі стали вестися літописи. У літописах є згадки про те, що "Володимир же... почав ставити по містах церкви і попів і приводити по всіх містах і селах людей на хрещення. Пославши, почав він забирати в нарочитої наді (знатних високопоставлених людей – авт.) дітей і віддавати їх на навчання книжне; матері ж дітей цих, тому що ще не укріпилися були у вірі, плакали по них, як по померлих".

Володимир заснував школу в Києві. Діяла вона при Десятинній церкві (збудована на честь Богородиці, назва пішла від того, що на утримання духовенства князь призначив десяту частину свого майна). Це був державний навчальний заклад, оскільки утримувався за рахунок князівської казни. У школі не просто навчали грамоти, а давалась на той час досить серйозна освіта. Основу навчання становили сім вільних мистецтв: тривіум (граматика, риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Це був заклад підвищеного типу, а його учні вже до початку навчання вміли читати та писати. Випускники поповнювали ряди вищого ешелону державної та церковної влади. Зазначене дозволяє припустити, що до заснування освітніх закладів Володимиром уже мало місце елементарне навчання дітей.

Шкільна справа та релігійність педагогічної думки розквітали, оскільки школи засновувалися також у інших регіонах, зокрема Новгороді, Чернігові. Школи мали елітарний характер, оскільки навчалися переважно діти привілейованих верств населення. Навчання було індивідуальне. До шкіл дітей брали переважно із семи років. Учні сиділи всі разом, проте з кожним учнем учитель займався окремо. Діти навчалися читати, писати, рахувати, а також вивчали деякі відомості про природу, з математики, історії різних країн. За це батьки сплачували мзду (плату). Навчання книжне давало як підвищену освіту, так і елементарну.

2) Софійський собор, графіті, абетка;

На стінах Софіївського собору в різних місцях збереглися середньовічні написи та малюнки - графіті, залишені священиками та відвідувачами собору. Це цінні пам'ятки древньоруської писемності, важливі історичні документи, з яких ми черпаємо цікаві відомості про різні сторони життя Стародавньої Русі. Найцікавіші з них ті, що розповідають про політичні події минулого, згадують імена історичних осіб, відомих з літописів. З-поміж останніх - князь Ярослав Мудрий, його сини Всеволод і Святослав, онуки Святополк і Володимир Мономах, єпископ Лука Білгородський, воєвода Ставр Городятинич та інші. Поряд з написами серед графіті багато всіляких малюнків.

Софіївські графіті значною мірою відбивають мову стародавніх киян, а також указують на високий рівень писемності серед населення Київській Русі тих часів.

Найдавніші написи належать до 30-40 х років XI століття і посередньо свідчать про час виконання настінних розписів храму.

3) Петро Могила, об’єднання лаврської та братської шкіл;

Року 1632-го почала діяти Київська колегія, яка протягом тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом не лише в Україні, а й у всій православній Європі. Життя їй дали дві київські школи - ш кола Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р. тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою. Власне, Петрові Могилі належала ініціатива злиття двох ш кіл в одну та створення на цьому підмурку школи вищого типу. Невдовзі Київську колегію стали називати академією, бо вона надавала вищу освіту та була подібною до європейських університетів. А ще до її назви долучилося прізвище Петра Могили - адже йому вона завдячувала своїм життям.

4) 1805 р., Харків, Василь Каразін;

Перший університет було засновано в 1805 р. у Харкові - зусиллями просвітника, ученого, винахідника Василя Каразіна та інших громадських діячів. Нині Харківський університет носить ім’я свого засновника.

5) студенти, 1834 р., Київська громада,

У 1834 р. було засновано Київський університет імені св. Володимира (зараз - Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Його першим ректором був видатний учений Михайло Максимович.

6) боротьба за український університет, Львів.

Один з найстаріших вищих навчальних закладів України - Львівський національний університет імені Івана Франка. Його історія починається 1661 р. Що правда, тоді цілком утілити план розбудови університету не змогли. З чотирьох факультетів, традиційних для всіх європейських університетів, у Львові діяли лише два. Усі чотири факультети - філософський, юридичний, богословський та медичний - почали діяти від 1784 р. Ви вже знаєте, що першу кафедру історії України, відкриту у Львівському університеті в 1894 р., очолив Михайло Грушевський.

3. Накресліть лінію часу, позначте потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років минуло від відкриття Харківського університету до заснування Київського?

2019 – 1805 = 214 (р.)

4. Що дізналися про розвиток медицини і спорту? Пригадайте факти або терміни, що стосуються розвитку медицини і спорту, запишіть їх.

Визначальним в історії медицини стало 19 ст., що пов’язано з багатьма відкриттями в галузі хімії та фізики. Зокрема, розвиток хімії зробив можливим використання знеболювальних речовин у хірургії, удосконалення лабораторних досліджень. Винайдення антибіотиків дало змогу знизити смертність від інфекційних хвороб, а вакцин - запобігати спалахам епідемій.

Відкриття в галузі медицини, доступність медичних послуг сприяли поширенню ідей здорового способу життя, невід’ємною частиною якого стало заняття спортом. Цікаві подробиці про різноманітні вправи для фізичного розвитку збереглися ще від козацьких часів. Спритності й витривалості запорожці набували у таких вправах, як їзда верхи, кулачні бої, плавання, біг, веслування, підняття ваги тощо. Від кінця 19 ст. в Україні почали поширюватися європейські види спорту, насамперед футбол, виникали спортивні гуртки та об’єднання. Зокрема, 1894 р. у Львові виникло фізкультурно-спортивне товариство «Сокіл», осередки якого незабаром з ’явилися в багатьох містах і селах Галичини та Буковини. На початку 1914 р. у 974 філіях «Сокола» відбули виш кіл 60 тис. юнаків та дівчат, вправляючись у різних видах спорту (велосипедному, веслуванні, фехтуванні, стрільбі (з 1912 р.)), заняттях із протипожежної підготовки та відвідуючи заняття з музики і співу. У 1900 р. створено ще одну фізкультурно-спортивну організацію - «Січ». Першу «Січ» було засновано в с. Завалля (нині село Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.). Невдовзі січові осередки виникли в більшості міст і сіл Галичини.

Перші Олімпійські ігри сучасності відбулися в Афінах (Греція) в 1896 р. Відлік участі України в Олімпійських іграх розпочинають від 1952 р., коли українські спортсмени у складі збірної команди Радянського Союзу вперше взяли участь в іграх XV Олімпіади в Гельсінкі (Фінляндія). Нині проводять літні й зимові олімпійські ігри раз на чотири роки, а від 1992 р. на тих самих аренах відбуваються і змагання паралімпійців, тобто спортивні змагання для людей з інвалідністю. На останніх літніх Олімпійських іграх 2016 р. в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) олімпійська збірна України здобула 11 медалей: 2 золоті, 5 срібних та 4 бронзових.