ГДЗ Українська література 7 клас. Підручник [Авраменко О.М.] 2020

1. Події повісті «Захар Беркут» відбуваються у
Б ХІІІ ст.
2. Установіть відповідність.

Опис героя (героїні)	Герой (героїня)
1 ...мнимий монгол... в білім полотнянім, шовком перетиканім плащі, з луком за плечима й з блискучим топірцем за поясом.	В Мирослава
2 Свіжо промите лице було бліде-бліде, аж зелене, губи потріскались із жари й спраги, очі були червоні від диму й тусклі...	Б Максим Беркут
3 Тепер же він чув виразно, що щось, мов крига, тає в його серці... а серце його, хоч засліплене жадобою власті, усе-таки не було ще настільки глухе на голос сумління...	Д Тугар Вовк
4 Той скакав по майдані, мов скажений, рвучи собі волосся з голови...	Г Бурунда-бегадир

3. Установіть відповідність.

Реплика героя (героїні)	Герой (героїня)
1 - Поки не зустрінемося з тими псами, доти не можемо ночувати.	Г Бурунда-бегадир
2 - Нащо тут великої сили, це сама природа своїми стінами та скалами спиняє вас?	Б Максим Беркут
3 - Нехай собі стріляють, а ви ратища в руки та плазом цодолу!	А Мирослава
4- Вели розложитися війську на ніч і відпочити, а завтра рано сам побачиш, що вони пирснуть перед нашими стрілами, як сухе осіннє листя перед подувом вітру.	Д Тугар Вовк

4. Яку роль, на вашу думку, відіграє сон Захара Беркута на початку VI частини повісті?
Завдяки цьому сну, тухольці знали, що їх чекає біда, яка невдовзі сталася.
5. Передайте своїми словами момент появи Мирослави серед тухольців (опишіть її одяг, поставу тощо). Що найбільше вас вразило в цій картині? Які елементи опису свідчать про давні часи?
На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх, а на голові - гарний бобровий ковпак. Скинувши із себе кожух, показалася женщина в білім полотнянім, шовком перетиканім плащі, з луком за плечима й з блискучим топірцем за поясом.
Мене вразило, що дівчина їхала на коні, була озброєна. В ті часи це було незвично.
6. Прокоментуйте адресовані Захарові Беркуту слова Мирослави про свого батька: «...я... сирота, я не маю вітця!»
Батько Мирослави зрадив свій народ і став служити монголам. Тому дівчина відмовилася від батька і назвала себе сиротою.
7. Знайдіть і прочитайте епізод, у якому Мирослава переконала Захара Беркута у своїх чистих намірах, розтопивши його батьківське серце. Що саме змусило Захара Беркута їй повірити?
У шостій частині Мирослава приносить звістку про те, що Максим живий і у полоні монголів. Далі зізнається, що її батько зрадник, а тому вона не хоче більше вважати себе його донькою. А також передає людям план Максима, як можна затримати ворога.
8. Пригадайте й перекажіть епізод, де виявилася Мирославина мудрість у веденні бойових дій. Які ще фрагменти свідчать про меткий розум дівчини?
«Нехай собі стріляють, а ви ратища в руки, і плазом додолу! Аж коли передні покажуться до половини на горі, тоді разом на них! Самі вони заслонять вас від стріл, а обаливши передніх, ви обалите й задніх. Сумерки сприяють нам, і, відбивши їх сим разом, будемо мати спокій на всю ніч».
9. Чому Бурунда-бегадир назвав Тугара Вовка подвійним зрадником?
Спочатку Тугар Вовк зрадив свій народ, перейшовши до монголів. Потім, коли монголи попали у пастку, Бурунда-бегадир думав, що він зрадив їх.
10. Обґрунтуйте слова полоненого Максима, сказані Тугарові Вовку: «Що моє життя! Я не стою о життя! Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть».
Тугар Вовк пропонував Максиму зрадити свого батька і народ, і сказав що цим він збереже собі життя. Максим відповів йому, що життя в неволі, гірше ніж смерть.
12. Намалюйте словесний портрет одного з героїв (однієї з героїнь) повісті (Мирослави, Захара або Максима Беркутів).
Захар Беркут - «се був сивий, як голуб, звиш 90- літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді...». «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин». Незважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний.
• За історичну основу автор бере правдивий факт нападу монголо-татар на Київську Русь. Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237-1241 роках. У
1237 році монголи на чолі з ханом Батиєм великими силами напали на Київську Русь, захопили її, зруйнували багато міст, а у вересні 1240 року підійшли до Києва. Місто дуже сподобалося ворогам, і вони запропонували мешканцям здати його без бою. За це вони обіцяли зберегти всім життя. Але кияни довго й мужньо захищали своє місто. Тільки у грудні 1240 року монголо-татари захопили Київ. Повне його зруйнування стало трагічним кінцем Київського періоду історії України. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Після падіння Києва південно-західна Русь, або Галицько-Волинське князівство, ще майже сто років зберігало свою незалежність. Її культура розвивалась на основі синтезу давньоруських традицій та впливу західної культури. Галицько-Волинське князівство відіграло надзвичайно важливу роль в історії: зберегло від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східного слов’янства, сприяло їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності; стало новим після занепаду Києва центром політичного та економічного життя; модернізувало давньоруську державну організацію; розширило сферу дії західноєвропейської культури, сприяло поступовому подоланню однобічності візантійського впливу; продовжило славні дипломатичні традиції Київської Русі, що сто років після становлення золотоординського іга з честю представляло східнослов'янську державність на міжнародній арені.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 41

ГДЗ українська література 2020 Авраменко Грамота Підручник 7 клас