ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Коваленко Л.Т.] 2021
24.05.2022,
8 Клас / Українська література,
11 433,
3
Трагікомедія «Сто тисяч» (Сторінка 139 - 158)
Домашнє завданняСкладіть і запишіть у робочий зошит план до біографічної статті про І. Карпенка-Карого.
1. Роки життя.
2. Батьки драматурга.
3. Родина.
4. Палкий прихильник театру.
5. Організація “Громада”
6. Повернення на Україну.
7. П'єси Карпенка-Карого.
Сторінка 144
1. Назвіть дійових осіб першої дії “Сто тисяч”. Розкажіть стисло, що ви дізналися про кожного з них.
Роман і Невідомий, Копач, Герасим Калитка, Савка
Події відбуваються переважно у хаті Герасима Калитки на їхньому хуторі.
2. Поясніть, чому автор уводить у дію Калитку не з першої сторінки твору “Сто тисяч”.
Він готує ґрунт для появи головного героя, дозволяє глядачу п'єси почути про Калитку від інших, перш ніж самому зробити висновок.
3. Розкажіть, про які події з минулого життя Калитки ви дізнались. Як вони характеризують героя?
Герасим придбав землю в поміщика Борща: “Хотів поздравити його з пріобрєтєнієм зємєлькі...”
Це хазяйновита людина, що буває часом жадібна до дурощів, може змусити жінку, іти пішки, щоб не псувати коня.
4. Зверніть увагу на дві репліки у творі “Сто тисяч”: Копач.
Вас вже не обманеш, ви всякого обманете, а це велікоє дело, коли не тебе за чуба держать, а ти других за чуба держиш. Калитка. Ну, то ще побачимо! Я не такий дурень, щоб мене обманили... Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто. Як ці два висловлення дають уявлення про норови в суспільстві того часу? Як ці фрази характеризують Калитку? Чому копач каже: “Вас вже не обманеш...”?
Тому що в тому середовищі - не вважалося поганим когось обманути, якщо зможеш, а от бути самому ошуканим - це було ганебно. Тому все залежало від обставин. Герої добре це знають, і добре знають однин одного.
5. Знайдіть і прочитайте в І дії висловлення Савки й Калитки про те, за що їм страшно. Як ці судження характеризують моральні якості героїв “Сто тисяч”?
“Герасим. Сміливі, сміливі ви, куме, з вами і не такі діла можна робить.
Савка. Ха! Чого там браться? Страшно тілько без грошей, з грішми, сказано ж, і чорт не брат”
Це свідчить про їх подвійні стандарти щодо сумління. І страшно, і хочеться бути з грошима. Це і є проблемою таких людей.
6. У народному уявленні людська душа є вмістилищем чистого й непорочного Святого Духа. А якою є душа в Калитки й Савки? Свою відповідь обґрунтуйте, спираючись на уривки: Савка (набік). Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя. Герасим. Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму!
Ці люди непогані, але через життя в певному середовищі вони стали носіями подібної логіки. Герасим не може спокійно пройти повз наживу. Докори сумління не так сильно мучать його, як факт того, що він не нажився.
7. Знайдіть і прочитайте вислови Калитки про науку. Яку рису характеру виявляє в них герой?
“Що там наука? Забавка дитяча! <...> Я придивився: як тілько вчений, так і голодрабець: ні землі, ні грошей, і таки дурень дурнем - застав його коняку запрягав то й не запряже, він зараз полізе по книжках, по тих ріхметиках шукать, як це робиться”
“Вчений поки бога змалює, то чорта з'їсть”
Він не бачить особливого у науці, освіті. Для нього це лише непотрібний атрибут, що не приносить грошей у житті.
8. Розкажіть, що ви дізналися з першої дії про копача Банавентуру. Чому його прізвисько саме таке? Що між ним і Калиткою спільне, а чим вони відрізняються?
Спільним є азарт і жага до грошей. Втім, Копач живе у якомусь своєму світі, незрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет — Боковенька. Бонавентурі здаться, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. Саме тому його названо Копачем.
Домашнє завдання
1. У робочому зошиті запишіть риси характеру Герасима й епізоди і дії, у яких вони розкрились.
а) жадібність і заздрість;
б) зажерливість, сліпа любов до землі, єдиний сенс життя - гроші;
в) здатність на ризик, шахрайство;
г) лицемірство, деспотизм, грубість, черствість, скупість, безглузда економія;
д) хитрість.
Сторінка 155
1. Висловіть припущення, чому гроші, які дав Калитці Невідомий, не викликали підозри в казначействі. Чому він потім дав Герасиму чистий папір, а не фальшиві купюри?
Можливо, тому що перша частина була добре зроблена, і навіть частково була зі справжніми грошима. Це Невідомий зробив, щоб не викликати підозри. А вже потім можна було, користуючись сліпою жадібністю Герасима давати лише папір.
2. Як Калитка розуміє, що таке гріх? У які моменти він звертається до Бога? Чи збігаються його слова й діла з християнською мораллю? Він по-своєму розуміє гріх. Це для нього бути ошуканим, бідним, обманутим. Він просить бога про смерть, бо це краще, на його думку, ніж бідне життя.
3. Розкажіть, як доповнює характер Калитки його ставлення до дружини. Відповідь підтверджуйте цитатами.
Він настільки жадібний, що змушує жінку іти пішки, боячись за коней: “До церкви можна й пішки піти, тут недалеко — три верстви”
4. Роман соромиться з копачем їхати до Пузиря на оглядини. Проте красим ставиться до нього дуже терпляче й серйозно. Чому? Як така його поведінка доповнює ваше уявлення про Калитку?
Для нього, було дуже важливим одружити сина, бо це було питання грошей і землі. Відповідно зрозуміло і його ставлення до цього питанні Це свідчить про певну далекоглядність Герасима у житті, що не завжди проявляється, коли мова іде, наприклад, про фальшиві гроші.
5. Прокоментуйте епізод, у якому Калитка й Савка вихоплюють ножі, коли мова заходить про поділ фальшивих грошей. Про що він свідчить?
Про неабияку жадібність людей, що може змусити їх піти на злочин.
6. У розмові Романа з копачем мова заходить про фальшиві гроші. Чи погоджується Бандвентура розбагатіти в такий спосіб? Про що така його поведінка свідчить? Чи можна сказати, що образ Банавентури є у творі носієм позитивних якостей? Тоді чому його зображено комічно?
Він по-своєму є мрійником і романтиком. Він краще знайде скарб, ніж обмане когось. Ставлення до подібного в нього негативне: “А-а! Який-бо ти! Ти все на лихе вернеш: викопаєм”
7. Назвіть прийоми, які допомагають сатирично зобразити Герасима Калитку. Наведіть приклади. Чого в його образі більше — трагічного чи комічного?
Мені здається, що більше комічного. Тому що Герасим сам по собі не така вже погана людина. Але середовище і нрави змушують його діяти ризиковано, що не може бути не комічним, бо він не злодій насправді. Але так чи інакше в ньому появляються негативні риси - жадібність, злість, навіть агресія. І це де трагічно.
8. Доведіть, що твір “Сто тисяч” за жанром — трагікомедія.
Образ Герасима Калитки дуже кумедний, і читач щиро може сміятися з нього, але в деяких епізодах не до сміху, коли він хапається за ножа, наприклад. Це початок трагедії особистості.
9. Російський поет Володимир Маяковський сказав: “Театр не дзеркало, що відбиває, а збільшувальне скло”. Прокоментуйте висловлювання на прикладі трагікомедії “Сто тисяч”.
Мабуть, у справжньому житті подібні сюжети трапляються нерідко.
Але більшість людей не поводять себе настільки пафосно, голосно, емоційно. Тому завдання театру “збільшити” саме цей аспект, щоб показати його людям.
Домашнє завдання
1. Складіть план характеристики Герасима Калитки та проаналізуйте його образ.
1. Опис зовнішності.
2. Риси характеру (скують, грубість, жадібність, боягуз).
3. Калитка та оточення.
4. Відношення до землі.
5. Відношення до грошей.
Домашнє завдання
2. Напишіть есе, у якому висловте міркування про актуальність трагікомедії “Сто тисяч”.
Головним образом трагікомедії “Сто тисяч” є Герасим Калитка. Він дріб'язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що “над златом чахне”. Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо “так надійніше”. А в результаті стає жертвою “жидівської” афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто-засліплюють йому очі.
Цей образ не втрачає своєї актуальності і за наших часів, адже зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне, істинне, для яких гроші затьмарили все. Цей твір є одвічним нагадуванням про те, що є дійсною цінністю для всіх нас.
Потрібно пам'ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошева той, хто має здоров'я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно, просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні і коштують набагато більше, ніж сто тисяч.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter