ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Заболотний В.В., Заболотний О.В., Слоньовська О.В.] 2025

Сторінка 72
1. Події в оповіданні «Білий кінь Шептало» відбуваються в усіх місцях, зображених на малюнках, окрім
Б Цирк.
2. Послідовність епізодів у розгортанні подій:
1) Степан обрав Шептала крутити привід.
2) Шептало разом з іншими кіньми йде на водопій.
3) Шептало вирвався з рук хлопчика й помчав у лугову синь.
4) Шептало гепнувсь у грязюку, щоб знову стати сірим.
3. Уявіть, що ви - наїзник І наїзниця та займаєтеся кінним спортом. Ваш кінь - Шептало. Як ви до нього ставилися б, як доглядали б, чи намагалися б зрозуміти його настрій, почуття, бажання?
Я ставивився/лася б до Шептала з повагою і турботою, бо він не просто робочий кінь, а жива істота з характером і почуттями. Доглядав/ла б його уважно, беріг/ла від зайвих навантажень, стежив/ла б за його настроєм, намагався/лася зрозуміти, коли він втомився чи злякався, щоб між нами були довіра й дружба.
4. Розкажіть, покликаючись на текст, чому Шептало змалечку ненавидів табун та які види робіт уважав принизливими для себе. Чи є це свідченням особистої гідності, самоповаги?
Змалку Шептало ненавидів табун, бо його тисла «жива, наполохана хвиля» коней, гостро тхнуло потом, і він хотів бути сам, «і в загорожі, і на пасовиську». Принизливими він уважав крутити привід («цілісінький день ходити по колу, топтати власні сліди») і їхати до міста з возом, соромлячись упряжі й становища «робочої худобини». Це свідчить про його гідність і самоповагу: він прагне свободи й не мириться з роллю раба.
5. Чим Шептало відрізнявся від інших коней, окрім зовнішності? Як зазвичай поводився на пасовиську, дорогою на водопій і під час роботи? Дайте відповідь, покликаючись на текст.
Окрім білої масті, Шептало відрізнявся розумом і внутрішньою незалежністю: умів «прикидатися» покірним і одночасно зберігати в душі волю. На пасовиську й у загорожі він тримався осторонь табуна. На водопій ішов «трохи збоку, трохи позаду, ніби він зовсім не бригадний, а сам по собі». Під час роботи він здавався дуже старанним: «такий покірний і роботящий, тільки віжок торкнись - уже чує», але іноді дозволяв собі стишувати крок і тягнутися до конюшини. Це показує його хитру, але горду вдачу.
Сторінка 73
6. Як білому коневі доводилося відвойовувати своє право в табуні залишатись особливим? Чому Шептало так ревно беріг свій статус?
Своє право бути «особливим» Шептало відвойовував не бунтом, а тихою наполегливістю: щодня відставав від табуна на півкроку, йшов збоку й поглядом ніби домовлявся зі Степаном: «ви ж мене знаєте, нас із тобою таких тільки двоє». Він ревно беріг свій статус, бо вважав себе не простим бригадним конем, а білим, породистим, ніби випадково потрапившим у це «стовпище», і не хотів розчинитися серед сірих.
7. Підтвердите або заперечте подані твердження.
У дитинстві мати розповідала Шепталу про йото дідів і прадідів - гордих білих коней. - Так.
Конюх Степан щонеділі обирав лише Шептала, щоб їздити до міста чи крутити привід. - Ні.
У перші роки упряжного життя Шептало побоювався, аби люди не розгадали, що він тільки прикидається покірним. - Так.
Шептало іноді, ніби звичайний кінь, ліз у тісняву й штовхався, щоб не пити воду з іржею. - Так.
Білий кінь утік від Степана, бо хотів вільно побігати по зеленій траві та напитися чистої річкової води. - Ні (він утік, коли з болісною ясністю відчув свою неволю й несправедливість удару).
Говорячи «я інакший, ніж вони, нас із тобою таких тільки двоє...», кінь Шептало мав на увазі себе й конюха Степана. - Так.
Шептало повернувся в конюшню після нічного купання сліпучо-білим красенем. - Ні (він спеціально вивалявся в грязюці і знов став сірим).
8. Поясніть, чому Шептало вважає, що з конюхом Степаном у нього особливі стосунки. Чи так було насправді? Наведіть аргументи за і проти.
Шептало вважає, що зі Степаном у нього особливі стосунки, бо конюх «ніколи не б’є його, хіба ненароком», рідше посилає на важку роботу й ніби розуміє «тимчасовість своєї влади». Кінь думає, що його цінують більше, ніж інших. Насправді ж Степан усе одно ставиться до нього як до робочої худоби, ганяє батогом і врешті боляче б’є «дротяним охвістям». Тож «особливість» цих стосунків значною мірою - ілюзія в голові Шептала.
9. Уявіть себе психологом І психологинею. Визначте, як змінювався внутрішній стан Шептала, його думки, настрій відповідно до поданих епізодів.
Коли Степан веде коней на водопій - Шептало відчуває приємну втому, навіть ілюзію влади (йому здається, що це він жене табун), страх і ненависть відступають.
Коли Степан ударив Шептала батогом - його охоплюють несподіваний біль, глибока образа й приголомшливий відчай: «усе стало тим, чим було насправді».
Коли коні дійшли до колодязя на косогорі - Шептало стоїть осторонь, виснажений і спраглий, але вже відірваний подумки від табуна, занурений у гіркі роздуми.
Коли хлопчик накинув на Шептала вуздечку - спершу він машинально йде покірно, а потім раптом дуже гостро відчуває свою неволю, що й спричиняє вибух протесту й втечу.
10. З’ясуйте, які художні засоби використано в поданих уривках. Яку роль відіграють ці засоби у творі?
«Дорога впала в зарослий верболозом рукавчик» - метафора: дорога «впала», ніби жива істота. Це робить опис рухливим, передає відчуття зміни простору.
«Його повільно засмоктував глибокий, як прірва, відчай» - порівняння (відчай як прірва) плюс уособлення «засмоктував». Показує безвихідь і те, як почуття цілком поглинає героя. «Ніби перестиглі яблука, по небу прокотився невидимий гуркіт» - порівняння гуркоту з яблуками, що котяться, і уособлення (гуркіт «прокотився»). Це створює відчуття загрози й напруження в небі.
11. Зіставте два образи через подані цитати. Чому Шептало, на вашу думку, постійно намагається виправдати вчинки конюха Степана? Про що це свідчить?
Шептало зображений як гордий, особливий кінь, який цінує свою білизну й відчуває Шептало - «кінь особливий, кінь білий», якому боляче, коли його зневажають і б’ють; він
знає про свою «білизну» й прагне її зберегти хоча б у власних очах. Степан - «маленький чоловічок, землисто-сірий», який тримає владу батогом, хоча й сам тимчасовий. Шептало постійно виправдовує Степана («може, нема кого іншого послати», «без цього ніякого порядку не було б»), бо йому психологічно легше терпіти, вірячи, що люди теж мають свої причини. Це свідчить про його внутрішню шляхетність і залежність: він так боїться повної втрати опори, що воліє звинувачувати себе, а не кривдника.
12. Прочитайте виразно уривок від слів «Але з кожним кроком до річки...» до слів «шкодуючи, що втамував спрагу» (с. 70). Знайдіть і випишіть художні деталі, метафори. Перекажіть усно прочитане близько до тексту, використовуючи виписані слова (сполучення слів). Доповніть переказ міркуванням про те, чому описані події є найкращими хвилинами в житті Шептала.
Можна виписати такі художні деталі й метафори з уривка:
«сінний дух відступав перед п’янкою повінню ще денного тепла й тривожної водяної вологості», «кортіло бігти, брикатися, іржати», «молотив копитами теплуваті хвилі, бризки смачно лоскотали губи», «оглушений плескотом, пінистим виром».
В уривку Шептало біжить до річки, захоплений запахом тепла й води, потім мчить по мілині, стрибає у глибину, пливе серед пінистих хвиль, перегукується іржанням із громами. Це найкращі хвилини його життя, бо тут він уперше відчуває повну єдність із стихією, водою й небом, забуває про батіг, привід і неволю - він справді вільний.
Сторінка 74
13. Що відчув Шептало, побачивши себе після нічного купання сліпучо-білим красенем, схожим на давніх предків, які царювали по циркових аренах? Поясніть, чому після цього вирішив знову стати бруднувато-сірим.
Побачивши себе у воді сліпучо-білим, схожим на предків-циркових коней, Шептало відчув гордість, радість і щем: він нарешті дізнався, яким міг би бути завжди. Та водночас прийшла гірка правда - у будні він давно «бруднувато-сірий, попелястий». Щоб не викликати заздрощів і підозр, не накликати ще більшої жорстокості, кінь вирішив знову забруднитися й стати непомітним. Так він намагається зберегти хоч крихту внутрішньої свободи й уберегти себе від ударів.
14. Чи можна Шептала назвати білою вороною? Розкрийте алегоричність образу білого коня в оповіданні В. Дрозда.
Так, Шептало можна назвати «білою вороною»: він інакший зовні й внутрішньо, не любить табун, мислить, сумнівається, мріє про свободу. Алегоричний образ білого коня у творі втілює талановиту, тонку людину, яка не вписується в «стадо», але змушена жити за його правилами. Через Шептала автор говорить про долю «особливих» людей у суспільстві.
15. Визначте ідею оповідання «Білий кінь Шептало».
Ідея оповідання - утвердження цінності внутрішньої свободи, гідності й самобутності людини, а також показ трагічності життя, коли ця свобода залежить від чужої волі й часто ламається під тиском обставин.
16. Що стало причиною протесту коня Шептала? Чи лише Степанів удар батогом? Обґрунтуйте свою відповідь.
Причиною протесту Шептала став не один удар батога, а весь накопичений досвід приниження й неволі. Батіг лише прорвав дамбу: він «з болісною ясністю» відчув свою неволю, і ця ясність змусила його вперше не підкоритися, а вирватися.
17. Чи можна повернення Шептала до Степана й до свого буденного життя назвати вільним вибором? Можливо, цей вибір був вимушений? Аргументуйте свої висновки.
Повернення Шептала до Степана - радше вимушений, ніж вільний вибір. Він звик до стайні, до людей, розуміє, що сам у дикій природі може не вижити. Страх, звичка й залежність беруть гору над коротким відчуттям волі.
18. Автор завершує оповідання фразою про те, що Шептало задрімав у загорожі, «стомлений нерозумною блуканиною». Поміркуйте, чи мріятиме білий кінь у майбутньому про таку «нерозумну блуканину» та чи спробує знову втекти з конюшні.
Автор, завершуючи твір фразою про «нерозумну блуканину», показує, що втеча так і не змінила життя Шептала: він втомився від свободи, яку не зміг утримати. Він, мабуть, ще мріятиме про волю, але, найімовірніше, не наважиться вдруге - надто сильні страх і звичка до ярма.
19. Зіставте образи поета (поема «Давня казка») і Шептала (оповідання «Білий кінь Шептало»). Хто з них зумів зберегти своє «я»? Чи легко це було зробити? Поясніть свою відповідь.
Поет із «Давньої казки» до кінця зберігає своє «я»: не продає слово за золото і свободу не міняє на придворну славу, навіть ціною життя. Шептало ж, хоч і мріє про волю й на мить її відчуває, зрештою повертається до стайні й погоджується з роллю «сірого» коня. Обом було важко, але поет обирає незламність, тоді як Шептало ламається.
20. Поміркуйте, чому людям не завжди вдається залишатися самими собою чи успішно реалізувати свої природні здібності. Що означає піти на компроміс із совістю? Як можна зберегти свою індивідуальність?
Людям не завжди вдається залишатися собою через страх, матеріальну залежність, тиск колективу й влади. Піти на компроміс із совістю - це погодитися на те, що суперечить твоїм переконанням, заради вигоди чи спокою. Зберегти індивідуальність можна, якщо слухати власний внутрішній голос, розвивати свої здібності й не дозволяти страху повністю керувати вибором.
21. Розгляньте зображення ікони «Георгій Переможець». Зверніть увагу на образ білого коня. Поміркуйте, у якому епізоді оповідання кінь Шептало схожий із цим образом, а в яких епізодах - різко контрастує.
Шептало схожий на коня Георгія Переможця тоді, коли після купання сяє білизною, гордо біжить луками, відчуває силу й свободу - у ці хвилини він справді «переможець». Різко контрастує з іконним образом у сценах, де йде табуном, прикидається сірим і покірним, підставляє спину під батіг.
22. Під час дискусії висловте свої міркування щодо поданого твердження: «У колективі треба бути таким, як усі, та приховувати свою оригінальність, особливість, адже білих ворон не люблять. Тому Шепталу краще й надалі прикидатися сірим і покірним».
Я не погоджуюся з твердженням, що в колективі треба приховувати свою оригінальність. Так простіше жити, але тоді людина втрачає себе. Шептало, прикидаючись сірим, ніби рятує тіло, але губить свою мрію і гідність. Краще шукати спосіб залишитися собою, навіть якщо це не завжди зручно.
23. Що автор прагнув підкреслити розв’язкою оповідання? Запропонуйте альтернативний варіант закінчення цього твору.
Розв’язкою автор підкреслює трагічність: Шептало повертається до старого життя, і його коротка свобода здається «нерозумною блуканиною». Альтернативний фінал міг би бути таким: Шептало не повертається до двору, а лишається в луках, дичавіє, але поволі вчиться жити вільним - хоч і важко, зате без батога.
.. .До самого ранку Шептало блукав луками, прислухаючись до тиші й до власного подиху. Степанів двір уже не манив теплом конюшні та запахом вівса - він бачив за тим теплом батіг і вуздечку. Коли край неба спалахнув першим блідим світлом, білий кінь зрозумів: назад повертатися не можна. Там його знов зроблять сірим - не лише мастю, а й душею. Минали дні. Спершу Шепталові було важко - він мусив сам шукати траву й воду, боятися вовка й холодної ночі. Але з кожним світанком тіло міцнішало, рухи ставали певнішими, а страх перед людиною змінювався пильністю. Він навчився ховатись у туманах над річкою, переходити на інший берег, коли чув далекий гуркіт воза чи людські голоси.
Згодом до нього приєдналися кілька здичавілих коней. Вони не знали ні хомута, ні батога - тільки вітер у гриві й гіркий присмак свободи. Серед них Шептало вже не прикидався сірим: його білизна не дратувала нікого й не потребувала виправдань. І хоч інколи, в дощові ночі, він згадував Степана й теплу стайню, одразу пригадував і дротяне охвістя батога. Тоді білий кінь піднімав голову до зоряного неба і стиха іржав - не від болю, а від радості, що цього разу обрав волю й зумів залишитися собою.
24. Підготуйте буктрейлер (5-7 слайдів) до оповідання Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало» або до поеми Лесі Українки «Давня казка». Доберіть музичний супровід.
Слайд 1
Тиха сільська загорода. Табун коней у пилюці вечора. Білий Шептало стоїть осторонь - не такий, як усі.
Слайд 2
Степан із батогом. Привід. Шептало в упряжі йде по колу, топчучи власні сліди. Сірі будні неволі.
Слайд З
Тіснява біля корита. Косогір. Шептало з опущеною головою, затиснутий між гарячими кінськими боками.
Слайд 4
Раптовий вибух протесту: білий кінь виривається з рук хлопчини, зводиться на диби й мчить у лугову синь.
Слайд 5
Нічне купання. Блискавка розтинає небо. Водяне дзеркало відкриває Шепталові його справжню білизну.
Слайд 6
Повернення. Грязюка, калюжі, важкі кроки. Білий кінь знову стає сірим, приховуючи власну красу.
Слайд 7
Фінальний кадр: Шептало дрімає біля загорожі. Над ним - уявний табун вільних білих коней, яких він бачить лише у мріях.
Музичний супровід:
Сумна, тягуча мелодія фортепіано або скрипки. У сцені втечі - легке наростання драматизму, у фіналі - тихе згасання.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 23

ГДЗ Підручник українська література 2025 8 клас НУШ Заболотний Слоньовська Ярмульська Літера