ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Заболотний В.В., Заболотний О.В., Слоньовська О.В.] 2025

Сторінка 138
1. Справжнє прізвище автора комедії «Сто тисяч».
Г — Тобілевич.
2. Головною дійовою особою комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» є.
Б — Герасим.
3. Герасим Калитка був.
В — селянином.
4. На яку авантюру погодився Герасим Калитка, щоб збагатитися?
Погодився купити фальшиві гроші:
«Сто тисяч візьму!»
5. Про що міркує Герасим у монолозі (ява VI, дія перша)? Із чим пов’язані його роздуми? Який висновок він робить для себе?
Він думає про землю і гроші, заздрить багатшим і вирішує йти на обман:
«Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Де їх взять?.. Хіба... купить за п’ять тисяч сто тисяч фальшивих...»
6. Як ця особа пов’язана з Герасимом Калиткою та які стосунки склалися між ними?
Параска — дружина, протистоїть його скупості:
«Не хочу я нікого за невістку, опріч Мотрі... дівка... хазяйка».
Роман — син, закоханий у Мотрю, проти батькової жадібності.
Копач (Бонавентура) — підбурює до багатства:
«Хазяйствений мужик - велике діло! Ворушіться, ворушіться!»
Невідомий — продавець фальшивих грошей:
«Сто тисяч візьму!»
Савка — кум, сумнівається, але погоджується:
«Сто тисяч!»
Клим — наймит, бачить скупість:
«Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш!»
Сторінка 139
7. Знайдіть ремарки в яві VIII дії першої. Поясніть їхню роль у тексті.
У VIII яві є такі ремарки: «оглядається кругом», «загляда у вікно», «довго розгляда», «розклада на столі».
Ці ремарки підкреслюють страх, напруження й таємничість ситуації, адже Невідомий постійно перевіряє, чи немає свідків незаконної справи, а Герасим уважно й жадібно розглядає гроші, намагаючись переконатися в їх «справжності»:
«Невідомий (оглядається кругом, загляда у вікно)...»
«Герасим (довго розгляди, придивляється на світ)»
Ремарки допомагають побачити психологічний стан героїв без слів: Невідомий — обережний і хитрий, а Герасим — захоплений і засліплений наживою, що поступово веде його до морального падіння.
8. З якою метою Копач радить Герасимов! купити в Пузиря пару свиней, а заодно представити Романа як майбутнього зятя?
Копач радить Герасимові поїхати до Пузирів нібито для того, щоб купити породистих свиней, адже, за його словами, «у них порода добра», «кабани — хоч лягай на спині», «пудів вісім сала». Насправді ж справжня мета цієї поїздки — познайомити Романа з доньками Пузиря, тобто зробити перший крок до вигідного шлюбу. Герасим сприймає цю ідею з великою зацікавленістю, бо думає не про щастя сина, а про придане і гроші, які може отримати від багатого тестя. Таким чином автор показує, що Калитка навіть шлюб сина розглядає як спосіб наживи та збагачення, а Копач уміло підіграє його жадібності.
9. З якою метою автор увів епізод із Савком?
Епізод із Савком уводиться для того, щоб краще розкрити характер Герасима Калитки й ще більше підкреслити його скупість, лицемірство та жадібність. Савка — простий чоловік, який приходить до кума позичити грошей. Хоча вони родичі й Савка відверто зізнається в скрутному становищі, Калитка відмовляє йому в допомозі, натомість пропонує хитру «запродажню» схему, яка вигідна тільки йому. У своїх репліках Савка згадує навіть «нечисту силу», говорить про те, що заради грошей люди готові на все. Саме через цей епізод автор показує, що гроші затьмарили Калитці розум, а людські стосунки для нього не мають жодної цінності.
10. Чому Герасим вимагав, щоб Роман модно вдягнувся й їхав до Пузиря найкращими кіньми?
Герасим вимагав, щоб Роман одягнувся «по-празниковому», поїхав пародистами кіньми й у новому фургоні, бо хотів справити на Пузиря враження заможного, шанованого господаря. Для нього було дуже важливо виглядати не біднішим за інших багатіїв. Він намагався показати Романа як вигідного жениха для багатої дочки. Цей епізод підтверджує пихатість і лицемірство Калитки: він піклується не про внутрішні якості сина, а тільки про зовнішній блиск і вигоду.
11. Стосунки Герасима з дружиною Параскою.
Стосунки між Герасимом і Параскою складні й напружені. Параска — працьовита, турботлива, господарська жінка. Вона піклується про лад у хаті, про наймичку Мотрю, переживає за сина Романа й хоче для нього простого людського щастя. Натомість Калитка грубий, владний, деспотичний і жорстокий до неї. Він кричить на дружину, ображає її, погрожує побити, не поважає її думки. Автор показує через ці стосунки, як влада грошей перетворює людину на тирана навіть у власній родині.
12. Чому Герасим вважає Копача нікчемою і нахлібником, а Копач — Герасима примітивним селяком?
Герасим вважає Копача нікчемою, бо той нічого не має, але багато обіцяє, постійно придумує нові «плани збагачення», не має конкретної роботи. Калитка не довіряє йому та часто думає про нього з відразою:
«Та це все чортзна-що ми балакаєм...»
Копач же вважає Герасима обмеженим, примітивним селянином, хоч і багатим, але духовно бідним. Він насміхається з його сліпої жадібності:
«Грошей нема, а земелька росте й росте!»
Між ними панує двостороння зневата, хоча їх об’єднує одне — прагнення швидкого збагачення.
13. У чому виявляється скупість Герасима?
Скупість Герасима проявляється в усьому:
- він тримає хліб замкнений, бо боїться, що його з’їдять;
- не хоче позичати гроші навіть рідному кумові;
- жаліє коней для поїздки до церкви;
- говорить: «не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу», бо шкодує їжі для наймитів;
- усе в родині підпорядковане грошам: і праця, і стосунки, і навіть шлюб сина.
Таким чином він стає рабом грошей.
14. Що стало причиною конфлікту між Мотрею і Романом?
Причиною конфлікту стало те, що Герасим хоче одружити Романа з багатою дівчиною Пузиря, а не з простою, але щирою Мотрею. Мотря ображена, бо відчуває, що її зраджують і відкидають заради грошей. Роман хоч і кохає Мотрю, але не може протистояти волі батька. Цей епізод яскраво демонструє, як гроші руйнують справжні почуття і долі людей. 15. Назвіть позитивні риси когось із дійових осіб.
Позитивні риси:
Параска — турботлива, працьовита, добра, здатна до співчуття
Роман — щирий, душевний, здатний кохати по-справжньому
Мотря — працьовита, сильна, відверта, не корислива
Вони є моральною противагою жадібному Калитці.
16. Напишіть по два хештеги, якими можна позначити першу та другу дії п’єси.
Перша дія:
#земельна_жадоба #мрія_про_сто_тисяч
Друга дія:
#людина_і_гроші #моральне_падіння
17. Який настрій у Герасима в сцені на с.131?
Герасим перебуває в стані захоплення й жадібної радості від думки про «сто тисяч». Його «душа розпалилась», але водночас він відчуває страх: «самому страшно, щоб не влопаться», тому й хоче залучити Савку. У його настрої поєднуються жадібність, азарт і тривога.
18. Чи треба Копача зарахувати до людей, підвладних ідеї стати мільйонером?
Так, Копача можна зарахувати до таких людей, адже він постійно мріє про великі гроші, хоче швидко збагатитися без чесної праці. Він не гребує авантюрами й сумнівними справами. Його образ показує, що не лише Калитка, а й інші люди в суспільстві заражені хворобою наживи.
19. Навіщо автор показує вихваляння Герасима, що його ніхто не зможе обдурити?
Автор навмисно підкреслює самовпевненість Калитки, щоб викликати іронічний ефект і підготувати читача до майбутнього падіння героя. Його фраза про те, що «я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто» стає трагічною іронією — саме його й обдурили. Це — моральний урок твору: людська жадібність осліплює.
20. Яка назва — «Гроші» чи «Сто тисяч» — краще передає зміст твору?
Назва «Сто тисяч» точніше передає ідею твору, бо це не просто гроші — це конкретна сума,
яка стає нав’язливою ідеєю для Герасима, символом безумства й духовної деградації. Ці
«сто тисяч» — межа, за якою людина втрачає совість, розум і честь.
21. Творче завдання.
Об’єднайтесь у групи та виберіть для себе уривок (орієнтовно одну сторінку). Прочитайте виразно цей уривок у ролях.
Обраний уривок: дія друга, яви II—IV (с. 134) — сцена ранкового «хазяйнування» Герасима: його накази, сварка з Климом через окраєць хліба, суперечка з Параскою.
Ролі для читання:
Герасим Калитка
Копач
Клим
Параска
(Авторська ремарка)
Як передавати емоції:
Герасим — різко, владно, нетерпляче (скупість, жадоба контролю).
Копач — насмішкувато, лестиво.
Клим — тихо, обережно, з острахом.
Параска — обурено, зі сльозами в голосі.
Сенс уривка: сцена яскраво показує скупість, жорстокість і жадібність Калитки та тотальний контроль над людьми й навіть хлібом.
Сторінка 146
1. На яку суму Калитка обдурив Невідомого і як це вдалося зробити?
Насправді Герасим Калитка нікого не обдурив, а став жертвою обману. Він віддав п’ять тисяч карбованців за мішок, у якому нібито було сто тисяч, але насправді там були пакунки чистого паперу, лише зверху й знизу приклеєні справжні купюри. Калітка повірив, бо Савка успішно розміняв у казначействі кілька купюр, і це його остаточно переконало.
2. Як зреагував Герасим на те, що замість грошових банкнот йому підсунули звичайнісінький папір?
Коли Герасим зрозумів, гцо в мішку не справжні гроші, а папір, він збожеволів від розпачу, почав несамовито сміятися й кричати: «Сто тисяч!», а потім, не витримавши удару, кинувся вішатися. Його вдалося врятувати лише завдяки Копачеві, який помітив це і зняв Герасима з перекладини.
3. Установіть відповідність:
1 - Б (розвиток дії) — Герасим відправляє сина з Копачем до Пузирів.
2 - Д (розв’язка) - Герасим у розпачі вішається, його рятує Копач.
З - А (експозиція) - Знайомство з місцем дії та героями.
4 - Г (кульмінація) - Герасим із Савкою привозять мішок «грошей», але знаходять папір.
5 - В (зав’язка) - Невідомий домовляється з Герасимом передати сто тисяч.
4. Який епізод твору, на вашу думку, був найбільш смішним?
Найбільш смішним є епізод, коли Герасим і Савка починають ділити «гроші», а виявляється, що це чистий папір. Особливо комічним є момент, коли Калитка не вірить очам, розриває пакунки, а потім кричить і сміється «Сто тисяч!», не усвідомлюючи ще повністю свого горя.
5. Чи сподобався Герасимов!, як його сина зустріли Пузирі?
Ні, зовсім не сподобався. Романа не пустили до світлиці, назвали «толяком» і відправили на кухню. Калитку це дуже принизило й розізлило, бо він хотів витлядати перед Пузирем поважним батьком заможного господаря.
6. Проаналізуйте монолог Герасима, де йдеться про його мрію.
У своєму монолозі Герасим мріє, щоб вся земля навколо була його, щоб «їдеш день — Калитчина земля, їдеш два — Калитчина». У цих словах не любов до землі, а маніакальна жадоба володіння й накопичення, бажання панувати над іншими людьми й вважати себе найзаможнішим.
7. Пригода кума Савки з нібито фальшивими купюрами.
Савка справді поніс купюри в казначейство, дуже боявся, але їх прийняли як справжні і дали срібло. Після цього він був у великому захваті. Саме цей випадок остаточно переконав Калитку, що «операція» справжня, і змусив його решту грошей віддати шахраям.
8. Сформулюйте по два запитання за змістом твору та поставте ці запитання однеодному. Оцініть відповіді однокласника І однокласниці.
Чому Герасим Калитка, маючи багатство, все одно прагнув ще більше грошей?
Чому бажання швидкого збагачення призвело його до моральної та фізичної катастрофи?
9. Як великі гроші змінюють характери Калитки й Савки?
Калитка стає озлобленим, жорстоким і безжальним, готовим на будь-які вчинки заради збагачення. Савка ж спочатку теж радіє грошам, але після пережитого страху вирішує, що ніколи більше не женеться за багатством і навіть відмовляється від нього.
10. Уявіть, що Бонавентура й Роман узялися за розкопки.
Вони б, швидше за все, нічого цінного не знайшли і зрозуміли б, що все життя не можна будувати на надії на легке багатство, а справжнє щастя — в чесній праці й порядності.
11. Доведіть, що твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» — драматичний, а за жанром — комедія.
Твір є драматичним, бо написаний для сценічного виконання: у ньому подано перелік дійових осіб, текст поділено на дії та яви, є ремарки (авторські пояснення про рухи, міміку, інтонації), а розвиток подій відбувається через діалоги, монологи та вчинки персонажів (сцени з Невідомим, Копачем, Савкою, Параскою тощо). У центрі — гострий соціально- особистий конфлікт: нав’язлива жадоба Калитки до збагачення, що протистоїть здоровому глузду, моралі та родинним цінностям.
За жанром це комедія, оскільки твір висміює негативні риси людини — жадібність, скупість, духовну обмеженість, самовпевненість. Комічний ефект створюють гротескні ситуації (покупка «ста тисяч», мішок з папером), іронічні репліки персонажів, контраст між величезними планами Калитки і жалюгідним результатом, а також сміхова розв’язка, у якій герой через власну жадобу опиняється в принизливому й трагікомічному становищі. Саме сміх стає головним засобом викриття й морального осуду.
Сторінка 147
12. Характеристика образу Герасима Калитки.
Хто він? — селянин, заможний господар.
Що має? — землю, хату, худобу, господарство.
Що хоче мати? — ще більше землі, тисячі та сто тисяч карбованців.
Позитивні риси: хазяйновитий, працелюбний, наполегливий.
Негативні риси: жадібний, скупий, безжальний, лицемірний, бездуховний.
13. З’ясуйте, яке з тверджень є темою, а яке - ідеєю.
Тема — зображення життя селянства в пореформені часи, соціальні відносини в селі, пратнення до збагачення.
Ідея — засудження жадібності, скупості, духовної ницісті та згубного впливу грошей на людину.
14. «Хмара слів» до комедії «Сто тисяч»:
Жадібність, Калитка, папір, фальш, шахрайство, обман, земля, багатство, ганьба, бездуховність.
15. Асоціативні ланцюжки:
Твір Лесі Українки «Давня казка» — ПОЕМА
Твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» — КОМЕДІЯ
Остап («Дорогою ціною») — ВОЛЯ
Герасим Калитка («Сто тисяч») — ГРОШІ
Дракон («Місце для дракона») — МЕТЕЛИК
Герасим Калитка («Сто тисяч») — КАЛИТКА (мішок із грошима, символ збагачення) Леся Українка — КОСАЧ
І. Карпенко-Карий — ТОБІЛЕВИЧ
16. Висновок Калитки «Краще смерть, ніж така потеря» — про що свідчить?
Це свідчить, гцо Герасим втратив людську сутність, для нього гроші стали дорожчими за життя, честь, родину й віру в Бога.
17. Доведіть, що бездуховність - велике зло.
Бездуховність Калитки призвела до того, що він зневажав людей, принижував рідних, утратив здоровий глузд і ледь не вкоротив собі віку. Це показує, наскільки руйнівною є жадоба без моральних цінностей.
18. На основі комедії «Сто тисяч» аргументовано доведіть, що бездуховність, жадіб­ність, скупість, брехня, обман, здатність на злочин - прояви враженої зломлюдини.
У творі Герасим Калитка поступово втрачає людяність через безмежну жадобу до збагачення. Він ставить гроші й землю вище за родину, кохання сина, моральні норми й навіть власне життя. Калитка погоджується на злочин — купівлю фальшивих грошей, тобто свідомо стає співучасником обману. Його скупість доходить до абсурду: він шкодує наймитам хліба, жаліє коней для поїздки в церкву, свариться з дружиною через дрібниці. Брехня й обман стають для нього звичними засобами досягнення мети.
Коли ж шахраї обдурюють самого Калитку й замість грошей у мішку виявляється папір, він не знаходить у собі сили прийняти поразку і вдається до самогубства. Це доводить, що духовно спустошена людина, уражена злом жадібності, не здатна ні на любов, ні на прощення, ні на покаяння. Отже, бездуховність, скупість, брехня та готовність на злочин справді є ознаками морального падіння людини, що і показує І. Карпенко-Карий у комедії «Сто тисяч».
19. Знайдіть у тексті комедії уривок, який відповідає змісту фото на с. 145, й про­читайте відповідну сцену в особах.
Цьому фото відповідає сцена з Дії четвертої, яви XII, у якій Копач знімає Герасима з мотузки, а Параска та Савка допомагають привести його до тями. Саме тут Калитка, зрозумівши, що його обдурили й замість грошей у мішку був папір, впадає у відчай і намагається покінчити життя самогубством, а потім вигукує: «Краще смерть, ніж така потеря!»
Підказка для читання є ролях (коротко):
Герасим — говорити схвильовано, з відчаєм, уривчасто, інколи майже криком.
Параска — плач, страх, тремтіння в голосі.
Копач — впевнено, навіть трохи зверхньо, з удаваною «медичністю».
Савка — стривожено, швидко, із сум’яттям.
Ці інтонації допоможуть передати емоційний вибух трагедії в комічному творі, що є важливою художньою особливістю комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»..
20. Уявіть, що ви режисер І режисерка та плануєте знімати фільм «Сто тисяч». Доберіть артистів І артисток для виконання різних ролей. Чому ваш вибір саме такий? Чи внесли б ви якісь зміни до сюжету?
Для екранізації «Сто тисяч» я добрала б акторів і акторок, які вміють поєднувати комічність із внутрішньою драмою, адже в цій п’єсі сміх тісно переплітається з трагедією людської жадібності. На роль Герасима Калитки потрібен актор із потужною мімікою, різкою зміною настроїв, здатністю зіграти і хазяйську впертість, і безумний відчай у фіналі. Це має бути не просто «жадібний смішний дід», а людина, у якій глядач бачить справжнє духовне падіння. Параску варто зіграти акторці з теплим, але сильним характером — у її образі я б зробила акцент на материнській турботі, виснаженості тяжким життям і справжній людяності. Вона — моральний контраст до чоловіка, і це має бути видно в кожному слові й жесті.
На роль Романа я обрала б молодого актора з щирим, відкритим обличчям, щоб підкреслити його простоту, чесність і здатність до справжнього кохання. Мотрю повинна виконувати акторка, яка випромінює внутрішню гідність, працелюбність, силу селянської жінки. Її образ я б зробила більш помітним і вагомим, щоб підкреслити: саме вона є символом справжніх цінностей — праці, любові, вірності. Копач має бути яскравим, пластичним, трохи гротескним персонажем — із напівшахрайською, напівкомічною енергією. Савку я бачила б у виконанні актора, який може передати внутрішню боротьбу: страх, сумніви, наївність і водночас певну людяність, що не дозволяє йому повністю опуститися до рівня Калитки.
До сюжету я не вносила б кардинальних змін, адже він актуальний і сьогодні: жадоба, гонитва за грошима, моральне спустошення — це проблеми позачасові. Проте я б посилила психологічні сцени: більше уваги приділила б внутрішньому стану Калитки, його страхам, тривогам, маренням про землю та гроші. Також додала б кілька коротких візуальних сцен (без слів): наприклад, як він рахує землю, торкається її жменями, дивиться на маєток Пузиря — щоб підкреслити масштаби його одержимості.
Таким чином, мій фільм поєднав би елементи комедії й психологічної драми та ще раз показав би глядачам, що справжня бідність — не в грошах, а в спустошеній людській душі.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 23

ГДЗ Підручник українська література 2025 8 клас НУШ Заболотний Слоньовська Ярмульська Літера