ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Заболотний В.В., Заболотний О.В., Слоньовська О.В.] 2025

Сторінка 33
1. Оберіть сучасні прапори двох держав, королевою яких була Єлизавета Ярославна.
А (Норвегія) і Г (Данія).
2. В уривку «Він знайшов славу сміливця на чужих полях. Але не здобув серця київської княжни» ідеться про
В — Гаральда Суворого.
3. Перед візитом до княжого двору візантійські посли вирішили піти
А — до Десятинної церкви. Спочатку: «То дітище князя Влодимира — Десятинна церква», а вже потім процесія рушила до Софії.
4. Для чого норвезький королевич Гаральд відправив свого друга Інгвара до Києва? Чому Гаральду, на вашу думку, забракло мужності самому приїхати до столиці Русі- України?
Він послав Інгвара сватати Єлизавету Ярославну. Сам «двічі... відмовила королевичу» і тому «не наважився сам їхати до Києва» — побоювався чергової відмови й вагався після попередніх невдач.
5. Чому Інгвар вважав доручення королевича Гаральда делікатним і складним?
Йшлося про шлюбну пропозицію гордій князівні та переговори з княжим двором; до того ж «уже посли польські прибули», а раніше Єлизавета «двічі... відмовила» — потрібна тактовна дипломатія й переконливість.
6. Знайдіть на початку оповідання й порівняйте опис краю, з якого приїхав Інгвар, з описом місцевості, яку він побачив дорогою від Новгорода до Києва. Чому прибульцю здалося, що він потрапив у земний рай?
Його батьківщина: «Кам’янисті береги... Колючі вітри вистуджують землю». Русь- Україна: «багатий і безконечно великий край», «біліють палаци й церкви», «густі череди худоби». Контраст суворої півночі й квітучої землі дав відчуття раю.
7. Знайдіть у тексті й зачитайте опис стародавнього Києва. Чим вразило гостей це місто? Як Інгвар упізнав Поділ, якщо раніше ніколи не бував у Києві?
Місто вразило храмами, укріпленими градами, торгами: «біліють палаци й церкви..., кам’яниці, торгові дворища». Поділ упізнав за описом «низка білостінних хат-ліплянок... що вливається в... набережну», після чого «Інгвар здогадався: це Поділ».
8. Доведіть на основі прочитаного, що «київський княжий двір славився освіченими людьми». Охарактеризуйте освітній процес у Русі-Україні.
«Після хрещення Русі... віддавав до книжної науки», «князь Ярослав... хоче закласти бібліотеку при... Софії. Ярославові дочки допомагають». Отже, школи при церквах, переписування книг, бібліотека — висока культура письма й освіти.
Сторінка 34
9. Поясніть, чому князя Ярослава називали Мудрим. Яку роль він відіграв у розбудові Русі-України та визнанні її на міжнародній арені?
Він вибудовує Софійський собор, засновує бібліотеку, розуміє, що державу зміцнюють «не лише силою зброї... але й миром, науками, книгами»; укладає династичні союзи (шлюби дітей із європейськими дворами). Це забезпечує повагу сусідів і славу держави.
10. Чому, на думку Інгвара, для Норвегії так важливо було закріпити дружбу з Руссю- Україною? Що принесло б для його країни одруження Гаральда з Єлизаветою?
Інгвар мислить про «справу будучими»: союз із могутньою Руссю дає безпеку й авторитет — «коли маєш за плечима могутнього сусіда — хто наважиться тебе образити?» Шлюб підносив би престиж Гаральда і зміцнював його владу.
11. Розподіліть між собою варіанти завдань.
Варіант А — портретні деталі Єлизавети (цитатно).
«Ота, що коса — як корона».
«У білих заморських атласах, оздоблених сріблястою заполоччю».
«Важкі золоті гривни».
«У неї... розумні очі...», «стрімкі рухи її тонкої руки», «нетерпляче пристукування чобітком».
Варіант Б — «гроно» Гаральда (цитатно).
Відважний вікінг —> майбутній король Норвегії —> «знайшов славу сміливця» —> «нерозділене кохання зробило його відважним вікінгом; і поетом» —> «склав... пісню» (про Єлизавету).
12. Поміркуйте, як на королевича Гаральда вплинуло нерозділене кохання. Підтвердите свої міркування цитатою з тексту. Чи згодні ви з думкою, що кохання здатне зробити поета навіть із відважного вікінга?
Кохання спонукало до подвигів і творчості: «Нерозділене кохання зробило його відважним вікінгом; і поетом. Пісня Гаральда... То стогін серця». Так, кохання здатне зробити поета навіть із воїна.
13. Королевич Гаральд кілька разів сватався до Єлизавети. Чому, на вашу думку, вона йому двічі відмовляла, але останнього разу все-таки погодилася? Що саме допомогло Гаральду завоювати серце київської князівни?
Ярослав висунув умову: стати королем і прославитися лицарською звитягою; Єлизавета «двічі... відмовила», поки Гаральд не довів справами свою гідність і славу. Стійкість, перемоги й відданість — ось що переконало князівну.
14. Як ви розумієте подані нижче рядки з тексту? На прикладі якого образу ви можете підтвердити чи спростувати це твердження?
Не лише силою зброї можна зміцнювати й примножуватибагатства своєї держави.
Ці рядки означають, що справжня сила держави полягає не лише у військовій могутності, а й у розвитку культури, науки та освіти. Лише зброєю неможливо збудувати тривку державу — її зміцнюють знання, мудрість і взаємоповага між народами.
Це твердження підтверджує образ князя Ярослава Мудрого. Він будував храми, школи, бібліотеки, сприяв поширенню освіти та грамотності, укладав дипломатичні союзи з іншими державами. Саме завдяки його мудрості Русь-Україна стала відомою у світі як держава сильної культури й великої духовності.
Сторінка 38
1. У другій частині оповідання «Ярославни» Р. Іванченко згадує всі наведені географічні назви, ОКРІМ
Г — місто Берестечко.
2. У день свого вінчання з французьким королем Генріхом 1 у Ромейському храмі Анна Ярославна подарувала єпископові
Б — Євангеліє.
3. Назвіть, які історичні події відбулись у роки, позначені на умовній шкалі часу та згадані в оповіданні «Ярославни».
988 - Хрещення Русі-України.
1045 - початок будівництва Софійського собору в Новгороді.
1049 - приїзд Анни до Франції.
1066 - загибель Гаральда Суворого у війні з Англією.
1075 - останній державний документ, підписаний Анною Ярославною разом із сином.
4. З якими почуттями залишала свій дім Анна Ярославна? Які думки її непокоїли?
Вона залишала дім із сумом і тривогою. Її непокоїло, як складеться життя в чужій країні та чи зможе вона бути гідною королевою.
5. Назвіть речі, які взяла київська князівна із собою в чужу країну. Доведіть, що жодна з них не була випадковою.
Анна взяла ікони, книги, Євангеліє, вишивані речі. Усе це символізувало віру, освіту й любов до рідної землі.
Сторінка 39
6. Чому в Ярослава Мудрого були сумніви щодо шлюбу його доньки Анни з французьким королем Генріхом І? Що, на вашу думку, вплинуло на остаточне рішення князя?
Він сумнівався, бо Франція тоді була ослабленою державою. Остаточно вирішив дати згоду, бажаючи зміцнити міжнародні зв’язки й престиж Русі.
7. Розкрийте суть державної місії єпископа Готьє Савояра. Чи був він задоволений результатом своєї роботи? Чому був переконаний, що «кращого в житті не робив для своєї вітчизни»?
Його місія - домовитися про шлюб Анни й Генріха І. Так, він був задоволений, бо союз із Руссю зміцнив Францію та підняв її авторитет.
8. Про що говорив у своєму «Слові о законі й благодаті» отець Іларіон? Наведіть відповідні рядки з тексту.
Він славив Русь і її князів, підкреслював, що Божа благодать поширилася й на цю землю.
Його промова утверджувала незалежність Русі від Візантії.
«Він славить добу великого Ярослава і його діяння.»
«Князь хоче мати в церковних справах незалежність од Візантії.»
«...добрі справи Володимира Святославича і його сина - це особлива милість Бога до їхньої землі й він освячує всі їхні діяння!»
9. Уявіть себе французьким послом, що прибув до київського двору навесні 1049 року. Розкажіть, що вас найбільше вразило, здивувало під час урочистої служби в Софійському соборі.
Вразила краса Софії, золоті мозаїки, спів хору й урочиста атмосфера, що свідчила про високу духовність і велич Русі.
10. Чи були, на вашу думку, київські князівни сповнені поваги до науки й книжної мудрості? Підтвердьте свою відповідь, покликаючись на текст.
Так, бо вони знали іноземні мови, читали, переписували книги й брали їх у далекі країни.
Це свідчить про їхню любов до освіти.
«Приватні вчителі навчали князівну грамоти, історії, іноземних мов, співів, малювання, правил етикету.»
Анна брала книги з собою у Францію:
«Візьме із собою це Євангеліє і візьме ще багато книжок.»
«Анна научить і дітей своїх читати книги й любити їх.»
11. Визначте титул кожної поданої історичної особи.
Свен Естрідсен - король Данії.
Гаральд Суворий - король Норвегії.
Ярослав Мудрий - великий князь київський.
Генріх І - король Франції.
Єлизавета Ярославна - королева Норвегії.
Анастасія Ярославна - королева Угорщини.
Анна Ярославна - королева Франції.
12. Кому з персонажів твору ви найбільше симпатизуєте? Поясніть свою відповідь.
Анні Ярославні - за її мудрість, доброту й любов до батьківщини, яку вона пронесла через усе життя.
13. Випишіть із тексту твору по 2-3 приклади архаїзмів та історизмів. Яку роль відіграють ці застарілі слова в тексті історичного твору? Чи можна було б в оповіданні «Ярославни» обійтися без них?
Архаїзми: «вість», «властелин».
Історизми: «королевич», «гридь», «челядь».
Вони створюють атмосферу давнини й допомагають відчути дух епохи. Без них текст утратив би історичну достовірність.
14. Визначте тему й основну думку оповідання «Ярославни».
Тема: життя та долі доньок Ярослава Мудрого, які прославили Русь-Україну в різних країнах Європи.
Основна думка: сила держави полягає у мудрості, культурі й духовних скарбах народу.
15. Чи згодні ви з тим, що Ярослав Мудрий «...звеличував землю силою свого розуму й духовного поступу»? Поясніть свою відповідь на основі вивченого на уроках історії та літератури.
Так, бо він будував храми, розвивав освіту, створював бібліотеки, підтримував мир і укріплював міжнародні зв’язки Русі.
16. Як ви розумієте останнє речення твору? Наведіть приклади духовних скарбів українців.
Останнє речення — «Справді-бо, найбільше багатство людей - їхній духовний скарб...» — означає, що цінність народу полягає не в матеріальних речах, а в його культурі, знаннях і доброті.
Прикладами духовних скарбів українців є народні пісні, думи, вишивка, писанки, літописи, кобзарство, традиції гостинності, а також віра, любов до рідної землі й повага до старших.
17. Якби ви були письменником І письменницею чи сценаристом І сценаристкою, про яку історичну постать хотіли б написати оповідання, повість, поему або зняти документальний фільм? Поясніть чому.
Я б написала про княгиню Ольгу, бо вона стала прикладом мудрого правління й перших кроків християнства на Русі.
18. Підготуйте, використовуючи довідкові джерела, коротку розповідь (презентацію) про вшанування доньок Ярослава Мудрого в різних країнах.
Анна Ярославна у Франції відома як Анна Київська, дружина короля Генріха 1. Вона сприяла розвитку освіти й культури, привезла з Києва книги та заснувала кілька храмів. У французькому місті Санліс стоїть пам’ятник Анні Київській, а її ім’я носять школи й культурні товариства. Її вважають символом духовного зв’язку України та Франції.
Єлизавета Ярославна. королева Норвегії, увійшла до скандинавських сат як відважна і благородна жінка, що надихнула свого чоловіка Гаральда Суворого на подвиги та поезію. У Норвегії її згадують як символ миру, мудрості й вірності.
Анастасія Ярославна, королева Угорщини, відома як Анастасія-Асунда. Вона допомагала своєму чоловікові Андрієві І правити державою, підтримувала церкву, освіту та поширювала книжну культуру. В Угорщині її шанують як покровительку жінок і добру правительку.
Усі три сестри прославили Русь-Україну у світі, показавши, що сила держави полягає не лише у зброї, а й у мудрості, культурі та гідності.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 23

ГДЗ Підручник українська література 2025 8 клас НУШ Заболотний Слоньовська Ярмульська Літера