ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2013

Багато чужинців відвідувало Україну. Різні шляхи приводили їх до козацького краю. Одні подорожували, інші йшли війною, а були й такі, що потрапляли на береги Дніпра, виконуючи різноманітні службові доручення.

- Чи сподівалися ви коли-небудь, що доля закине вас на Дніпро?

- Був час, коли я й назви такої не чув.

Так перемовлялися, спостерігаючи за будівництвом фортеці над Кодацьким порогом, два офіцери-французи - найманці польського короля. Проте один із них, інженер, не дуже уважно провадив розмову, його думка була зосереджена на чомусь іншому. Помітивши неуважність співрозмовника, інженерів приятель спробував пожартувати:

- Вигадуєте пристрій, який зробив би вашу фортецю неприступною для козаків? Поспішайте: польський король оголосив винагороду тому, хто здолає запорожців. Якщо ж пощастить вам, Боплане, то станете найбагатшою людиною у світі, бо ж і за будівництво цієї фортеці вам добре платять.

Одначе й на такий жарт інженер не відповів. Балакучому ж офіцерові кортіло потеревенити, а тому він вирішив зачепити інженера за живе:

- А їх, запорожців, не так уже й легко буде перемогти. Бо не лише відчайдушність і сміливість притаманні цим людям, а й глибокі знання сучасної військової техніки. Скажімо, чи чули ви, що козаки мають підводний флот?

Запитання влучило в ціль. Про техніку інженер Боплан міг говорити годинами. Тож охоче розповів своєму приятелеві все, що встиг дізнатися про зброю січовиків. А оскільки запитання стосувалося флоту, то й почав інженер саме з нього.

Він розповів про те, що море для козака - найважливіше випробування: справжнім козаком уважали того січовика, який побував на морі; джуру, який брав участь у морському поході, одразу ж записували до козацького війська.

- Невеличкі, легкі козацькі човни-чайки, - вів далі Боплан, - чудово пристосовані до морських боїв. Що ж до підводного флоту, то я казав би про вміння триматися під водою. Тут козаки, справді, вдаються до здавна узвичаєних поміж ними хитрощів: тримаючи в роті довгу порожнисту очеретину, вони тривалий час можуть перебувати під водою непоміченими.

Захопившись, інженер почав розповідати про іншу зброю козаків:

- Великої сили козацтву надає артилерія. Кажуть, що на Січі постійно є п’ятдесят гармат, які запорожці переховують у плавнях.

- А хто ж виготовляє ті гармати? - поцікавився співрозмовник Боплана. - Адже серед козаків немає інженерів.

- У тому-то й річ, що козаки - майстри на всячину. Вони власну зброю виробляють самі, дбаючи не тільки про технічну досконалість, а й про її зовнішній вигляд. Їхні рушниці, пістолі, шаблі - неперевершені витвори мистецтва.

- Подейкують, що козаки воюють не лише рушницями та списами, а й лопатами?

- Так, - продовжував Боплан, - про запорожців кажуть, що немає у світі війська, яке вміло б краще будувати шанці, ніж вони. Та чи не найбільший винахід козаків - польовий табір, який вони використовують для оборони серед степу. Влаштувати такий табір дуже просто: козаки ставлять колом вози, з’єднують їх ланцюгами, а навколо - викопують рів. Такий козацький табір може тижнями тримати облогу.

- Ви не марнуєте часу, інженере. Король був би вам вельми вдячний за таку вичерпну інформацію. Здається, його королівська милість збирається воювати з козаками, власне, тому й наказано будувати Кодацьку фортецю.

Інженер Боплан пробув в Україні сімнадцять років. Повернувшись додому, до Франції, він написав книгу «Опис України», у якій докладно розповів своїм землякам про побачене в козацькій землі.