ГДЗ Українська література 7 клас. Підручник [Авраменко О.М.] 2020
26.09.2022,
7 Клас / Українська література,
11 627,
0
Сторінка 61
1. Твір «Як умру, то поховайте...» мав усі названі заголовки, ОКРІМГ «Кобзар»
2. Основну думку про зображені в художньому творі життєві явища називають
А ідеєю
3. Твір «Як умру, то поховайте...» за жанром —
Г ліричний вірш
4. У чому полягає відмінність між темою та ідеєю художнього твору?
Тема художнього твору - це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі в тісному зв'язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. Ідея художнього твору - це основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню якої підпорядковано всі картини й образи. Отже, тема визначає зміст твору, а ідея - мету твору.
5. Розкажіть історію написання Т. Шевченком вірша «Заповіт».
У грудні 1845 р. Т. Шевченко, гостюючи на Переяславщині, занедужав на запалення легень. У ті часи ця хвороба була смертельною, тому поет вирішив написати прощальний вірш. Ним і став «Заповіт», проте так він був названий пізніше; спочатку вірш був без заголовка^ потім у різних передруках називався «Завіщанієм» і «Думкою». Лише після смерті поета вірш дістав назву «Заповіт».
6. Чому поет заповів поховати його «на могилі», а не «в могилі»?
Тому, що «на могилі» означає бути похованим на козацькому кургані, тобто поділити долю захисників свого краю. Це найвищий курган, з якого він міг би прозирати всю свою країну (щоб «і лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий»). За умов прадавньої степової України на подібну честь і шану могли розраховувати лише найславетніші зі скіфських царів.
7. Поміркуйте, чому в такому пафосному вірші, як «Заповіт», немає жодного знака оклику. Поясніть використання крапок у середині речень.
У вірші «Заповіт» немає жодного знака оклику, тому що в перших та останніх двох строфах автор використовує спонукальні речення з дієсловами- присудками в наказовому формі. У середніх двох строфах двічі використовуються три крапки в середині речення. На мою думку, цим поет показує, що він не закінчив своїх думок, у ті часи було небезпечно казати щось проти влади.
8. Як ви розумієте такі рядки: «Поховайте та вставайте, / Кайдани порвіте / І вражою злою кров'ю / Волю окропіте»?
Т. Г. Шевченко склав цей вірш, як гімн для невільних, щоб спонукати людей боротися за свою свободу, права і честь. Шляхом боротьби скинути гніт самодержавства, оскільки тільки у такий спосіб можна здобути вільну державу серед інших вільних держав.
9. Випишіть із вірша епітети, які часто вживають у творах усної народної творчості. Яку роль вони відіграють?
Епітети, які часто вживають у творах усної народної творчості, називаються постійними (сталими). Це - степ широкий, лани широкополі, синєє море, Вкраїна мила, незлим тихим словом, вража кров.
Вони підкреслюють український колорит вірша, духовну єдність автора з народом, розуміння автором глибини народної мудрості.
10. Визначте, як змінюються ритм та інтонація при читанні «Заповіту». Поясніть ці зміни.
У розгортанні сюжету можна виділити три частини, пов’язані між собою за допомогою інтонацій. Перші слова «Заповіту» вражають своєю граничною простотою, навіть буденністю. Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком. У міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. У двох наступних парах строф поет уже думає не про себе, не про свою смерть, а думає і турбується за долю рідного народу, його майбутнє. Читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок - різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Рядки ці - вибух пристрасті поета, його найзаповітніше бажання, здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Після емоційного спалаху-заклику відчувається спад напруження і перехід до мрій поета. Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.
11. Знайдіть і випишіть слова, що асоціюються з кольорами та звуками. Подумайте, як кольори та звуки пов'язані зі змістом поетичних рядків.
Слова, що асоціюються з кольорами: степ - жовтий, Дніпро - блакитний, кручі, лани - зелений, море - темно-синій, кров - червоний, Бог - білий. Слова, що асоціюються зі звуками: Дніпро реве. Кольори та звуки гармонійно пов’язані зі змістом поетичних рядків «Заповіту».
12. Поміркувавши над тим, чи виконали українці заповіт Т. Шевченка, візьміть участь у дискусії щодо цього питання.
1. Знайдіть у довідковій літературі чи в інтернеті матеріал про Чернечу гору й музей Т. Шевченка в м. Каневі та підготуйте про це невелике усне повідомлення з ілюстраціями (фото, репродукції картин).
2. Підготуйтеся до виразного читання напам'ять вірша Т. Шевченка «Заповіт».
Вірш «Заповіт» Тараса Шевченка став духовним заповітом для цілого народу. У перших строфах, автор заповідає поховати його в рідному краї. Виконуючи волю Великого Кобзаря, друзі перепоховали його на Чернечій горі, звідки видно «лани широкополі, і Дніпро, і кручі...». Згодом вона стала називатися Тарасовою горою. У наступних строфах вірша Тарас Шевченко спонукає людей скинути кайдани й боротися за краще життя, за волю. Нарешті 24 серпня 1991 року була проголошена незалежність нашої держави, яку визнало світове співтовариство. Віковічна боротьба українського народу за волю увінчалась успіхом. Думаю, можна стверджувати, що ця частина «Заповіту» виконана.
В останній строфі поет закликає після знищення гнобителів побудувати вільну сім'ю народів. Зараз ми живемо у нелегкий час випробовування, коли маємо довести, що є гідними нащадками наших предків. За останні роки незалежна країна зуміла виховати покоління патріотів. Добровольці, воїни, волонтери, журналісти захищають країну. Настане час, коли народ повністю виконає заповіт Великого Кобзаря.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter