ГДЗ Українська література 7 клас. Підручник [Авраменко О.М.] 2020

1. Татарського ватажка Мустафу спіймав
Б Семен Непорядний
2. Як орієнтуватися за зорями, Павлусь дізнався від
В діда
3. Події в перших п'яти частинах повісті розгортаються в такій послідовності
Г напад татар на Спасівку - знайомство Павлуся із Семеном Непорядним - бій козаків з татарами біля Самари - зустріч Павлуся з татом
4. Доведіть на прикладі IV та V частин твору А. Чайковського «За сестрою», що це епічний твір.
Епічними називаються твори, у яких письменник в описово-розповідній формі змальовує події, людей та їхні вчинки. «За сестрою» є епічним твором. В IV та V частині описується бій козаків і татар біля річки Самари, поховання полеглих козаків, полон Мустафи-ага; зображуються люди через її вчинки, поведінку, особливості мови тощо (образи Павлуся, Петра, Степана, Семена Непорядного, Остапа Тріски та інших); рівний («епічний») тон викладу; менш інтенсивне, ніжу ліриці використання образотворчих засобів; прозова форма.
5. У чому виявилася теплота родинних стосунків братів Судаків? Кого з рідних хлопці згадали перед боєм?
Теплота родинних стосунків братів виявилася у час їхньої зустрічі в степу. Вони переживають один за одного, тому що не знають, що буде після бою. Петро піклується про молодшого брата, приладжує йому стремена, попереджає, як слід поводитися під час бою, щоб не загинути. Перед боєм хлопці згадують матір, плачуть, обіймаються і діляться бубликом, який вона спекла перед своєю смертю і який Павло сховав у кишені, коли тікав. Також Павлусь згадує перед боєм дідуся Андрія, який часто розповідав про козаків.
6. Як ставилися козаки до своїх померлих товаришів, а як — татари? Про що це свідчить?
Козаки ставилися до своїх полеглих товаришів з повагою. Вони ховали їх у братських могилах, зі зброєю, молитвою. «Кожний прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер складали їх на дно ями так обережно, як мати кладе скупану дитину в колиску. Голови понакривали червоними китайками. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили й почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі». А татар ніхто не ховав, вбитих не забрали їхні товариші, а залишили вовкам і воронам. Це свідчить про те, що козаки боронили свою землю, тому вони ховали своїх товаришів у рідній землі, а татарам було байдуже, тому що це не їхня земля, їм важливо було награбувати.
7. Яке враження на вас справив Остап Тріска в останньому своєму бою? Як називають таких людей?
Остап Тріска був дуже сміливим та вірним українським козаком. Він був ладен на все, щоб захистити батьківщину від татарів. Остап стримав на собі цілу татарську навалу. У нього була порубана голова, поламані ребра й ноги. Останніми його словами були: «Моліться... братики...».
Остап - справжній патріот, герой, який ціною власного життя врятував інших, а у своїй смерті не звинувачує нікого.
8. Знайдіть і прочитайте уривки, які спочатку свідчать про слабкість і страх, а потім про невиправдану впевненість полоненого Мустафи. Як зміна настрою його характеризує?
Про слабкість і страх Мустафи свідчать його слова: «Не забивала мене, козак... Татарин да гроші, много золота, син Девлет-Гірей, - лепетав татарин, заслонюючи себе руками». Коли Мустафу привели до сотника Андрія Недолі, татарин почувався впевнено, адже розумів, що якби його мали вбити, то вже вбили б. Він впевнено говорить: «Я Мустафа-ага, син Ібрагім, ханського Девлет-Гірея», люто кричить: «Не смій, джавре, зневажати його світлости хана ханів, бо він вас усіх переріже, або в полон візьме».
Зміна настрою Мустафи характеризує його як боягуза, що використовує своє високе становище.
9. Як ви вважаєте, поривання Павлуся виручити з неволі Ганнусю сильніші від братових чи батькових? Якщо ні, то як пояснити поведінку Павлуся?
Ні, вони однаково хочуть виручити з неволі Ганнусю. Та саме Павлусь вирушає їй на допомогу, бо він найменший, йому лише п'ятнадцять, і він не розуміє, що це надто небезпечно. Петро і батько розуміють, що звільнити Ганнусю майже не можливо, а Павлусь вважає, що може покластися тільки на вдачу та палке бажання визволити Ганнусю.
10. Якою реплікою відреагував на зникнення Павлуся Андрій Недоля? Як ви вважаєте, ця репліка є похвалою, передбаченням Недолі чи намаганням підтримати й заспокоїти Степана з Петром?
«Як хлопець із цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...». Ця репліка є намаганням підтримати й заспокоїти Степана з Петром.
Насправді, всі розуміли, що спроба Павлуся дуже ризикована і може закінчитися трагічно.
11. Пригадайте, що таке кульмінація як сюжетний елемент художнього твору. Визначивши кульмінаційні моменти IV та V частин повісті, стисло перекажіть їх.
Кульмінація- найбільш напружений момент у розвитку дії, вирішальний, переломний моменту взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкривається гострота конфлікту, описаного в сюжеті твору. У IV частині повісті кульмінацією є перемога козацтва, полонений молодий Мустафа-ага, а у V частині - Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
12. Уявіть, що вам доручили зняти 4 та 5 серії фільму «За сестрою» (за IV та V частинами повісті). Поділіть ці частини на сцени, давши кожній із них заголовок (письмово). Скажіть, яка зі сцен, на вашу думку, буде найцікавішою для глядачів і чим саме.
1. Прочитайте повість А. Чайковського «За сестрою» до кінця. Випишіть у зошит незрозумілі слова.
2. Напишіть коротке висловлення (пів сторінки), що починається так: «У IV (V) частині повісті мене найбільше вразило...»
Сцени для 4 серії фільму:
1. Розмова братів Петра і Павлуся. (Петро попереджає, як слід поводитися під час бою, щоб не загинути, брати діляться бубликом, який спекла матір перед своєю смертю. Хлопці обіймаються і плачуть).
2. Козаки рушають вперед. (Тріска із своєю ватагою їде попереду. Непорадний веде на мотузі татарина, який показує дорогу. Ось уже й Самара недалеко.
3. Козак вбиває татарського дозорця. Татари побачили козаків. Початок конфлікту. (Молодий Мустафа-аґа командує татарами, які постановили лише оборонятися, а не нападати).
4. Біля Тріски збирається купа татар, він рубає на обидва боки, але опиняється в небезпеці.
5. Недоля з козаками нападає на татар з обох боків.
6. Сцени бою. Непорадний ловить арканом татар, які тікають.
7. Погром татар по всій лінії.
8. Непорадний ловить Мустафу-ага.
9. Козаки знаходять пораненого Тріску. Прощання з Тріскою, його смерть.
10. Непорадний показує Недолі Мустафу. Рішення щодо долі татарина.
11. Похорон полеглих у бою козаків.
12. Недоля оголошує похід на татарський кіш.
Із цих сцен найцікавішою для глядачів буде розмова Петра і Павлуся, а також сцена битви козаків з татарами та смерть Тріски. Ці сцени цікаві тим, що несуть в собі багато переживань за долю героїв, а також є дуже напруженими.
Сцени для 5 серії фільму:
1. Татарські бранці здогадуються, що на татар напали козаки (свистілка, татарва кидається до коней, татарський бойовий клич.
2. Татарський бранець Степан Судак, Павлусів тато (без шапки й босий, в одній свитині, зі зв'язаними руками)
3. Степану вдається розв'язати руки та допомогти
4. Бранці тікають і ховаються у комишах, там проводять ніч.
5. Ранок. Бранці зустрічають козаків.
6. Зустріч Павлуся з батьком. Степан впізнає Петра.
7. Недоля залишає одних козаків при таборі, а з другими, вибраними, їде слідом за татарами. З ними йде і Степан.
8. Козаки налітають на татар, мов яструби.
9. Степан з Петром шукають Ганнусю, але не знаходять.
10. Козаки стають табором, спасівчани збираються додому.
11. Павлусь пропонує батькові, їхати в Крим шукати Ганнусю. Петро говорить: «Там усі три пропадемо, і нас розлучать, та і її не видшукаємо».
12. Павлусь вночі тікає з табору, щоб їхати в Крим шукати сестру.
13. Зранку Недоля говорить про втечу Павлуся: «Як хлопець із цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...»
Найцікавіші сцени - зустріч синів з батьком (викликає у глядачів радість, надію) та нічна втеча Павлуся з табору (герой захоплює глядачів своєю сміливістю і рішучістю).
• Незрозумілі слова: ясир (бранці татаро-турецьких завойовників), кіш (тимчасова укріплена стоянка кочівників), хосен (користь), китайка (шовкова або бавовняна цупка тканина), пістоль (пістолет), постоли (м’яке селянське взуття зі шматка шкіри без пришивної підошви, яке прив'язували до ніг мотузками), харциз (розбійник, грабіжник), потурнак (потуречений чоловік), душогуб (злочинець), крамар (купець), падишах (монарх турецький), ефенді (титул в Османській імперії, тобто пан, володар, начальник), шопа (покрівля), чорномази (негри), рундук (ґанок), горниця (гарно прибрана кімната), поміст (підвищена площадка), мулла (служитель релігійного культу), дворище (двір), завідчик (помічник), почетом (особи з найближчого оточення володаря).
• У V частині повісті мене найбільше вражає оптимізм і внутрішня сила Павлуся: він ніколи не втрачає віру в перемогу, не полишає надій, рухається до своєї мети. Павлусь сам поїхав у Крим, шукати сестру Ганнусю, яку взяли в полон татари. Павлусеві було лише п'ятнадцять, але хлопець уже встиг навчитися лицарського ремесла у свого дідуся: їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Хоч батько і брат Петро переконували хлопця, що шукати Ганнусю це надто небезпечно, сміливий Павлусь вирішив ризикнути навіть своїм життям заради улюбленої сестри.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 41

ГДЗ українська література 2020 Авраменко Грамота Підручник 7 клас