ГДЗ Українська література 7 клас. Підручник [Авраменко О.М.] 2020
26.09.2022,
7 Клас / Українська література,
11 626,
0
Сторінки 87-88
1. Прочитайте рядки.Г Девлет-Гірею
2. Установіть послідовність розгортання подій у повісті за географічними назвами
Г Спасівка - Самара - Коджамбак - Бахчисарай
3. Установіть відповідність між подіями та їхньою часовою послідовністю.
Послідовність подій | Подія |
1 | В Павлусь не пам’ятав, чи йому що так смакувало, як ця риба. Тепер помолився, укрився кожухом і заснув безжурно. |
2 | Б Харциз був дуже задоволений. Добув без труда коня, сідло з червінцями та й за хлопця гроші взяв. |
3 | А Павлусь мало що очей не видивив, гак шукав між юрбою дорогу сестричку. Її не було видно. Вона сиділа на возі в товаристві якоїсь татарської жінки. |
4 | Г Девлет-Гірей велів написати грамоту й послав гінця в Коджамбак. |
Цей епізод показує єднання людини з природою, адже хлопець освоївся із степом і вже нічого не боявся. Він знаходить місця, де йому найкраще відпочивати, добуває собі сам харчі (пече гаденят, ловить рибу), розводить ватру, щоб захиститися від комарів і вовків. На лоні природи Павлусеві зовсім не страшно, він смачно вечеряє рибою, а потім «помолився, укрився кожухом і заснув безжурно». Опис мандрівки героя степом викликає в читача захоплення природним станом людини, а також повагу до виняткового характеру героя, який знаходить гармонію з природою. Саме тому цей епізод можна назвати романтичним.
5. Знайдіть і прочитайте рядки про те, як татари оглядали Павлуся перед тим, як купити його в харцизи. Як ця поведінка їх характеризує?
«Харциз, заїхавши між ними, почав щось по- татарськи розповідати, показувати на Павлуся. Татари взяли його з коня й стали оглядати. Мацали за руки й ноги, повертали його голову й заглядали в зуби, достоту так, як роблять купці зі скотом на базарі. У Павлуся зародилося лихе передчуття. Він здогадувався, що харциз продає його татарам. Упевнився у своїм передчутті, коли татарин вийняв гаманець із грішми й став їх лічити на руку харциза, який не злазив із коня...». Ця поведінка татар показала, що вони поводилися з Павлусем як товаром, що людина прирівнюється до худоби, яку продають чи купують.
6. У чому проявилася Павлусева гідність під час спілкування із Сулеймановим сином Мустафою і потім, коли відбував покарання?
Павлусева гідність проявляється у тому, що він не згодився бути наглядачем над співбратами, бути вільним та живим, але стати яничаром. На пропозицію Мустафи, що Павлусь стане вільним, як прийме їх віру, хлопець заявив, що сам визволиться, коли захоче. Коли відбував покарання, Павлусь жодного разу не застогнав, хоч і побили його так, що зі спини аж кров потекла.
7. Знайдіть і прочитайте епізод, у якому Девлет-Гірей словесно виявляє повагу до лицарської вдачі козаків. Як це його характеризує?
«Девлет-Гірей стояв на галереї і вижидав гостей. Павлусь зняв шапку й ще здалеку почав до нього вимахувати.
- Невже ж то ця дівчина так на коні сидить? Справді лицарський народ ті козаки, - говорив Гірей до свого завідчика».
Девлет-Гірей розумів, що козаки захищали свою землю від загарбників. Він визнає могутність козаків і поважає їх.
8. Чому Девлет-Гірей був спокійний за своє посольство в козацькому краю?
Девлет-Гірей був спокійний за своє посольство в козацькому краю, тому що «знав, що посланцям нічого боятися, що козаки вшанують звичаї міжнародні й не торкнуть їх».
9. Як характеризує Павлуся те, що йому стало соромно від своїх думок щодо помсти татарам? Прокоментуйте три останні речення твору.
Це характеризує Павлуся як людину (він забуває всю свою ненависть до татар), до якої його злючий ворог ставиться по-людські. Він зрозумів, що між татарами теж бувають добрі люди і, нарешті, буде вільним разом з сестрою.
10. Чого навчає повість А. Чайковського «За сестрою»?
Повість А. Чайковського «За сестрою» навчає нас бути хоробрими та відважними, як Павлусь, ніколи не здаватися та впевнено йти до своєї мети. Образ Павлуся - приклад самопожертви і вірності своїй вірі та Батьківщині. Приклад щирої любові до України показують козаки, які віддають життя, щоб прогнати загарбників з рідної землі. Родина Судаків вчить нас сімейних цінностей, готовності прийти на допомогу один одному, патріотизму.
11. Випишіть із тексту слова, що позначають реалії татарського життя: одяг, імена, чини, побутові речі тощо. Усно поясніть, з якою метою автор використав їх у повісті.
Слова, що позначають реалії татарського життя: одяг, імена, чини, побутові речі тощо: Девлет-грей, Мустафа,Сулейман-ефенді, Ібрагім, червінці і таляри (гроші), ясир (бранці татаро-турецьких завойовників), крамар (купець), кіш (тимчасова укріплена стоянка кочівників), падишах (монарх турецький), ефенді (титул в Османській імперії, тобто пан, володар, начальник), рундук дому (ґанок), горниця (гарно прибрана кімната), поміст (підвищена площадка), мулла (служитель релігійного культу в мусульман), дворище (двір), баша (титул найвищих урядовців у Туреччині), почет (особи з найближчого оточення володаря). Автор використав їх у повісті, щоб реалістично відобразити епоху, про яку йдеться, а читач міг глибше відчути життя невільників на чужині.
12. Пригадайте, як Павлусь обманув Девлет-Гірея, аби той наказав розшукати його сестру. Поміркувавши, чи бувають такі ситуації в житті, коли обман можна виправдати, візьміть участь у диспуті щодо цієї проблеми.
1. Підготуйтеся до виразного читання діалогу наприкінці останньої частини повісті.
2. Прокладіть маршрут Павлусевих пригод на карті України, використайте при цьому згадані у творі географічні назви.
На мою думку, обман Павлуся перестав бути таким, коли він признався, що збрехав. Обманювати не можна, тільки у випадку, коли служить для доброї справи, обман можна виправдати.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter