ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Заболотний В.В., Заболотний О.В., Слоньовська О.В.] 2025

Сторінка 203
1. Розгадайте зашифровані слова. Як ці слова пов’язані з Тарасом Шевченкомі його творчістю?
Це слова «кайдани», «сім’я», «каземат». Вони безпосередньо пов’язані з життям і поезією Тараса Шевченка. «Кайдани» символізують неволю українського народу, проти якої поет закликає боротися в «Заповіті» («Кайдани порвіте»). «Сім’я» — це образ усього українського народу: «В сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій...». «Каземат» нагадує про перебування Шевченка в Петропавлівській фортеці, де він написав цикл поезій «В казематі».
2. За жанром «Заповіт» Т. Шевченка — це
Г ліричний вірш.
3. Що ви відчуваєте, читаючи вірш «Заповіт»? Які емоції він у вас викликав?
Читаючи «Заповіт», я відчуваю сильне хвилювання, гордість за свій народ і повагу до мужності поета. У вірші звучить біль за поневолену Україну, але водночас — незламна віра в її майбутню свободу. Цей твір викликає не сум, а рішучість і внутрішній поклик боротися за справедливість, не бути байдужим до долі своєї Батьківщини.
4. Поділіть вірш на три умовні частини за змістом. Визначте основну думку кожної з них.
Перші рядки — прохання поховати поета на рідній землі, щоб він і після смерті «бачив» Україну: її поля, Дніпро, кручі.
Середня частина — мрія про визволення України від ворогів і кайданів, прагнення справедливості.
Остання частина — прямий заклик до народу піднятися, розірвати кайдани, вибороти волю і пам’ятати поета в «сім’ї вольній, новій».
5. Яка панорама України розкривається перед вами? Повторення яких звуків під час зображення пейзажу допомагає авторові вплинути на уяву читачів?
Переді мною постають широкі степи, безкраї лани, могутній Дніпро й круті кручі — велична, простора, жива Україна. Повторення звуків «р», «л», «н» («реве ревучий», «лани широкополі») створює відчуття могутності, простору і сили природи. Ці звуки ніби передають подих вітру над степами та шум річки.
6. До чого спонукає автор своїх співвітчизників в останній частині твору? Чому, на вашу думку, поет не використовує для цього окличних речень?
Автор закликає розірвати кайдани, окропити волю «ворожою злою кров’ю» та стати вільним народом. Він не використовує окличні речення, бо цей заклик і так звучить як сильна духовна настанова, як заповідь. Спокійний, урочистий тон робить слова ще вагомішими й глибшими, ніж крик.
7. Дослідіть, як змінюються ритм та інтонація під час читання вірша. Які рядки більш енергійні, поривчасті, з недомовленостями? Чи пов’язано це зі зміною настрою ліричного героя?
На початку ритм спокійніший і сумніший — поет говорить про смерть і поховання. У рядках про ворогів і визволення України ритм стає різкішим, уривчастішим, з недомовленостями: «Кров ворожу... отоді я...». Це пов’язано зі зміною настрою: від сумного прощання — до гніву, рішучості й заклику до боротьби.
8. Знайдіть і зачитайте рядки, які свідчать про невіддільність постаті поета від України.
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій...»
9. Випишіть із вірша епітети, які часто вживають у фольклорних творах. Яку роль ці засоби відіграють у творі?
Епітети: «степ широкий», «лани широкополі», «Вкраїна мила», «в сім’ї вольній, новій». Вони надають твору народного звучання, підкреслюють любов до Батьківщини, роблять образ України близьким і рідним кожному читачеві.
10. Визначте, що символізує в поезії «Заповіт» кожен образ:
1 — степ — В воля
2 — могила (курган) — А майбутнє
З — сім’я — Б козацька доблесть (зайвий символ)
4 — кайдани — Д гноблення
11. Побудуйте ланцюжок асоціацій до слова сім’я. Які із цих асоціацій співвідносні з мотивами вірша Т. Шевченка?
Сім’я —> рід —> народ —» Батьківщина —> Україна —> воля.
Із мотивами вірша співвідносні асоціації народ, Батьківщина, воля, бо Шевченко називає український народ «великою вольної сім’єю».
12. До якого виду лірики відносимо вірш «Заповіт» (філософської, пейзажної, громадянської, лірики про кохання)? Поясніть свою відповідь.
Вірш належить до громадянської лірики, оскільки в ньому звучить відкритий заклик до боротьби за свободу народу, утверджується ідея визволення України від гноблення.
13. Про кого, відчуваючи наближення смерті, більше турбується поет: про себе чи про долю рідного народу, його майбутнє? Доведіть свою думку. У якій строфі вірша особисті й громадянські мотиви зливаються в один?
Поет найбільше турбується про долю рідного народу. Він говорить не про власні страждання, а про майбутнє України, про свободу і волю. Особисті й громадянські мотиви зливаються у третій строфі, де він просить поховати його на рідній землі, щоб побачити момент визволення Батьківщини.
Сторінка 204
14. Як ви розумієте рядки «А до того я не знав Бога»? Чи свідчать вони, що поет відкидав Бога та не вірив у нього? Поясніть свою відповідь.
Ці рядки не свідчать про безвір’я. Шевченко має на увазі, що не може спокійно вірити й молитися, доки Україна в неволі. Його справжня віра пов’язана з правдою, справедливістю та свободою народу. Для поета Бог — це не лише релігія, а й моральна істина.
15. Тараса Шевченка у світовому культурному просторі називають пророком. Яку долю він пророчить Україні? Чи згодні ви з тим, що «Заповіт» єднає минуле, теперішнє, майбутнє? Поясніть свою відповідь.
Шевченко пророчить Україні звільнення від кайданів, відновлення волі та гідності. Я згодна/згоден, що «Заповіт» єднає часи: зберігає пам’ять про минуле гноблення, звертається до сучасників із закликом діяти й дарує віру в майбутню, вільну Україну. Саме тому цей вірш актуальний і сьогодні.
Сторінка 209
1. Титан Прометей у поемі Т. Шевченка «Кавказ» є символом
Г нескореності народу.
2. Що вас найбільше вразило, коли ви читали поему «Кавказ»?
Мене вразили безкомпромісність Шевченка, його сміливий виклик самодержавству, співчуття поневоленим народам і сила образів, якими він засуджує війну та гніт.
3. Яким незвичайним пейзажем розпочинає автор поему? На яких деталях він зосереджує увагу?
Поема починається образом гір Кавказу: «За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі». Автор зосереджується на величі гір, крові, стражданні, орлі, який катує Прометея, підкреслюючи жорстокість і трагізм.
4. Розкрийте алегорію картини, коли хижий орел катує Прометея. Чи згодні ви з тим, що у творі Шевченка Прометей - це водночас і трагічний, і оптимістичний образ?
Орел — це символ імперського гноблення, а Прометей — народ, що терпить муки, але не здається: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Тому Прометей у Шевченка і стражденний, і безсмертний, уособлює незламність.
5. Прочитайте монолог-звернення ліричного героя до Бога. Знайдіть і прокоментуйте рядки, у яких звучить віра в силу й справедливість Господа, у перемогу добра над злом.
Мені здається, віра в силу й справедливість Бога найвиразніше звучить у рядках: «Ми віруєм Твоїй силі / І духу живому. / Встане правда! встане воля! / І Тобі одному / Помоляться всі язики / Вовіки і віки». Ліричний герой переконаний, що Божа правда сильніша за будь-яке зло й тиранію.
Ці слова показують, що, попри відчай, поет не втрачає надії: колись усі народи визнають єдину правду й свободу, а кривава імперія зникне. Отже, Шевченко вірить у історичну неминучість перемоги добра.
6. Поміркуйте, чому в поданому нижче уривку автор ставить в один ряд хортів - гончих - псарів - царів. Що має на увазі ліричний герой, сатирично вигукуючи «Слава!» винуватцям злочинів? Чи відчуваєте ви тут глузування над царем Миколою І?
«Слава! Слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям Слава».
Автор навмисно ставить царів поряд із мисливськими псами та їхніми слугами, щоб показати їхню звірячу жорстокість і нелюдяність. Іронічний вигук «Слава!» насправді означає осуд і глузування: замість справжньої слави вони заслуговують на прокляття. У цих рядках чітко відчувається насмішка над Миколою І та всією кривавою владою.
Сторінка 210
7. Прочитайте уривок, у якому автор показує жахливі наслідки війни. Як у цьому уривку розкрито потворну суть російського самодержавства в особі царя Миколи І?
В уривку «Лягло костьми людей муштрованих чимало. / А сльоз, а крові? Напоїть / Всіх імператорів би стало...» Шевченко наголошує на страшних жертвах: купи трупів, море сліз і крові. Самодержавство байдужо до людського життя - імператорів могло б «напоїть» цією кров’ю, а вони все одно продовжують війну.
Так поет показує справжнє обличчя влади Миколи І: це система, якій важливі лише імперські інтереси, а не люди. Життя солдатів для неї - дрібниця, якою можна легко пожертвувати.
8. Чи вдалось авторові, на вашу думку, показати справжнє обличчя самодержавства? Наведіть приклади з тексту твору.
Так, на мою думку, вдалося. Самодержавство постає як кривава, грабіжницька й лицемірна сила. Про це свідчать рядки: «Од глибокої тюрми / Та до високого престола - / Усі ми в золоті і голі», де показано контраст між багатими панами й оголеним, приниженим народом.
Ще один приклад — «У нас навчіться!.. В нас дери, / Дери та дай, / І просто в рай». Тут іронічно змальовано імперську «науку»: грабувати, саджати в тюрми, продавати людей. Усе це оголює жорстокість і аморальність самодержавства.
9. Об’єднайтеся в групи й виберіть одну-дві з поданих морально-етичних проблем. Розкажіть, як цю проблему розкрито в поемі «Кавказ» (підступність, лицемірство, аморальність, убивство, насильство, грабіж, пихатість).
Я обрав/обрала лицемірство й насильство. Лицемірство влади Шевченко викриває в епізодах, де колонізатори прикривають свої злочини «вірою» та «цивілізацією»: «Ми християне: храми, школи, / Усе добро, сам Бог у нас!» - але водночас вони «людей... продаєм / Або у карти програєм».
Насильство показане як головний інструмент імперії: «Як і тюрми мурувати, / Кайдани кувати... - всьому навчим». Війна, кровопролиття, тюрми й катування - це щоденна реальність поневолених народів, проти якої повстає поет.
10. Прочитайте звернення колонізатора-пропагандиста до горців. У чому виявляється підступність російського пропагандиста? Як він намагається сподобатися, переконати у своїх нібито добрих намірах, якими «здобутками» своєї імперської держави вихваляється?
Підступність колонізатора в тому, що він говорить солодкими словами про «просвіщення», «храми» й «школи», але справжня мета - забрати в горців землю й волю: «Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці!» Він називає себе «настоящим християнином», щоб виглядати кращим і моральнішим.
Колонізатор вихваляється «світом», «законами», «Біблією», тобто культурою й релігією імперії. Насправді ж під цими гаслами ховаються тюрми, заслання, «кайдани кувати» й грабунок. Отже, його промова - це приклад цинічної пропаганди.
11. Прокоментуйте ваше розуміння присвяти та епіграфа до поеми. На якій думці акцентує автор наприкінці твору, звертаючись до Якова де Бальмена?
Присвята «Щирому моєму Якову де Бальмену» робить поему дуже особистою: це не лише твір про долю кавказьких горців, а й про загибель друга в «чужій» війні. Епіграф із книги пророка Єремії («И плачуся и день и нощь о побиьнныхъ...») підкреслює мотив всесвітнього плачу за вбитими.
Наприкінці Шевченко звертається до Якова як до живої душі: «Живою душею в Украйні витай... 1 мене з неволі в степу виглядай». Тут звучить думка, що пам’ять про загиблих і братерська любов сильніші за смерть, а поетичне слово долітає до друга й стає продовженням боротьби.
12. Визначте художній засіб, який є провідним у кожному уривку (один художній засіб зайвий).
Уривок 1: «А сльоз, а крові? Напоїть всіх імператорів би стало з дітьми і внуками...» - Гіпербола (Г), бо кількість сліз і крові перебільшена, щоб показати масштаб трагедії.
Уривок 2: «А матерних гарячих сльоз! А батькових старих, кривавих» - переважають епітети (Б): «гарячих», «старих», «кривавих», які підсилюють емоційність.
Уривок 3: «Довелось запить з московської чаші московську отруту!» - це метафора (А), бо «чаша» й «отрута» образно передають ганебну службу в імперській армії.
Отже, зайвим є порівняння (В).
13. Доведіть, що в основі композиції твору лежить протиставлення двох мотивів.
Перший мотив - викриття загарбницької політики російського самодержавства. У багатьох епізодах Шевченко показує війну, тюрми, продаж людей, лицемірство священників і царів: «В нас дери, дери та дай», «Од глибокої тюрми та до високого престола - усі ми в золоті і голі».
Другий мотив - співчуття поневоленим народам і прославлення борців за волю. Це рядки «Борітеся - поборете! / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!». Так побудова поеми ґрунтується на протиставленні: з одного боку - темна сила імперії, з іншого - світло боротьби й свободи.
14. Прочитайте два уривки. Який із них відображає принцип рівноправності й самовизначення народів, а який - імперську ідеологію? Поясніть свою відповідь. Чим, на вашу думку, небезпечна імперська ідеологія?
«Од молдованина до фіна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!» - це імперська ідеологія. Вона зображена з іронією: нібито «всі щасливі», але насправді народи змушені мовчати під гнітом.
«Встане правда! встане воля! / І Тобі одному / Помоляться всі язики / Вовіки і віки» - це ідея рівноправності й самовизначення народів, де всі вільні народи разом поклоняться тільки правді й Богові, а не царю. Імперська ідеологія небезпечна тим, що знищує національну культуру, виправдовує насильство та перетворює людей на безголосих рабів.
15. Прочитайте висловлення Богдана Лепкого. Чому він стверджує, що поема «Кавказ» схожа на вулкан? Які аргументи наводить для підтвердження своєї думки?
Б. Лепкий пише, що «Кавказ» «вибухає перед читачем, як вулкан», бо поема переповнена гнівом, болем і пристрастю. Вона «валить, трощить, палить, убиває іронією, морозить
правдою, сліпить блискавками порівнянь» - тобто руйнує всі маски й показує толу правду про імперію.
Наприкінці ж поема має «тихий акорд» у спомині про друга. Це нагадує, як після виверження вулкана настає затишшя. Тому образ вулкана дуже влучно передає емоційну силу твору.
Сторінка 211
16. Розгляньте подані зображення. Поміркуйте, чому з початку російсько-української війни в соціальних мережах, на вулицях міст і сіл українці почали масово поширювати зображення з афоризмом Т. Шевченка. До кого, на вашу думку, звертається поет?
Слова «Борітеся - поборете, вам Бог помагає!» стали гаслом сучасної боротьби українців за незалежність. У час війни цей афоризм нагадує, що наш народ уже століттями протистоїть тиранії й має право на свободу.
На мою думку, Шевченко звертається до кожного українця - воїна, волонтера, вчителя, школяра, усіх, хто наближає перемогу. Його заклик додає віри, що справедливість переможе, якщо ми не здамося.
17. Знайдіть у творі Т. Шевченка 4-5 висловів, які стали афористичними (крилатими). Створіть спільно за допомогою технічних засобів плакат (постер) з одним із афоризмів. Презентуйте одноліткам результати своєї роботи.
Із поеми «Кавказ» можна виділити такі крилаті вислови:
«Борітеся - поборете, вам Бог помагає!»
«Не вмирає душа наша, не вмирає воля».
«За вас правда, за вас слава і воля святая!»
«Од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить».
«Ми християне: храми, школи, усе добро, сам Бог у нас!» (із виразною іронією).
Для плаката я б обрав/обрала вислів «Борітеся - поборете!» і зобразив/зобразила на тлі кавказькі гори або українських воїнів, щоб показати зв’язок між минулою й сучасною боротьбою.
18. Створіть «хмару» слів у вигляді скелі до образу Прометея або до поеми «Кавказ» загалом.
Я обрав/обрала образ Прометея. До хмари слів можна взяти такі слова: нескореність, воля, вогонь, страждання, жертва, мужність, дух, сила, надія, боротьба, титан, орел, кров, ланцюги, свобода, безсмертя, героїзм, народ, правда.
Якщо робити хмару слів до поеми «Кавказ», можна використати: Україна, гори, війна, імперія, тиранія, народ, сльози, кров, неволя, правда, гнів, свобода, Прометей, Бог, «борітеся - поборете», колонізатори, самодержавство, воля, спротив.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 23

ГДЗ Підручник українська література 2025 8 клас НУШ Заболотний Слоньовська Ярмульська Літера