ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Коваленко Л.Т.] 2021

Сторінка 33
2. Прослухайте пісню “Засвіт встали козаченьки” в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше?
Найкращим, на мою думку, є виконання народного ансамблю.
Зоровий спів підходить поетиці пісні. Мене вразила пісня своєю ліричною глибиною, що передає тугу-розлучення козака з матір'ю.
3. Визначте, до якого різновиду належить пісня “Заквіт встали козаченьки” — історичних чи козацьких. Свою відповідь обґрунтуйте. Думаю, що це козацька пісня, бо вона стосується тематично саме козацького життя, типових проблем їхнього середовища.
4. Визначте художні засоби, які допомагають розкрити ідейний задум твору.
Метафора: “виплакала очі”, епітет "ясні очі”. Ці тропи зосереджують увагу на образі очей, що є важливим при розставанні рідних людей, бо саме через погляд передається біль і страждання.
5. Що ви можете сказати про ліричного героя твору? Відповідаючи, цитуйте уривку.
Це почуття глибокої прив'язаності і любові, що не може винести розшуки. Тому ми чуємо слова: “Іди, іди, мій синочку, та не забаряйся, за чотири неділеньки додому вертайся!"
Сторінка 34
1. У мережі Інтернет доберіть матеріали, які підтвердять або спростують теорію про існування Марусі Чурай.
Український народ вправі пишатися багатством народної творчості. Хтось створює щось, його визнають, й ось уже про неї складають легенди й перекази. Так, за переказами, у 1625-1650 рр. жила в Полтаві Маруся Гойдіївна Чурай — поетеса й співачка, пісні якої були широко відомі в народі. Вона любила Гриця Бобренка. Але їх кохання було нещасливим і закінчилось трагічно. Дівчина померла в молодому віці, навіть точно не відомо як, але її чудові пісні, що їх вона подарувала народові, дали їй вічне життя в пам'яті українського народу.
На жаль, не збереглося жодних архівних документів, які б засвідчили, існування Марусі Чурай, страшна пожежа 1658 р. знищила всі архіви Полтавського магістрату.
А легенди й перекази розповідають про сильне, але трагічне кохання дівчини-співачки й козака Гриця Бобренка. Ця сюжетна лінія вплітається в історичну фабулу роману - народну війну українців за визволення від поляків, татар. Дія твору розгортається в основному в Полтаві, що на той час була важливим містом, військовим осередком, мала свій козачий полк, який боронив рідну землю.
Складіть і запишіть “паспорт” пісні “Засвіт встали козаченьки”.
Тема: Зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою у коханою.
Ідея: Звернення сина до матері з проханням, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.
Основна думка: Для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід.
Жанр: літературна козацька пісня.
Художні особливості творці епітети: ”Ясні очі”, “милий синочку”, “кінь вороненький”, “рідна дитина”, “чужая, дитиночка”; метафори: “Стоїть місяць над горою”, “ кінь спіткнувся”, “година настала”; поетичне кільце (повторення): “Засвіт встали козаченьки /В похід з полуночі,/ Заплакала Марусенька/ Свої ясні очі” (1 та 4 строфи); паралелізм: “Стоїть місяць над горою, /Та сонця немає,/ Мати сина в доріженьку/Сльозно проводжає"; антитеза: “Яка ж би то, мій синочку, / Година настала, / Щоб чужая дитиночка/ За рідную стала?”; звертання: “Прощай, милий мій синочку”, “Ой рад би я, матусенько”, “Яка ж би то, мій синочку”; риторичні оклики: “Через чотири недільки/ Додому вертайся!", "Бо хто знає, чи жив вернусь, / Чи ляжу в полі!”.
3. Доберіть й узагальніть матеріали про життя і творчість видатного співака Івана Козловського. Виголосіть повідомлення про нього. Іван Семенович Козловський (11 (24) березня 1900, Мар'янівна — 24 грудня 1993, Москва) — український співак, народний артист СРСР Народний артист України (1993), лауреат двох Сталінських премій, та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1990).
Батько був добрим кравцем., знали його навіть у Василькові. Мати, Ганна Герасимівна, походила з дому Косинських, що вів родовід від гетьмана українського низового козацтва Криштофа Корейського. Варто зауважити, що Козловський був великим українським патріотом. Україна завжди посідала найважливіше місце в його серці. Іван Семенович підтримував найтісніші зв'язки з київськими митцями ба навіть із земляками. У його квартирі завжди лунала українська мова. Серед репертуару співака були “політично небезпечні" українські твори: “Мені однаково” на слова Т.Г. Шевченка, пісні українських січових стрільців (із дещо, зміненим текстом) тощо. Іван Семенович заповів поховати себе владній Мар'янівці, але його поховали на Новодівичому цвинтарі в Москві.
Сторінка 35
1. Прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому.
Мені подобається академічне виконання пісні відомими тенорами.
Тому що глибоко лірична. Потрібно бути артистом, щоб зуміти виразити її зміст правильно.
2. Перекажіть подію, покладену в основу твору.
Маруся чекала на свого коханого дуже довго. Але коли він повернувся, то захотів одружитися На іншій, пішов на вечорницю з нею. Це дуже засмутило героїню, і вона отруїла Гриця.
3. Засобами словесного малювання опишіть героїню пісні.
Це глибоко закохана дівчина з красивими глибокими очима і чорною косою. Її біль і відчай дорівнюють лише силі кохання до свого нареченого. Можливо, це той випадок, коли сильні почуття змушують свідомість людини похитнутися, піти на такі вчинку.
4. Проаналізуйте слова пісні. Чи розкаюється героїня у своєму вчинку?
Вона не розкаюється, бо каже:
“Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,
Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!
Нехай же не буде ні тій, ні мені,
Нехай достанется Гриць сирій землі!”
5. Порівняйте слова обох варіантів пісні. Визначте їх спільні та відмінні ознаки. Узагальніть спостереження в таблиці.

Спільні ознаки	Відмінні ознаки
Звертання	Пряма мова наявна більше в першому варіанті
Вигуки	Пестливі звертання лише в другому
	Більший обсяг у другому варіанті
Образи холодної землі, могили	Назва могили “дубовая хата” і “темная хата”
Маруся названо чарівницею	В одному варіанті “дівка- чарівниця”, в іншому “чарівниця справедлива”

6. Складіть і запишіть “паспорт" пісні.
Тема: відтворення трагічної долі Гриця через його нерозділене кохання.
Ідея: возвеличення почуття кохання, які іноді внаслідок ревнощів становить загрозу життю.
Основна думка: Кохання - велика сила. Воно окриляє, заради нього здійснюють подвиги. На жаль, часто буває так, що через кохання вдаються навіть до злочинів.
Жанр: пісня-балада.
Ознаки балади: наявність сюжету, кількох дійових осіб; в основі - незвичайна подія; дійові особи - прості звичайні люди. Змальовані картини стосуються життя лише окремої людини. Домінує сімейний побут і картини особистого життя; трагічний фінал, зло залишається непокараним; драматизм.
Художні засоби твору: риторичне запитання: “Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?”; епітети: “дівчина-чарівниченька”, “темная хата”; метафора: “прийшла п'ятниця”; риторичний оклик: “Що через тебе мене мати била!”
Сторінка 37
1. Прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому.
Мені сподобалося виконання співачки Оксани Петрусенко. Її манера дуже лірична. Сама пісня вражає глибиною почуттів, ностальгічними нотками.
2. Розкажіть, який настрій пісні та чим він викликаний. Цитуйте уривки з твору.
Настрій пісні передає сум за коханим, глибоку прив'язаність до нього. Він викликаний розлукою. Лише вітер нагадує героїні про нього. Вона постійно подумами кличе коханого:
“Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди, подивися!"
3. Проаналізуйте, як художні засоби допомагають виразити ідейний задум твору.
Насамперед, це звертання і пряма мова. Також багато епітетів типу “вітри буйні”. Метафори: “віють вітри”
4. Сформулюйте самостійно мотив пісні “Віють вітри, віють буйні”. Глибока печаль, що утворилася через розлуку з коханим.
5. Складіть і запишіть “паспорт” пісні.
Відтворення страждань дівчини за своїм милими
Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.
Основна думка: “Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде”.
Художні особливості твору: метафори: “віють вітри”, “дерева гнуться”; епітети: “Щаслива билинка”, “люте горе”, “тяжко жити”; риторичні запитання: "Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?”, “Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?”, “Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?”; риторичний оклик: “Озовися!”.
Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим, чорнобривим”. Для неї це - “люте горе”, вона і себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, масонці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться — сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку Організацію, дуже і мелодійний, і донині користується популярністю.
Сторінка 42
1. Розкажіть, коли і в який період історії нашого народу виникли думи. Який твір називають думою?
Появі дум передувала давньоруська традиція складання героїчних пісень про подвиги князів і дружини. Деякі дослідники проводять паралелі між думами та билинами, які також мали героїчний зміст і виконувавсь у супроводі музичного інструмента.
Українські думи розповідають про минуле нашого народу. Але, на відміну від героїчного епосу інших народів, вони не об'єднані в цілісний твір, як, наприклад, “Іліада”. Думи відтворюють переважно подій ХVІ-ХVIII ст.
Дума - жанр ліро-епічний, отже, їй притаманне поєднання епічного й ліричного Цементів. Епічність проявляється в наявності сюжету (зав'язка, розвиток дії, кульмінація та розв'язка), оповідному характері викладу. Але розповідь поєднано з ліричними відступами. Разом із тим у думі передано також переживання виконавця.
2. Поясніть, як взаємопов'язані будова думи та її виконання речитативом.
Думі не властивий поділ на строфи. Рядки із завершеною думкою об'єднані в уступи чи тиради.
Вивчити думу напам'ять майже неможливо, тому народні співці від своїх учителів переважно переймали певну манеру речитативного співу, а зміст передавали з більшою чи меншою мірою імпровізації.
3. Розкажіть про будову дум. На підтвердження своїх слів доберіть із народних дум приклади.
Дума має своєрідну будову. На відміну від історичної пісні, вона містить різну кількість складів у рядку (від 4 до 20 і більше): “То Кішка Самійло да угадав:
Ляха Бутурлака до ліжка дитяти спати клав, Сам вісімдесят чотири ключі з-під голів впіймав, На п'яти чоловік по ключу давав, Словами стиха промовляв:
“Козаки-панове!
Добре майте,
Один другого одмикайте,
Кайдани із ніг, із рук не кидайте,
Полуночної години дожидайте!”
4. Визначте художні засоби, характерні для дум, і доберіть приклади.
У думі часто використовували постійні епітети та повні нестягнені форми прикметників: бідні невольники, батько козацький, милосердний Бог, грознії гармати, хрещат ії давнії хорогви.
Один із традиційних поетичних засобів дум — паралелізм:
“Не сива зозуля закувала, Як дівка Санджаківна коло пристані похожала...”
Для надання урочистого звучання в думі використовували застилі слова, старослов'янізми чи полонізми: град, златосинії киндяки, златоглавий, упокой, рече, глас, барзо.
Щоб підкреслити попереднє слово, автори використовували синонімічні пари чи тавтологічні звороти: пити-підпивати, турки-яничари, панове-молодці, козаки-молодці.
5. На художніх полотнах Опанаса Сластіона “Козак-бандурист” та Тараса Шевченка “Сліпни” зображено народних співців. Порівняйте два твори мистецтва. Який із них справив на вас більше емоційне враження і чому?
Найбільше враження справляє робота Шевченка “Сліпий”. Ми ніби відчуваємо весь біль і всю тугу нещасного співця. Його серця ніби оголене через пісні, що народжуються через страждання.
Друга робота - цікава своєю органічністю, історичним реалізмом. Ми ніби наближуємося до козаків, їх побуту, проводження часу наодинці з музикою.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 23

ГДЗ українська література 2021 Оріон Коваленко Підручник 8 клас