ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Заболотний В.В., Заболотний О.В., Слоньовська О.В.] 2025

Сторінка 219
1. Відповідно до вірша Сергія Жадана «Чекають вечора люди, схожі на равликів...» вимушені переселенці сплять:
В — на вокзалах.
Про це прямо сказано в рядку: «так гірко сплять на вокзалах, так глибоко». Це підкреслює тимчасовість, бездомність їхнього існування і гіркоту втрати рідного дому.
2. Що ви уявляєте, читаючи вірш «Чекають вечора люди, схожі на равликів...»?
Під час читання вірша уявляються втомлені люди з сумними очима, які сидять на холодних лавках вокзалів або лежать на підлозі між валізами, рюкзаками й торбами. Я бачу жінок, які притискають до себе дітей, старших людей, що дивляться у вікно, ніби намагаються розгледіти своє минуле. Це люди без дому, без впевненості в завтрашньому дні, але з живою надією в серці. У голові постає картина довгої, важкої дороги, що веде у невідоме.
3. Яких саме людей змальовує автор в образі равликів? Чи випадково поет використав таку незвичну алегорію та чи вдалою вона є? А яке порівняння дібрали б ви?
В образі равликів автор змальовує вимушених переселенців, людей, які змушені покинути свої домівки через війну й несуть усе своє життя «на спині» — у спогадах, у серці, у маленьких речах. Це жінки, діти, старенькі, які тікають від небезпеки, але не хочуть втратити зв’язок із рідною землею.
Порівняння з равликами дуже вдале, бо равлик носить свій дім із собою — так само ці люди не можуть розлучитися зі спогадами, любов’ю до рідного дому. Вони повільні, беззахисні, але вперті: вони все одно йдуть далі, навіть у найважчих умовах.
Я б ще могла/міг порівняти цих людей із птахами без гнізда або подорожніми без карти, які змушені шукати новий прихисток, не знаючи, де їхня справжня домівка.
4. Чому люди-равлики змушені залишати свої домівки? Що в цей момент, на вашу думку, вирує в їхніх душах і серцях?
Вони змушені залишати дім через війну, вибухи, небезпеку, загрозу смерті, руйнування міст і сіл. Вони тікають не тому, що хочуть, а тому що змушені рятувати своє життя та життя своїх близьких.
У цей момент у їхніх серцях вирує страх, біль, розпач, сум за втраченим домом, тривога за майбутнє, але водночас є надія, віра у повернення, любов до рідної землі. Це дуже складне, гірке і трагічне відчуття — наче тебе вирвали з власного життя.
5. Що, на думку ліричного героя, має взяти із собою людина, залишаючи рідний дім? Процитуйте відповідні рядки й поясніть, як ви їх розумієте.
Ліричний герой говорить:
«Що ти візьмеш, малий равлику, вибираючись із згорілого дому?
Насамперед віру в те, що ти сюди неодмінно повернешся.
.. .Ховати в кишені ключі, як засушену квітку.
Завжди пам’ятати розташування меблів у батьківському домі.»
Ці рядки я розумію так: людина повинна взяти із собою не речі, а пам’ять, любов, віру в повернення. Ключ у кишені - це символ дому, надії, що одного дня двері знову відчиняться. Пам’ять про меблі, кімнати, запахи — це внутрішній зв’язок із рідним місцем. Саме це допомагає не зламатися в чужині.
6. Виберіть один-два з поданих художніх образів. У якому контексті вони використано у вірші?
«Льодяники надії» — це маленькі крихти щастя, промені добра, які підтримують людей навіть у найтемніший час. Це символ мрії про мир і повернення додому.
«Промені, що пробивають темряву» — це образ світла, яке долає темряву війни. Це віра, що зло не може тривати вічно, що рано чи пізно переможе добро.
Сторінка 220
7. Розгляньте зображення. З якими рядками твору вони асоціюються? Як ці рядки допомагають передати жахливі наслідки війни?
Перше зображення — будинок і ключ у руці — напряму асоціюється з такими рядками вірша:
«Дорога важка, коли несеш на спині свій дім і своє минуле»
«Ховати в кишені ключі, як засушену квітку»
«Завжди пам’ятати розташування меблів у батьківському домі»
Ключ у руці символізує втрачений, але не забутий дім, надію на повернення, пам’ять про рідне місце. Це показує, що навіть тоді, коли людина фізично покидає домівку, у її серці вона залишається назавжди. Рядки допомагають зрозуміти глибину трагедії переселенців, які змушені тікати, але не перестають думати про рідні стіни.
Друге зображення — сухі квіти у вазах — перегукується з рядками:
«Діти, що не відпускають материнську руку»
«Ховати в кишені ключі, як засушену квітку»
«Ночівлі ці — подорожні, поміж дощем і тишею»
Сухі квіти — це символ пам’яті, втраченої краси, зупиненого життя, як ніби той момент, коли люди покидали свій дім, «засох» у часі. Вони нагадують про колишній спокій, тепло, домашній затишок, який зруйнувала війна.
Разом обидва зображення підсилюють основну думку вірша — війна не лише руйнує будинки, а й забирає звичне життя, спокій, дитинство, дім і коріння, залишаючи людині лише спогади та надію повернутися.
8. Ставлячи «ми потребуємо дива», автор уживає займенник «ми». Чому? На яке диво очікують вимушені втікачі?
Автор використовує «ми», тому що говорить від імені всього народу — усіх переселенців, усіх людей, яких торкнулася війна. Диво, на яке вони чекають, — це мир, кінець війни, можливість повернутися додому, обійняти своїх близьких і знову жити спокійно.
9. Відомо, що під час війни найбільше страждають діти. Як про це сказано у вірші?
У поемі є рядки:
«Діти, що не відпускають материнську руку,
як прищеплені до яблуні гілки не відпускають теплий стовбур.»
Це образ беззахисності, страху і глибокої прив’язаності. Діти показані як найбільш уразливі жертви війни.
10. Хтось із вас має виписати слова, що передають смуток і жаль, а хтось — слова, що передають сподівання та надію.
Смуток і жаль:
«згорілий дім»
«вигнання»
«безголосся»
«подорожні ночі»
Надія і світло:
«льодяники надії»
«віра»
«промені, що пробивають темряву»
«ти сюди неодмінно повернешся»
11. Прочитайте два останні рядки вірша. Як ви їх розумієте? До чого закликає поет вимушених переселенців?
«Будьте мужніми, равлики, будьте гідними цієї мандрівки,
ви — позбавлені дому, проте не позбавлені серця.»
Я розумію ці рядки як заклик до сили духу, до збереження людяності. Поет говорить: вас забрали з дому, але у вас не можна відібрати серце, гідність і любов.
12. Розгляньте репродукцію картини Сергія Ткаченка «Переселенець». Який її настрій? Чим зображене перегукується з віршем Сергія Жадана?
Настрій картини — тривожний, сумний і водночас напружено-зосереджений. Зображений юнак із наплічником і похиленою головою справляє враження людини, яка змушена залишити рідні місця, несучи на собі тягар усього минулого життя. У наплічнику символічно зображені будинки, пам’ятники, заводи, колесо огляду — ціле місто, ціле життя, яке він забрав із собою у пам’яті.
Образ на картині напряму перегукується з рядками вірша Сергія Жадана:
«Дорога важка, коли несеш на спині свій дім і своє минуле»
Юнак на полотні — такий самий «равлик» із поезії, що несе на спині рідний дім, свої спогади, свою історію. Його похилий погляд, напружена постава та великий наплічник передають біль втрати, втому від дороги, але водночас — силу витримати все і йти далі. Картина, так само як і вірш, показує долю вимушеного переселенця, який позбавлений дому, але не позбавлений серця, пам’яті і гідності. Саме це і є головною спільною думкою обох творів.
13. Поясніть, чому автор називає равликів упертими, а Європу беззахисною. Чи можна впертість людей-равликів у контексті поезії вважати негативною рисою?
Сергій Жадан називає равликів упертими, тому що вони, попри страх, втому, втрату дому й безпеку, все одно рухаються вперед, не здаються, продовжують шлях:
«Вперті равлики беззахисної Європи».
Ця впертість — не про злобу чи агресію, а про внутрішню стійкість і бажання вижити, зберегти себе, своїх дітей, свою пам’ять. Це впертість людини, яка не ламається, навіть коли все навколо зруйноване. Тому в контексті поезії ця риса не є негативною — навпаки, вона символізує мужність, витривалість і незламність духу.
Європа ж названа беззахисною, тому що вона постає як простір, у який приходять люди без домівок, де багато біженців, багато горя, але немає справжнього захисту від війни,
страждань, страху. Це не тільки географічне поняття — це метафора крихкого, вразливого світу, у якому визріла трагедія цілого покоління.
Отже, впертість людей-равликів — це не вада, а сила, що допомагає їм вижити і не втратити людську гідність.
14. Поясніть, як ви розумієте поданий нижче уривок із тексту. Що для вас означає поняття рідний дім?
«Дорога важка, коли несеш на спині свій дім і своє минуле.»
Ці рядки мають глибокий символічний зміст. Вони не тільки про фізичну втому, а передусім — про душевний тягар втрати. Коли людина залишає рідний дім, вона забирає з собою не просто речі — вона несе в серці спогади, запахи, голоси близьких, звуки рідної вулиці, дитячі спогади, безтурботність минулого.
Для мене рідний дім — це не лише будинок, а місце, де живе любов, родина, безпека, дитинство, спокій. Це — наші корені. Коли людина змушена його покинути, вона ніби несе за собою всю ту частину життя, яка вже не повернеться в тому вигляді, якою була раніше. Саме тому дорога стає такою важкою — не через відстань, а через біль розлуки.
У цих рядках Жадай показує, що неможливо залишити минуле просто так — навіть у дорозі воно завжди іде поруч із людиною.
15. Поміркуйте, які життєві цінності пропагує автор.
У поезії Сергія Жадана чітко простежуються глибокі гуманістичні цінності, які стосуються кожної людини у світі:
• віра у майбутнє — герої не зупиняються, а вірять, що повернуться додому:
«віру в те, що ти сюди неодмінно повернешся»;
• цінність рідного дому і пам’яті — збереження спогадів про батьківщину:
«Ховати в кишені ключі, як засушену квітку»;
• людяність і співчуття — автор співпереживає переселенцям, особливо дітям і жінкам;
• гідність людини — головна думка фіналу:
«ви - позбавлені дому, проте не позбавлені серця»;
• надія навіть у темряві — образи:
«променів, що пробивають темряву», «льодяників надії».
Таким чином, поезія пропагує любов до життя, рідної землі, пам’яті, силу духу, внутрішню стійкість, співчуття і незламність. Навіть у найстрашніших обставинах людина має залишатися Людиною.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

ГДЗ Підручник українська література 2025 8 клас НУШ Заболотний Слоньовська Ярмульська Літера